Справа № 758/7458/20
Провадження № 2/362/107/24
10.09.2024 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,
за участю секретаря Тельнової О.О.,
позивача ОСОБА_1
представника позивача Бірюк М.М. ,
представника відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м. Василькові Київської області заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Бірюк Миколи Миколайовича про відвід судді Васильківського міськрайонного суду Київської області Лебідь-Гавенко Г.М. у цивільній справі за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики,
До Васильківського міськрайонного суду Київської області від Подільського районного суду м. Києва за підсудністю надійшла справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 20.10.2020 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики передано до Васильківського міськрайонного суду Київської області для розгляду за підсудністю (а.с.34-35).
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27.01.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики (а.с.43-44).
09.04.2021 року від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_6 надійшла до суду заява про перенесення розгляду справи призначену на 14.04.2021 року на інший день (а.с.49).
03.08.2021 року в підготовчому судовому засіданні було оголошено перерву із задоволенням клопотання позивача про оголошення перерви для найняття нового адвоката (а.с.71).
08.09.2021 року до суду від представника відповідача - ОСОБА_7 надійшло клопотання про витребування доказів та допит свідків (а.с.74-84).
15.09.2021 року до суду від представника позивача - Бірюк М.М. надійшло клопотання про відкладення підготовчого судового засідання для надання часу на ознайомлення із справою, вказане клопотання судом було задоволено (а.с.86 -91).
09.11.2021 року від представника позивача - Бірюк М.М. до суду надійшло клопотання про ознайомлення із матеріалами справи із якими він ознайомився 17.11.2021 року (а.с.93, 95).
02.06.2022 року до суду від відповідача ОСОБА_5 надійшло клопотання про перенесення розгляду справи із неможливості прибути до суду (а.с.99).
11.02.2022 року від нового представника відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_3 до суду надійшла заява про ознайомлення із матеріалами справи (а.с.102).
20.06.22 року до суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про заміну первісного відповідача належним відповідачем (а.с.107).
15.07.2022 року до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про прийняття у новій редакції позовної заяви із додатками, із врахуванням заміни первісного відповідача на належного (а.с.110-134).
14.09.2024 року у судовому засіданні було задоволено клопотання представника відповідача у зв'язку із неотриманням нової редакції позовної заяви для надання часу представнику позивачу, вручити представнику відповідача, нову редакцію позовної заяви і написання відзиву на нову редакцію позовної заяви (а.с.139, 141).
06.10.2022 року поштою до суду надійшов відзив на нову редакцію позовної заяви від представника відповідача (а.с.142-147).
23.11.2022 року розгляд справи було знято у зв'язку із відсутністю в суді електропостачання, що підтверджується Актом № 23 (а.с.148).
23.02.2023 року розгляд справи було знято у зв'язку із перебуванням головуючої судді в нарадчій кімнаті з розгляду кримінальної справи, що підтверджується довідкою (а.с.154).
07.08.2023 року розгляд справи було знято у зв'язку із перебуванням головуючої судді в нарадчій кімнаті з розгляду кримінальної справи, що підтверджується довідкою (а.с.156).
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 07.08.2023 року клопотання ОСОБА_1 про заміну первісного відповідача належним відповідачем у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики, задоволено. Замінено первісного відповідача ОСОБА_5 в частині позовних вимог щодо стягнення 503 000 грн. сплачених згідно з квитанціями до прибуткових касових ордерів на належного відповідача - Приватне підприємство «Соколине Полісся» (а.с.163).
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 07.08.2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , Приватного підприємства «Соколине Полісся» про стягнення боргу за договором позики, роз'єднано. Виділено у самостійне провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Соколине Полісся» про стягнення 503 000 грн. сплачених згідно з квитанціями до прибуткових касових ордерів.Передано роз'єднані матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Соколине Полісся» про стягнення 503 000 грн. сплачених згідно з квитанціями до прибуткових касових ордерів для здійснення реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду.Продовжено розгляд справи № 758/7458/20 за позовними вимогами ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики в порядку загального позовного провадження (а.с.164).
05.12.2023 року розгляд справи було знято у зв'язку із перебуванням головуючої судді в нарадчій кімнаті з розгляду кримінальної справи, що підтверджується довідкою (а.с.177).
07.02.2024 року розгляд справи було знято у зв'язку із перебуванням головуючої судді на лікарняному (а.с.183).
13.05.2024 року розгляд справи було знято у зв'язку із повітряною тривогою та загрозою життю, здоров'ю та безпеці учасників процесу та працівників суду, враховуючи положення Указу Президента України «Про проведення воєнного стану в України» №64.2022 від 24.02.2022 року (а.с.188).
27.08.2024 року розгляд справи було знято у зв'язку із оголошенням повітряної тривоги та загрозою життю, здоров'ю та безпеці учасників процесу та працівників суду, враховуючи положення Указу Президента України «Про проведення воєнного стану в України» №64.2022 від 24.02.2022 року, що підтверджується Актом № 44 (а.с.199-200).
Представником позивача в підготовчому судовому засіданні було заявлено відвід головуючому судді, вказуючи, що Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті. Тобто, суд зобов'язаний був розглянути вказану справу в строк до 27.05.2021року. Однак, до теперішнього часу станом на 10.09.2024 року, справа нерозглянута та судове рішення по суті справи не прийнято. Протягом 3,5 років, позивачка та представник позивача прибувають на всісудові засідання призначені судом. В той самий час, відповідач ігнорує судові засідання протягом вказаного строку, очевидно самовпевнено розраховує на те, що суд діятиме в йогоінтересах та не буде розглядати справу за його відсутності. Розуміючи невідворотність стягнення коштів з відповідача на користьОСОБА_1 при розгляді справи об'єктивним та безстороннім судом, відповідач таким чином затягує судовий процес, а суддя Лебідь-Гавенко Г. М. як стало очевидним, сприяє цимпротиправним діям відповідача. Вказані обставини переконливо викликають сумнів в неупередженості та об'єктивності судді Лебідь-Гавенко Г. М. під час розгляду справи № 758/7458/20. Позивачка підтримала свого представника.
Представник відповідача в підготовчому судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, оскільки воно є необґрунтованим, а суд тільки і розглядає клопотання позивачів, а до клопотань відповідача навіть перейти не може.
Суд, вивчивши доводи поданої заяви, вислухавши думки учасників справи, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до частин 1-3, 7 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно.
Відповідно до ч. 1 ст. 34 ЦПК України, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Статтею 36 ЦПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно положень ст. 37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
В той же час, належних доказів і переконливих аргументів, які б підтверджували наявність обставин, визначених у ст. 36, 37 ЦПК України, які б унеможливлювали участь судді Лебідь-Гавенко Г.М. у розгляді даної справи, заявником не наведено.
У рішенні від 09.11.2006 року по справі «Білуха проти України» Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) зазначено, що відповідно до сталої практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності («Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 та 30; «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-ХІІ). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду («Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного («Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).
У рішенні від 10 грудня 2009 р. у справі «Мироненко та Мартенко проти України» ЄСПЛ дійшов висновку, що український суд не був безстороннім за об'єктивним критерієм.
На обґрунтування свого висновку ЄСПЛ звернув увагу на те, що, застосовуючи об'єктивний критерій, слід з'ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в його безсторонності.
Тобто, при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді, позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими.
Змагальність судового процесу та покладення на суд обов'язку здійснювати цивільне судочинство об'єктивно та неупереджено є передумовою того, що рішення по суті справи може бути ухвалено як на користь позивача, так і відповідача, що не свідчить про зацікавленість або упередженість судді.
Викладена в заяві про відвід незгода позивача з процесуальними діями судді не є підставою для відводу судді, що прямо визначено ч. 4 ст. 36 ЦПК України.
Викладена в заяві про відвід щодо тривалого розгляду справи такожне є підставою для відводу судді, хоча у справі має місце перевищення передбаченого процесуальним законом строку розгляду справи, проте таке порушення не є наслідком безпідставного затягування або невжиття головуючим суддею заходів щодо розгляду цієї справи протягом строку, встановленого законом, оскільки недотримання строків обумовлено об'єктивними причинами, зокрема значне навантаження справами у провадженні головуючого, клопотаннями про відкладення, клопотаннями позивача про заміну сторони, час тимчасової непрацездатності, поданням нової редакції позовної заяви, надання часу на подання відзиву, введення в Україні карантину через спалах у світі короновірусу COVID -19 і введення воєнного стану в Україні та екстреними відключеннями світла.
Що ж стосується сумнівів представника позивача в неупередженості та неупередженості головуючого у справі, слід зазначити, що за вимогами ч.3 та ч. 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді.
У § 81 рішення у справі «Салов проти України» (заява № 65518/01) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що «неупередженість» в сенсі статті 6 Конвенції має визначатися суб'єктивною оцінкою на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто жоден із членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивною оцінкою - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які законні сумніви з цього приводу (рішення у справах «Bulut v. Austria» від 22 лютого 1996 року, Reports 1996-II, с. 256, § 31 та «Thomann v. Switzerland» від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 815, § 30). У межах об'єктивної оцінки має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо неупередженості судів.
Для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість та необ'єктивність. Крім того, обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
Наведені в заяві про відвід доводи з приводу того, що внаслідок тривалого розгляду справи і того що відповідач ігнорує розгляд справи таким чином затягує процес, а суддя сприяє цим протиправним діям відповідача, спростовуються матеріалами справи та поданими клопотаннями позивача та не є підставою для відводу судді, за відсутності фактів, які можуть бути підставою для сумніву в безсторонності судді, адже головуючий суддя ще навіть не перейшов до розгляду справи по суті де будуть вислуховуватись пояснення сторін, досліджуватись наявні в матеріалах справи докази, яким буде надаватись оцінка у відповідності до вимог ст. 89 ЦПК України.
Таким чином, усі дії головуючого під час розгляду даної справи в повній мірі відповідають завданням та засадам цивільного судочинства, спрямовані на забезпечення захисту прав усіх учасників справи.
За вказаних обставин, перевіривши наведені представником позивача Бірюк М.М. підстави для відводу головуючого у справі, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, у зв'язку з чим у задоволенні заяви представника позивача Бірюк М.М. про відвід судді слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись статтями 36, 37, 40, 260, 353, 354 ЦПК України, суд,
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Бірюк Миколи Миколайовича про відвід судді Васильківського міськрайонного суду Київської області Лебідь-Гавенко Г.М. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики- відмовити.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали складено 16.09.2024 року.
Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко