Провадження №1-кс/359/1699/2024
Справа №359/8911/24
Іменем України
23 серпня 2024 року м. Бориспіль
Слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю заявника ОСОБА_3
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12022111100001610, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.04.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України,
20.08.2024 ОСОБА_3 , звернулась до Бориспільського міськрайонного суду з вказаним клопотанням, в якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду від 31.01.2023 року у справі №359/9722/22 на наступне майно:
-автомобіль марки ВАЗ модель 21043, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , власник ОСОБА_4 , який на праві користування належав ОСОБА_5 ;
-причіп марки КРКЗ модель 100, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , власник ОСОБА_1, який на праві користування належав ОСОБА_6 ;
-бензопила марки Stihl модель МS230;
-бензопила марки Stihl модель МS210.
Заявлені вимоги обґрунтовує наступним, 19.11.2023 слідчим СВ Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області ст. лейтенантом ОСОБА_7 була винесена, постанова про закриття кримінального провадження №12022111100001610, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.04.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, а тому питання про скасування арешту майна вирішено не було.
Заявник в судовому засіданні клопотання підтримала, просила його задовольнити.
Ознайомившись із клопотанням, та матеріалами досудового розслідування кримінального провадження, заслухавши позицію заявниці, слідчий суддя дійшов до такого висновку.
Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частина 3. ст. 170 КПК України говорить, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно 3 ст. 174 КПК України прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації.
Частиною 4 ст. 174 КПК України передбачено, що суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17.07.1997, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції», заява N 31107/96, п. 58, ЕСНК 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22.09.1994, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49-62, від 10.05.2007). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (серед інших джерел, рішення від 23.09.1982 у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Зегіез А N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.
Під час розгляду клопотання встановлено, що слідчим СВ Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області ст. лейтенантом ОСОБА_7 була винесена, постанова про закриття кримінального провадження №12022111100001610, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.04.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України.
Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду від 31.01.2023 року у справі №359/9722/22 на вказане майно.
Проте питання про скасування арешту майна слідчим Бориспільського ВП ГУНП в Київській області при закритті кримінального провадження не вирішено у встановленому законом порядку, а тому з метою не порушення право особи на мирне володіння своїм майном, слідчий суддя враховуючи, що у подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження №12022111100001610, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.04.2023 у вигляді арешту майна відпала потреба, оскільки кримінальне провадження, в межах якого відповідний захід забезпечення було застосовано, закрито, відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, прийшов до переконання про скасування арешту.
Керуючись ст.ст. 16, 100, 170,173-174, 309, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду від 31.01.2023 року у справі №359/9722/22 на наступне майно:
-автомобіль марки ВАЗ модель 21043, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , власник ОСОБА_4 , який на праві користування належав ОСОБА_5 ;
-причіп марки КРКЗ модель 100, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , власник ОСОБА_1, який на праві користування належав ОСОБА_6 ;
-бензопила марки Stihl модель МS230;
-бензопила марки Stihl модель МS210.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1