16.09.2024 Справа № 363/3258/24
16 вересня 2024 року Вишгородський районний суд Київської області в складі головуючого судді Лукач О.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
28.06.2024 до Вишгородського районного суду Київської області, через систему «Електронний суд» (зареєстрована судом 01.07.2024) представником позивача - адвокатом Павленко С.В. подано вказану позовна заява, у якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» суму заборгованості за Кредитним договором №220124-003 від 24.01.2022 за період із 24.01.2022 по 02.05.2024 у розмірі 136131,16 гривень, судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 7000 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 24.01.2022 між ТОВ «Кредитсервіс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №220124-003, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 55000 грн. Вказаний договір ОСОБА_1 підписала особисто. Після стягнення одноразової комісії за видачу кредиту від початкової суми кредиту у розмірі 7,5%, тобто 4125,00 грн., на банківський рахунок позичальника було перераховано кредитні кошти у розмірі 50875,00 грн. За умовами договору, ОСОБА_1 зобов'язалася повернути кредит та здійснювати оплатити за користування кредитом на умовах, що передбачені цим договором. Як зазначено позивачем, заборгованість відповідача за кредитним договором №220124-003 від 24.01.2022 станом на 02.05.2024 становить 136131,16 гривень, яка складається з: прострочена заборгованості за сумою кредиту 54429,27 гривень; прострочена за заборгованість за комісією 0,00 гривень; прострочена заборгованість за процентами 81 701,89 гривень; строкова заборгованість за сумою кредиту 0,00 гривень;строкова заборгованість за комісією 0,00 гривень; строкова заборгованість за процентами 0,00 гривень; строкова заборгованість за штрафами та
пенею 0,00 гривень. Залишивши без виконання досудову вимогу про погашення суми заборгованості, відповідач відмовляється повернути кошти, у зв'язку з чим, з її боку відносно позивача має місце свідоме порушення зобов'язання, а тому позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Після виконання судом вимог частини восьмої статті 187 ЦПК України, ухвалою суду від 03.07.2024 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, оскільки зазначений спір є малозначним та враховуючи положення статей 274, 279 ЦПК України.
Позивачу та його представнику, у порядку, встановленому статтею 14 ЦПК України, було надіслано копію ухвали про відкриття провадження у справі, після чого, сторона позивача з будь-якими клопотаннями/заявами до суду не зверталася.
Відповідачу копію ухвали суду про відкриття провадження у справі та позовної заяви з додатками було надіслано на адресу зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання: АДРЕСА_1 .
Судова кореспонденція надіслана відповідачу, адресатом отримано 15.07.2024. У відповідності до статей 174, 178 ЦПК України відповідач не скористалася своїм процесуальним правом та не направила суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.
Відповідно до частини п'ятої статті 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (частина четверта статті 268 ЦПК України).
Згідно з частиною п'ятою статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із частиною першою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше, як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Згідно статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно вимог статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин у їх сукупності, судом встановлено, що 24.01.2022 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» укладено Кредитний договір №220124-003 (а.с. 17-22).
Відповідно до умов укладеного Кредитного договору, ТОВ «Кредитсервіс» надав ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 55000,00 грн., з відрахуванням передбаченої сплати одноразової комісії в розмірі 7,5%, що становить 4125,00 грн. Строк на який надається кредит - 730 днів.
Умовами Кредитного договору передбачено: позичальник має зробити
24 щомісячних платежів; позичальник повинен вносити платежі щомісячно до 24 числа відповідного місяця включно; відсоткова ставка в місяць від простроченої суми кредиту - 7,5%; орієнтована реальна річна процентна ставка - 333,99%; сума щомісячного платежу - 6966,67 грн, в тому числі погашення плати за користування кредитом в середньому за місяць від початкової суми кредиту - 8.5% (4675,00 грн), орієнтована загальна вартість кредиту - 167199,64 грн.
Так, відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Кредитного договору, кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі вказаному у Договорі, шляхом перерахування суми коштів на банківський рахунок позичальника, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит кредитодавцю та сплатити за користування кредитом на умовах, що передбачені цим договором. Так, кредит надається позичальнику шляхом перерахування суми кредиту на банківський рахунок позичальника.
Пунктом 2.3. Кредитного договору у разі, якщо протягом 7 (семи) календарних днів кінцевої дати повного погашення кредиту. що визначається виходячи з терміну кредитування згідно Графіку платежів, Кредит не був повністю погашений, нараховується щомісячна плата користування Кредитом у такому ж порядку і розмірі, як і при строковому користуванні Кредитом, до моменту повного остаточного погашення користування повернення користування Кредитом) у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України і можуть бути звернені до стягнення на підставі письмової вимоги Кредитодавця, направленої и порядку, згідно п. 13.2 Публічної частини Договору (Оферти).
Процентна ставка за цим договором є фіксованого (пункт 2.2. Кредитного договору).
Відповідно до пунктом 3.1. Кредитного договору, договір набуває чинності і діє
10 (десять) років з моменту укладення, але в будь-якому випадку - до повного виконання Позичальником своїх зобов'язань за Договором.
Згідно із пунктом 5.2 Кредитного договору, у разі порушення позичальником виконання зобов'язань щодо погашення суми Кредиту та/або процентів за Договором, він зобов'язується сплатити на користь кредитодавця штраф. У разі несвоєчасної оплати кожного щомісячного платежу (понад 7 календарних днів) позичальник оплачує штраф в розмірі 10% від загальної суми простроченої заборгованості. У такому разі Відповідач зобов'язаний заплатити на користь кредитодавця нарахований штраф до завершення дії Договору. Загальна сума штрафу не може бути більшою за 50 відсотків суми Кредиту.
Відповідно до пункту 6.11 Кредитного договору, підписанням Договору Позичальник підтверджує, що: ознайомлений, повністю розуміє, безумовно акцентує і зобов'язується неухильно дотримуватись умов Публічної пропозиції (оферти) Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» укладення договору про надання кредиту в редакції від 19.10.2021, яка є невід'ємною частиною цього Договору; до укладення Договору отримав від Кредитодавця інформацію, зазначену в частині другій статті 12 Закону України «Про фінансові послуг» і статті 9 Закону України «Про споживче кредитування».
Кредитний договір та Паспорт кредитного продукту до нього, підписано особисто позичальником.
З копії паспорту кредитного продукту «12 місяців» вбачається, що відповідач була ознайомлена з контактними даними кредитодавця, основними умовами кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацією щодо реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту порядком повернення кредиту та процентної ставки яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту
(а.с. 21,22).
Факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується платіжним дорученням № 3143 від 24.01.2022, з врахуванням узгодженої одноразової комісії (а.с. 34).
Отже, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 уклала договір про надання споживчого кредиту з ТОВ «Кредитсервіс», отримавши грошові кошти з умовою повернення їх та повернення відсотків за користування наданими у кредит грошовими коштами терміном 24 місяців - 730 днів.
Як вбачається з публічної пропозиції (оферта) Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит сервіс» укладення договору про надання кредиту на умовах продукту «Рекредит», у якому пропонує повністю цивільно дієздатним фізичним особам - громадянам України, що проживають на території України (кожна з яких окремо далі -Позичальник) на умовах та в порядку, визначеному даною Офертою, чинними Правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, а також з урахуванням вимог чинного законодавства: Цивільного кодексу України, Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про захист персональних даних», Закону України «Про організацію формування та обігу кредитних історій», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та інших нормативних актів, що регулюють взаємовідносини між сторонами Договору укладення договорів кредиту для придбання товарів та/або послуг (а.с.23-28).
Пунктом 3.16. та 3.17. публічної пропозиції (оферта), підписуючи Договір Позичальник підтверджує свою повну обізнаність та згоду з усіма істотними умовами Договору, які викладені у Оферті, ознайомлення з затвердженими Кредитодавце Правилами надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, з паспортом споживчого кредиту, а також своє ознайомлення з інформацією, зазначеною в частині 2 статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Кредит надається Позичальнику шляхом перерахування коштів на банківський (картковий) рахунок за реквізитами, вказаними Позичальником в індивідуальній частині Договору. Перерахування, за вибором Позичальника, можливе або на рахунок Позичальника, або на рахунок особи, послуги та (або) товари якої Позичальник оплачує в рахунок Кредиту.
Датою отримання кредиту і одночасно датою початку кредитних зобов?язань між Позичальником і Кредитодавцем є день зарахування кредитних коштів на рахунок Позичальника (пункт 3.18. публічної пропозиції (оферта).
Згідно Виписки з особового рахунку за Кредитним договором №220124-003 від 24.01.2022, а також Розрахунку кредитної заборгованості за кредитним договором, відповідачем не у повному обсязі виконано взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим, за період з 24.01.2022 по 02.05.2024 заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед позивачем ТОВ «Кредитсервіс» становить 136131,16 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту 54429,37 грн.; прострочена заборгованість за процентами 81701,89,00 грн (а.с.29, 35).
15.05.2024 ТОВ «Кредитсервіс» надіслав ОСОБА_1 досудову вимогу від 10.05.2024 щодо стягнення заборгованості, проте вказана вимога повернулася на адресу відправника (а.с. 32-33).
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно із частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Спір між сторонами виник з договірних правовідносин, які врегульовані нормами Цивільного кодексу України в частині позики та договору кредиту, а також регулюються загальними положеннями про договір та зобов'язання.
Згідно із статтею 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з вимогами частини четвертої статті 203 цього Кодексу правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
За змістом статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Частинами першою, третьою статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк згідно з вказівками закону та договору.
Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (статті 611 ЦК України).
За приписами частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини другої статті 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Згідно із частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частинами першою та другою статті 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі статтею 1049 цього Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно із статтею 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Як встановлено судом, стороною позивача доведено факт виникнення зобов'язальних відносин між ТОВ «Кредитсервіс» та ОСОБА_1 , оскільки сторони при укладенні договору належним чином узгодили обставини та відповідний розмір відсоткової ставки.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, у свою чергу, взяті на себе зобов'язання відповідач належним чином не виконувала, у зв'язку з чим у неї утворилася заборгованість.
Позивач реалізував своє право на стягнення заборгованості шляхом пред'явлення позову до суду.
Відповідачем не надано до суду заперечень проти позову та доказів на спростування доводів позивача.
Таким чином суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню; обставини, що спростовують позовні вимоги, судом не встановлено.
Щодо відшкодування відповідачем заявлених позивачем витрат по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн, а також на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн, суд дійшов такого.
Так, відповідно до положень статті 265 ЦПК України, суд під час ухвалення судового рішення вирішує питання про судові витрати склад та розмір яких входить до предмета доказування в справі.
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 ЦПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як встановлено судом, позивач, звертаючись через електронний суд із позовом, сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн (а.с.9).
Оскільки позов ТОВ «ФК «Ейс» задоволено у повному обсязі, суд вважає, що відповідно до статті 141 ЦПК України, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 гривень.
Згідно із пунктами 1-3 частини другої, частини восьмої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу, до позову додано копії: Договору №25-01/2023 від 25.01.2023 про надання правової допомоги, укладений між Адвокатським об'єднанням «Правовий діалог», в особі Директора Разумного Є.М., та ТОВ «Кредитсервіс», в особі Директора Дьоми А.В. (а.с.37-40); Акту приймання-передачі справи на надання правової допомоги від 25.01.2023, складеного АО «Правовий діалог», в особі Директора Разумного Є.М., та ТОВ «Кредитсервіс», в особі Директора Дьоми А.В.(а.с. 41); Акту №3 приймання-передачі наданої правничої допомоги від 04.01.2024 за Договором про надання правової допомоги №25-01/2023 від 25.01.2023, складеного АО «Правовий діалог», в особі Директора Разумного Є.М., та ТОВ «Кредитсервіс», в особі Директора Дьоми А.В., та у якому зазначено боржник - ОСОБА_1 , суть послуги - підготовка та направлення/подача однієї позовної заяви або апеляційної скарги або касаційної скарги, назва суду - Вишгородський районний суд міста Києва, вартість наданих послуг - 7000,00 грн (а.с. 43); Довіреності №2 від 05.01.2024, виданої ТОВ «Кредитсервіс» адвокату Павленка С.В. (а.с. 57); Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, видане ОСОБА_2 (а.с 58).
Вивчивши долучені до позовної заяви докази щодо витрат позивача на правничу допомогу, судом встановлено, що позовну заяву складено та підписано представником позивача ТОВ «Кредитсервіс» - адвокатом Павленко С.В., який діє в інтересах позивача на підставі довіреності від 05.01.2024, та, згідно опису вкладення, у відповідності до
статей 43, 177 ЦПК України, вказаний представник позивача надіслав відповідачу засобами поштового зв'язку копію позовної заяви з додатками, що не узгоджується із наданими копіями Договору №25-01/2023 від 25.01.2023 про надання правничої допомоги, що укладений між Адвокатським об'єднанням «Правовий діалог», в особі Директора Разумного Є.М., та ТОВ «Кредитсервіс», в особі Директора Дьоми А.В., складеним вказаними особами Актом №3 приймання-передачі наданої правничої допомоги від 04.01.2024, яка полягає у підготовці та направленні/подачі позовної заяви, а також квитанції про перерахування позивачем адвокатському об'єднанню 7000 гривень.
Так, адвокат Павленко С.В., який склав та підписав (подав до суду) позовну заяву в інтересах ТОВ «Кредитсервіс», діяв на підставі Довіреності, виданої директором цього товариства - ОСОБА_3 , проте не як адвокат АО «Правовий діалог», і доказів понесених позивачем витрат на правничу допомогу, надану вказаним адвоката, суду не надано.
Таким чином, суд дійшов висновку, що понесені позивачем витрати на оплату послуг АО «Правовий діалог» в сумі 7000 грн., не підлягають стягненню з відповідача, оскільки відповідні послуги фактично були надані позивачу адвокатом Павленко С.В., який діяв на підставі Довіреності, виданої позивачем, та не надав до суду відповідних доказів узгодження з позивачем обсягу послуг на професійну правничу допомогу, розміру гонорару, Акту приймання-передачі послуг тощо.
Керуючись статтями 11, 202-205, 509, 525, 526, 530, 598, 599, 610-612, 615, 625-629, 633, 634, 638, 1048-1050, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, статтями 2, 4, 5, 12, 13, 19, 76-89, 128, 133, 134, 137, 141, 174, 258, 259, 263-265, 274, 354 ЦПК України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» суму заборгованості за кредитним договором №220124-003 від 24.01.2022 за період із 24.01.2022 по 02.05.2024 у розмірі 136131,16 гривень, з яких: 54429,27 гривень - прострочена заборгованості за сумою кредиту; 81701,89 гривень - прострочена заборгованість за процентами, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 гривень, а всього стягнути - 138 553 (сто тридцять вісім тисяч п'ятисот п'ятдесят три) гривні 56 копійок.
У відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс», адреса: 01133, місто Київ, вул. Коновальця Євгена, будинок 36-Д, приміщення 65-з, код ЄДРПОУ: 41125531.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя О.П. Лукач