Справа № 646/1709/23
№ провадження 1-кп/646/131/2024
13 вересня 2024 року м.Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова
у складі колегії: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
при секретарі - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Харкові матеріали кримінального провадження № 62022170020000975 з обвинувальним актом стосовно ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,
за участю: прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченої - ОСОБА_5 ,
В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 на строк 60 днів, посилаючись на те, що строк дії попередньої ухвали суду про продовження відносно неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спливає, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, на теперішній час залишаються підстави вважати, що обвинувачена може переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків, що свідчить про те, що заявлені ризики не зменшилися та існує неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Обвинувачена ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні заперечували проти задоволення заявленого прокурором клопотання. Захисником ОСОБА_7 в судовому засіданні заявлено клопотання про зміну запобіжного заходу, вказуючи на те, що прокурором не доведені ризики передбачені ст. 177 КПК України також не врахований стан здоров'я обвинуваченої, що вона є особою з інвалідністю ІІІ групи, має постійне місце проживання, що підтверджується письмовою заявою та задовільно характеризується, тому є підстави для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт або визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
З'ясувавши думку учасників судового процесу, судом встановлено наступне.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до п.4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Частина 3 ст. 331 КПК України передбачає, що, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Стаття 2 КПК України регламентує, що одним із завдань кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень.
Згідно вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників судового процесу та інше.
Вимогами ст. 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, в тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.
Вирішуючи питання про продовження строків тримання під вартою обвинуваченої, суд враховує її особистість, наявність постійного місця проживання та міцність соціальних зв'язків, стан здоров'я, моральні переконання, майновий стан та зв'язки з державою.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушень у сфері злочинів проти основ національної безпеки України, вчинених в умовах воєнного стану та збройної агресії Російської Федерації, за який передбачено покарання у вигляді 15 років позбавлення волі або довічним позбавленням волі, на даний час встановлений за ухвалою суду строк тримання під вартою спливає. ОСОБА_5 раніше не судима, отримує пенсію по інвалідності 3 групи, не має неповнолітніх дітей та інших непрацездатних осіб на утриманні на території України.
Перебування з 14.02.2023 ОСОБА_5 в щорічній відпусці, знаходження з 20.03.2022 та з 27.06.2022 на лікуванні в умовах Куп'янської міської лікарні, що унеможливлювало доступ до будь-яких даних платників податків, перерахування коштів на рахунок благодійного фонду на потерби ЗСУ, а також задовільні характеристики з СІЗО, наявність 3-ї групи інвалідності, знаходження на утриманні матері-пенсіонерки, на що посилається сторона захисту, з урахуванням обставин вчинення інкримінованого злочину та його тяжкості, на думку суду, не свідчить про наявність у обвинуваченої тих соціальних зв'язків, які б могли превалювати над її зацікавленістю у переховуванні, у зв'язку з чим суд погоджується з доводами прокурора, що ризик можливості переховування від суду продовжує існувати.
Враховуючи ту обставину, що судовий розгляд по даному кримінальному провадженні триває, свідки, обвинувачена не допитані, суд погоджується з доводами прокурора, що ризик можливості незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні продовжує існувати.
Отже, з врахуванням тяжкості злочину, який відноситься до категорії особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, а також враховуючи суспільну небезпеку кримінального правопорушення, стану здоров'я та віку обвинуваченої, суд вважає, що інші більш м'які запобіжні заходи будуть недостатні для запобігання ризикам, передбаченим п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, та є необхідність у продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої на 60 днів.
Крім того, суд зазначає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, але на даній стадії судового розгляду та тяжкості можливого покарання, яке загрожує ОСОБА_5 у разі доведеності вини та визнання її винуватою у вчиненні кримінального правопорушення за рішенням суду, з урахуванням положень Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини та рішень Європейського Суду з прав людини «Прокопенко проти України» та «Лабітта проти Італії», суд приходить до висновку про наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, навіть з урахуванням презумції невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченої.
Таким чином, суд не вбачає підстав для зміни міри запобіжного заходу, оскільки скасування чи зміна запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший, не пов'язаний з позбавленням волі, може призвести до спроб переховування від суду, а тому, залишає незмінним запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, тим самим відмовляє в задоволенні клопотання захисника обвинуваченої про застосувати альтернативного запобіжного заходу у виді застави та домашнього арешту, задовольнивши клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого до шістдесяти днів - до 11 листопада 2024 року.
Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 196, 197, 199, 331 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора - задовольнити.
Клопотання захисника ОСОБА_7 заявлене в інтересах обвинуваченої ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу - залишити без задоволення.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до шістдесяти днів - до 11 листопада 2024 року.
Копію ухвали для виконання надіслати до Державної установи « Харківський слідчий ізолятор».
Строк дії ухвали встановити до 11 листопада 2024 року.
Ухвала суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали виготовлено 16.09.2024 о 09:00 год.
Головуючий: ОСОБА_1
Судді : ОСОБА_2
ОСОБА_3