Справа № 405/1237/23
1-кп/405/42/23
05.09.2024 року Ленінський районний суд м.Кіровограда у в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судових засідань: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
захисників: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинувачених: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за кримінальним провадженням за №12022120000000230 від 06.05.2022 за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.309, ч.ч.2, 3 ст.307 КК України, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,
встановив:
Згідно ухвали Ленінського районного суду м. Кіровограда від 10.07.2024 обвинуваченому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід - тримання під вартою на 60 днів до 07.09.2024, включно; обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту, строком на два місяці, тобто до 10.09.2024, який полягає у цілодобовій забороні залишати житло, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; обвинуваченому ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у виді домашнього арешту, строком на два місяці, тобто до 10.09.2024, який полягає у забороні в період з 20:00 год. до 06:00 год. наступного дня залишати житло, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .
Прокурором в судовому засіданні надано письмові клопотання, у яких останній просив продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_9 , з огляду на те, що на даний час ризики встановлені раніше, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КК України, не зменшилися та продовжують існувати; продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, зважаючи на існуючі ризики, передбачені п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України.
Захисник ОСОБА_12 заперечив щодо продовження запобіжного заходу, вказав, що обвинувачений має місце реєстрації, а тому вважає, що можливо змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, що забезпечить належну процесуальну поведінку останнього.
Обвинувачений ОСОБА_9 підтримав думку захисника.
Захисник ОСОБА_6 заперечив щодо клопотання прокурора, вказавши, що ризики, наведені прокурором не підтверджені доказами.
ОСОБА_8 підтримав думку захисника.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши надані клопотання та матеріали, суд приходить до наступних висновків.
У відповідності до положень ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від суду, впливати на свідків та вчиняти інші кримінальні правопорушення.
При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_9 судом враховані обставини, передбачені ст.178 КПК України, а саме тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого. Також, судом взято до уваги практику Європейського суду з прав людини.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».
Відповідно до ст. 5 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Важливим критерієм орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу повинна бути санкція за злочин вчинений обвинуваченим, тобто чим більш сувора санкція передбачена за злочин поставлений обвинуваченому в вину тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо нього.
Так, ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, яке у відповідності до ст.12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Разом з тим, суд приймає до уваги обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема те, що ОСОБА_9 офіційно не працює, розлучений, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні не має, у нього відсутнє місце реєстрації, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків. Окрім того, під час досудового розслідування ОСОБА_9 07.11.2022 було оголошено у розшук. Вказане свідчить про ймовірність переховування від суду.
Також, ОСОБА_9 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, відбував реальний строк покарання, що свідчить про ймовірність вчинення інших злочинів та можливого впливу на свідків у кримінальному провадженні, які не допитані під судового розгляду.
За таких обставин суд прийшов до переконання про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, тому, враховуючи зазначене, суд вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не зможе їм запобігти.
З метою виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов'язків, суд вважає доцільним продовжити тримання ОСОБА_9 під вартою строком на 60 днів, тобто до 03 листопада 2024, включно.
Відповідно до положення ч.5 ст.182, ч.3, ч.4 ст. ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
При цьому, беручи до уваги суспільну небезпеку кримінального правопорушення, в скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_9 , його особу, суд приходить до висновку щодо визначення застави у розмірі 120 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Керуючись ч. 3 ст. 183 КПК України, у разі внесення застави покласти на обвинуваченого обов'язки визначені цією нормою права.
Окрім цього, згідно положень ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка обвинувачується у злочині, за вчинення якого законом передбачено покараннях виді позбавлення волі.
Згідно ч.6 ст.181 КПК України у разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений.
Відповідно до ч.1, ч.2, ч.5 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтись в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Під час вирішення питання щодо продовження запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_11 та ОСОБА_8 відповідно до ст.178 КПК України, суд враховує вік обвинувачених, міцність соціальних зв'язків.
Так, ОСОБА_8 неодружений, утриманців не має, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, яке відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Судом також взято до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_8 з часу обрання до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, дотримується умов застосованого запобіжного заходу (відомостей про порушення умов прокурором не надано), що свідчить про достатність такого запобіжного заходу для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Викладені обставини об'єктивно вказують на ту обставину, що ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України не зменшився, обвинувачений ОСОБА_8 може незаконно вплинути на свідків, що на даний час не допитані під час судового розгляду, тому продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відповідатиме вимогам закону і забезпечить виконання ним покладених процесуальних обов'язків.
Керуючись ст.ст.331, 177, 178, 181 КПК України, суд,
постановив:
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід - тримання під вартою на 60 днів до 03 листопада 2024 року, включно.
На підставі ч. 5 ст. 182 КПК України визначити ОСОБА_9 заставу у розмірі 120 /ста двадцяти/ прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 363 360 /триста шістдесят три тисячі триста шістдесят/ гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26241445, банк отримувача - ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) - 820172, рахунок отримувача - UA458201720355279001000002505, призначення платежу - забезпечення виконання ухвали суду по справі №12022120000000230.
В разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави звільнити з-під варти тазобов'язати обвинуваченого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виконувати наступні обов'язки:
- прибувати за викликом до суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утриматись від спілкування з іншими обвинуваченими та свідками у даному кримінальному проваджені;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду.
Попередити обвинуваченого ОСОБА_9 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України з одночасним вирішенням питання, передбаченого ч. 10 ст. 182 КПК України.
Копії ухвали направити до ДУ "Кропивницький СІ" для виконання.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту, строком на два місяці, тобто до 5 листопада 2024 року, який полягає у цілодобовій забороні залишати житло, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Зобов'язати обвинуваченого:
- прибувати до суду за кожною вимогою;
- не відлучатись з м.Кропивницький без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
- утримуватись від спілкування як особисто так і через третіх осіб з іншим обвинуваченими, свідками у кримінальному провадженні, за винятком участі в суді.
Роз'яснити ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що працівники органу Національної поліції з метою контролю за їх поведінкою мають право з'являтись до нього в житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_8 , що в разі невиконання, покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою - в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда ОСОБА_13