іменем України
(заочне)
Справа №743/707/24
Провадження №2/377/320/24
16 вересня 2024 року Славутицький міський суд Київської області в складі головуючої - судді Бабич Н.С., за участю секретаря судового засідання Потапенко Т.О., за відсутності сторін, розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
20 травня 2024 року ОСОБА_3 засобами поштового зв'язку звернулась до Ріпкинського районного суду Чернігівської області з вказаною позовною заявою, в якій просила розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 11 жовтня 2015 року виконавчим комітетом Любецької селищної ради Ріпкинського району Чернігівської області, актовий запис № 08.
Ухвалою судді Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 03 червня 2024 року вказану цивільну справу передано за територіальною підсудністю до Славутицького міського суду Київської області.
02 липня 2024 року цивільна справа надійшла до канцелярії Славутицького міського суду Київської області та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 липня 2024 року для розгляду даної справи визначено суддю Славутицького міського суду Київської області Бабич Н.С.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований 11 жовтня 2015 року виконавчим комітетом Любецької селищної ради Ріпкинського району Чернігівської області. Від шлюбу спільних дітей не мають, але відповідач не бажає подати спільну заяву про розлучення. Сімейне життя в сторін не склалося внаслідок несумісності характерів, різних поглядів на життя, тому між ними виникли неприязні стосунки, що призвели до фактичного розпаду сім'ї та втрати взаємоповаги один до одного. Сумісне проживання стало нестерпним, тому позивачка вимушена мешкати окремо від відповідача у місті Чернігові. Подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить її інтересам. Надання строку для примирення не вплине на шлюбні відносини між сторонами, оскільки спроби примиритися не дали результатів. Тому примирення між сторонами неможливе.
Ухвалою судді від 24 липня 2024 року, після виконання вимог, передбачених частиною шостою статті 187 ЦПК України, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 03 вересня 2024 року.
Позивачка у призначене судове засідання не прибула, про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином в порядку, передбаченому статтями 128-130 ЦПК України, до суду подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Відповідач повторно у призначене судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином у порядку, передбаченому частиною 11 статті 128 ЦПК України, через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, які розміщені 03 вересня 2024 року та 05 вересня 2024 року. Відзив на позов відповідач не подав, заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не направив, причини неявки суду не повідомив.
Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
За наявності умов, передбачених статтями 280 - 282 ЦПК України, відповідно до ухвали суду від 16 вересня 2024 року суд ухвалив заочне рішення у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що згідно зі свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 11 жовтня 2025 року виконавчим комітетом Любецької селищної ради Ріпкинського району Чернігівської області, оригінал та копія якого долучені до справи, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 11 жовтня 2015 року у виконавчому комітеті Любецької селищної ради Ріпкинського району Чернігівської області, про що 11 жовтня 2015 року складений відповідний актовий запис № 08. Після державної реєстрації шлюбу присвоєні прізвища: чоловіку ОСОБА_5 , дружині ОСОБА_5 (а.с. 13).
З паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 від 26 листопада 2015 року, копія якого долучена до справи, вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачка у справі, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 18.06.2002, про що на сторінці 11 міститься відповідний штамп ( а.с. 5-7).
Згідно з інформацією №15-08/1269 від 11 липня 2024 року, наданою Управлінням адміністративних послуг виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області, та паспортом громадянина України серії НОМЕР_3 від 01 червня 2005 року, копія якого долучена до справи, ОСОБА_2 , відповідач у справі, був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , з 17.11.2006 по 04.11.2011 ( знятий з реєстрації за рішенням суду) ( а.с. 9-11, 36).
З позовної заяви вбачається, що сімейне життя в сторін не склалося внаслідок несумісності характерів, різних поглядів на життя та виникнення неприязних стосунків, що призвели до фактичного розпаду сім'ї, тому позивачка мешкає окремо, подальше спільне життя з відповідачем і збереження шлюбу суперечить її інтересам, примирення між сторонами неможливе.
Відповідно до статті 51 Конституції України, частини першої статті 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Зі статті 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 р., ратифікована Україною 17 липня 1997 р.) вбачається, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
За змістом частини другої статті 18, статті 51, частини третьої статті 56, частини першої статті 110 СК України дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред'явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (частина друга статті 112 СК України).
Судом встановлено, що за час сімейного життя у сторін склалася обстановка, що виключає можливість спільного проживання. Примирення між подружжям та збереження сім'ї неможливе.
За таких обставин суд дійшов до висновку, що сім'я розпалася остаточно, а шлюб існує формально, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивачки.
Як убачається із змісту позовної заяви, спільних дітей у сторін немає, але відповідач відмовляється розірвати шлюб за спільною заявою, тобто органом державної реєстрації актів цивільного стану.
Ураховуючи відсутність обставин, що перешкоджають розірванню шлюбу, передбачених частиною другою статті 110 СК України, суд вважає за необхідне позов про розірвання шлюбу задовольнити, оскільки позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що не суперечать закону та не порушують права інших осіб.
Відповідно до статті 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивачка у поданій до суду заяві просила залишити їй прізвище ОСОБА_5 , тому суд доходить висновку про необхідність залишення їй після розірвання шлюбу прізвища ОСОБА_5 .
Під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати (пункт 6 частини першої статті 264 ЦПК України).
Позивачка при поданні позову сплатила судовий збір у сумі 1 211 гривень 20 копійок, що підтверджується квитанцією АТ «Укрпошта» № 1334776056 від 22 травня 2024 року (а.с.4). Вказана сума судового збору зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с. 27).
За таких обставин за правилами статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки належить стягнути судовий збір у сумі 1 211 гривень 20 копійок.
На підставі викладеного, керуючись статтями 258, 263-265, 280-281 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 11 жовтня 2015 року виконавчим комітетом Любецької селищної ради Ріпкинського району Чернігівської області, актовий запис № 08.
Після розірвання шлюбу залишити дружині прізвище ОСОБА_5 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 211 гривень 20 копійок.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса останнього відомого зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ,.
Повне заочне рішення суду складено 16 вересня 2024 року.
Суддя Н. С. Бабич