Справа № 383/1100/24
Номер провадження 2-а/383/18/24
16 вересня 2024 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі
головуючої судді Адаменко І.М.,
за участю секретаря судового засідання Зербул С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області у письмовому провадженні справу № 383/1100/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття справи про адміністративне правопорушення,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся з вказаним адміністративним позовом до відповідача, посилаючись на те, що постановою № 218 від 27.08.2024 у справі про адміністративне правопорушення його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та накладено штраф у сумі 17000 грн. Вказує, що у вищевказаній постанові зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час воєнного стану в особливий період, 12.03.2024 року отримав повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , але у зазначеній повістці у строк, 13.03.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 він не з'явився з без поважних причин.
Вважає, що вказана постанова винесена з порушенням вимог закону та підлягає скасуванню, оскільки щодо нього застосовано адміністративне сттягнення за нормою права, яка на час вчинення правопорушення ще не була чинною.
До суду не надійшло заяв чи клопотань від учасників справи та їх представників, також не надійшов відзив від відповідача.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
За змістом ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Судом встановлено, що 27серпня 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 винесено постанову № 218 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн, та якою встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час дії воєнного стану, в особливий період, 12.03.2024 року отримав повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 . У зазначений у повістці строк, а саме 13.03.2024 року, до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з'явився, про поважні причини не повідомляв, чим порушив вимоги абзацу 2 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий облік і військову службу», пункт 2 частини 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затверджених Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 року (а.с.10).
ОСОБА_1 не брав участі під час розгляду 27 серпня 2024 року стосовно нього справи про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП та копію оскаржуваної постанови отримав 04 вересня 2024 року, що засвідчено його особистим підписом на вказаному документі.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
За приписами ст.77 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Таким чином, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення), повинне бути належним чином зафіксоване.
Відповідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, що також передбачено ч.1 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
У відповідності до положень ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року №3543-XII громадяни зобов'язані, зокрема: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Згідно змісту ст.210КУпАП, в редакції до 19 травня 2024 року, порушення законодавствапро оборону,мобілізаційну підготовкута мобілізацію, тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб- від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченогочастиною першоюцієї статті,за якеособу вжебуло підданоадміністративному стягненню,а такожвчинення такогопорушення вособливий період, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Разом з тим, Законом України від 09 травня 2024 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3696-ІХ, який набрав чинності 19 травня 2024 року, статтю 210 КУпАП викладено в новій редакції і зокрема доповнено частиною третьою: «Вчинення дій, передбачених частиноюпершою цієїстатті,в особливийперіод, тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.».
Отже, вказаним законом запроваджено посилену відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку й доповнено ст. 210 КУпАП частиною третьою, тобто встановлено кваліфікований склад правопорушення за ознаками вчинення дій, передбачених ч. 1 цієї статті, у особливий період, що тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відтак, до 19 травня 2024 року частини 3 у статті 210 КпАП не існувало, а тому за вчинення відповідних дій до цієї дати особа не може нести відповідальність за ч. 3 ст. 210 КпАП України.
Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Згідно зі ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Згідно ст.62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд зазначає, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а також відповідати принципу законності. Чинним законодавством заборонено притягнення особи до адміністративної відповідальності, якщо на момент подій адміністративна відповідальність не була передбачена певною нормою КУпАП, адже закони, що встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
З урахуванням вищевикладеного, ОСОБА_1 не міг вчинити 13 березня 2024 року адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП , оскільки вказана норма права введена в дію лише 19 травня 2024 року та враховуючи, що закон, який погіршує становище особи, не має зворотньої дії у часі, таким чином, у діях ОСОБА_1 відсутні подія та склад адміністративного правопорушення ч.3 ст.210 КУпАП.
Відповідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП стосовно ОСОБА_1 не могло бути розпочато, а розпочате підлягало закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи, що будь-які докази, що підтверджують вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП суду не надані, суд вважає за необхідне оскаржувану постанову скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити у зв'язку із відсутністю в діях останнього події та складу інкримінованого правопорушення.
Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням зазначеного, суд вважає за можливе стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача судові витрати в розмірі 605,60грн.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-77, 139, 241-246, 250, 271, 286, 292, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 № 218 від 27.08.2024 року у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 за ч.3 ст.210 КУпАП України скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ч.3 ст.210 КУпАП закрити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати в розмірі 605,60 грн. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня складення повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт НОМЕР_1 виданий БобринецькимРС УДМС України в Кіровоградській області від 23.09.2014 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ,зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , місцезнаходження АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення суду складено 16.09.2024 року.
Суддя І.М. Адаменко