Справа № 646/4999/24
№ провадження 2/646/2197/2024
12.09.24 м.Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова
у складі: головуючого - судді Барабанової В.В.,
при секретарі судового засідання Ільченко В.В.,
за участю позивача - ОСОБА_1
представника позивача - адвоката Моісеєнко О.М.,
відповідача - ОСОБА_2 ,
свідків - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , н/л ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Моісеєнко Олена Миколаївна до ОСОБА_2 , третя особа: Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту батьківства.-
встановив:
06 травня 2024 року до Червонозаводського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Моісеєнко Олена Миколаївна до ОСОБА_2 , третя особа: Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту батьківства.
Позиція сторони, що звертається за захистом своїх прав.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі - Позивач), та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (надалі - Відповідач), перебували у фактичних шлюбних відносинах з 2006 року.
ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась дитина ОСОБА_5 . Відповідачка самостійно без участі позивача зареєструвала зі своїх слів дитину в Відділі реєстрації актів цивільного стану Фрунзенського районного управління юстиції міста Харкова, що підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 10 листопада 2006 року. Відповідач так вчинила, у зв'язку з тим, що запевняла позивача в тому, що він не є рідним батьком дитини. Проживали разом, але шлюб між сторонами не реєструвався.
ІНФОРМАЦІЯ_4 у позивача та відповідача народилась ще одна дитина ОСОБА_6 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 28.12.2023 року.
ІНФОРМАЦІЯ_5 у сторін народилась ще одна дитина ОСОБА_7 , що підтверджується копією перекладу Витягу зі свідоцтва про народження № НОМЕР_3 .
За весь цей час позивач ставиться до дитини ОСОБА_5 як до рідної доньки. Позивач з донькою спілкуються, проводять час разом, він купує усі необхідні речі. Донька ОСОБА_5 та Позивач зараз називають один одного як батько та дочка відповідно. Дитина навіть не підозрює, що по документах він не є батьком.
В кінці 2023 року відповідачка при особистому спілкуванні з позивачем відкрила йому таємницю, що він був єдиний чоловік у період 2006 року і відповідно він є дійсно єдиним рідним батьком ОСОБА_5 .
Після такої новини на наступний день сторони вирішили повторно одружитися 26 грудня 2023 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 26.12.2023 року. Отже, 25.12.2023 позивач дізнався від відповідачки про своє дійсне батьківство.
Станом на день звернення з даною позовною заявою між сторонами знову виник спір щодо батьківства першої дитини ОСОБА_5 . В досудовому порядку вирішити даний спір не вдалося.
Той факт, що дитина ОСОБА_5 є дочкою позивача підтверджують спільні фотокартки, які долучають до позовної заяви.
Крім того, батьківство позивача можуть підтвердити свідки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_6 , які добре знають сторони, і товаришували з ними, коли перебували увесь цей час з початку 2006 року у фактичних шлюбних відносинах та коли народилась донька - ОСОБА_5 .
При реєстрації народження доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , запис про батька був зроблений зі слів Відповідачки, тобто відповідно до ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України, в якій зазначено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Реєстрацію народження дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , здійснював Відділ реєстрації актів цивільного стану Фрунзенського районного управління юстиції міста Харкова, однак станом на день звернення з позовною заявою до суду Відділ реєстрації актів цивільного стану Фрунзенського районного управління юстиції міста Харкова припинено в ЄДР, тому Позивач обрав третьою особою ПЕРШИЙ ВІДДІЛ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ АКТІВ ЦИВІЛЬНОГО СТАНУ У МІСТІ ХАРКОВІ СХІДНОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ.
Рух справи.
Ухвалою судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 08.05.2024 по вказаній цивільній справі відкрито провадження та призначено справу в порядку загального позовного провадження до підготовчого судового засідання.
02.07.2024 від відповідачки ОСОБА_2 надійшла заява про визнання позову в повному обсязі.
У вказану дату, також із заявою звернулася представник позивача, в якій просила долучити до матеріалів справи фотознімки, які долучені судом.
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 02.07.2024 клопотання представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Моісеєнко О.М., про виклик та допит свідків задоволено.
У судове засідання викликано для допиту в якості свідків: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ); ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , (зареєстровану за адресою: АДРЕСА_2 ); ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ).
Закрито підготовче провадження по справі за позовом ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Моісеєнко Олена Миколаївна до ОСОБА_2 , третя особа: Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту батьківства та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали вимоги позовної заяви та просили їх задовольнити в повному обсязі.
Позивач в судовому засіданні надав пояснення, що з 2006 року він проживає разом з відповідачем, остання повідомила про вагітність десь на 3-му місяці, спочатку відповідач казала, що дитина від нього, потім, що не від нього. Зазначив, що у них емоційна сім'я, проте він завжди знав, що дитини від нього.
Відповідач в судовому засіданні повністю визнала, що ОСОБА_9 є дитиною позивача, зазначила, що у них з батьками позивача були розбіжності, вона образилась, хвилювалась, її ніхто не підтримав і вона вирішила записати дитину на себе. Вказала, що можливо це була післяродова депресія, але батьком дитини є позивач, інших чоловіків у неї не було.
Під час судового засідання, свідок ОСОБА_3 надала пояснення про те, що з 2005 року мешкає поруч (зі сторонами), має дружні стосунки. З 2006 року не знає, чи були у дружини позивача інші стосунки з чоловіками. Зазначила, що коли ОСОБА_10 (відповідачка) народила, позивач зустрічав її з пологового. Також пояснила, що у сторін часто були сварки, і вони періодично не жили разом.
Свідок ОСОБА_4 вказала, що її бабуся мешкала по АДРЕСА_2 , сторони у справі - це сусіди бабусі. Вказала, що знає позивача з дитинства, бачила як вони зустрічаються, потім як відповідачка ходила вагітна, бачила разом їх з візочком. Зазначила, що в м. Харкові вона не проживала, а приїздила тільки на канікули. Бачила позивача, проте не знала, що вони не зареєстрували шлюб.
н/л Свідок ОСОБА_5 пояснила, що знає позивача з дитинства. Часто запитувала про те, що не розуміє чому вона ОСОБА_11 , а її сестри ОСОБА_12 . Вказала, що тато завжди був поряд. Зазначила, що з самого народження знає, що це її батько.
Висновки суду.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
Згідно ст. 12 ч. 3 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особо, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами і іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, обов'язок доказування покладається на сторони, що є одним із принципів змагальності сторін. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.
Відповідно до позиції позивача, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебували у фактичних шлюбних відносинах з 2006 року.
Разом з тим, до матеріалів справи не надано беззаперечних доказів вказаного факту, з огляду на свідчення свідків та самих сторін, щодо частих сварок та непорозуміння між сторонами з приводу спільного проживання.
26 грудня 2023 року сторони одружилися, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 26.12.2023.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є матір'ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_11 (свідоцтво серія НОМЕР_1 ).
Як вбачається з витягу Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України №00028879260 від 11.12.2020 актовий запис від 02.11.2006 вчинено з приводу народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , батьками дитини зазначено: батько - ОСОБА_13 , матір - ОСОБА_2 . Відомості про батька записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.
12 лютого 2019 року у позивача та відповідача народилась ще одна дитина ОСОБА_6 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 28.12.2023 року.
ІНФОРМАЦІЯ_5 у сторін народилась ще одна дитина ОСОБА_7 , що підтверджується копією перекладу Витягу зі свідоцтва про народження № НОМЕР_3 .
Суд критично ставиться, що доводів сторони позивача, щодо того, що тільки 25.12.2023 позивач дізнався від відповідачки про своє дійсне батьківство, у зв'язку з їх неспроможністю та недоведеністю, як причини пропуску строку для звернення до суду із заявою про визнання батьківства.
Статтею 51 Конституції України, частинами другою-третьою статті 5 СК України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
Згідно зі статтею 121 СК України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово зауважував, що наразі ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (див. наприклад рішення ЄСПЛ у справі «Kalacheva v. russian federation» № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).
Крім того ЄСПЛ у справі «Міфсуд проти Мальти» (Mifsud v. Malta, заява №62257/15, рішення набуло статусу остаточного 29 квітня 2019 року) звертав увагу, що хоча найважливіше завдання статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) це захист особи від довільних дій державних органів, можуть також існувати позитивні зобов'язання, пов'язані з ефективною «повагою» до приватного чи сімейного життя. Ці позитивні зобов'язання можуть передбачати вжиття заходів, спрямованих на забезпечення поваги до приватного життя, навіть у сфері міжособистісних стосунків людей (див. справу «Мікулич проти Хорватії» (Mikulic v. Croatia, № 53176/99) та справу «С. Х. та інші проти Австрії» (S.H. and Others v. Austria), № 57813/00).
Аналіз вищенаведених норм міжнародного та національного права дає підстави для висновку, що суд не може допускати свавільного втручання у право дитини на повагу до приватного життя шляхом безпідставних (довільних) змін відомостей про її батьків.
Як встановлено у судовому засіданні, запис про батька у актовому записі про народження ОСОБА_5 записано відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, яка передбачає, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Суд вважає за необхідне зазначити, що під час судового розгляду справи стороною позивача не було заявлено клопотання про проведення експертних досліджень, зокрема про проведення молекулярно-генетичної експертизи для підтвердження або спростування кровного споріднення позивача із ОСОБА_5 .
При цьому, на підтвердження батьківства позивач надає суду фотографії та посилається на покази свідків, що не може бути належним доказом батьківства, за відсутності інших стверджуючих даних та допустимих доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову в прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Таким чином, суди не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи.
Хоча відповідачем і подано заяву про визнання позову, проте суд вважає, що визнання позову відповідачем буде суперечити інтересам дитини, адже регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї (частина восьма статті 7 СК України) та може порушувати права іншої особи, яка також може заявити свої права на батьківство дітей.
Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу ( ч.2 ст.128 СК України).
Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах реєстрації актів цивільного стану (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).
Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів.
Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 17.02.2021 у справі №373/2257/18 (провадження № 61-15136св20), доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства. Батьківство може бути визнано як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини. Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо). Крім того, для з'ясування факту батьківства необхідним є застосування спеціальних знань, зокрема призначення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи.
У постанові від 16.05.2018 у справі №591/6441/14-ц, провадження №61-6030св18 Верховний Суд зазначив, що підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. А доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Ураховуючи те, що визнання батьківства встановлюється в судовому порядку, питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів.
Разом з тим, сторонами у справі та свідками під час судового розгляду надано суперечливі покази щодо спільного проживання в період зачаття дитини. Будь-яких листів, заяв, анкет, інших документів, які у сукупності з іншими доказами могли бути батьківства суду не надано.
Надані позивачем копії фотографій позивачем не можуть бути доказом батьківства, окрім того, одні лише фотографії не можуть бути беззаперечним доказом батьківства відповідача.
Європейський суд з прав людини зауважив, що «в ході національного розгляду суд призначив ДНК-тест з метою вирішення цього спору про батьківство. Тест продемонстрував, що відповідач був батьком дитини з ймовірністю 99,99 відсотків. Суд враховує, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (KALACHEVA v. RUSSIA, № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07 травня 2009 року).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 травня 2018 року у справі №591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18) зазначено, що: «підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи».
Тобто, висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи може бути підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку. Разом із тим, підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від даної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України, які мають оцінюватися в їх сукупності.
Під час судового розгляду сторони не скористались своїм правом на надання належних та допустимих доказів для повного та всебічного розгляду справи, як і не скористались можливістю заявити суду клопотання про витребування таких доказів чи призначення експертиз, а отже усвідомлювали, та погодились нести ризики неможливості вчасно відреагувати на обставини, які будуть з'ясовані в ході проведення судового засідання.
З аналізу зазначеного, а також з досліджених матеріалів справи вбачається, що позивачем не надано жодного доказу, що свідчив би про походження дитини від нього, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про відмову у задоволені позовних вимог.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76, 81, 106,109, 141, 200, 259 263-265, 268, 352, ЦПК України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Моісеєнко Олена Миколаївна до ОСОБА_2 , третя особа: Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту батьківства - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_7 ;
представник позивача: адвокат Моісеєнко Олена Миколаївна, адреса: АДРЕСА_5 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2093 від 17.05.2017;
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_8 ;
третя особа: Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління юстиції, місце знаходження за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 61, код ЄДРПОУ: 23320813.
Суддя: В.В. Барабанова