Справа № 361/7180/24
Провадження № 2/361/4540/24
16.09.2024
16 вересня 2024 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді Бражник Н. М. розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом.
Позов мотивувала тим, що 21 листопада 2003 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Броварського районного управління юстиції зареєстрований шлюб, актовий запис № 24. Від шлюбу мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Спільне життя з відповідачем не склалось через різні погляди на життя. Через постійні сварки та непорозуміння між ними втрачені почуття поваги, любові та довіри. Відносини у сім'ї поступово погіршувались, що мало наслідком припинення шлюбних відносин. Намагання зберегти сім'ю не дали результату.
Вважає, що спільне сімейне життя і збереження шлюбу є неможливим, суперечить її інтересам та інтересам відповідача. Рішення про розірвання шлюбу прийняла остаточно, на примирення не погоджується.
Зазначила, що домовитись із відповідачем про розірвання шлюбу шляхом подачі заяви про розірвання шлюбу до органу державної реєстрації актів цивільного стану їй не вдалося.
На підставі викладеного просила суд розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований 21 листопада 2003 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Броварського районного управління юстиції, актовий запис № 24.
У порядку автоматизованого розподілу справ між суддями справу передано на розгляд судді Бражник Н. М.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 липня 2024 року відкрито провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Копія ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 липня 2024 року направлена на адресу позивача, яка зазначена у позовній заяві засобами поштового зв'язку Акціонерного товариства «Укрпошта».
За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідачки направлена ухвала суду про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви з додатками.
Відповідач направив до суду відзив на позовну заяву у якому зазначив, що заперечує проти задоволення позовних вимог, вважає їх передчасними. Просив суд надати подружжю 4-ох місячний строк на примирення.
Позивачка направила відповідь на відзив у якій заперечила проти надання строку на примирення.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 вересня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про надання строку на примирення відмовлено.
Ухвала суду мотивована тим, що строк на примирення може бути наданий виключно за згодою обох сторін подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно із ст. 3 Сімейного Кодексу України (далі - СК України), сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
За змістом положень ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч.2 ст. 36, 51 СК України, шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.
Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, зокрема, за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Отже, шлюб має добровільний характер, ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Незгода будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.
Стаття 112 СК України визначає, що суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Судом встановлено, що між сторонами 21 листопада 2003 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Броварського районного управління юстиції зареєстрований шлюб, актовий запис № 24.
Сторони мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 зазначила, що спільне життя з відповідачем не склалось через різні погляди на життя, через постійні сварки та непорозуміння між ними втрачені почуття поваги, любові та довіри. Відносини у сім'ї поступово погіршувались, що мало наслідком припинення шлюбних відносин. Намагання зберегти сім'ю не дали результату.
Спільне сімейне життя і збереження шлюбу є неможливим, суперечить її інтересам та інтересам відповідача. Рішення про розірвання шлюбу прийняла остаточно, на примирення не погоджується. Домовитись із відповідачем про розірвання шлюбу шляхом подачі заяви про розірвання шлюбу до органу державної реєстрації актів цивільного стану їй не вдалося.
Суд, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, враховуючи, що регулювання шлюбно-сімейних відносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаємопорозуміння, а держава забезпечує принцип свободи шлюбу та принцип свободи розірвання шлюбу. Враховуючи, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається, дійшов висновку проте, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивачка не заявляла вимогу щодо відновлення прізвища.
Відтак, враховуючи, що питання про вибір прізвища після розірвання шлюбу залежить від волевиявлення особи, яка його змінила, у зв'язку з реєстрацією шлюбу, за відсутністю відповідного клопотання, суд не може вирішувати таке питання у цій справі.
Керуючись ст. ст. 105, 109, 110, 112-114 СК України, ст. 4, 7, 10, 13, 81, 247, 263-265, 272, 273, 274, 354, 355 ЦПК України суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 21 листопада 2003 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Броварського районного управління юстиції, актовий запис № 24 - розірвати.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 ,адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складений 16 вересня 2024 року.
Суддя Н.М. Бражник