Кагарлицький районний суд Київської області
Справа № 2-а-1198/09
Номер провадження 2-ав/368/4/24
Іменем України
16.09.2024 року Кагарлицький районний суд Київської області в складі: головуючого судді Кириченка В.І., при секретарі Марчук Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлику з ініціативи суду заяву про відновлення втраченого провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі Київської області,-
Встановив:
23.08.2024 року до суду надійшла заява ОСОБА_2 , боржник - Головне управління Пенсійного Фонду України Київської області, Головне управління державної Казначейської служби України в Київській області про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 2-а-1198/09 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі.
Ухвалою суду від 02.09.2024 року судом ініційовано питання про відновлення провадження у справі, так як згідно з Актом від 20.01.2024 року №2 справу №2-а-1198/09 знищено у зв'язку із закінчення строку зберігання судового провадження, що необхідно для вирішення питання про виправлення описки в постанові.
Сторони по справі в судове засідання не з'явилися.
Судом встановлено, що Кагарлицьким районним судом від 25.11.2009 року винесено постанову (згідно з оригіналом постанови наданою Кагарлицьким районним судом з наряду 05-06 з архіву суду за 2024 рік) наступного змісту:
«25 листопада 2009 року Кагарлицький районний суд
Київської області в складі: головуючого судді Кириченка В.І. при секретарі Марчук Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлику справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонд України в Кагарлицькому районі Київської області
про визнання протиправною відмову, покладення обов»язку здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги та забезпечити її виплату, -
Позивач ОСОБА_1 просила суд визнати протиправною відмову відповідача Управління Пенсійного Фонду України у Кагарлицькому районі у виплаті щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та зобов'язати відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсі: за віком та забезпечити її виплату за період з 2006 року по серпень 2009 року в сумі 3503 гри 1 коп.. а з вересня 2009 року щомісяця на весь період чинності вказаних вимог закон
Позивач мотивувала свої вимоги тим, що є дитиною війни і згідно ст.6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни» має право на нарахування і виплату відповідачем ...; місячно державної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за весь вказаний вище період, але дія вказаних положень Закону зупинялась неконституційними актами і позивач зверталася до відповідача з письмовою заявою про здійснення нарахування, вказаного вище, але отримала відмову.
В судовому засіданні позивач пояснила, що позов підтримує.
Відповідач надіслав заяву, що позов не визнає і про розгляд справи за відсутності відповідача. В письмових запереченнях вказано, що позивач без поважних причин пропустила строк позовної давності і відповідач діяв відповідно до визначених повноважень та згідно діючого законодавства.
Судом встановлено, що позивач є пенсіонером і дитиною війни, так як є громадянином України і станом на 2.09.1945 року було менше 18 років, що підтверджується записами в паспорті позивача про вік і громадянство та в пенсійному посвідченні.
Згідно ст.6 Закону У країни " Про соціальний захист дітей війни» дитина війни має право на підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 110 Закону України “ Про Державний бюгжет України на 2006 рік “ в редакції Закону України від 19.01.2006 року було встановлено, що пільги дітям війни, встановлені вказаною ст.6 Закону України, запроваджуються протягом 2006 року поетапно, за результатами виконання бютжету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюжету. але вказані вимоги не були виконані і позивачу з вказаних вище підстав не перераховувалась пенсія та не виплачувалось підвищення до пенсії щомісячно протягом 2006 року.
Згідно ст.71 Закону України “ Про Державний бютжет України на 2007 рік “ зупинено дію вказаної ст.6 Закону України на 2007 рік , але в ст. 111 цього ж Закону встановлено, що з 2007 року підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги відповідно до ст.6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни “ виплачуються особам які є інвалідами, крім тих на яких поширюється дія Закону України “ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту “, у розмірі 50 % надбавки, встановленої для учасників війни. Позивачу з вказаних нею вище підстав не перераховувалась пенсія та не виплачувалось підвищення до пенсії щомісячно протягом 2007 року. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року вказані положення визнані неконституційними.
Законом України “ Про Державний бютжет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України “ вказану ст.6 Закону України було викладено в слідуючій редакції- дітям війни, крім тих на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту “ до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії встановлюється підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Рішенням Коституційного Суду України від 22.05.2008 року вказані зміни визнані неконституційними і постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року “ Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян " установлено, що дітям війни , крім тих на яких поширюється дія Закону України “ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту “ та " Про жертви нацистських переслідувань “ до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги підвищення виплачувалось в таких розмірах: з 22.05.2008 року - 48.10 грн.. з 01.07.2008 року - 48,20 грн., з 01.10.2008 року - -1^.80 грн. З 01.01.2008 року розмір підвищення до пенсії дітям війни становив 47 грн.. І : 01.04.2008 року по 21.05.2008 року 48.10 грн щомісячно. Вказані обставини підтверджуються письмовим повідомленням відповідача на заяву позивача про перерахунок підвищення до пенсії.
За період з 01. 01.2007 року по 09.07.2007 року і за період з 01.01.2008 року по 28.05.2008року, коли діяли вказані вище неконституційні положення, вимоги позивача до відповідача не підлягають задоволенню, так як рішеннями Конституційного Суду України на відповідача не покладався обов'язок перерахувати пенсії та виплатити підвищення до пенсії у зв"язку з дією неконституційних положень і такий же обов'язок на відповідача не покладався будь-яким Законом України на виконання вказаного рішення та такий обов'язок не передбачений Законом України “ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування “, а питання відшкодування шкоди вирішується в порядку цивільного судочинства. Тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.
За період з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року- та з 10.07.2007 року по 31.12.2007 року і з 28.05.2' 8 року по 29.09.2009 року позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню у зв~язку з пропуском без поважних причин позивачем строку звернення до суду за захистом своїх прав в 1 рік який обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права відповідно до ст.99 ч.2 КАС України. Суд враховує, шо про порушення своїх прав позивач повинен був дізнатися в момент здійснення їй щомісячно виплати без підвищення до пенсії на яке вказує позивач. А позовні заяви позивач подав тільки 30.09.2009 року . Згідно ст.100 ч. 1 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є піставою для відмови у задоволенні созову, так як на цьому наполягає відповідач. Тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.
Суд вважає слід визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в Кагарлицькому районі Київської області у не проведенні перерахування пенсії та не проведенні виплати підвищення до пенсії, передбаченого ст.6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни “ у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність, визначеного Законом України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страху вання", за період часу з 30.09.2008 року' по 30.10.2009 року пенсіонеру ОСОБА_1 та зобов“язати відповідача провести перерахунок пенсії та виплатити підвищення до пенсії вказаному вище пенсіонеру за період з 30.09..2008 року по
30.10.2009 року, задоволивши позов частково із слідуючих міркувань. Суд вважає, що при вирішенні спірних правовідносин слід керуватися нормами Закону, а не постанови КМ України. Пункт 5 постанови №9 Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року “ Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя “ вказує, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт , який підлягає застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Таким чином встановлено, що постанова КМ України від 28.05.2008 року №530, на яку вказує відповідач, не відповідає ст.6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни “ про розмір підвищення до пенсії, а тому відповідачу слід було застосовувати Закон України, що не було зроблено відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України яка покладає обов'язок на органи державної влади, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
При розрахунку розміру підвищення до пенсії пенсіонеру за вказаний судом період слід виходити з розміру мінімальноі пенсії за віком яка визначається відповідно до вимог ч.1 ст.28 Закону У країни “ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування “ при наявності страхового стажу та ч.2 ст.28 цього ж Закону при відсутності встановленого страхового стажу, так як це питання не було врегульоване, але держава гарантує права громадян на соціальний захист згідно ст.ст.22.46 Конституції України і тому застосовується аналогія закону на підставі ст.9 ч.1 КАС Украни.
Відповідно до с: 28 ч.1 Закону України “ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування » мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок- 20 років страх вего стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб які втратили праце датність, визначеного законом. Позивач - жінка має, вказаний вище страховий стаж, що підтверджується випискою з особового рахунку пенсіонера.
Відповідно до от.58 Закону України “ Про Державний бютжет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України “ прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб які втратили працездатність становив з 01.04.2008 року-481 грн., з 01.07.2008 року-482 грн., з 01.10.2008 року-498 грн.
Відповідно до ст.54 Закону України «Про Державний бютжет України на 2009 рік» установлено, що у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу для тих хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.
Слід було нарахувати та виплатити підвищення до пенсії позивачу за період з 30.09.2008 року по 30.10.2009 року по 498:100x30=149,4 грн. за кожен місяць, а виплачувалось підвищення в розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб які втратили працезданість, згідно заперечень відповідача.
В решті позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ст.ст.22,46 Конституції України, ст.28 Закону України “ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування “, ст.6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни ". ст.ст.11, 71 ,86, 99 ч.2, 100 ч. 1 КАС України, суд,-
постановив:
Позов задоволити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в Кагарлицькому районі Київської області у не проведенні перерахування пенсії та не проведенні виплати підвищення до пенсії, передбаченого ст.6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни “ у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність, визначеного Законом України “ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період часу з 30.09.2008 року по 30.10.2009 року пенсіонеру ОСОБА_1 та зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії та виплатити підвищення до пенсії вказаному вище пенсіонеру за період з 30.09..2008 року по 30.10.2009 року.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова відповідно до ч.1 ст.254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого КАС України, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом 10 днів з дня її складення у повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом 20 днів апеляційної скарги.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.»
На підставі ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2011 року постанова Кагарлицького районного суду Київської області від 25.11.2009 року набрала законної сили 22.07.2011 року. (оригінал ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2011 року отримано з наряду 05-06 з архіву суду за 2024 рік).
За приписами ч. 1 ст. 273 КАС України відновлення повністю або частково втраченого судового провадження в адміністративній справі, закінченій ухваленням судового рішення або в якій провадження закрите, проводиться в порядку, встановленому цим Кодексом.
Втрачене судове провадження в адміністративній справі може бути відновлене за заявою осіб, які беруть участь у справі, або за ініціативою суду, що визначено ч. 1 ст. 274 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 275 КАС України заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який ухвалив рішення по суті справи або постановив ухвалу про закриття провадження у справі.
Згідно ч. 1ст. 279 КАС України - на підставі зібраних матеріалів суд ухвалює рішення про відновлення втраченого провадження або в частині , яку, на його думку,необхідно поновити.
Відповідно до ч. 2 ст. 279 КАС України у рішенні суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих до суду і досліджених у судовому засіданні за участю усіх учасників адміністративного процесу з втраченого провадження, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялись з втраченого провадження.
А тому, враховуючи вище зазначене, слід відновити з ініціативи суду втрачене судове провадження у зв'язку із закінчення строку зберігання судового провадження №2-а-1198/09 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі Київської області в частині:
- процесуальних документів, постановлених Кагарлицьким районним судом Київської області під час розгляду та вирішення справи № 2 - а - 1198/09 по суті, а саме: постанови від 25 листопада 2009 року.
- процесуальних документів, постановлених Київським апеляційним адміністративним судом під час розгляду та вирішення справи № 2 - а - 1198/09 по суті, а саме: ухвали від 22 липня 2011 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.160,165,254,273,274,275,278,279 КАС України,суд,-
ухвалив:
Відновити з ініціативи суду втрачене судове провадження у зв'язку із закінчення строку зберігання судового провадження №2-а-1198/09 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі Київської області в частині:
- процесуальних документів, постановлених Кагарлицьким районним судом Київської області під час розгляду та вирішення справи № 2 - а - 1198/09 по суті, а саме: постанови від 25 листопада 2009 року.
- процесуальних документів, постановлених Київським апеляційним адміністративним судом під час розгляду та вирішення справи № 2 - а - 1198/09 по суті, а саме: ухвали від 22 липня 2011 року.
Апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складення повної ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України.
Повний текст ухвали складено 16.09.2024 року.
Суддя: В.І. Кириченко