Справа № 405/4652/24
1-кп/405/184/24
11.09.2024 року Ленінський районний суд м.Кіровограда у в складі:
головуючого судді : ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань: ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого: ОСОБА_4 ,
захисника: ОСОБА_5 ,
обвинуваченого: ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за кримінальним провадженням за №12024121010001655 від 12.06.2024, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
встановив:
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18.07.2024 обвинуваченому ОСОБА_6 продовжено строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 15.09 2024 року, включно.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зазначивши, що ризики застосування запобіжного заходу - тримання під вартою не зменшились. Враховуючи тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, останній може ухилитися від суду з метою уникнення відповідальності та вчинити інше кримінальне правопорушення. Також, існує ризик впливу на свідків з метою зміни їх показів на свою користь.
Захисник ОСОБА_5 заперечив проти клопотання прокурора та вказав, що ризики не доведені, просив змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав думку захисника.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши надане клопотання та матеріали, суд приходить до наступних висновків.
У відповідності до положень ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, вчиняти інші кримінальні правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 судом враховані обставини, передбачені ст.178 КПК України, а саме тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого. Також, судом взято до уваги практику Європейського суду з прав людини.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».
Відповідно до ст. 5 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Важливим критерієм орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу повинна бути санкція за злочин вчинений обвинуваченим, тобто чим більш сувора санкція передбачена за злочин поставлений обвинуваченому в вину тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо нього.
Судом враховано, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, яке у відповідності до ст.12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, санкція якого передбачає покарання у виді пробаційного нагляду на строк від трьох до п'яти років або обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
Разом з тим, суд приймає до уваги обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема те, що ОСОБА_6 , не одружений, не має утриманців, не працевлаштований, тобто не має стабільного джерела доходу. Обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке вчинене в період відбуття іспитового строку за вироком Ленінського районного суду м.Кіровограда від 07.06.2023.
Наведене свідчить про наявність ризиків, встановлених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які вказують на можливість обвинуваченим у разі застосування до нього запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків з метою зміни його показів на свою користь та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ст. 5 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи від 27.06.1980 року «Про взяття під варту до суду» при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Важливим критерієм орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу повинна бути санкція за злочин вчинений обвинуваченим, тобто чим більш сувора санкція передбачена за злочин поставлений обвинуваченому в вину тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо нього.
Враховуючи вищевикладене та обставини провадження, суд вважає, що по справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого. У той же час, суд оцінює суворість можливого покарання та визнає за реальну небезпеку можливість ухилення від правосуддя у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в подальшому триманні обвинуваченого під вартою, а тому суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому.
Відповідно до положення ч.5 ст.182, ч.3, ч.4 ст. ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
При цьому, беручи до уваги суспільну небезпеку кримінального правопорушення, в скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_6 , його особу, суд приходить до висновку про необхідність визначення застави у 20 розмірах прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
У відповідності до положень ч. 3 ст. 183 КПК України, у разі внесення застави покласти на обвинуваченого обов'язки визначені цією нормою права.
Керуючись ст.ст.177, 331 КПК України, суд,
постановив:
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід - тримання під вартою на 60 днів до 09 листопада 2024 року, включно.
Копії ухвали направити до ДУ "Кропивницький СІ" для виконання.
Визначити розмір застави у 20 /двадцять/ прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 грн., які необхідно внести на депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26241445, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA458201720355279001000002505. Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно статті 182 КПК України по справі №12024121010001655 від 12.06.2024.
В разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, звільнити з-під варти та зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_6 виконувати наступні обов'язки:
- прибувати за викликом до суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утриматись від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному проваджені.
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду.
Попередити обвинуваченого ОСОБА_6 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України з одночасним вирішенням питання, передбаченого ч. 10 ст. 182 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою - в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда ОСОБА_7