Новоархангельський районний суд Кіровоградської області
26100 смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави 26
16.09.24 394/1057/23
2-п/394/4/24
Новоархангельський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Краснопольської Л.П.
за участю секретаря судового засідання Довгої С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Новоархангельськ заяву представника відповідача, адвоката Манзюка Т. про перегляд заочного рішення суду від 19.02.2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,-
В провадженні Новоархангельського районного суду Кіровоградської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , який просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь грошові кошти в сумі 277570,39 грн., з яких 46294,70 грн., та інфляційні витрати 231275,69 грн.
Заочним рішенням Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 19.02.2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів були задоволені в повному обсязі, зокрема підлягали стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 277570, 39 грн., з яких 3% річних 46294,70 грн., індекс інфляції - 231275,69 грн., а також сплачений позивачем при подачі позову судовий збір в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.
Представник відповідача звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що ОСОБА_2 - відповідач по справі, не погоджується з рішенням суду, тому звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення. Вважає, що як учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Заочне рішення суду було отримано представником відповідача в підсистемі «Електронний суд» 14.05.2024 року, як результат розгляду Новоархангельським районним судом Кіровоградської області заяви адвоката про ознайомлення з матеріалами справи, та звернувся 03.06.2024 року до суду, в останній день для подання заяви про оскарження заочного рішення.
З рішенням не погоджується, через недотримання позивачем строків позовної давності оскільки позивні вимоги ОСОБА_1 ґрунтувалися на розрахунку індексу інфляції за період з 16.06.2016 по 03.10.2023 роки, відповідно заочним рішенням, за зазначений період стягнуто інфляційних витрат в сумі 231275,69 грн. Вважав, що оскільки позивач визначив період для стягнення 3% річних із 16.06.2016 по 03.10.2023 років, інфляційних витрат - із 16.06.2023 по 03.10.2023 років, що дорівнює 2666 календарних дні, тому суд мав відмовити в задоволенні позовних вимог, застосувавши наслідки спливу позовної давності.
Просив прийняти заяву про перегляд заочного рішення, скасувати заочне рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 19.02.2024 року та застосувавши строки позовної давності ухвалити нове рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 67916,01 грн., що складається із: 10983,00 - 3% річних, 56933,01 грн. - інфляційні втрати.
Представник заявника у судове засідання не з'явився, при зверненні до суду просив про розгляд справи без участі його та відповідача.
Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Вивчивши подану заяву, суд вважає, що заочне рішення підлягає скасуванню та ухваленню нового рішення з таких підстав.
Згідно вимог ст. 284 ЦПК України слідує, що: - заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача; - заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення; - учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду; строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Водночас, з'ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.
Наявність вище наведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» (п.24) та у справі «Гурепка проти України № 2» (п. 23) наголошується на принципі рівності сторін, одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Як вбачається із матеріалів справи, справа була розглянута без присутності відповідача, відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин і аргументи, викладені відповідачем у заяві про перегляд заочного рішення відносно обставин справи, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Представник відповідача у поданій заяві про перегляд заочного рішення зазначив, що відповідач не міг знати про існування відкритого судового провадження, з позовних вимогами не погоджується, позивач звернувся до суду про стягнення заборгованості за період з 16.06.2016 по 03.10.2023 року, а тому посилаючись на вимоги ст.ст. 256, 261, 264 ЦК України представник відповідача зазначив, що позивач звернувся до суду з порушенням строку позовної давності та не підлягає задоволенню.
Щодо посилання представника відповідача на застосування позовної давності, суд вважає що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Частиною 4 ст. 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Частинами 1,5 ст. 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього кодексу.
Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач ( ч.ч.1,4 ст. 264 ЦК України). Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (частина третя вказаної статті).
Суд зазначає, що з урахуванням того, що по справі судом було ухвалено заочне рішення у відсутність відповідача, який не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, а тому був позбавлений можливості подати заяву про застосування строку позовної давності до суду при первісному розгляді справи, то розглядаючи справу після скасування заочного рішення, суд вважає за можливе розглянути позицію, викладену в заяві про перегляд заочного рішення, щодо застосування строку позовної давності. Зазначене узгоджується з правовою позицією, яка висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 200/11343/14ц.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що «позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав учасників Конвенції, виконує кілька завдань, у тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу» (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою №14902/04 у справі ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами №22083/93 та №22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: - залишити заяву без задоволення; - скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що з урахуванням наведених відповідачем підстав для скасування заочного рішення та долучених письмових доказів, на дослідженні яких наполягає відповідач, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, та враховуючи той факт, що обставини справи з'ясовуються судом на засадах змагальності, є підстави для скасування заочного рішення суду та ухвалення нового із застосуванням строків позовної давності.
Враховуючи, що суд прийшов до висновку, що задоволенню підлягають позовні вимоги про заборгованість в сумі 67916 (шістдесят сім тисяч дев'ятсот шістнадцять) грн.
На підставі наведеного, керуючись ст. 284, 354, 353 ЦПК України, суд,-
Заяву представника відповідача адвоката Манзюка Т.Ю. про перегляд заочного рішення - задовольнити.
Заочне рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 19.02.2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів - скасувати.
Ухвалити нове рішення в справі за позовом за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 67916 (шістдесят сім тисяч дев'ятсот шістнадцять) гривень, з яких 3% річних - 10983 (десять тисяч дев'ятсот вісімдесят три) гривень, індекс інфляції - 56933 (п'ятдесят шість тисяч дев'ятсот тридцять три) гривень
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір в сумі 268 (двісті шістесят вісім) грн. 25 коп.
Рішення може бути оскаржене до Кропивницького апеляційного суду протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Ідентифікаційні дані учасників:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 від 27.08.1999 року, проживає: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець смт Новоархангельськ Кіровоградської області, паспорт серії НОМЕР_2 виданий Новоархангельським РВ УМВС України в Кіровоградській області від 30.09.2010 року, ідентифікаційний код НОМЕР_3 , зареєстрований та фактично проживає: АДРЕСА_1 .
Суддя: