Справа № 0603/5479/12
ВИРОК Провадження № 1/0274/6/23
16.09.2024 року. Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді . . . . . . . . . . . ОСОБА_1
за участі
секретарів судового засідання . . ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12
прокурорів . . . . . . . . . . ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24
захисника . . . . . ОСОБА_25
підсудних . . . . . ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердичеві кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Райки Бердичівського району Житомирської області, громадянина України, з вищою юридичною освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час подій оперуповноваженого сектору карного розшуку Бердичівського МВ УМВС України в Житомирській області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
ОСОБА_27 (по формі № 1 - ОСОБА_29 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Бердичева Житомирської області, громадянина України, з вищою юридичною освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_9, на час подій оперуповноваженого сектору карного розшуку Бердичівського МВ УМВС України в Житомирській області, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_3 , раніше не судимого,
ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Чуднова Житомирської області, громадянина України, з вищою юридичною освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_10 та ІНФОРМАЦІЯ_5 , на час подій оперуповноваженого сектору карного розшуку Бердичівського МВ УМВС України в Житомирській області, проживаючого в АДРЕСА_4 , зареєстрованого в АДРЕСА_5 , раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України,
Органами обвинувачення за останньою редакцією обвинувачення підсудні ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 обвинувачуються у тому, що вони, будучи працівниками правоохоронного органу, представниками влади та службовими особами, маючи спеціальні звання «старший лейтенант міліції», «старший лейтенант міліції» та «лейтенант міліції» відповідно, вчинили злочин у сфері службової діяльності за наступних обставин.
ОСОБА_26 наказом УМВС України в Житомирській області від 06.08.2004 р. № 124 о/с з 04.08.2004 був призначений на посаду оперуповноваженого відділу карного розшуку Бердичівського міськрайонного відділу УМВС України в Житомирській області, а наказом УМВС України від 04.02.2008 р. № 55 о/с йому присвоєно спеціальне звання «старший лейтенант міліції». Відповідно до наказу МВС України від 31.07.2007 р. № 303 ДСК «Про затвердження штату апарату УМВС України в Житомирській області», наказів УМВС від 20.09.2007 № 221 «Про організаційно-штатні зміни в міськрайорганах УМВС області» та від 28.12.2007 № 536 «Про перепризначення працівників відповідно до затвердженої штатної структури» відділ карного розшуку Бердичівського МВ УМВС України в Житомирській області перейменовано у сектор карного розшуку Бердичівського МВ УМВС України в Житомирській області. У зв'язку з цим оперуповноважений відділу карного розшуку Бердичівського МВ УМВС України в Житомирській області ОСОБА_26 перепризначений на посаду оперуповноваженого сектору карного розшуку Бердичівського МВ УМВС України в Житомирській області (далі за текстом - СКР Бердичівського МВ УМВС).
ОСОБА_27 наказом УМВС України в Житомирській області № 108 о/с від 01.08.2003 р. з 28.07.2003 призначений на посаду оперуповноваженого відділу карного розшуку Бердичівського міськрайонного відділу УМВС України в Житомирській області, а наказом УМВС № 223 о/с від 31.12.2005 р. йому присвоєно спеціальне звання «старший лейтенант міліції». Відповідно до наказу МВС України № 303 ДСК від 31.07.2007 «Про затвердження штату апарату УМВС України в Житомирській області», наказів УМВС № 221 від 20.09.2007 «Про організаційно-штатні зміни в міськрайорганах УМВС області» та № 536 від 28.12.2007 «Про перепризначення працівників відповідно до затвердженої штатної структури» відділ карного розшуку Бердичівського МВ УМВС перейменовано у сектор карного розшуку Бердичівського МВ УМВС. У зв'язку з цим оперуповноважений відділу карного розшуку Бердичівського МВ УМВС ОСОБА_27 перепризначений на посаду оперуповноваженого сектору карного розшуку Бердичівського МВ УМВС.
ОСОБА_28 наказом УМВС України в Житомирській області № 298 о/с від 20.08.2007 року з 07.08.2007 був призначений на посаду оперуповноваженого відділення карного розшуку Бердичівського райвідділу УМВС України в Житомирській області, а наказом УМВС № 293 о/с від 14.08.2007 йому присвоєно спеціальне звання - «лейтенант міліції». Відповідно до наказу МВС України № 303 ДСК від 31.07.2007 «Про затвердження штату апарату УМВС України в Житомирській області», наказів УМВС № 221 від 20.09.2007 «Про організаційно-штатні зміни в міськрайорганах УМВС області» та № 536 від 28.12.2007 «Про перепризначення працівників відповідно до затвердженої штатної структури» відділ карного розшуку Бердичівського МВ УМВС перейменовано у сектор карного розшуку Бердичівського МВ УМВС. У зв'язку з цим оперуповноважений відділення карного розшуку Бердичівського МВ УМВС ОСОБА_28 перепризначений на посаду оперуповноваженого сектору карного розшуку Бердичівського МВ УМВС.
Відповідно до функціональних обов'язків оперуповноваженого СКР Бердичівського МВ УМВС ОСОБА_26 був зобов'язаний :
оперативно обслуговувати мікрорайон «Парк Гагаріна» (вул. Б.Хмельницького - непарна сторона, Л.Карастоянової - з 26 по 29 будинки, вул. Шевченка, Сестер Сломницьких, Пушкіна, К.Маркса, Короленко, Транспортна, Ак. Павлова, пров. Поштовий, Леніна - непарна сторона);
планувати роботу та проводити оперативно-розшукові заходи щодо попередження та розкриття злочинів на території обслуговування;
проводити заходи щодо заведення та реалізації справ оперативного обліку.
Відповідно до функціональних обов'язків оперуповноваженого СКР Бердичівського МВ УМВС ОСОБА_27 був зобов'язаний :
оперативно обслуговувати територію сільської місцевості Чуднівського напрямку (села Озадівка, Гардишівка, Л.Слобідка, хутір Богданів, Підгороднє, Скраглівка, Кустин, Мирославка, Демчин, Малосілка, Райки, Швайківка, Слободище, хутір Ріг);
планувати роботу та проводити оперативно-розшукові заходи щодо попередження та розкриття злочинів на території обслуговування;
проводити заходи щодо заведення та реалізації справ оперативного обліку.
Відповідно до функціональних обов'язків оперуповноважений СКР Бердичівського МВ УМВС ОСОБА_28 зобов'язаний:
оперативно обслуговувати мікрорайон «Піски» (вул. Леніна - непарна сторона, 30 років Перемоги, Соборна - парна сторона, Миру, Молодогвардійська, Урожайна, Сакко і Ванцетті, Шолом-Алейхема, Руська);
аналізувати стан злочинності на території обслуговування, проводити оперативно-розшукові заходи щодо попередження та розкриття скоєних злочинів;
надавати допомогу в розкритті злочинів, заведенні справ оперативного обліку молодим працівникам СКР.
Згідно зі ст. 28 Конституції України ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.
Згідно положень ст.ст. 3, 5 Закону України «Про міліцію» (в редакції від 20.12.1990) діяльність міліції будується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, взаємодії з трудовими колективами, громадськими організаціями й населенням. Міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції. Міліція поважає гідність особи і виявляє до неї гуманне ставлення, захищає права людини незалежно від її соціального походження, майнового та іншого стану, расової та національної належності, громадянства, віку, мови та освіти, ставлення до релігії, статі, політичних та інших переконань.
Відповідно до ст. 12 цього Закону міліція має право застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю у випадках і в порядку, передбачених цим Законом. Застосуванню сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї повинно передувати попередження про намір їх використання, якщо дозволяють обставини. Без попередження фізична сила, спеціальні засоби і зброя можуть застосовуватися, якщо виникла безпосередня загроза життю, здоров'ю громадян чи працівників міліції. У разі неможливості уникнути застосування сили вона не повинна перевищувати міри, необхідної для виконання покладених на міліцію обов'язків і має зводитись до мінімуму можливості завдання шкоди здоров'ю правопорушників та інших громадян. При завданні шкоди міліція забезпечує подання необхідної допомоги потерпілим в найкоротший строк. Перевищення повноважень по застосуванню сили, в тому числі спеціальних засобів і зброї, тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно зі ст. 13 зазначеного Закону працівники міліції мають право застосовувати заходи фізичного впливу, в тому числі прийоми рукопашного бою, для припинення правопорушень, подолання протидії законним вимогам міліції, яка здійснюється із застосуванням сили щодо працівників міліції або інших осіб, якщо інші способи були застосовані та не забезпечили виконання покладених на міліцію обов'язків.
Приписами ст. 106 та ст. 115 КПК України в редакції 1960 року визначено, що орган дізнання та слідчий вправі затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі, лише за наявності однієї з таких підстав: коли цю особу застали при вчиненні злочину або безпосередньо після його вчинення, коли очевидці, в тому числі й потерпілі, прямо вкажуть на дану особу, що саме вона вчинила злочин, коли на підозрюваному або на його одягу, при ньому або в його житлі буде виявлено явні сліди злочину.
Відповідно до ст. 260 та ст. 261 КУпАП у випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості його складення на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи. Про адміністративне затримання складається протокол.
Крім цього, будучи оперуповноваженими сектору карного розшуку Бердичівського МВ УМВС ОСОБА_26 , ОСОБА_27 та ОСОБА_28 зобов'язані виконувати ст. 4 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», згідно якої оперативно-розшукова діяльність ґрунтується на принципах законності, дотримання прав і свобод людини, взаємодії з органами управління і населенням, а також вимоги ст.ст. 3, 5, 11, 12, 13, 14 Закону України «Про міліцію».
Однак, діючи всупереч своїх службових обов'язків, Закону України «Про міліцію» та Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», ОСОБА_26 спільно з працівниками сектору карного розшуку Бердичівського МВ УМВС України в Житомирській області ОСОБА_27 та ОСОБА_28 . з метою помсти ОСОБА_30 за нанесену ОСОБА_26 образу, діючи з єдиним умислом, безпідставно затримали ОСОБА_31 16.07.2008 біля 10.00 год. в м. Бердичеві на площі Жовтневій (на даний час - Центральна) та доставили його до Бердичівського МВ УМВС України в Житомирській області, де незаконно застосували до нього фізичне насильство.
Зокрема, 15.07.2008 о 21.00 год. в АДРЕСА_6 між мешканцями даного будинку ОСОБА_32 та ОСОБА_26 на ґрунті виниклих неприязних відносин відбулась сварка, під час якої ОСОБА_33 в присутності інших мешканців даного будинку образив нецензурними словами ОСОБА_26 , виказавши цим самим в присутності сторонніх осіб до останнього зневагу як до працівника міліції.
У той же день, 15.07.2008 оперуповноважений сектору карного розшуку Бердичівського МВ УМВС ОСОБА_27 на прохання ОСОБА_26 через третю особу, викликав до себе в кабінет Бердичівського МВ УМВС ОСОБА_31 на 07.00 год. 16.07.2008.
ОСОБА_33 16.07.2008 на виклик не прибув, однак за попередньою домовленістю через спільного знайомого зустрівся з ОСОБА_27 в цей же день біля 10.00 години біля приміщення Бердичівської міської ради за адресою: м. Бердичів, площа Жовтнева, 1 (на даний час - площа Центральна, 1). Під час зустрічі ОСОБА_27 зобов'язав ОСОБА_31 з'явитись до нього в кабінет Бердичівського МВ УМВС на наступний день 17.07.2008 на 08 год.
Відразу після розмови з ОСОБА_27 , коли ОСОБА_33 сів у свій легковий автомобіль ВАЗ-2106, до нього на легковому автомобілі ВАЗ-2109 під'їхали оперуповноважені сектору карного розшуку Бердичівського МВ УМВС ОСОБА_26 та ОСОБА_28 . Вказані працівники міліції у присутності оперуповноваженого сектору карного розшуку Бердичівського МВ УМВС ОСОБА_27 , явно перевищуючи свої службові повноваження, порушуючи конституційні права і свободи громадянина, основні конституційні принципи свободи, недоторканості людини, всупереч положенням ст. 19 Конституції України, згідно якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; положенням ст. 29 Конституції України, згідно якої кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність, без будь-яких підстав затримали ОСОБА_31 , вивели його з власного автомобіля ВАЗ-2106, помістили до свого автомобіля ВАЗ-2109 та доставили в Бердичівський МВ УМВС за адресою: АДРЕСА_7 (на даний час - вул. Героїв України, 67).
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, 16.07.2008 приблизно о 10.30 год., під час знаходження ОСОБА_31 у приміщенні Бердичівського МВ УМВС в кабінеті № 14, який закріплений за сектором карного розшуку, ОСОБА_26 , ОСОБА_28 і ОСОБА_27 , в порушення вимог ст. 29 Конституції України, ст. 4 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», ст.ст. 3, 5, 11, 12, 13, 14 Закону України «Про міліцію», перевищуючи свої службові повноваження, достовірно усвідомлюючи, що порушуються конституційні права людини, діючи в особистих інтересах, стали наносити ОСОБА_30 численні удари руками в область голови та тулуба.
Зокрема, ОСОБА_26 , достовірно усвідомлюючи, що його дії явно виходить за межі наданих йому прав та бажаючи цього, всупереч діючого законодавства, діючи в особистих інтересах, умисно наніс ОСОБА_30 більше двох ударів долонею в ліве вухо та кулаком більше двох ударів по тулубу, чим спричинив ОСОБА_30 фізичний біль.
ОСОБА_27 , достовірно усвідомлюючи, що його дії явно виходить за межі наданих йому прав та бажаючи цього, всупереч діючого законодавства, діючи в особистих інтересах, умисно наніс ОСОБА_30 більше двох ударів руками по тулубу, чим спричинив ОСОБА_30 фізичний біль.
ОСОБА_28 , достовірно усвідомлюючи, що його дії явно виходить за межі наданих йому прав та бажаючи цього, всупереч діючого законодавства, діючи в особистих інтересах, умисно наніс більше двох ударів ОСОБА_30 руками по тулубу, після чого схопив ОСОБА_31 за волосся на голові та вдарив його потиличною частиною голови об стіну близько чотирьох разів, чим спричинив ОСОБА_30 фізичний біль. Від даних ударів головою об стіну ОСОБА_33 втратив свідомість та впав на підлогу.
Коли ОСОБА_33 через деякий час прийшов до тями, ОСОБА_26 і ОСОБА_28 , діючи узгоджено, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, достовірно усвідомлюючи, що їхні дії явно виходять за межі наданих їм прав та повноважень, бажаючи цього, всупереч діючого законодавства, діючи в особистих інтересах, стали утримувати ОСОБА_31 попід руки з метою спричинення ОСОБА_30 фізичного болю ОСОБА_27 .
В цей час ОСОБА_27 , діючи узгоджено з ОСОБА_26 та ОСОБА_28 , достовірно усвідомлюючи, що його дії явно виходить за межі наданих йому повноважень, бажаючи спричинити потерпілому сильну біль, зі значною силою наніс гумовим кийком один удар ОСОБА_30 в область спини та зі значною силою наніс другий удар гумовим кийком в область стегон ОСОБА_31 , спричинивши тілесні ушкодження.
Таким чином, у ході застосування незаконних насильницьких дій щодо ОСОБА_31 з боку оперуповноважених сектору карного розшуку Бердичівського МВ УМВС України в Житомирській області ОСОБА_26 , ОСОБА_28 та ОСОБА_27 , потерпілому спричинені тілесні ушкодження у вигляді: крововиливів на спині та правому стегні, які згідно висновку судово-медичного експерта №615 від 27.05.2009 відносяться до легких тілесних ушкоджень без короткочасного розладу здоров'я.
Зазначені протиправні дії оперуповноважених сектору карного розшуку Бердичівського МВ УМВС України в Житомирській області ОСОБА_26 , ОСОБА_27 та ОСОБА_28 спричинили істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, що виразилось в істотному порушенні основних конституційних прав і свобод громадянина ОСОБА_34 .
Органами обвинувачення ці дії ОСОБА_26 , ОСОБА_27 та ОСОБА_28 кваліфіковано за ч. 2 ст. 365 КК України, як перевищення влади та службових повноважень, тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав і повноважень, які заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам та законним інтересам окремих громадян, та супроводжувались насильством.
В судовому засіданні після зімни обвинувачення підсудний ОСОБА_26 , як і раніше свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав та показав, що справа проти нього є сфальсифікованою, всіляко затягувалася стороною обвинувачення. Зміна обвинувачення відбулася лише у деталях, при чому про ці деталі вони заявляли у своїх клопотаннях навіть ще під час досудового слідства, однак на той час у задоволенні їхніх клопотань було відмовлено. Всі зміни у обвинуваченні є чисто видумками прокурора, які нічим не підтверджено. Зокрема, з'явилася якась невідома третя особа, через яку вони з ОСОБА_35 нібито змовлялися, з показань свідка обвинувачення ОСОБА_36 , той бачив як потерпілий їхав у відділ о 10.30, а вже о 10.36 потерпілий, вийшовши з відділу телефонує, що є неможливим за обставин інкримінованого обвинувачення.
На початку судового слідства за оголошеним первинним обвинувальним висновком підсудний ОСОБА_26 свою вину також заперечив та вказав, що кримінальну справу сфальсифіковано працівниками прокуратури. Підсудний показав, що потерпілого ОСОБА_37 ніхто не затримував і ніякого психологічного та фізичного тиску щодо потерпілого ніхто не чинив. Потерпілий у відділку поліції був не більше десяти хвилин. Щодо прив'язки до конфлікту, який був напередодні подій перед будинком, то він мав з потерпілим розмову, але цих розмов було безліч. Вони з потерпілим один одного добре знають, прожили в одному дворі, потерпілий був його сусідом. Про те, що під час цієї розмови він погрожував підкинути наркотики, це все неправда. Розмову бачили свідки ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , він на той час знаходився з дочкою, як би це виглядало, щоб він, відпочиваючи з маленькою донькою, почав кричати, що підкине наркотики. При цьому все це нібито чула матір потерпілого на відстані 15 метрів. Місцева прокуратура обурилась як працівники карного розшуку можуть так себе поводити, на їхню думку, зухвало. Тому це вилилось в кримінальну справу, яка розглядається стільки років. Його змусили звільнитись з органів внутрішніх справ. Вони з іншими підсудними неодноразово звертались до Генеральної прокуратури, місцевої прокуратури, жодного звернення не було розглянуто. В цих зверненнях вони у деталях розповідали, кому ця справа вигідна, хто за цим стоїть. Показання на досудовому слідстві він давав і хотів давати, але в нього було одне клопотання щодо відводу слідчого Радушинського, щоб слідство проводила будь-яка інша особа, бо слідчий лише виконував незаконні вказівки. В суді з'ясувалося, що на них писали заяву засуджені, що нікуди не їздив ОСОБА_40 , що він не був в СБУ, він зізнався в суді, що насправді на них писали заяву школярі чи студенти, що матеріали кримінальної справи підроблялись. Те, що матеріали кримінальної справи підроблятись, видно неозброєним оком. Свідок ОСОБА_41 , яка є співмешканкою потерпілого ОСОБА_42 , є також раніше судимою. І судима вона була за зверненням батьків його дружини до поліції. В свій час родичі звертались до нього, щоб він вплинув на дружину, на батьків дружини. Він їм у цьому всьому відмовив. Щодо цієї кримінальної справи також є не випадковість наявність свідків ОСОБА_43 і ОСОБА_36 - це його однокласники, які неодноразово мали приводи до поліції, той же ОСОБА_44 неодноразово судимий, злочинні діяння його викривав саме ОСОБА_45 . ОСОБА_46 це людина, яка на той час була директором кар'єру. ОСОБА_46 і ОСОБА_44 до суду не з'являться, вони через прокуратуру вже вирішили свої особисті питання. Навіть те, що люди зізнались, що змінювали свідчення, це не випадковість, а лише через те, що вони (підсудні) заявили клопотання про долучення трафіків щодо всіх учасників. Потім ці свідки зізнаються, що це все придумано ОСОБА_47 . Все було сплановано в деталях. ОСОБА_40 нібито боявся звернутись в перший день до лікарів, бо лежав побитий, але при цьому він вигадав в перший день версію, підтягнув свідків, що нібито його затримували на площі. Сама подія була вдень, але слідчий нікого не допитав ні з поряд розташованих магазинів, ні охорону, ні в міськвиконкомі.
Щодо інкримінованих подій, то на той час у 2008-2009 роках він працював оперативним працівником сектору карного розшуку. В ту ніч, ще чергував ОСОБА_45 , був скоєний розбійний напад в районі Червоної гори - невідомий чоловік, здається, заволодів грішми. На той час їх зібрав керівник карного розшуку, приїхали надавати допомогу працівники з обласного управління. Звуженої інформації, версій, прикмет не було взагалі. Весь карний розшук працював по даному злочину, просто відбирали пояснення у всіх, весь район опитувався. Він також займався збиранням інформації, яка могла б сприяти розкриттю даного злочину. ОСОБА_40 проживав і постійно проходив в районі Червоної гори. Викликали і інших осіб, не тільки ОСОБА_37 . Хотів би зауважити, що за версією обвинувачення нібито він викликав через ОСОБА_48 потерпілого, оскільки у нього був ввечері конфлікт. Але він був в той час в селі Райки, а ОСОБА_45 в Бердичеві, він ОСОБА_49 не телефонував, що легко перевірити, проаналізувавши роздруківки телефонних з'єднань, чого не зробив слідчий. В той же ранок вони їхали на власному автомобілі ОСОБА_50 , адже на той час службовий був в ремонті. В автомобілі був ОСОБА_51 і водій, який до ремонту їздив на службовому автомобілі. Проїжджаючи по площі Соборній поряд з міськвиконкомом, він першим помітив ОСОБА_37 , той знаходився біля свого автомобіля навпроти центрального входу міськвиконкому тільки з сторони дороги. Він вирішив зупинитися, бо вранці на нараді працівник карного розшуку ОСОБА_45 казав, що викликав, але ОСОБА_40 не з'явився. Після того, як вони зупинились, він підійшов до ОСОБА_37 , представився і повідомив, що стався злочин в тому районі, де той проживає і запропонував ОСОБА_52 прослідувати з ними для того, щоб його допитати, можливо він щось про це знає. Ніхто до ОСОБА_37 фізичної сили не застосовував, не погрожував. Він знає, хто такий ОСОБА_40 , коректно з тим спілкувався. ОСОБА_40 працював у міліції, знає роботу правоохоронних органів, тобто якщо б щодо нього вчинили будь-які злочинні дії, він мав можливість і він би звернувся в той самий час і в той самий день з відповідною скаргою, а не на наступний день, коли вони вже створили нібито ситуацію щодо затримання і доказової бази. Поряд не було ОСОБА_36 і ОСОБА_43 , які нібито бачили, як тягли потерпілого обличчям об асфальт, це все була їхня вигадка. Два ОСОБА_53 дійсно були там в стороні, але ОСОБА_53 родичі потерпілого. ОСОБА_40 погодився прослідувати з ними, сів на заднє сидіння автомобіля ВАЗ-2109, який належить ОСОБА_54 і саме останній їхав за кермом. ОСОБА_40 затриманим не був. Потерпілий сів на заднє сидіння. Водій з ними не їхав. В автомобілі їх було троє - він, ОСОБА_51 , ОСОБА_40 . ОСОБА_48 точно не було.
Згідно з обвинувальним висновком він затримав потерпілого з ОСОБА_55 , привели у відділок і почали бити: він, ОСОБА_51 і ОСОБА_45 , хоча з того ж висновку написано, що доставили вдвох, але били вже втрьох. Заходили у відділ всі троє через КПП, заходили по одному, ніхто потерпілому руки не заламував. На КПП знаходилась дівчина, прізвища не пам'ятає. Прослідували в кабінет № 14, не в 16, як стверджував ОСОБА_40 . Це кабінет, в якому колись працював ОСОБА_45 . Зайшли в цей кабінет, бо він був вільним. Всі решта кабінетів були зайнятими. У відділку ОСОБА_40 був неодноразово в даних кабінетах, так як раніше неодноразово туди викликався. На той момент через три кабінети, в кабінеті № 17 знаходився прокурор ОСОБА_57 , який перевіряв справи. На той час у їхньому ж приміщенні знаходився відділ СБУ. Через стінку, об яку нібито били потерпілого, знаходилась ощадкаса, де завжди в коридорах були особи. У кабінеті вони сіли за столом, а потерпілий на лавочці, яка, здається, знаходилась з правої сторони. Вони запитали ОСОБА_58 , чи той щось чув, чи щось бачив щодо злочину. Потерпілий відмовився давати свідчення, знає як себе поводити, обізнаний. ОСОБА_51 склав рапорт про те, що ОСОБА_40 відмовився давати показання. ОСОБА_48 не було в цей час у відділку, ОСОБА_45 прийшов пізніше, домовився з потерпілим про виклик на інший день. ОСОБА_40 був у відділку рівно той час, що ОСОБА_49 треба було повернутись з площі до кабінету, що і підтверджують трафіки мобільних з'єднань, які прийшли через рік. Якби були злочинні дії, вони б не заявляли трафіків щодо себе і щодо інших. В інкримінований їм час ОСОБА_40 знаходився в Житомирі, а згідно з обвинувальним висновком вони йому в цей час спричиняли тілесні ушкодження. Відповідно до обвинувального висновку зазначено, що ОСОБА_37 затримано о 10.30, але в цей час він спілкується по мобільному телефону і рухається. Потерпілий не був у відділку ні до першої години, ні до дванадцяти, і те, що потерпілого утримували годину і били, це є неправдою.
Далі вони з ОСОБА_55 залишились у кабінеті, а потерпілий з ОСОБА_35 разом вийшли з відділку. Видимих тілесних ушкоджень у потерпілого він не бачив, той не роздягався, зовні - ніяких не було. Ніхто не бив потерпілого головою об стіну, той не втрачав свідомість, якби так зробили, у потерпілого було б зчесане лице. Наполягає на тому, що вони як працівники поліції не здійснювали тиск на ОСОБА_37 , вважає, що ОСОБА_40 за допомогою інших сторонніх осіб спричинив собі ушкодження, щоб звинуватити їх в протиправних діях. Через певний період часу він спілкувався зі свідком ОСОБА_60 і той повідомив, що бачив, як батько потерпілого спричиняв тому тілесні ушкодження, але не може сказати, чи це пов'язано з цією подією. Фактично події відбувались в 14 кабінеті, потерпілий там був декілька хвилин. Поверхня стіни у кабінеті була ребриста, тобто залишилися б сліди на голові, але їх виявлено не було. Крім цього, хотів би зазначити, що ОСОБА_40 наполягав, що події відбувались в 16 кабінеті, так як таким чином бажає, щоб покарали саме ОСОБА_48 , який у тому кабінеті працював. Запрошували ОСОБА_37 у відділ поліції у зв'язку зі скоєнням злочину, але згідно з якою статтею запропонували пройти, сказати не може. Не знали, що потерпілий відмовляється давати пояснення. Було складено рапорт, в рапорті зазначено те, що потерпілий відповів. У зв'язку з тим, що потерпілий відмовився давати будь-які показання, склався бланк пояснень. ОСОБА_51 передав цей рапорт керівництву карного розшуку та рапорт знаходиться в матеріалах ОРС. На площі ОСОБА_40 попросив автомобіль відігнати. Водій відігнав автомобіль до відділку. У зв'язку з чим це пов'язано, не знає, ОСОБА_40 не втікав. Водій віддав ключі потерпілому до того, як вони зайшли до відділку.
В зв'язку з наявністю істотних суперечностей між показаннями, які дав на суді і під час досудового слідства, можливо у зв'язку з вкрай тривалим проміжком часу між допитами, судом оголошено показання ОСОБА_26 , дані ним під час досудового слідства, з яких вбачається, що 15.07.08 приблизно о 20 год. його дружина пішла до сусідів ОСОБА_218, щоб поговорити з ОСОБА_32 щодо його неправомірних дій в її адресу. Коли ж він повертався з прогулянки зі своєю дочкою, побачив, що його дружина стоїть біля під'їзду ОСОБА_31 і той словами її ображає. Він підійшов до них та сказав, щоб дружина забрала дитину і пішла додому. Після цього він став розмовляти з ОСОБА_32 з приводу його поведінки на дискотеці в с. Мирославка за декілька днів до цього, оскільки зі слів присутніх на дискотеці його дружині стало відомо, що коли вона танцювала, то ОСОБА_33 знаходився у неї за спиною і перекривляв її та показував непристойні жести в її сторону всім присутнім. На це ОСОБА_33 став без будь-яких причин його ображати і взагалі не хотів слухати, що йому говорять. Тоді він пішов додому. ОСОБА_33 в слід у присутності сусідів продовжував ображати. Більше в цей вечір він з ОСОБА_32 не спілкувався.
16.07.08 він приїхав на роботу приблизно о 8 годині. О 8 год. 30 хв. відбулась нарада у начальника СКР Бердичівського МВ УМВС, на якій керівництво Бердичівського МВ УМВС поставило перед кожним оперативним працівником задачу по розкриттю злочину, що стався в залі ігрових автоматів «ФУЛ-Хаус». Особисто він мав перевіряти осіб, причетних до даного злочину. При даній нараді о/у СКР Бердичівського МВ УМВС ОСОБА_27 , який здавав чергування, повідомив, що він викликав по даному злочину на бесіду мешканця с. Райки ОСОБА_31 , однак той до початку даної наради до нього не з'явився. Після даної наради він разом з о/у СКР Бердичівського МВ УМВС ОСОБА_28 та водієм СКР Бердичівського МВ УМВС ОСОБА_61 на автомобілі ОСОБА_28 ВАЗ-2109, сірого кольору, поїхали з міськвідділу перевіряти причетних осіб до вказаного злочину, що проживають на території м. Бердичева. Коли вони їхали по АДРЕСА_8 , він побачив на площі біля пам'ятника Леніну легковий автомобіль ВАЗ-2106, темно-зеленого кольору, що належав ОСОБА_62 . Оскільки ОСОБА_27 на оперативній нараді повідомив, що ОСОБА_33 не з'явився до нього на бесіду, він та ОСОБА_28 вирішили запросити ОСОБА_217 в міськвідділ та опитати його на предмет причетності до вказаного злочину. Вони відразу під'їхали до автомобіля ОСОБА_31 з лівої сторони. Він вийшов з автомобіля та підійшов до дверей водія автомобіля ОСОБА_34 . В автомобілі за кермом сидів ОСОБА_64 . Він відразу представився, показав своє посвідчення та пояснив, що ОСОБА_30 потрібно прослідувати з ними в міськвідділ міліції для того, щоб його опитати з приводу вчиненого злочину в м. Бердичеві. ОСОБА_33 вийшов зі свого автомобіля і сів на заднє сидіння автомобіля ОСОБА_28 . При цьому ОСОБА_40 попросив, щоб хтось із присутніх відвіз його автомобіль до міськвідділу та передав ключі від свого автомобіля ОСОБА_65 . Далі він сів на заднє сидіння поряд з ОСОБА_32 , а ОСОБА_28 сів за кермо. В такому складі вказані два автомобілі поїхали до Бердичівського МВ УМВС.
Залишивши автомобілі на вул. Дзержинського біля міськвідділу міліції, він, ОСОБА_28 та ОСОБА_33 відразу пішли через прохідну в міськвідділ міліції в кабінет № 14 на другому поверсі, де нікого в цей час не було. В даному кабінеті ОСОБА_33 сів на лавку, що знаходилась праворуч від входу. Він та ОСОБА_66 сіли за стіл, що стояв по центру кабінету. Далі ОСОБА_28 дістав аркуш паперу, щоб відібрати у ОСОБА_31 пояснення. Він та ОСОБА_28 стали розпитувати ОСОБА_31 , де той знаходився на час вчинення зазначеного вище злочину в м. Бердичеві. ОСОБА_33 відповів, що в цей час він був дома. При даній розмові ОСОБА_33 відмовився підписувати будь-які документи та взагалі відмовився будь-що розповідати. Ця розмова тривала приблизно 10 хв., після чого в даний кабінет зайшов ОСОБА_27 . Він та ОСОБА_28 повідомили ОСОБА_27 , що ОСОБА_33 відмовляється давати пояснення та підписувати будь-які документи. На це ОСОБА_27 сказав ОСОБА_30 , щоб той з'явився до нього на наступний день в кабінет для бесіди. ОСОБА_219 погодився. Після цього ОСОБА_27 вийшов з кабінету і пішов додому. Далі ОСОБА_33 знаходився в даному кабінеті ще приблизно 2-3 хвилини, поки ОСОБА_28 дописав рапорт про те, що ОСОБА_33 відмовився давати пояснення та зазначив у рапорті, що ОСОБА_33 не має відношення до вчиненого в мікрорайоні Червона Гора злочину.
Після написання даного рапорту він та ОСОБА_28 відпустили ОСОБА_31 і той також вийшов з кабінету. Він та ОСОБА_28 ще деякий час залишались в даному кабінеті. На наступний день він дізнався від ОСОБА_27 , що коли той виходив з приміщення міськвідділу міліції, його наздогнав ОСОБА_33 і вони разом вийшли на вулицю Дзержинського з території Бердичівського МВ УМВС. Свою причетність до побиття ОСОБА_31 він заперечує (т. 2, а.с. 61-65).
Підсудний ОСОБА_27 свою вину у пред'явленому зміненому обвинуваченні також заперечив повністю та вказав, що у зміненому обвинуваченні лише додано адресу нібито затримання: АДРЕСА_9 , але ця площа має понад 1500 кв.м., конкретного місця так і не було встановлено. За обвинуваченням він нібито змовився з ОСОБА_68 напередодні подій, але з ОСОБА_68 він напередодні не мав розмов, що підтверджується роздруківками телефонних з'єднань. Після запрошення потерпілого до відділу він залишився на площі, що підтвердили свідки обвинувачення ОСОБА_53 . Ні він, ні у його присутності ніхто потерпілому ударів не наносив, показання потерпілого про спричинення йому тілесних ушкоджень у відділку міліції є неправдивими, що зокрема підтвердив і висновок облбюро судово-медичної експертизи, але чомусь цей висновок ігнорується прокуратурою. Після нанесення стількох ударів, як розповідає потерпілий, у нього ніяк не могло не залишитися тілесних ушкоджень. Всі спецзасоби, у тому числі ПР, не видаються просто так, вони патрулювання у той день не здійснювали і у них просто не могло бути таких спецзасобів. З показань свідка ОСОБА_69 прямо вбачається, що він разом з потерпілим виходили з приміщення відділу міліції вже через декілька хвилин після заходу і все з ОСОБА_47 було добре, той посміхався. З показів свідка ОСОБА_36 вбачається, що той бачив, як потерпілого везли у відділ о 10.30, а вже о 10.36 ОСОБА_40 вийшов з відділу і телефонував, що прямо вказує на вкрай нетривалий проміжок часу перебування у міліції. Все що дописано у зміненому обвинуваченні є дрібними деталями і до того ж домислами, по суті ж обвинувачення не змінилося і він його не визнає.
На початку судового слідства за оголошеним первинним обвинувальним висновком підсудний ОСОБА_27 також вину у інкримінованому йому злочині не визнав, на початку судового слідства від дачі показань відмовився, в подальшому в ході судового розгляду також звернув увагу суду, що потерпілий, свідки з його боку надавали та надають неправдиві показання.
Підсудний ОСОБА_28 свою вину у пред'явленому зміненому обвинуваченні також заперечив повністю та вказав, що обвинувачення їм є надуманим, протягом 16 років сторона обвинувачення так і не забезпечила явку своїх нібито прямих свідків у суд; так і не було встановлено, як під час події вони з потерпілим їхали; чомусь відкидається висновок судово-медичної експертизи, який спростовує спричинення ними тілесних ушкоджень потерпілому. Вся справа є надуманою, він категорично заперечує свою вину.
На початку судового слідства за оголошеним первинним обвинувальним висновком підсудний ОСОБА_28 також заперечив свою винуватість та показав, що це був 2008 рік, липень місяць. Він працював оперуповноваженим сектору карного розшуку в Бердичівському відділі МВС. На той період всі оперуповноважені займались справою по розбійному нападу на один із ігрових закладів на Червоній горі, у зв'язку з чим вони збирали інформацію, відбирали пояснення в громадян, які раніше скоювали чи підозрювались у скоєнні злочинів. Не пам'ятає звідки надійшла інформація, але вони дізнались, що на Червоній горі живе, здається раніше судимий, ОСОБА_40 .
Він з ОСОБА_68 і водієм ОСОБА_70 їхали на його власному автомобілі. Вони випадково зустріли потерпілого в центрі міста, запросили до райвідділу. Це був ранок чи ближче до обіду, неподалік від магазину Люцина . На пропозицію спочатку потерпілий погодився. ОСОБА_40 , він і ОСОБА_72 поїхали у відділок його власним автомобілем ВАЗ-2109, а водій ОСОБА_73 поїхав до райвідділу на автомобілі потерпілого. Чому їхали так, не пам'ятає. Автомобіль ОСОБА_37 їхав позаду них. На територію відділку не заїжджали. Вони пішли в райвідділ, а ОСОБА_73 , здається, кудись поїхав.
У відділку він, ОСОБА_72 , ОСОБА_40 знаходились на другому поверсі, який саме кабінет був, не пам'ятає. Потерпілий категорично відмовився давати пояснення і ставити будь-які підписи. Він склав рапорт і рапорт був долучений до оперативно-розшукової справи. Вони декілька хвилин з потерпілим переговорили, і той пішов. Потім їх викликали в прокуратуру, що вони потерпілого побили, але такого точно не відбувалось. ОСОБА_40 був в відділі міліції не довго, хвилин 5-7. Тілесних ушкоджень на потерпілому він не пам'ятає. Удари будь-чим ніхто при ньому не наносив, він також ударів не наносив.
В зв'язку з наявністю істотних суперечностей між показаннями, які дав на суді і під час досудового слідства, можливо у зв'язку з вкрай тривалим проміжком часу між допитами, судом оголошено показання ОСОБА_28 , дані ним під час досудового слідства, з яких вбачається, що 16.07.08 він цілий день був на роботі та разом з іншими оперативними працівниками Бердичівського МВ УМВС розкривав злочин, а саме розбій, який стався в АДРЕСА_10 , в приміщенні, де знаходяться ігрові автомати «Фул хаус». В цей день він приїхав на роботу приблизно о 8 год. Далі о 8 год. 30 хв. відбулась нарада у начальника СКР Бердичівського МВ УМВС, на якій керівництво Бердичівського МВ УМВС поставило перед кожним оперативним працівником задачу по розкриттю даного злочину. Особисто він мав перевіряти осіб, раніше судимих за аналогічні злочини, на їхню причетність до даного злочину. На даній нараді о/у СКР Бердичівського МВ УМВС ОСОБА_27 , який здавав чергування, повідомив, що він викликав по даному злочину на бесіду мешканця с. Райки ОСОБА_34 . однак той до початку даної наради до нього не з'явився.
Після даної наради він разом з о/у СКР Бердичівського МВ УМВС ОСОБА_26 та водієм СКР Бердичівського МВ УМВС ОСОБА_61 на його власному автомобілі ВАЗ-2109, сірого кольору, поїхали з міськвідділу перевіряти причетних до вказаного злочину осіб, що проживають на території м. Бердичева.
Коли вони їхали по вул. Садовій в сторону вул. К.Лібкнехта, ОСОБА_220 сказав, що на площі біля пам'ятника Леніна знаходиться легковий автомобіль, що належав ОСОБА_62 . Оскільки ОСОБА_27 на оперативній нараді повідомив, що ОСОБА_33 не з'явився до нього на бесіду, він разом з ОСОБА_26 вирішили запросити ОСОБА_31 в міськвідділ та розпитати його на предмет причетності до вказаного злочину. Вони відразу під'їхали до автомобіля ОСОБА_34 . Вийшовши з автомобіля, ОСОБА_221 та він підійшли до ОСОБА_31 , пред'явили йому свої службові посвідчення та представились працівниками СКР Бердичівського МВ УМВС. При цьому вони роз'яснили ОСОБА_30 , що оскільки в м. Бердичеві напередодні вчинено розбійний напад на зал ігрових автоматів, то вони перевіряють всіх осіб на причетність до даного злочину. Оскільки ОСОБА_33 не з'явився з даного приводу для дачі пояснень на виклик о/у СКР Бердичівського МВ УМВС ОСОБА_27 , вони запропонували ОСОБА_30 проїхати разом з ними до Бердичівського МВ УМВС для з'ясування всіх обставин щодо його місця знаходження в час вчинення вказаного злочину. ОСОБА_33 погодився та на їхнє прохання сам сів в його ( ОСОБА_28 ) автомобіль, попросивши, щоб хтось перегнав його автомобіль до Бердичівського МВ УМВС. ОСОБА_77 сів за кермо автомобіля ОСОБА_31 , він сів за кермо свого автомобіля. ОСОБА_26 також сів в його автомобіль і в такому складі вони поїхали вказаними автомобілями до Бердичівського МВ УМВС.
Біля міськвідділу міліції він, ОСОБА_26 та ОСОБА_33 вийшли з автомобіля та пішли через прохідну в міськвідділ міліції в кабінет № 14 на другому поверсі. В даному кабінеті ОСОБА_33 сів на лавку, що знаходилась праворуч від входу. Він та ОСОБА_26 сіли за стіл, що стояв по центру кабінету. Далі він дістав аркуш паперу, щоб відібрати у ОСОБА_31 пояснення. Він та ОСОБА_26 стали розпитувати ОСОБА_31 , де той знаходився на час вчинення зазначеного вище злочину в м. Бердичеві. ОСОБА_33 сказав, що в цей час був дома. При даній розмові ОСОБА_33 відмовився підписувати будь-які документи та взагалі відмовився будь-що розповідати. Ця розмова тривала приблизно 3 хв., після чого в даний кабінет зайшов ОСОБА_27 . Він та ОСОБА_26 сказали йому, що ОСОБА_33 відмовляється давати пояснення та підписувати будь-які документи. На це ОСОБА_27 сказав ОСОБА_30 , щоб той з'явився до нього на наступний день в кабінет для бесіди. ОСОБА_222 погодився і після цього ОСОБА_27 та ОСОБА_33 вийшли з кабінету. Він дописав рапорт про те, що ОСОБА_33 відмовився давати пояснення, та зазначив у рапорті, що ОСОБА_33 не має відношення до вчиненого в мікрорайоні Червоної Гори злочину.
16.07.2008 р. коли він та ОСОБА_26 запросили ОСОБА_31 прослідувати в Бердичівський МВ УМВС, особисто він ОСОБА_27 поряд не бачив. Вже коли вони поїхали з ОСОБА_32 , ОСОБА_26 сказав йолму, що він бачив як неподалік Бердичівського міськвиконкому йшов ОСОБА_27 . Заперечує свою причетність до побиття ОСОБА_31 (т. 2, а.с. 66-70).
На думку обвинувачення винуватість ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 у вчиненні злочину була підтверджена показаннями потерпілого ОСОБА_31 , свідків ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , повідомленнями начальника СВ Бердичівського МВ УМВС та начальника відділу прокуратури області, протоколом заяви про злочин та заявою ОСОБА_31 , повідомленнями служби внутрішньої безпеки ГУБОЗ УМВС та УСБУ, заявою ОСОБА_79 , актом судово-медичного обстеження, висновками судово-медичних експертів № 615 від 27.05.09 та № 177 від 26.06.09, протоколам очної ставки між ОСОБА_92 та ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , протоколом відтворення обстановки та обставин події, відмовним матеріалом № 1521 від 02.05.06.
Під час здійснення судового розгляду після останнього за часом автоматизованого розподілу справ, складом суду, що на даний час вирішує справу, потерпілий до суду жодного разу не з'явився, хоча викликався за адресою проживання, за інформацією Державної прикордонної служби потерпілий виїхав за межі країни та не повертався. У зв'язку з наведеним судом оголошено показання потерпілого ОСОБА_31 , дані ним як під час досудового слідства, так і в ході судового слідства при розгляді попереднім складом суду, з яких, зокрема, вбачається, що 15 липня 2008 року близько 21 години його мати сказала йому, що на вулиці на нього чекає ОСОБА_93 . Він вийшов. ОСОБА_94 сказала, що нібито він до неї чіпляється. Він цього не робив, запропоновував поговорити, все з'ясувати. Тоді вийшов ОСОБА_95 , який почав до нього кричати, погрожувати, що посадить за те, що нібито він торгує наркотиками. Він хотів все з'ясувати з ОСОБА_68 , але той не захотів його слухати, лише сказав, що пошкодує за все, що він його посадить за образу міліціонера. Далі він пішов додому. Десь за годину до нього зателефонував знайомий ОСОБА_46 і повідомив, що ОСОБА_45 викликає його до себе у кабінет в Бердичівський МВ на 7 ранку наступного дня, з якого приводу - ОСОБА_46 не знав. Він сказав, щоб ОСОБА_45 сам до нього зателефонував. Однак, коли ОСОБА_46 це передав ОСОБА_49 , той сказав, що не збирається нікому телефонувати, але якщо він не з'явиться у назначений час, то буде погано і йому, і ОСОБА_96 . Після цього він зателефонував своєму знайомому у службу охорони - ОСОБА_97 , і попросив того зайти до ОСОБА_48 , дізнатися, чого викликає. Через деякий час йому передзвонив ОСОБА_98 і розповів, що ОСОБА_45 йому у грубій формі відповів, хто він такий, щоб заходити у чужий кабінет і щось питати. Про те, що ОСОБА_72 і ОСОБА_45 є працівниками міліції, він знав, ОСОБА_45 за 2-4 роки до того у нього відбирав пояснення з приводу пограбування у м. Шепетівка.
Наступного дня вони з матір'ю їхали в місто. По дорозі зустріли ОСОБА_99 , якому він розповів про ситуацію. ОСОБА_100 при ньому зателефонував ОСОБА_49 , запитав, що той хоче від нього. ОСОБА_45 сказав, що посадить його за те, що не з'явився у назначений час. Тоді ОСОБА_100 домовився про зустріч з ОСОБА_35 о 10 годині на площі Леніна . Коли він під'їхав у цей час на площу, там вже стояв ОСОБА_100 і розмовляв з ОСОБА_35 . Він вийшов зі свого автомобіля ВАЗ-2106, зеленого кольору. Підійшов. Місце зустрічі було на вул. К. Лібкнехта, біля пам'ятника Леніну , на тротуарі біля дороги. Неподалік у автомобілі був син ОСОБА_102 . ОСОБА_100 його запитав, чому кажуть, що він побив працівника міліції, продає наркотики і його розшукує весь відділ міліції. Він відповів, що це все видумки і він там знаходиться лише за проханням ОСОБА_48 . ОСОБА_45, нічого не запитуючи, йому сказав, щоб він прибув до нього в кабінет на наступний день на 08 годину ранку. Він погодився. Ні про ніяке пограбування, розбій його не запитували, про них він дізнався лише в подальшому у прокуратурі.
Вже мав їхати, коли йому дорогу перегородила срібляста машина ВАЗ-2109, з якої вийшли ОСОБА_72 , ОСОБА_51 та інші дві невідомі йому особи. Як йому стало потім відомо, одним з них, який був за кермом машини, є ОСОБА_73 . ОСОБА_72 і ОСОБА_51 підійшли до його автомобіля, показали йому посвідчення працівників міліції та в грубій формі витягнули його за машини, заламали руки за спину і посадили до свого автомобіля ВАЗ-2109. При цьому забрали у нього ключі від його автомобіля. Причину затримання йому не повідомляли. У автомобілі ОСОБА_73 був за кермом, ОСОБА_51 сидів на передньому пасажирському сидінні, а ззаду - ОСОБА_72 ліворуч, ОСОБА_45 праворуч від нього. Четвертий працівник міліції їхав в цей час на його автомобілі. По дорозі вони йому погрожували, казали, що навчать, як потрібно розмовляти з працівниками міліції і чіплятися до чужих дружин.
Коли приїхали у відділок, його проводили попід руки через вертушку на КПП, при цьому ніхто нічого його не питав. На КПП сидів чоловік, а не жінка. Його завели у кабінет на другому поверсі, на відтворенні він показував, який саме, але там сиділи якісь люди і ОСОБА_45 сказав перейти у інший кабінет. Там його посадили на лавку, наказали викласти все з кишень.
У кабінеті були присутні всі працівники міліції, що були на площі. Після цього підсудні йому почали наносити чисельні удари по голові, тулубу, при цьому говорили, що це за те, що він чіпляється до дружини колеги, що вони один за одного горло перегризуть і щоб він навіть не думав кудись скаржитися, бо його вивезуть на смітник, поб'ють, що підкинуть йому наркотики, зброю, закриють на підвал. ОСОБА_72 при цьому знаходився з лівої сторони від нього і правою долонею наніс йому декілька ударів по вухах та декілька ударів кулаком в область ребер живота зліва. ОСОБА_45 стояв праворуч від нього і наносив чисельні удари кулаками в область ребер. ОСОБА_51 стояв прямо перед ним і бив у живіт, а потім взяв його за волосся і вдарив потилицею об стіну, від чого він втратив свідомість. Скільки він пролежав без свідомості, не знає. Отямився, коли його підіймали попід руки ОСОБА_51 і ОСОБА_72 . ОСОБА_45 взяв з сейфа з лівого боку кийок ПР-73, і доки ОСОБА_72 з ОСОБА_55 його утримували, вдарив його цим кийком по спині і по ногам, сказавши, що це для, щоб було більше що писати. Під час його побиття у кабінет заходив ще один працівник міліції у званні старший лейтенант, який запитав у підсудних за нього, хто це. Підсудні відповіли, що його потрібно провчити і цей працівник міліції вдарив його один раз у живіт та пішов з кабінету. Підсудні йому казали, що скаржитися немає сенсу, бо у них все куплене: і суд, і прокуратура, і медичні заклади. Після цього до ОСОБА_48 , як він зрозумів, зателефонував ОСОБА_100 ( ОСОБА_45 звернувся у слухавку « ОСОБА_103 »). Про що була розмова, він не знає, але йому сказали зібрати свої речі, в тому числі йому віддали ключі, та ОСОБА_45 вивів його з відділу. По дорозі продовжували лунати погрози. Ніхто ніяких документів під час його перебування у відділку не складав, про ніякі злочини його не питали.
Вийшовши, він сів у свій автомобіль. Йому потрібно було у той день їхати в Київ сплачувати кредит і тому він поїхав. По дорозі зустрів ОСОБА_36 , розповів про події, попросив завезти його в Київ, так як дуже боліла голова та інші частини тіла. Свою машину він залишив, поїхали на машині ОСОБА_36 . По дорозі зателефонував ОСОБА_104 , ОСОБА_46 розповів про ситуацію, ОСОБА_44 сказав, щоб вони заїхали до нього у ОСОБА_105 . Коли під'їхали, до них вийшли ОСОБА_44 і ОСОБА_106 . Він їм все розповів, показав біля машини побої на спині, ногах, чи бачив їх ОСОБА_223, сказати точно не може, так як той відходив по своїх справах. ОСОБА_44 сказав йому, щоб нікуди не їхав, а вертався додому і писав скаргу. ОСОБА_46 поїхав по своїх справах, а ОСОБА_44 підвіз його до автобусної зупинки, звідки він поїхав додому, де розповів все батькам, брату, співмешканці ОСОБА_107 . Батько відпросився з роботи і поїхав в Житомир писати скаргу, а він залишився вдома, бо сильно боліла голова і йому було зле. Через деякий час до нього зателефонував ОСОБА_44 , сказав їхати в Бердичів , щоб разом поїхати до адвоката на консультацію. Він приїхав, але адвокат, якого вони чекали біля центрального входу в універмаг, так і не з'явився, і тому він поїхав додому. У нього дуже боліла голова і він ліг спати. Ввечері приїхав батько, розповів, що їздив скаржитися і що наступного дня йому треба їхати в Житомир і писати скаргу. Наступного дня вони поїхали, йому видали направлення на судово-медичну експертизу, яку він пройшов. Поїхали у обласну прокуратуру, там сказали, що потрібно спочатку поїхати у місцеву прокуратуру написати скаргу, що він зробив. У той день його возив ОСОБА_46 , якого він попросив, так як погано себе почував.
Під час досудового слідства, судового розгляду йому неодноразово дзвонили підсудні, погрожували, також ОСОБА_45 погрожує і свідкам. До потрапляння у міліцію у нього тілесних ушкоджень не було. Після міліції у нього відразу були червоні вуха, тіло, гуля на голові, голова боліла. Самостійно нікуди відразу не звернувся, так як злякався погроз підсудних. Після міліції і до звернення наступного дня на експертизу ні з ким ніяких бійок, конфліктів у нього не було. Сказати точно, скільки він був у міліції, не може, доставили його десь о 10.30, можливо був у відділі до 12-12.30, підтримує в цій частині свої свідчення, надані на досудовому слідстві. В міліції мобільним телефоном не користувався, хоча він і був при ньому, крім того часу, коли йому наказали викласти всі речі і до моменту, коли повернули. Кому саме першим зателефонував після міліції точно вже не пам'ятає, чи ОСОБА_96 , чи батькові. Просив ОСОБА_109 дати неправдиві показання про те, що вони бачили затримання тому, що злякався погроз підсудних, що він нічого не доведе, що у них все куплено, просив про це свідків ще до звернення зі скаргою (т. 6, а.с. 7-25, 27-31, 35-40, 46-52).
Відповідно до оголошених і досліджених у судовому засіданні показань потерпілого ОСОБА_31 , наданих ним на досудовому слідстві та покладених прокурором у основу обвинувачення - 15.07.08 протягом дня він працював на будівництві в м. Бердичеві, неофіційно, у приватної особи. Додому (в АДРЕСА_6 повернувся о 19 годині, після чого постійно був дома. Увечері, приблизно о 21 годині, його покликала на вулицю сусідка ОСОБА_110 , яка висловила претензії з приводу того, що 12.07.2008 р. в с. Мирославка на дискотеці ОСОБА_33 був в стані алкогольного сп'яніння та до неї чіплявся. ОСОБА_33 відповів що це неправда і щоб вона назвала осіб, які їй про це розповіли. ОСОБА_110 відмовилась називати прізвище цих осіб. Тоді ОСОБА_224 запропонував їй поїхати відразу до цих осіб і в їхній присутності все з'ясувати, хто саме говорить неправду. На це вона також відмовилась. Після цієї розмови до них підійшов ОСОБА_26 , що працює в Бердичівському МВ УМВС в карному розшуку. ОСОБА_26 сказав ОСОБА_112 , щоб та йшла додому, що вона і зробила. ОСОБА_26 відразу став погрожувати ОСОБА_30 за те, що той чіплявся до його дружини. ОСОБА_33 намагався залагодити дане непорозуміння та запропонував йому поїхати до людей, які на ОСОБА_31 наговорили неправду і вияснити з ними ці питання. ОСОБА_226 відповів, що ОСОБА_33 не його рівня людина, щоб він з ним їздив, і став звинувачувати його у тому, що ОСОБА_33 нібито побив працівника міліції в м. Бердичеві, також у тому, що ОСОБА_33 нібито незаконно займається наркотичними засобами, за що ОСОБА_26 посадить його за грати. Після цієї розмови, яка тривала приблизно 40 хв., оскільки згоди так і не дійшли, ОСОБА_33 пішов додому. Повернувшись в квартиру, ОСОБА_222 відразу розповів про цю розмову з ОСОБА_26 та його дружиною своїй матері та батькові.
Далі, приблизно о 22 год. 30 хв. ОСОБА_30 по мобільному телефону повідомив його знайомий ОСОБА_114 про те, що йому щойно телефонував працівник карного розшуку Бердичівського МВ УМВС ОСОБА_27 і просив передати ОСОБА_30 , щоб той 16.07.2008 р. прибув до нього в кабінет Бердичівського МВ УМВС. Причина виклику ОСОБА_115 була невідома. Тоді ОСОБА_33 попросив ОСОБА_91 дати його номер мобільного телефону ОСОБА_27 і щоб той сам йому зателефонував і повідомив, яка причина виклику в міліцію.
Після цього, приблизно о 24 годині ОСОБА_30 знов зателефонував ОСОБА_114 та повідомив, що йому знову телефонував ОСОБА_27 та запитав, чи він передав його виклик. ОСОБА_114 в свою чергу сказав, щоб ОСОБА_225 сам зателефонував ОСОБА_30 , на що ОСОБА_27 відповів, що якщо ОСОБА_33 не з'явиться в райвідділі міліції 16.07.2008 р. о 7 год., то ОСОБА_27 його закриє на підвал.
На ранок 16.07.2008 р. про дані дзвінки ОСОБА_116 . ОСОБА_33 повідомив своїм батькам. В цей же день о 8 год. 30 хв. ОСОБА_33 разом зі своєю матір'ю на своєму автомобілі поїхали в м. Бердичів. По дорозі, в с. Райки, біля млину вони зустріли свого знайомого ОСОБА_82 , якому ОСОБА_33 розповів, що його викликає ОСОБА_27 . Тоді ОСОБА_117 зателефонував ОСОБА_27 та запитав у нього, чому він викликає ОСОБА_34 . ОСОБА_27 відповів, що він ОСОБА_31 посадить за те, що той не з'явився вчасно на його виклик. Під час даної розмови ОСОБА_117 домовився з ОСОБА_27 , що останній передзвонить та призначить з ОСОБА_227 нову зустріч. ОСОБА_117 сказав ОСОБА_30 , щоб той чекав його дзвінка. Після цього ОСОБА_33 з матір'ю повернулись додому.
Далі, цього ж дня, приблизно о 10 годині ОСОБА_30 зателефонував ОСОБА_228 та сказав, що він та ОСОБА_27 його чекають в м. Бердичеві на площі Леніна напроти Бердичівської міської ради. ОСОБА_33 відразу на своєму легковому автомобілі ВАЗ-21063, темно-зеленого кольору, сам поїхав в м. Бердичів. Під час того, як він їхав в м. Бердичів, він зателефонував своєму знайомому ОСОБА_115 та попросив його бути неподалік від площі Леніна в м. Бердичеві та прослідкувати за тим, що буде відбуватися з ним під час розмови з ОСОБА_27 .
Коли ОСОБА_33 під'їхав до площі Леніна (Жовтнева) в м. Бердичеві, напроти пам'ятника Леніну він побачив ОСОБА_82 та ОСОБА_27 . Під'їхавши до них, ОСОБА_33 вийшов з автомобіля. При цьому ОСОБА_120 сказав, щоб ОСОБА_33 зачекав в автомобілі, поки вони будуть розмовляти. Після цього ОСОБА_33 приблизно протягом 10 хв. знаходився в своєму автомобілі, після чого його покликав ОСОБА_121 . ОСОБА_33 підійшов до них, і ОСОБА_117 запитав у нього, чому його розшукує карний розшук за продаж наркотичних засобів та за побиття працівника міліції. ОСОБА_33 відповів, що це неправда і що він здогадується, чому його викликають працівники міліції, та повідомив, що все це через ОСОБА_26 з яким 15.07.2008 р. у вечері у нього була розмова. На це ОСОБА_27 сказав, що оскільки він змінився з чергування і йде додому, то ОСОБА_30 потрібно буде приїхати до нього в райвідділ міліції на наступний день 17.07.2008 р. о 8 год. 30 хв., де він поговорить з ОСОБА_32 щодо його поведінки з сусідами. ОСОБА_33 погодився і ОСОБА_27 сказав, що він може їхати додому.
ОСОБА_33 сів у свій автомобіль і хотів їхати додому, однак в цей час йому перекрив дорогу легковий автомобіль ВАЗ-2109. З цього автомобіля відразу вийшли незнайомі на той час ОСОБА_30 працівники міліції та ОСОБА_26 Підійшовши до ОСОБА_31 , ОСОБА_26 пред'явив своє посвідчення працівника міліції, після чого вказані особи забрали у ОСОБА_31 ключі від автомобіля, заломили йому руки за спину та посадили ОСОБА_31 у їхній автомобіль ВАЗ-2109 на заднє сидіння. Один із вказаних працівників міліції сів за кермо автомобіля ОСОБА_31 , інші сіли в автомобіль в якому вони приїхали, і в такому складі на двох автомобілях вони під'їхали до Бердичівського МВ УМВС.
ОСОБА_31 відразу завели в приміщення райвідділу міліції на другий поверх, в кабінет, що був ліворуч від сходинкового маршу. В даному кабінеті хтось із працівників міліції, які привели ОСОБА_31 , наказали йому викласти на стіл все з кишень. Коли ОСОБА_33 виклав на стіл все з своїх кишень, його посадили на лавку, що знаходилась в даному кабінеті праворуч від входу під стіною. Після цього ОСОБА_26 підійшов до ОСОБА_31 та вдарив його долонею правої руки по лівому вуху. При цьому ОСОБА_122 сказав, що вчора увечері ОСОБА_33 був герой, а тепер вони подивляться, який він буде герой в міліції. Після цих слів ОСОБА_30 наніс удар кулаком в живіт один із вказаних працівників міліції, як згодом ОСОБА_222 дізнався, це був ОСОБА_51 . При цьому ОСОБА_26 знову став говорити, що це ОСОБА_30 за те, що він вмішується в його сім'ю. Після цих слів ОСОБА_26 , ОСОБА_51 та ОСОБА_27 стали разом наносити ОСОБА_30 удари кулаками в область живота та долонями рук по голові. Під час цього ОСОБА_51 схопив ОСОБА_31 руками за голову та став бити його голову об стіну. Під час цього він назвав себе ОСОБА_55 та сказав, що це ОСОБА_30 потрібно буде, щоб більше писати скарг. Після цього вказані працівники міліції стали ОСОБА_30 погрожувати тим, що підкинуть йому наркотики та патрони, якщо він не перестане вмішуватись в сім'ю ОСОБА_26 . ОСОБА_26 пригрозив ОСОБА_30 , що якщо він буде на них скаржитись, то бандити вивезуть його на смітник. Після того, як вказані працівники міліції перестали наносити ОСОБА_62 . удари, ОСОБА_26 з ОСОБА_28 підняли за руки ОСОБА_31 з лавки на ноги. ОСОБА_27 , діставши з сейфу, що знаходився в дальньому лівому куту кабінету, гумовий кийок ПР-73 чорного кольору, підійшов до ОСОБА_31 зі спини, та, правою рукою тримаючи ПР-73, наніс ним ОСОБА_30 два удари, один по спині та один по ногам нижче сідниць. При нанесенні цих ударів ОСОБА_27 сказав ОСОБА_30 , що це йому для того, щоб було більше писати скарг на них. Після цього ОСОБА_26 сказав ОСОБА_30 , що йому повезло, оскільки за нього попросив ОСОБА_117 , бо вони хотіли закрити ОСОБА_31 на підвал.
Далі хтось із вказаних працівників міліції сказав, щоб ОСОБА_33 забрав свої речі і йшов звідти. ОСОБА_33 забрав свої речі і ОСОБА_27 вивів його з райвідділу міліції на вул. Дзержинського, де стояв автомобіль ОСОБА_229 . При цьому ОСОБА_27 сказав ОСОБА_30 , що працівники міліції стоять один за одним, і якщо він напише скаргу і когось звільнять з роботи, то інші працівники міліції ОСОБА_30 за це помстяться.
Після цього ОСОБА_33 на своєму автомобілі поїхав до універмагу «Ювілейний», де зустрівся з ОСОБА_124 , якому відразу розповів, що його затримали та побили працівники міліції. При цьому ОСОБА_33 сказав, що після побиття він погано себе почуває, однак йому потрібно заплатити кредит в Альфа-банку в м. Києві. ОСОБА_114 відповів, що він сам їде своїм автомобілем по справах в м. Київ і може завести ОСОБА_31 в м. Київ заплатити кредит. Тоді ОСОБА_33 сів в автомобіль ОСОБА_91 та разом з ним поїхав в напрямку м. Житомира. Коли вони доїхали до об'їзної дороги м. Житомира неподалік лікарні Станишівка, ОСОБА_114 по телефону повідомив ОСОБА_125 , що ОСОБА_31 побили працівники міліції і він їде з ним в м. Київ платити кредит. Оскільки ОСОБА_126 в цей час знаходився неподалік лікарні Станишівка, він зустрівся з ОСОБА_124 та ОСОБА_127 . ОСОБА_33 розповів ОСОБА_128 , що його незаконно затримали та побили працівники міліції. При даній розмові ОСОБА_33 показав ОСОБА_125 та ОСОБА_115 сліди від удару ОСОБА_27 гумовим кийком на своїй спині. Тоді ОСОБА_230 сказав, що в такому стані ОСОБА_30 не можна їхати в м. Київ, а потрібно повернутись в м. Бердичів та оскаржувати неправомірні дії працівників міліції. В цей час до них підійшов ОСОБА_130 , що проживає в с. Райки Бердичівського району. При цьому ОСОБА_126 сказав йому, що ОСОБА_31 побили працівники міліції. На це ОСОБА_130 відповів, що ОСОБА_30 потрібно поскаржитись на працівників міліції. Після цього ОСОБА_126 сказав, що підвезе ОСОБА_31 до маршрутного таксі, що йде з м. Житомира в м. Бердичів, щоб ОСОБА_33 їхав додому. Далі ОСОБА_114 поїхав в м. Київ, а ОСОБА_126 на своєму автомобілі підвіз ОСОБА_31 в район Музикалки м. Житомира, де ОСОБА_33 сів в маршрутне таксі і поїхав в м. Бердичів.
Повернувшись в м. Бердичів, ОСОБА_33 на своєму легковому автомобілі відразу поїхав додому, де про все розповів своїм батькам та показав сліди від ударів гумовим кийком на спині та на ногах. Батько ОСОБА_31 запропонував відразу поїхати з ним в м. Житомир, щоб звернутися зі скаргою до керівництва обласної міліції. ОСОБА_33 відмовився їхати, оскільки погано себе почував. Тоді його батько сам поїхав в м. Житомир скаржитись на дії працівників міліції.
Далі приблизно о 17 год. на прохання ОСОБА_90 ОСОБА_219 з ним зустрівся в м. Бердичеві біля універмагу Ювілейний. ОСОБА_33 розповів детально про всі обставини, за яких його працівники міліції затримали та побили. Також розповів, що його батько поїхав скаржитись на працівників міліції в м. Житомир. При цьому ОСОБА_126 намагався додзвонитись та обговорити це питання з якимось адвокатом. Однак тоді він ні з ким з адвокатів не зв'язався та порадив ОСОБА_30 їхати додому чекати приїзду батька та дізнатись, чи вдалось йому оскаржити дії працівників міліції.
Повернувшись додому, ОСОБА_33 більше нікуди з дому не виходив. Приблизно о 20 год. додому повернувся його батько та розповів, що він їздив в м. Житомир, де розповів про побиття ОСОБА_31 працівникам СБУ та в обласному УМВС. При цьому батько сказав, що на наступний ранок ОСОБА_30 потрібно буде поїхати з ним в обласне УМВС з приводу його побиття працівниками міліції. На наступний ранок ОСОБА_114 відвіз ОСОБА_31 та його батьків в м. Житомир в УМВС, де у ОСОБА_31 взяли пояснення та дали направлення на освідування в судово-медичну експертизу.
На запитання слідчого «чи може ОСОБА_33 пояснити детально, хто конкретно із вказаних ним працівників міліції наніс йому удари, а саме чим, скільки, в яку частину тіла та з якою силою», ОСОБА_33 відповів, що ОСОБА_231 наніс йому один удар долонею правої руки в область лівого вуха зі значною силою, оскільки від даного удару у нього в вусі з'явився дзвін і вухо стало боліти. Даний удар він наніс відразу, коли ОСОБА_31 завели в кабінет і він сів на лавку. Крім цього удару, ОСОБА_26 наніс йому один удар кулаком правої руки в лівий бік тулуба. Даний удар був незначної сили, оскільки болю ОСОБА_33 від нього не відчув. При нанесенні даних ударів ОСОБА_226 стояв напроти ОСОБА_31 ліворуч. ОСОБА_33 при цьому сидів на лавці.
Коли ОСОБА_33 сидів на лавці, ОСОБА_28 наніс йому один удар кулаком правої руки в область живота. При даному ударі ОСОБА_28 стояв напроти ОСОБА_34 . Після цього ОСОБА_28 схопив ОСОБА_31 руками за голову та приблизно 3-4 рази вдарив задньою частиною голови об стіну, що була позаду ОСОБА_34 . ОСОБА_28 наносив удар в живіт не зі значною силою, оскільки болю ОСОБА_33 від того не відчув. Однак головою об стіну ОСОБА_28 вдаряв із значною силою, так що у ОСОБА_31 в очах потемніло і він втратив свідомість. Коли ОСОБА_33 прийшов до тями, то лежав на підлозі, а вказані працівники міліції стали його піднімати з підлоги на лавку.
ОСОБА_27 спочатку наніс ОСОБА_30 один удар кулаком лівої руки в область тулуба справа. Цей удар був незначної сили, оскільки ОСОБА_222 від нього болю не відчув. Основний удар за весь цей час перебування в даному кабінеті ОСОБА_30 був нанесений ОСОБА_27 . гумовим кийком по ногам та по спині. При нанесенні ОСОБА_27 цих ударів гумовим кийком, ОСОБА_33 стояв на ногах, його за руки тримали з правої сторони ОСОБА_28 , а з лівої сторони ОСОБА_26 . ОСОБА_27 в цей час стояв позаду ОСОБА_31 з лівої сторони. ОСОБА_27 наніс ОСОБА_30 зі значною силою спочатку один удар гумовим кийком по ногам, а саме по задній частині стегон біля сідниць. При цьому ОСОБА_33 відчув різку, нестерпну біль на правій нозі ззаду. Відразу після даного удару ОСОБА_27 наніс один удар гумовим кийком ОСОБА_30 по спині, від чого ОСОБА_33 відчув різку біль в спині. При нанесенні даних ударів ОСОБА_27 тримав гумовий кийок за його ручку в правій руці. ОСОБА_33 це добре пам'ятає, оскільки коли ОСОБА_27 наніс йому один удар по ногам, ОСОБА_33 від болю повернув до нього голову та, побачивши, що ОСОБА_27 знову замахнувся на нього гумовим кийком, щоб нанести удар, ОСОБА_33 попросив ОСОБА_27 , щоб він більше не бив і при цьому бачив, що ОСОБА_27 тримав гумовий кийок за його рукоятку в правій руці. Однак ОСОБА_27 даного прохання не послухав та наніс ОСОБА_30 удар гумовим кийком по спині (т. 2, а.с. 9-18, 47-48, т. 3, а.с. 12-14).
У зв'язку з наявністю істотних суперечностей між показаннями, які надав потерпілий на суді, слідчому під час останніх допитів, за клопотанням сторони захисту судом оголошено і показання потерпілого ОСОБА_31 на досудовому слідстві, надані 19.05.09, відповідно до яких події 16.07.08 розгорталися дещо по-іншому: приблизно о 8 год. 30 хв., коли його батько вже пішов на роботу, він разом зі своєю матір'ю на їхньому легковому автомобілі поїхали в м. Бердичів. По дорозі в с. Райки біля млину він зустрів свого знайомого ОСОБА_131 . Той запитав, куди він їде, на що він розповів, що його викликає ОСОБА_27 . Тоді ОСОБА_117 при ньому зателефонував ОСОБА_27 та запитав, чому той його викликає. ОСОБА_27 відповів, що посадить його за те, що не з'явився вчасно на виклик. Під час даної розмови ОСОБА_117 домовився з ОСОБА_27 , що останній передзвонить та призначить з ним нову зустріч. ОСОБА_117 сказав, щоб чекав його дзвінка. Після цього він з матір'ю повернулись додому. Далі приблизно о 10 годині йому зателефонував ОСОБА_117 та сказав, що він та ОСОБА_27 чекають його в м. Бердичеві на площі Леніна напроти Бердичівської міської ради. Він відразу сам на своєму легковому автомобілі ВА3-21063 темно-зеленого кольору поїхав в АДРЕСА_6 . Під час того як їхав в м. Бердичів, він зателефонував своєму знайомому ОСОБА_115 та попросив його бути неподалік від площі Леніна в м. Бердичеві та прослідкувати за тим, що буде відбуватися з ним під час розмови з ОСОБА_27 .
Коли він приїхав в м. Бердичів на площу Леніна , напроти пам'ятника Леніну стояв ОСОБА_117 та ОСОБА_27 . Він під'їхав до них та вийшов з автомобіля. При цьому ОСОБА_117 сказав, щоб він зачекав в автомобілі, поки вони будуть розмовляти. Він сів в автомобіль і приблизно 10 хв. чекав, поки вони між собою про щось розмовляли. Про що саме, він на той час не знав, оскільки тієї розмови не чув. Після цього ОСОБА_117 покликав його. Він підійшов до них і ОСОБА_117 запитав у нього, чому його розшукує карний розшук за продаж наркотичних засобів та за побиття працівника міліції. Він відповів, що це неправда і що він здогадується, чому його викликають працівники міліції та повідомив, що все це через ОСОБА_26 , з яким 15.07.2008 р. у вечері у нього була розмова. На це ОСОБА_27 сказав, що оскільки він змінився з чергування і йде додому, то йому потрібно буде приїхати до нього в райвідділ міліції в кабінет № 16/2 на наступний день 17.07.2008 р. о 8 год. 30 хв., де він поговорить з ним щодо його поведінки з сусідами. Він погодився і ОСОБА_27 сказав, що він може їхати додому.
Він сів у свій автомобіль і хотів їхати додому, однак в цей час йому перекрив дорогу легковий автомобіль ВАЗ-2109 срібного кольору. З цього автомобіля відразу вийшли ОСОБА_26 та ще троє незнайомих йому на той час осіб. Вони відразу підійшли до нього, ОСОБА_26 пред'явив йому своє посвідчення працівника міліції, після чого вказані особи забрали у нього ключі від автомобіля, заломили йому руки за спину та посадили його у їхній автомобіль ВАЗ-2109 на заднє сидіння. В даний автомобіль на заднє сидіння біля нього праворуч сів ОСОБА_27 , а ліворуч ОСОБА_26 . За кермом та на передньому пасажирському сидінні було двоє незнайомих йому чоловіків. Один із чотирьох, що приїхали в даному автомобілі, сів за кермо його автомобіля, і в такому складі вони на двох автомобілях під'їхали до Бердичівського МВ УМВС.
Його відразу завели в приміщення райвідділу міліції на другий поверх в кабінет, що був ліворуч від сходинкового маршу. В даному кабінеті вже сиділо двоє незнайомих йому чоловіків віком приблизно 40 років. Вони сиділи за столом біля вікна. Далі хтось із тих, хто його привів в кабінет, сказали викласти на стіл все що у нього є в кишенях. Коли він все виклав з кишень, його відразу посадили на лавочку, що знаходилась в даному кабінеті праворуч від входу під стіною.
Тільки він сів на лавочку, ОСОБА_26 підійшов до нього та вдарив його долонею правої руки в ліве вухо. При цьому ОСОБА_72 сказав, що вчора він увечері був герой, а тепер вони подивляться, який він буде герой в міліції. Після цих слів йому наніс удар кулаком в живіт один із вказаних чотирьох чоловіків, як згодом він дізнався, це був ОСОБА_51 . При цьому ОСОБА_26 знову став говорити, що це йому за те, що він вмішується в його сім'ю. Після цих слів вказані присутні працівники міліції, а саме ОСОБА_26 , ОСОБА_51 , ОСОБА_27 та ще двоє йому невідомих, що привели його в даний кабінет, стали разом наносити йому удари кулаками в область живота та долонями рук по голові. Під час цього ОСОБА_51 схопив його руками за голову та став бити його голову об стіну. Під час цього він назвав себе ОСОБА_55 та сказав, що це йому потрібно буде, щоб більше писати скарг. Після цього в кабінет зайшов незнайомий йому працівник міліції у форменому одязі та запитав, вказуючи на нього, хто це такий. ОСОБА_26 відповів, що він дуже крутий і його потрібно провчити. На це вказаний працівник міліції наніс йому один удар кулаком в область живота, після чого сказав до ОСОБА_26 : «Займайтесь», і вийшов з кабінету. Після цього вказані працівники міліції стали йому погрожувати, що підкинуть наркотики та патрони, якщо він не перестане вмішуватись у сім'ю ОСОБА_26 . ОСОБА_26 вихвалявся, що у нього є знайомі в суді і якщо він буде на нього скаржитись, то йому за це нічого не буде. Також ОСОБА_26 пригрозив, що якщо він буде на них скаржитись, то бандити вивезуть його на смітник. Після всього цього, коли вони перестали наносити йому удари, ОСОБА_26 з ОСОБА_55 підняли його з лавочки за руки на ноги, а ОСОБА_27 , діставши з сейфу, що знаходився в дальньому лівому куту кабінету, гумовий кийок ПР-73 чорного кольору, підійшов до нього ззаду та, стоячи ліворуч від нього позаду за спиною, правою рукою тримаючи ПР-73, наніс йому один удар гумовим кийком по ногам нижче сідниць ззаду та другий удар по спині. При нанесенні йому цих ударів ОСОБА_27 сказав, що це йому для того, щоб було більше писати скарг на них. Після цього ОСОБА_27 поклав ПР-73 назад в сейф. ОСОБА_26 в свою чергу сказав, що йому повезло, що за нього попросив ОСОБА_117 , а то вони хотіли його закрити на підвал. Далі хтось із них сказав, щоб він забрав свої речі і йшов звідти. Він забрав свої речі, і ОСОБА_27 вивів його з райвідділу міліції на вул. Дзержинського, де стояв його автомобіль. При цьому ОСОБА_27 сказав, що він може їхати і погрозив, що працівники міліції стоять один за одним, якщо він напише скаргу і когось звільнять з роботи, то інші працівники міліції йому за це помстяться.
Це було приблизно вже 12 год. 50 хв. Він відразу сів у свій автомобіль і поїхав додому. Приїхавши додому, в квартирі він побачив свою маму та батька. Вони запитали, що трапилось, і він в деталях їм все розповів. При цьому він показав їм місця, де у нього боліло на тілі, а саме на спині та ногах ззаду. Також у нього боліла голова та вуха, його тошнило. Після цього батько попросив його поїхати з ним в м. Житомир, щоб звернутися з даного приводу до начальника обласного УМВС. Він відповів, що не зможе поїхати, оскільки у нього дуже боліла голова та різні частини тіла. Тоді батько поїхав сам. Увечері батько приїхав та повідомив, що на наступний день їм разом потрібно їхати в м. Житомир.
На наступний день 17.07.2008 р. його, батька та матір його знайомий ОСОБА_114 відвіз в м. Житомир. Вони відразу звернулись в обласне УМВС, де у них відібрали пояснення і йому дали направлення на судово-медичну експертизу. Далі вони поїхали в Житомирську судово-медичну експертизу, де його оглянув судмедексперт. Далі вони поїхали в прокуратуру області, звідки їх направили в прокуратуру м. Бердичева. Вони відразу поїхали та звернулись в прокуратуру м. Бердичева.
Під час допиту слідчий поставив декілька уточнюючих запитань, які з відповідями потерпілого відтворюються прямою мовою: «Запитання: куди саме Ви заїжджали після того як 16.07.2008 р. Вас відпустили з Бердичівського МВ УМВС?
Відповідь: я відразу поїхав додому та нікуди не заїжджав.
Запитання: чим саме Ви займались 16.07.2008 р., після того як приїхали додому з Бердичівського МВ УМВС?
Відповідь: після того як я приїхав додому я розповів про всі обставини мого побиття своїм батькам та ліг полежати і заснув. Після того я був дома.
Запитання: чи виходили Ви на вулицю 16.07.2008 р. після 20 год.?
Відповідь: в цей вечір, 16.07.2008 р., я на вулицю не виходив." (т. 2, а.с. 42-46).
Під час здійснення судового розгляду після останнього за часом повторного автоматизованого розподілу справ, складом суду, що на даний час вирішує справу, жоден зі свідків до суду жодного разу також не з'явився, хоча свідки викликалися за адресами проживання, у зв'язку з наведеним судом оголошено показання свідків, дані ними як під час досудового слідства, так і в ході судового слідства при розгляді попереднім складом суду.
Так, будучи допитаним в залі суду, свідок ОСОБА_132 показав, що потерпілий є його сином. Син вчився разом з ОСОБА_133 і ОСОБА_134 . 15 липня 2008 року він прийшов додому і дивився з сином телевізор, дружина займалася господарством. Потім дружина зайшла у будинок і сказала сину, що прийшла ОСОБА_135 , яка хоче з ним поговорити. Син вийшов до Люди, а коли повернувся, то розповів, що ОСОБА_72 приревнував ОСОБА_136 до нього і погрожував закрити на «яму». Ввечері, коли вже було темно, синові зателефонував ОСОБА_46 і сказав, щоб син приїхав зранку в міліцію.
Наступного ранку, о 08-09 годині він сказав сину іти в міліцію, а сам пішов на роботу. На синові в цей час тілесних ушкоджень не було, син на здоров'я не скаржився. Коли прийшов з роботи на обід о 12 годині, син був вдома, лежав, був вже побитий (після оголошення показань на досудовому слідстві свідок вказав, що помилився і син приїхав, коли він вже йшов на роботу з обіду). Син розповів, що зателефонував ОСОБА_45 і назначив зустріч. Зустрілися близько 10 ранку на площі. Там ОСОБА_45 сказав сину приїхати 17 числа на розмову про відносини сина з сусідами, син погодився. Далі ОСОБА_137 вже сів у автомобіль і хотів їхати, але його підрізала машина ОСОБА_50 . Сина витягнули з машини, забрали ключі і запхнули у автомобіль ОСОБА_50, завезли в міліцію, у 14 кабінет, де били і знущалися.
ОСОБА_137 розповідав, що ОСОБА_72 бив його по вухах, голові, тулубу, ОСОБА_45 бив палицею ПР-73 по спині, в область сідниць, ОСОБА_51 бив головою об стіну. Підсудні казали сину, що якщо буде жалітися, підкинуть наркотики або вивезуть на смітник.
Він 20 років проробив в органах, син не міг за станом здоров'я, скаржився на болі в животі, печінці, і тому він відпросився у начальника та поїхав на маршрутці в управління СБУ поскаржитися, був там десь о 16.30. Там він написав заяву, не сам, а з його слів один з учнів за 10 гривень, бо йому було погано. У заяві писав, що сина клали при затриманні на асфальт зі слів сина чи дружини, заяву віддав черговому у званні майор і вона зареєстрована 17 числом, бо 16 числа після 17 години вже не працювала канцелярія. У СБУ сказали приїхати наступного ранку з сином. І коли уїжджав у Житомир, і коли приїхав близько 20 години, син був вдома, лежав на ліжку.
Наступного ранку вони приїхали з сином, їх прийняли, син дав показання, йому дали направлення на судово-медичну експертизу. Далі їм сказали їхати у Житомирську прокуратуру, звідки зателефонували до Бердичівської прокуратури, де син також дав пояснення. Возив їх ОСОБА_46 , бо сину було погано.
На тілі сина, на спині та на ногах бачив басамани - продовгуваті смуги, почервоніння від ударів, які проявляються на 2-3 день. Крові на голові сина не пам'ятає, пам'ятає припухлість на тім'ячку. Про те, що в день побиття син їздив в Житомир, йому не розповідав. Після подій підсудні погрожували його сину, щоб забрав заяву, до нього також приїжджали з міліції, щоб він вмовив сина забрати заяву, він писав скарги у прокуратуру. Сина він не бив, за слухами, ОСОБА_72 підмовив свідка ОСОБА_138 таке сказати (т. 6, а.с. 55-67).
Відповідно до оголошених і досліджених у судовому засіданні показань свідка ОСОБА_79 , наданих ним на досудовому слідстві - 15.07.2008 р. у вечірній час його сина ОСОБА_31 покликала на вулицю їхня сусідка ОСОБА_139 . Повернувшись приблизно через 40 хвилин, ОСОБА_33 розповів, що ОСОБА_140 та її чоловік ОСОБА_26 звинуватили його у тому, що він вмішується в їхню сім'ю. На ранок 16.07.2008 р. ОСОБА_33 розповів ОСОБА_141 , що вночі до нього телефонував його знайомий ОСОБА_114 , який повідомив, що ОСОБА_31 викликав ОСОБА_27 в Бердичівський МВ на 7 год. 16.07.2008 р.
Далі 16.07.2008 р. о 12 годині, коли ОСОБА_142 прийшов з роботи додому на обідню перерву, його дружина ОСОБА_80 повідомила, що ОСОБА_31 затримали працівники міліції і він знаходиться в Бердичівському МВ УМВС. При цьому вона також повідомила, що їй телефонувала співмешканка ОСОБА_31 - ОСОБА_143 , яка сказала, що ОСОБА_31 скоро відпустять, оскільки її вітчим попросив про це працівника міліції ОСОБА_27 . Далі приблизно о 13 годині додому прийшов ОСОБА_33 , який повідомив, що він знаходився в Бердичівському МВ УМВС, де його сильно побили працівники міліції, а саме ОСОБА_122 , який бив руками по вухах, ОСОБА_27 , який наніс гумовим кийком удари по спині та по ногам, та ОСОБА_28 , який вдаряв ОСОБА_31 головою об стіну. При цьому ОСОБА_33 повідомив, що у нього болить голова, оскільки його били головою об стіну, а також гумовим кийком по ногам та по спині. При цьому вуха у ОСОБА_31 були червоного кольору з припухлістю. Під час розмови ОСОБА_33 зняв одяг і ОСОБА_142 побачив у нього на спині продовгуватий слід червоного кольору та на ногах схожий слід червоного кольору.
Після цього ОСОБА_142 поїхав в м. Житомир, де написав та подав заяву в СБУ в Житомирській області, а також в усній формі повідомив працівників внутрішньої безпеки МВС України в Житомирській області про побиття його сина ОСОБА_31 працівниками Бердичівського МВ УМВС. (т. 2, а.с. 1-3, 4-5).
Свідок ОСОБА_80 , мати потерпілого, під час допиту в ході судового слідства показала, що 15 липня 2008 року о 20 годині вона закрила курей і йшла додому. Біля під'їзду її чекала ОСОБА_144 , яка попросила покликати сина, той вийшов. Через вікно на кухні вона чула їхню розмову. ОСОБА_94 сказала синові, що їй розповіли його друзі, що син чіплявся до неї на дискотеці. В цей момент підбіг підсудний ОСОБА_72 і почав казати сину, що той сміявся з його дружини, чіплявся до неї на дискотеці. Далі ОСОБА_72 почав казати синові, що той торгує наркотиками, що його шукають за побиття працівника міліції, що він пошкодує, що буде закритим на «підвал». Син попросив все пояснити, бо нічого не розумів, але ОСОБА_72 сказав, що нічого пояснювати не буде, тому що син людина не того рівня. Син пішов додому, так нічого і не зрозумівши. Приблизно через годину син вийшов із своєї кімнати і повідомив, що телефонував ОСОБА_27 і сказав, щоб син завтра на 07 ранку приїхав до нього у кабінет. Чоловік сказав сину, що не треба нікуди їхати, а хай надсилають повістку. Потім ОСОБА_45 подзвонив ОСОБА_96 і сказав, що якщо син не приїде, то закриє обох на «підвал».
Вранці, близько 7.30-08 години вона з сином їхала у Бердичів. По дорозі, біля млина у селі зустріли ОСОБА_102 , який при них зателефонував ОСОБА_49 і запитав навіщо той викликає сина. Після цього ОСОБА_100 сказав їм, щоб поверталися додому і чекали дзвінка. Через деякий час, хвилин за 30 ОСОБА_100 зателефонував і сказав, щоб син їхав у Бердичів на площу Леніна , там його буде чекати ОСОБА_45 .
Ще через деякий час їй подзвонила ОСОБА_145 , яка повідомила, що ОСОБА_146 затримала міліція, це було близько 11 години. Вона відразу не повірила, зателефонувала ОСОБА_147 , той сказав не нервувати і поїхати до чергового в міліцію. У сина телефон був відключений. Десь через годину знову подзвонила ОСОБА_41 , розповіла, що ОСОБА_100 дзвонив у міліцію, там сказали, що сина відпустять. Вона повернулася з зупинки додому. На обід прийшов чоловік і вона все йому розповіла. Через декілька хвилин додому приїхав і син, це було близько 13 години. Вийшовши з автомобіля, син тримався за голову, у нього були дуже червоні вуха.
Син розповів, що коли приїхав на площу, там вже був ОСОБА_45 , який йому сказав на другий день приїхати у відділок. Як тільки син хотів від'їхати, йому дорогу перегородила інша машина, з якої вийшли ОСОБА_72 , ОСОБА_51 , забрали ключі від машини у сина, повезли у відділок. На вході чергова запитувала за сина, хто з міліціонерами, підсудні відповіли, що це з ними. У кабінеті ОСОБА_72 вдарив сина по вухах, у живіт, кричав, що син чіпляється до його дружини. В кабінет зайшов ще один міліціонер, який вдарив сина. ОСОБА_72 , ОСОБА_45 , ОСОБА_51 казали, що треба провчити сина, погрожували підкинути наркотики, вбити, вивезти на смітник. ОСОБА_45 витягнув з сейфа гумовий кийок, бив ним сина, доки ОСОБА_72 і ОСОБА_51 тримали. ОСОБА_51 бив сина головою об стіну, при цьому кажучи: « Запам'ятай , я ОСОБА_51 , нам за це нічого не буде, у нас все схвачено». Розповівши, син підняв футболку, вони жахнулися, там все було синім. Від побоїв у сина була червона смуга під сідницями, син казав, що втрачав свідомість. Син відмовився викликати швидку, вона дала йому заспокійливе, знеболювальне.
Чоловік сказав, що він так це не залишить, пішов на роботу, відпросився, сказав, що поїде писати заяву в СБУ. Там йому сказали, щоб син приїхав зняв побої. Наступного дня в УВС їх прийняв Нікурадзе, син надав пояснення, йому дали направлення на експертизу. Вони їздили в обласну прокуратуру, де їм сказали звертатися у Бердичівську прокуратуру. В цей день їх возив ОСОБА_46 . Вони прийшли до ОСОБА_149 , той відправив їх до ОСОБА_150 , який дав бланк пояснень, вона заповнювала його вдома, в тому числі за чоловіка, який погано бачить, чоловік їх підписував. У ОСОБА_233 є дядько ОСОБА_152 , який казав, щоб тільки подивилися, як він цих наркоманів заткнув за пазуху, кримінальну справу не порушать. Про те, що з друзями їздив в Житомир, що просив їх дати неправдиві свідчення, син їй не розповідав (т. 6, а.с. 71-80, 84-87).
Відповідно до оголошених і досліджених у судовому засіданні показань свідка ОСОБА_80 , наданих нею на досудовому слідстві - 15.07.2008 р. приблизно о 20 год. її сина ОСОБА_31 покликала на вулицю їхня сусідка ОСОБА_153 . Коли ОСОБА_33 вийшов на вулицю, ОСОБА_80 стала за ним слідкувати з кухні через вікно. ОСОБА_80 побачила, що між ОСОБА_32 та ОСОБА_154 виникла якась суперечка. Через деякий час до ОСОБА_31 підійшов ОСОБА_26 і між ними також відбулась суперечка. Під час даної суперечки ОСОБА_26 став погрожувати ОСОБА_30 тим, що в м. Бердичеві працівнику міліції нанесли удар в обличчя і за це ОСОБА_31 вже шукає вся міліція. При цьому ОСОБА_26 став погрожувати ОСОБА_30 тим, що він сам його закриє на підвал і що ОСОБА_33 за це пожаліє. Коли ОСОБА_33 повернувся в квартиру, відразу розповів ОСОБА_80 про те, що ОСОБА_155 та ОСОБА_26 звинувачують його у тому, що він нібито на дискотеці в клубі в с. Мирославка кривлявся за спиною та перекривляв ОСОБА_156 перед присутніми. Однак ОСОБА_26 та ОСОБА_110 відмовились називати ОСОБА_30 людей, які їм про це розповіли.
Після цього, приблизно о 22 год. їй повідомив ОСОБА_33 , що йому зателефонував його знайомий ОСОБА_114 та повідомив, що ОСОБА_31 викликає працівник міліції ОСОБА_27 в Бердичівський МВ УМВС 16.07.2008 р. на 7 годину ранку. На ранок 16.07.2008 р. ОСОБА_33 повідомив ОСОБА_80 про те, що у ночі до нього знову телефонував ОСОБА_114 та повідомив, що ОСОБА_31 викликає працівник міліції ОСОБА_27 в Бердичівський МВ УМВС 16.07.2008 р. на 7 годину ранку.
16.07.2008 р. вранці ОСОБА_80 разом з ОСОБА_32 поїхали в м. Бердичів в міліцію. По дорозі біля млину в с. Райки вони зустрілися з ОСОБА_157 , якому ОСОБА_222 повідомив про його виклик працівником міліції. ОСОБА_117 відразу зателефонував ОСОБА_27 та після розмови з ним сказав ОСОБА_232 , що ОСОБА_27 протягом години зателефонує ОСОБА_159 та призначить йому зустріч. Далі ОСОБА_33 та ОСОБА_80 повернулись додому. Через декілька годин ОСОБА_117 зателефонував ОСОБА_232 та сказав, щоб він приїхав в м. Бердичів на площу Леніна , де його буде чекати ОСОБА_27 . Після цього ОСОБА_33 сам на своєму легковому автомобілі поїхав в м. Бердичів.
Далі приблизно об 11 годині до ОСОБА_80 зателефонувала співмешканка ОСОБА_31 - ОСОБА_81 та повідомила, що в центрі міста Бердичева працівники міліції затримали ОСОБА_31 та повезли його в райвідділ міліції. Приблизно о 12 годині до ОСОБА_80 знову зателефонувала ОСОБА_81 та повідомила, що зі слів ОСОБА_82 працівники міліції вже мають відпустити ОСОБА_34 . Далі, приблизно о 12 год. 10 хв. з роботи на обідню перерву додому прийшов її чоловік ОСОБА_142 , якому вона відразу розповіла про затримання ОСОБА_34 .
Далі, приблизно о 12 год. 40 хв. в квартиру зайшов ОСОБА_33 та відразу повідомив, що він знаходився в Бердичівському МВ УМВС і його там сильно побили працівники міліції. Він розповів, що коли приїхав на площу Леніна в м. Бердичеві, то там зустрівся з працівником міліції ОСОБА_27 , який став звинувачувати сина у тому, що він незаконно займається наркотичними засобами. Це було в присутності ОСОБА_160 . Далі ОСОБА_27 сказав сину, щоб він прийшов в райвідділ міліції 17.07.2008 р. та дав йому якісь пояснення. Коли ОСОБА_33 погодився, ОСОБА_27 сказав, що він може їхати. ОСОБА_33 сів у свій автомобіль і хотів їхати додому. В цей час йому перегородив шлях легковий автомобіль, з якого вийшли ОСОБА_26 та незнайомі йому особи. Вони відразу загнули ОСОБА_30 руки за спину і посадили його в свій автомобіль, після чого відвезли в Бердичівський МВ УМВС. В цей же час хтось із вказаних осіб забрав у ОСОБА_31 ключі від автомобіля і доставив автомобіль сина до райвідділу міліції.
Далі ОСОБА_33 пояснив, що в Бердичівському МВ УМВС його завели на другий поверх в один із кабінетів. В даному кабінеті спочатку був ОСОБА_26 та ще декілька незнайомих йому чоловіків в цивільному одязі. Через деякий час в даний кабінет зайшов ОСОБА_27 . Працівники міліції закрили двері на замок зсередини і стали наносити удари ОСОБА_62 . Так, ОСОБА_122 відразу став наносити йому удари руками по вухах та кулаком в живіт і при цьому говорив, що це йому за те, щоб він більше не ліз в його сім'ю. Далі один із присутніх - високого зросту, худощавий, назвав себе ОСОБА_55 , сказав що це прізвище ОСОБА_30 потрібне буде, щоб писати скарги в прокуратуру, однак він цього не боїться. При цьому ОСОБА_51 схопив ОСОБА_217 за волосся і став вдаряти його головою об стіну. Від даних ударів ОСОБА_33 втратив свідомість. Під час даного побиття ОСОБА_27 в даному кабінеті звідкись дістав гумову палицю та два рази вдарив ОСОБА_31 , а саме один раз по спині і один раз по ногам ззаду біля сідниць. При цьому ОСОБА_31 інші працівники міліції тримали за руки. Після цього працівники міліції стали погрожувати ОСОБА_30 тим, що у нього в автомобілі вони знайдуть наркотики та інші погрози, щоб він у подальшому не вмішувався в сім'ю ОСОБА_26 та щоб нікуди не скаржився на них.
Під час цієї розповіді ОСОБА_33 зняв з себе футболку та штани і ОСОБА_80 побачила у нього на спині на шкірі один продовгуватий слід червоного кольору через всю спину навскоси. На двох ногах ззаду під сідницями у нього також було видно слід продовгуватої форми червоного кольору. При цьому ці сліди на ногах були один напроти одного, при чому на лівій нозі був слабо виражений, а на правій нозі ближче до правої бокової частини ноги слід був аж бордового кольору. ОСОБА_33 скаржився на головну біль та нудоту.
Після цієї розмови ОСОБА_142 поїхав в м. Житомир та, повернувшись додому вже у вечері, повідомив, що він написав заяву і що на наступний день їм потрібно їхати в м. Житомир (т. 2, а.с. 6-8).
З показань допитаної в ході судового слідства свідка ОСОБА_81 вбачається, що вона пам'ятає, що влітку, у вечірній час її співмешканця ОСОБА_31 покликала дружина ОСОБА_233 на вулицю, щоб поговорити. ОСОБА_137 вийшов, почав розмовляти, до них підійшов підсудний ОСОБА_72 . Про що була розмова, вона не чула, так як не була присутньою. Зі слів ОСОБА_161 , коли повернувся, ОСОБА_72 висловлював претензії, що він нібито образив його дружину, погрожував, що підкине ОСОБА_162 наркотики в машину, разом з друзями «закриє». Цього ж вечора ОСОБА_162 зателефонував ОСОБА_46 і сказав, що його вранці викликають у міліцію.
Вранці вона поїхала до мами на вулицю Будьонного в м. Бердичеві. Їм зателефонував ОСОБА_100 і повідомив, що ОСОБА_137 в міліції. Після цього вона відразу зателефонувала матері співмешканця, повідомила. Коли мама ОСОБА_161 стояла на зупинці, їй подзвонив ОСОБА_100 і сказав, що ОСОБА_146 відпустили. Чи дзвонила вона співмешканцю, не пам'ятає. В Райки вона приїхала ввечері, чи був в цей час вдома ОСОБА_137 , не пам'ятає. Пам'ятає, що в той вечір говорила з чоловіком, ОСОБА_137 розповів, що його зупинили міліціонери в Бердичеві, посадили в свою машину, завезли у міліцію і там побили, били по голові, по спині, нозі. В міліцію ОСОБА_146 доставляли ОСОБА_51 , ОСОБА_72 і ОСОБА_45 . ОСОБА_137 розповідав, хто, як і чим бив, але вона вже цього не пам'ятає. У ОСОБА_161 бачила синяк на спині і на нозі у виді смуги. Чоловік скаржився, що у нього болить голова, нудить, стаціонарно не лікувався, але їздив у Житомир, куди саме - не знає (т. 6, а.с. 97-102, 105-107).
Відповідно до оголошених і досліджених у судовому засіданні показань свідка ОСОБА_81 , наданих нею на досудовому слідстві - 15.07.2008 р. о 21 годині, коли вона знаходилась вдома у ОСОБА_31 , того позвала на вулицю сусідка ОСОБА_139 . Приблизно через 30 хвилин ОСОБА_219 повернувся в квартиру та повідомив, що ОСОБА_140 звинуватила його у тому, що він чіплявся до неї. Під час цієї розмови до них підійшов ОСОБА_26 та став запитувати у ОСОБА_31 , чому той чіпляється до його дружини. Через це вони стали сваритися і ОСОБА_26 став погрожувати ОСОБА_30 , що посадить або підкине йому наркотичні засоби.
Після цього приблизно о 24 годині ОСОБА_30 на мобільний телефон зателефонував його знайомий ОСОБА_114 який повідомив ОСОБА_30 , що його викликають в міліцію. Вранці 16.07.2008 р. ОСОБА_33 поїхав в м. Бердичів на виклик в міліцію.
Далі, в цей же день, приблизно об 11 годині, коли ОСОБА_81 знаходилась у своєї матері, до них зайшов ОСОБА_117 та повідомив, що ОСОБА_31 забрали в міліцію. ОСОБА_81 відразу повідомила про це по телефону ОСОБА_165 . Далі приблизно через 20 хвилин ОСОБА_117 після розмови з кимсь по телефону сказав, що ОСОБА_31 вже випускають з міліції, про що ОСОБА_81 також повідомила ОСОБА_165 .
Вже увечері, приблизно о 20 годині, коли ОСОБА_81 приїхала в с. Райки до ОСОБА_31 , при розмові побачила у ОСОБА_31 слід продовгуватої форми червоного кольору на спині та слід продовгуватої форми червоного кольору на нозі. ОСОБА_33 розповів, що його затримали працівники міліції, доставили в Бердичівський МВ, де в одному з кабінетів ОСОБА_27 , ОСОБА_26 та ще один працівник міліції нанесли удари йому в живіт, по голові, по спині та по ногам. При цьому по спині та по ногам його били палицею (т. 2, а.с. 25-27).
Як показав в суді свідок ОСОБА_117 , він є приватним підприємцем, який здійснює свою діяльність в с. Швайківка. До подій, це було влітку, ніби 2009 року, домовився з дільничним по їхньому селу ОСОБА_27 про зустріч, щоб обговорити питання охорони ферми. Близько 08-08.30 їхав в Бердичів. В Райках на підйомі до млина його зупинив ОСОБА_166 , сказав, що його викликають у міліцію. Потерпілий був на машині ВАЗ-2106 чи 2103, темного кольору, видимих тілесних ушкоджень у ОСОБА_37 не було. Він сказав, що їде до ОСОБА_48, спитає, чому викликають. При потерпілому ОСОБА_27 в цей час не дзвонив. Потім він зустрівся з ОСОБА_35 у місті, на площі, біля пам'ятника Леніна . З ним був син, але він сидів у машині і не виходив. Він подзвонив ОСОБА_162 , щоб під'їхав.
Через хвилин 15-20 під'їхав потерпілий, поговорив з ОСОБА_35 , про що, не чув. Тут під'їхала машина ВАЗ-2109 сірого кольору, яка зупинилася біля ОСОБА_161 . ОСОБА_45 в цей час розмовляв по телефону. З машини вийшли ОСОБА_72 і ОСОБА_51 , які взяли ОСОБА_37 попід руки і посадили у машину, на якій приїхали, на заднє сидіння, при цьому ударів не наносили. Це було близько 10 години ранку. Він стояв з ОСОБА_27 за метрів 15-20 від подій, запитав, що відбувається, на що той сказав, що не знає. Вони ще хвилин 5-7 порозмовляли і ОСОБА_27 сказав, що піде у відділ і дізнається, чому затримали ОСОБА_37 . Через декілька хвилин він уїхав звідти.
Поїхав на Червону Гору до ОСОБА_168 , яка є його співмешканкою, там також була ОСОБА_145 . Звідти повідомили маму ОСОБА_161 , що того затримали. Через декілька хвилин йому зателефонував ОСОБА_27 і сказав, що потерпілого відпустили. Він передзвонив матері ОСОБА_161 , щоб вже не їхала в Бердичів, бо його відпустили. Ввечері говорив з ОСОБА_47 по телефону, той казав, що його побили, хто, як і куди бив, не уточнював. На площі Жовтневій під час подій ОСОБА_36 і ОСОБА_43 не бачив, як і не бачив, щоб ОСОБА_37 клали обличчям на асфальт. Давати неправдиві показання його ніхто не просив, чому його показання мають розбіжності з показаннями потерпілого, сказати не може (т. 6, а.с. 88-91, 115-118).
Відповідно до оголошених і досліджених у судовому засіданні показань свідка ОСОБА_82 , наданих ним на досудовому слідстві - 16.07.2008 р. приблизно о 8 годині він їхав з с. Швайківка в м. Бердичів. Коли проїжджав через с. Райки, біля млину його зупинив ОСОБА_33 та повідомив, що його викликають в міліцію. При цій розмові ОСОБА_33 попросив, щоб ОСОБА_117 переговорив з працівниками міліції, щоб вони не мали до нього претензій.
Далі в цей день, приблизно о 10 годині ОСОБА_117 за попередньою домовленістю зустрівся з працівником Бердичівського МВ УМВС ОСОБА_27 в м. Бердичеві на площі біля пам'ятника Леніну напроти магазину «Люцина». При цьому ОСОБА_117 приїхав на дане місце своїм легковим автомобілем ВАЗ-2102 зі своїм сином ОСОБА_170 . Розмова з ОСОБА_27 відбувалась на вулиці фактично між пам'ятником Леніну та магазином «Люцина». Приблизно через 15 хв. розмови до них під'їхав на своєму легковому автомобілі ВАЗ-2106 темно-зеленого кольору ОСОБА_64 . Вийшовши з автомобіля, ОСОБА_33 підійшов до них та відразу запитав ОСОБА_27 , чому він його викликав. ОСОБА_27 відповів, що він на той час звільнився з чергування і йде додому, а тому попросив ОСОБА_31 прийти до нього в кабінет на наступний день 17.07.2008 р. на 8 год., де він йому про все розповість та з ним поспілкується. Після цієї розмови ОСОБА_33 попрощався та пішов до свого автомобіля.
Коли ОСОБА_33 сів у свій автомобіль, до нього під'їхав легковий автомобіль ВАЗ-2109 сірого кольору. З даного автомобіля вийшло троє чоловіків, серед яких був працівник Бердичівського МВ УМВС ОСОБА_26 . Вказані чоловіки підійшли до автомобіля ОСОБА_31 , один із них показав ОСОБА_30 своє посвідчення, після чого вони стали про щось з ним розмовляти. Під час даної розмови ОСОБА_33 вийшов зі свого автомобіля та сів на заднє сидіння автомобіля ВАЗ-2109. Один із чоловіків сів за кермо автомобіля ОСОБА_31 , а інші сіли в автомобіль ВАЗ-2109. Після цього вказані автомобілі поїхали в напрямку вулиці, що між кінотеатром ім. Фрунзе та Бердичівським міськвиконкомом. ОСОБА_117 запитав ОСОБА_27 , що це було і куди вони його повезли, на що ОСОБА_27 відповів, що напевно ОСОБА_31 повезли в міськвідділ міліції, однак чому його затримали ОСОБА_27 на той час не було відомо. Далі приблизно 5 хв. вони ще розмовляли на свої питання, після чого ОСОБА_27 сказав, що він піде в міськвідділ міліції та дізнається, чому затримали ОСОБА_34 . Після цього він пішов в сторону Бердичівського МВ УМВС.
ОСОБА_117 зі своїм сином поїхав до ОСОБА_171 , де знаходилась її дочка, що співмешкає з ОСОБА_127 . ОСОБА_117 повідомив їй, що ОСОБА_31 затримали працівники міліції, на що вона відразу зателефонувала матері ОСОБА_31 та повідомила їй про це. Далі ОСОБА_159 зателефонував ОСОБА_27 та повідомив, що ОСОБА_31 вже відпустили з міськвідділу міліції. Про це ОСОБА_117 повідомив ОСОБА_171 та її дочку, яка в свою чергу відразу повідомила матір ОСОБА_31 (т. 2, а.с. 28-29).
Відповідно до оголошених і досліджених у судовому засіданні показань свідка ОСОБА_83 , наданих ним на досудовому слідстві - 16.07.2008 р. приблизно о 8 годині він їхав з с. Швайківка в м. Бердичів зі своїм батьком ОСОБА_172 на своєму автомобілі ВАЗ-2102 білого кольору. Коли вони проїжджали через с. Райки, біля млину їх зупинив мешканець с. Райки ОСОБА_33 та повідомив ОСОБА_159 , що його викликають в міліцію. При цій розмові ОСОБА_33 попросив ОСОБА_82 переговорити з працівниками міліції, щоб вони не мали до ОСОБА_31 претензій. Далі, в цей день, приблизно о 10 годині він з ОСОБА_157 приїхав в м. Бердичів та зупинився на площі біля пам'ятника Леніну напроти магазину «Люцина». ОСОБА_117 вийшов з автомобіля та неподалік став розмовляти з працівником міліції ОСОБА_27 . ОСОБА_173 в цей час знаходився в своєму автомобілі за кермом.
Далі, приблизно через 15 хвилин до даної площі перед автомобілем ОСОБА_83 напроти пам'ятника Леніну зупинився легковий автомобіль ОСОБА_31 ВАЗ-2106 темно-зеленого кольору. З даного автомобіля вийшов ОСОБА_222 та підійшов до ОСОБА_82 і ОСОБА_27 . Вони про щось переговорили і ОСОБА_33 сів у свій автомобіль.
В цей час до автомобіля ОСОБА_31 під'їхав легковий автомобіль ВАЗ-2109 сірого кольору. З даного автомобіля вийшло троє чоловіків, серед яких був працівник Бердичівського МВ УМВС ОСОБА_26 . Вказані чоловіки підійшли до автомобіля ОСОБА_31 та стали про щось з ним розмовляти. Під час даної розмови ОСОБА_33 вийшов зі свого автомобіля та сів на заднє сидіння автомобіля ВАЗ-2109. Один із чоловіків сів за кермо автомобіля ОСОБА_31 , а інші сіли в автомобіль ВАЗ-2109. Після цього вказані автомобілі поїхали в напрямку вулиці, що між кінотеатром ім. Фрунзе та Бердичівським міськвиконкомом. Після цього ОСОБА_117 ще декілька хвилин розмовляв з ОСОБА_27 , після чого ОСОБА_27 пішов в сторону Бердичівського МВ УМВС. ОСОБА_117 з ОСОБА_172 поїхали до знайомих останнього, що в м. Бердичеві в район Червоної Гори (т. 2, а.с. 30-32).
Відповідно до оголошених і досліджених у судовому засіданні показань свідка ОСОБА_84 , наданих нею на досудовому слідстві - 15.07.2008 р. в проміжку часу з 21 до 22 години, коли вона разом зі своєю сусідкою по будинку ОСОБА_174 знаходились на вулиці біля свого будинку та розмовляли, вона побачила, що біля другого під'їзду її будинку знаходилась ОСОБА_140 , яка розмовляла з ОСОБА_127 . Про що саме вони розмовляли, вона не чула, оскільки вони розмовляли спокійно без будь-яких емоцій та висловлювань. Після цього, через деякий час вона побачила, як до ОСОБА_31 та ОСОБА_175 підійшов її чоловік ОСОБА_26 . При цьому ОСОБА_140 відразу пішла додому і ОСОБА_33 став розмовляти про щось з ОСОБА_26 . Спочатку вони розмовляли тихо, однак через деякий час вона побачила та почула, що ОСОБА_33 став голосніше говорити з емоціями, по яких вона зрозуміла, що між ними виникло непорозуміння. Про що саме вони на той час розмовляли, ОСОБА_84 не чула. Однак коли ОСОБА_26 розвернувся і пішов до себе додому, ОСОБА_33 йому в слід став викрикувати образливі слова, якими висловлював своє негативне ставлення до ОСОБА_26 як до працівника міліції. На такі образи ОСОБА_176 ніяк не реагував та пішов до себе додому. Після цього ОСОБА_33 також пішов до себе додому (т. 2, а.с. 33-34).
Відповідно до оголошених і досліджених у судовому засіданні показань свідка ОСОБА_85 , наданих нею на досудовому слідстві - 15.07.2008 р. у проміжку часу з 21 год. до 22 години, точно сказати не може, коли вона разом зі своєю сусідкою по будинку ОСОБА_84 знаходились на вулиці біля свого будинку та розмовляли, вона побачила, що біля другого під'їзду їхнього будинку знаходилась ОСОБА_93 , яка розмовляла з ОСОБА_127 . Про що саме вони розмовляли, не чула, оскільки вони розмовляли спокійно, без будь-яких емоцій та висловлювань. Після цього через деякий час вона побачила, як до ОСОБА_31 та ОСОБА_177 підійшов її чоловік ОСОБА_26 . При цьому ОСОБА_93 відразу пішла додому і ОСОБА_33 став розмовляти про щось з ОСОБА_26 . Спочатку вони розмовляли тихо, однак через деякий час вона побачила та почула, що ОСОБА_33 став голосніше говорити з емоціями, по яких вона зрозуміла, що між ними виникло непорозуміння. Про що саме вони на той час розмовляли, не чула. Однак коли ОСОБА_26 розвернувся і пішов до себе додому, ОСОБА_33 йому в слід став викрикувати образливі слова, якими висловлював своє негативне ставлення до ОСОБА_26 як до працівника міліції. На такі образи ОСОБА_26 ніяк не реагував та пішов до себе додому. Після цього ОСОБА_33 також пішов до себе додому. Що відбувалось між ними у подальшому, їй не відомо. Ні 15.07.2008 р., ні в інші дні вона не чула, щоб ОСОБА_26 ображав чи погрожував ОСОБА_62 . Особисто вона не бачила та не чула, щоб до 15.07.2008 р. між ОСОБА_32 та ОСОБА_26 виникали конфліктні ситуації, непорозуміння чи сварки (т. 2, а.с. 35-36).
Свідок ОСОБА_178 під час допиту в ході судового слідства показав, що він колись разом працював з потерпілим і свідком ОСОБА_179 . Якось влітку ОСОБА_40 прийшов на роботу і у нього на спині був величезний синець. ОСОБА_137 розповів, що його побили працівники міліції. Відпросившись з роботи, він їздив в Житомир, написав заяву, знімав побої. Потерпілий не пояснював причини конфлікту, причин поведінки працівників міліції. ОСОБА_40 розповідав про події, але він вже не пам'ятає, що саме, його ця справа не цікавила. Давати показання сам він не з'являвся, його викликали у прокуратуру, говорити неправду його ніхто не просив (т. 6, а.с. 136-142).
Відповідно до оголошених і досліджених у судовому засіданні показань свідка ОСОБА_86 , наданих ним на досудовому слідстві - 15.07.2008 р. він разом з ОСОБА_32 та ОСОБА_180 підробляли на будівництві в м. Бердичеві. При цьому, оскільки була спекотна погода, вони працювали без верхнього одягу, тому ОСОБА_178 чітко пам'ятає, що в цей день на тілі ОСОБА_31 ніяких пошкоджень не було. 17.07.2008 р. ОСОБА_178 зустрівся з ОСОБА_32 і той розповів, що 16.07.2008 р. в центрі м. Бердичева працівники Бердичівської міліції, а саме ОСОБА_26 та ОСОБА_45 затримали ОСОБА_31 як злочинця. При цьому один із працівників міліції сів за кермо автомобіля ОСОБА_31 , а самого ОСОБА_31 посадили в автомобіль працівників міліції та відвезли в Бердичівський МВ УМВС. В приміщенні Бердичівського МВ УМВС ОСОБА_221 наносив удари ОСОБА_30 руками по голові, а ОСОБА_45 якимсь предметом наносив удари ОСОБА_30 по спині. Після побиття працівники міліції відпустили ОСОБА_34 . Він відразу поїхав додому та розповів про все своїм батькам. На наступний день, вже 17.07.2008 р. ОСОБА_33 з батьками поїхав в м. Житомир, де звернувся в правоохоронні органи зі скаргою на неправомірні дії працівників Бердичівського МВ УМВС (т. 2, а.с. 37).
Відповідно до оголошених і досліджених у судовому засіданні показань свідка ОСОБА_87 , наданих ним на досудовому слідстві - 15.07.2008 р. він разом з ОСОБА_32 та ОСОБА_181 підробляли на будівництві в м. Бердичеві. При цьому, оскільки була спекотна погода, вони працювали без верхнього одягу, тому ОСОБА_182 чітко пам'ятає, що в цей день на тілі ОСОБА_31 ніяких пошкоджень не було (т. 2, а.с. 38).
Будучи допитаною в залі суду, свідок ОСОБА_88 показала, що вона працює в Бердичівському МВ УМВС України в Житомирській області. В той день вона вперше заступила на чергування у черговій частині, тому і не записала відвідування потерпілим відділу. Вранці, до обіду прийшли ОСОБА_72 і ОСОБА_51 з ОСОБА_47 , сказали, що їм потрібно зайти. Підсудні були у цивільному одязі. Про те, що третім був саме ОСОБА_40 дізналася лише через декілька місяців, коли їй допитував у прокуратурі ОСОБА_14 . До того дня потерпілого ніколи не бачила. В залі суду може підтвердити, що тоді заходив саме ОСОБА_40 . У ОСОБА_50 і ОСОБА_233 вона не запитувала, хто з ними йде. До потерпілого фізична сила підсудними не застосовувалася, руки за спину не були заламані. Через декілька хвилин до відділку прийшов ОСОБА_45 , який через короткий проміжок часу вийшов з відділу з ОСОБА_47 . При цьому вони між собою нормально спілкувалися. Тілесних ушкоджень на потерпілому вона не бачила. В журналі мав бути запис, хто і о котрій зайшов-вийшов, але вона цього не зробила. За те, що не записала, що входили ОСОБА_51 , ОСОБА_72 з ОСОБА_47 , її покарали (т. 6, а.с. 107-111).
Відповідно до оголошених і досліджених у судовому засіданні показань свідка ОСОБА_88 , наданих нею на досудовому слідстві - 16.07.2008 р. о 9 год. вона заступила на чергування по контрольно-пропускному пункту Бердичівського МВ УМВС. Приблизно з 9 по 11 год. вона бачила, як через КПП Бердичівського МВ УМВС з території міськвідділу міліції вийшов у цивільному одязі оперуповноважений сектору карного розшуку ОСОБА_234 . Після цього вона бачила, як у першій половині дня 16.07.2008 р. через КПП на територію Бердичівського МВ УМВС зайшли оперуповноважені сектору карного розшуку Бердичівського МВ УМВС ОСОБА_26 та ОСОБА_235 Разом з ними зайшов ОСОБА_64 . При цьому ОСОБА_88 запитала ОСОБА_31 , куди він йде, на що хтось із вказаних працівників карного розшуку відповів, що ОСОБА_33 йде з ними, однак куди та чому, вони не пояснили. Через деякий час за ними на територію міськвідділу через КПП зайшов ОСОБА_27 . ОСОБА_33 знаходився на території Бердичівського МВ УМВС приблизно одну годину, після чого він разом з ОСОБА_27 , розмовляючи між собою, вийшли з міськвідділу через КПП (т. 2, а.с. 52-53). Після оголошення показань свідок в залі суду зазначила, що вони не відповідають дійсності у частині часу перебування потерпілого ОСОБА_31 у відділі, такий час становив набагато менше години.
Відповідно до оголошених і досліджених у судовому засіданні показань свідка ОСОБА_89 , наданих ним на досудовому слідстві - 16.07.2008 р. він працював в Бердичівському МВ УМВС на посаді водія в СКР Бердичівського МВ УМВС. В цей день приблизно о 10 годині його позвав о/у СКР Бердичівського МВ УМВС ОСОБА_26 і сказав, щоб він поїхав з ним та ОСОБА_28 по роботі. Куди саме і чому, не пояснив. Після цього він з ОСОБА_26 та ОСОБА_28 на автомобілі останнього поїхали з міськвідділу міліції та зупинились недалеко від магазину № 1, що напроти Бердичівського міськвиконкому. Далі ОСОБА_26 сказав, що через дорогу від них, поряд з пам'ятником Леніну знаходиться легковий автомобіль особи, яка їх цікавить. Там знаходився легковий автомобіль ВАЗ-2106 темно-зеленого кольору. Вони відразу під'їхали до даного автомобіля та зупинились напроти пам'ятника Леніну перед вказаним автомобілем. Далі ОСОБА_26 та ОСОБА_28 вийшли з автомобіля, пішли до вказаного автомобіля і почали розмовляти з його власником. Після цього ОСОБА_26 , ОСОБА_28 та власник легкового автомобіля ВАЗ-2106 ОСОБА_33 сіли в автомобіль ОСОБА_28 , а ОСОБА_77 сів за кермо автомобіля ОСОБА_31 , та цими двома автомобілями вони поїхали до Бердичівського МВ УМВС. Біля приміщення Бердичівського МВ УМВС, не заїжджаючи на територію райвідділу, вони зупинились. ОСОБА_77 відразу віддав ключі від автомобіля ОСОБА_30 , який разом з ОСОБА_26 та ОСОБА_28 пішли до КПП Бердичівського МВ УМВС. Після цього ОСОБА_77 поїхав ремонтувати службовий автомобіль та повернувся в міськвідділ міліції лише о 16 годині (т. 2, а.с. 54-57).
Відповідно до оголошених і досліджених у судовому засіданні показань свідка ОСОБА_90 , наданих ним на досудовому слідстві - 16.07.2008 р. він зустрівся з ОСОБА_32 та ОСОБА_124 на об'їзній дорозі м. Житомира напроти лікарні Станишівка. ОСОБА_114 їхав в м. Київ по своїх справах, а ОСОБА_33 їхав з ним заплатити кредит в банк. При зустрічі під час розмови ОСОБА_33 показав йому та ОСОБА_115 свою спину, на якій було почервоніння продовгуватої форми майже через всю спину. ОСОБА_33 пояснив, що це його побили працівники міліції в міськвідділі міліції. Під час даної розмови, до них підійшов ОСОБА_130 , якому ОСОБА_230 пояснив, що ОСОБА_31 побили працівники міліції. ОСОБА_130 порадив ОСОБА_30 скаржитись на дії працівників міліції. Після цього ОСОБА_126 сказав ОСОБА_30 , що йому потрібно їхати не в м. Київ платити кредит, а потрібно їхати додому та оскаржувати дії працівників міліції. Після цього ОСОБА_114 поїхав в м. Київ, а ОСОБА_126 відвіз ОСОБА_31 в м. Житомир в район Музикалки, де посадив його на маршрутне таксі до м. Бердичева.
Далі ОСОБА_126 повернувся в м. Бердичів приблизно о 17 чи 18 год. та зустрівся з ОСОБА_32 біля універмагу Ювілейний. При даній зустрічі ОСОБА_33 розповів, що його затримали та побили ОСОБА_26 , ОСОБА_27 та інші незнайомі йому працівники міліції. Під час розмови ОСОБА_222 постійно наголошував на тому, що все це - затримання та побиття, відбулось з вини ОСОБА_26 , з яким він напередодні посварився. Під час даної розмови ОСОБА_33 розповів, що 16.07.2008 р. приблизно о 10 годині він зустрівся з ОСОБА_27 та ОСОБА_185 в м. Бердичеві на площі Жовтневій. При цьому він попросив ОСОБА_91 , щоб той знаходився неподалік та спостерігав за цією розмовою. Після вказаної розмови ОСОБА_33 сів у свій легковий автомобіль і мав їхати по своїх справах. Однак в цей час перед автомобілем ОСОБА_31 зупинився легковий автомобіль ВАЗ-2109, сірого кольору, з якого вийшов ОСОБА_26 та ще два незнайомі йому чоловіки. Один з них був високого зросту, а другий - низького зросту. При цьому ОСОБА_26 підійшов до автомобіля, пред'явив своє посвідчення та вивів ОСОБА_31 з автомобіля. Далі ОСОБА_26 разом з чоловіком високого зросту, тримаючи ОСОБА_31 за руки, відвели та посадили на заднє сидіння автомобіля ВАЗ-2109, сірого кольору. Після цього вказані працівники міліції доставили ОСОБА_31 в міськвідділ міліції в один із кабінетів, де і побили ОСОБА_34 . Зі слів ОСОБА_31 , його побили ОСОБА_26 , ОСОБА_27 та ще якісь особи. ;
Під час даної розмови ОСОБА_33 також повідомив, що він вже про все розповів своїм батькам, і його батько сам поїхав в м. Житомир скаржитись на працівників міліції. ОСОБА_126 в свою чергу намагався зв'язатись по телефону з адвокатом, щоб порадитись, як слід поступити в такому випадку, а саме як потрібно писати скаргу ОСОБА_30 та куди з нею звертатись. Оскільки на той час він з адвокатом так і не зміг зв'язатись, тому сказав ОСОБА_30 , щоб той їхав додому та дізнався у свого батька, як він поскаржився в м. Житомирі. Після цього ОСОБА_33 поїхав додому (т. 3, а.с. 2-5).
Відповідно до оголошених і досліджених у судовому засіданні показань свідка ОСОБА_91 , наданих ним на досудовому слідстві - 16.07.2008 р. приблизно о 10 год. 30 хв., коли він знаходився в м. Бердичеві та на прохання ОСОБА_31 під'їхав до площі Жовтнева, побачив лише, як з площі Жовтнева в напрямку кінотеатру Фрунзе стали рухатись два автомобілі. Першим рухався автомобіль ВАЗ-2109, а за ним автомобіль ОСОБА_31 ВАЗ-2106. При цьому в автомобілі ОСОБА_31 за кермом знаходився незнайомий йому чоловік. Через деякий час в телефонній ромові ОСОБА_33 повідомив, що його в дійсності затримали працівники міліції на площі Жовтневій, після чого відвезли в міськвідділ міліції, де побили. При цьому ОСОБА_114 зустрівся з ОСОБА_32 біля універмагу Ювілейний, де ОСОБА_33 розповів, що його затримали та побили працівники міліції. По ОСОБА_30 було видно, що він був дуже схвильований, засмучений, знервований. Обличчя ОСОБА_31 було бліде. Він скаржився, що його побили працівники міліції за те, що він чіплявся до дружини ОСОБА_26 на дискотеці і від цих побоїв у нього болить тіло.
При цій розмові ОСОБА_33 повідомив, що йому негайно потрібно сплатити кредит в банку в м. Києві, але він сам через те, що його побили працівники міліції, не може поїхати в м. Київ. Тоді ОСОБА_114 сказав, що він їде по роботі в м. Київ і може його завести на своєму автомобілі. Після цього ОСОБА_114 та ОСОБА_33 на автомобілі ОСОБА_91 поїхали в напрямку м. Житомира на об'їздну дорогу. Поряд з лікарнею Станишівка, що на об'їзній дорозі, вони зустрілися з ОСОБА_186 , який в цей час там знаходився по своїх справах. Під час даної зустрічі ОСОБА_114 повідомив ОСОБА_128 , що він їде з ОСОБА_32 в м. Київ. ОСОБА_33 при даній розмові розповів ОСОБА_236 , що його затримали та побили працівники міліції в м. Бердичеві. При цьому ОСОБА_33 показав сліди від побиття на спині у вигляді почервоніння шкіри майже на всю ширину спини продовгуватої форми. Тоді ОСОБА_126 сказав, що ОСОБА_30 в такому стані не можна їхати в м. Київ, а потрібно повернутися в м. Бердичів та займатися оскарженням дій працівників міліції. Далі до них з автомобіля ОСОБА_90 вийшов чоловік на ім'я ОСОБА_188 ( ОСОБА_189 ), що проживає в с. Райки. ОСОБА_190 йому сказав, що працівники міліції побили ОСОБА_34 . ОСОБА_188 ( ОСОБА_189 ) відповів, що потрібно скаржитись на дії працівників міліції. Далі ОСОБА_114 на своєму автомобілі поїхав по своїх справах в м. Київ, а ОСОБА_126 мав відвезти ОСОБА_237 на маршрутне таксі до м. Бердичева.
На наступний день на прохання ОСОБА_34 . ОСОБА_114 возив його з батьками в м. Житомир, де вони звертались у правоохоронні органи області (т. 3, а.с. 8-11, 77).
У зв'язку з істотними суперечностями між показаннями наданими свідком на досудовому слідстві у різний час за клопотанням захисту судом оголошено і досліджено показання свідка ОСОБА_91 зі схематичними планами, надані ним під час допиту 08.05.09, згідно з якими 15.07.2008 р. приблизно о 23 годині він спілкувався з ОСОБА_47 по мобільному телефону. Ця розмова була викликана тим, що приблизно в цей час до нього зателефонував працівник Бердичівського МВ УМВС ОСОБА_27 та запитав, чи він знайомий з ОСОБА_127 . Він відповів, що знає. Тоді ОСОБА_27 попросив, щоб він передав ОСОБА_30 , щоб той з'явився до нього 16.07.2008 р. о 7 год. в кабінет міліції. Він запитав у ОСОБА_27 , яка причина виклику ОСОБА_31 в міліцію, на що той відповів, що ОСОБА_33 сам знає. На це він сказав ОСОБА_27 , що не буде телефонувати ОСОБА_30 з даного приводу, а може надати номер телефону останнього. На його слова ОСОБА_27 вимкнув слухавку і не став з ним розмовляти. Він відразу зателефонував ОСОБА_30 та повідомив про дзвінок ОСОБА_27 . При цьому він запитав ОСОБА_31 , чи знає той, чому його викликають в міліцію. Той відповів, що йому не відомо про причину виклику в міліцію. Після цього приблизно о 24 год. 30 хв. до нього знову зателефонував ОСОБА_27 . Він відразу запитав, чому той телефонує так пізно, оскільки він вже спав. На його запитання ОСОБА_27 нічого не відповів, лише сам задав запитання, чи телефонував він ОСОБА_30 на його прохання. він відповів, що не телефонував ОСОБА_30 та знову запитав ОСОБА_27 , яка причина виклику ОСОБА_31 в міліцію. ОСОБА_27 відповів, що йому не потрібно цього знати. Він знову сказав ОСОБА_27 , що може лише надати йому номер телефону ОСОБА_31 , щоб той сам зателефонував. На ці слова ОСОБА_27 лише відповів, щоб він не задавав йому багато питань, оскільки у нього виникнуть питання і щодо нього. Після цього ОСОБА_27 вимкнув слухавку. Після другої розмови з ОСОБА_27 він знову зателефонував ОСОБА_30 та розповів йому про дану розмову з ОСОБА_27 .
Далі 16.07.2008 р. приблизно з 9 до 10 години, точно не пам'ятає, йому зателефонував ОСОБА_33 та повідомив, що їде на зустріч з ОСОБА_27 разом зі своїм знайомим ОСОБА_192 . Він запитав, де саме має бути дана зустріч. ОСОБА_33 відповів, що ОСОБА_27 призначив зустріч на площі біля пам'ятника Леніну , напроти Бердичівської міської ради. Він запитав, чи потрібно йому разом з ним поїхати на дану зустріч. ОСОБА_33 відповів, що він буде з ОСОБА_193 однак його присутність неподалік не завадить, оскільки він не знає причини виклику працівниками міліції.
Далі приблизно об 11 годині він на своєму легковому автомобілі Фольксваген Пасат Б-4, синього кольору, д.н. НОМЕР_1 , під'їхав та зупинився на трикутнику напроти магазину « Люцина », біля алеї по вул. К. Лібкнехта. В цей час на площі біля пам'ятника Леніна напроти Бердичівського міськвиконкому ні ОСОБА_48, ні ОСОБА_37 ще не було. Далі приблизно через 10-20 хвилин він побачив, як зі сторони універмагу м. Бердичева їхав автомобіль ОСОБА_37 ВАЗ-2106, зеленого кольору. Не доїжджаючи до нього, ОСОБА_40 розвернув свій автомобіль та зупинився на площі напроти пам'ятника Леніну . Автомобіль при цьому був направлений передньою частиною в напрямку Бердичівського універмагу. З даного автомобіля з правої сторони з місця пасажирів вийшов ОСОБА_194 . В цей час до ОСОБА_195 підійшов ОСОБА_27 і вони про щось стали розмовляти між даним автомобілем та пам'ятником Леніна . Вони розмовляли приблизно 10 хв. В цей час до нього під'їхав його знайомий ОСОБА_196 на своєму легковому автомобілі Опель Вектра, сірого кольору. Вийшовши з автомобіля, ОСОБА_44 запитав у нього, що він тут робить. Він розповів, що його знайомого ОСОБА_31 викликав на зустріч працівник міліції ОСОБА_27 і ОСОБА_33 попросив його за ними поспостерігати. Він у свою чергу запитав ОСОБА_43 , куди той їде, на що той відповів, що йому потрібно в банк, який знаходився напроти магазину «Люцина» через дорогу. Далі вони стояли біля своїх автомобілів, розмовляли про свої справи та разом спостерігали за ОСОБА_127 .
Після цього він побачив, як із свого автомобіля вийшов ОСОБА_33 , підійшов до ОСОБА_27 та ОСОБА_195 і став з ними про щось розмовляти. Дана розмова продовжувалась протягом приблизно 10 хв. Після цього він побачив, як ОСОБА_27 потиснув руку ОСОБА_30 і ОСОБА_33 пішов та сів за кермо свого автомобіля. При цьому ОСОБА_27 та ОСОБА_197 продовжували про щось розмовляти.
Далі, після того як ОСОБА_33 сів у свій автомобіль, приблизно через 5 хв. він побачив, як зі сторони залізничного вокзалу по вул. К.Лібкнехта до автомобіля ОСОБА_31 під'їхав легковий автомобіль ВАЗ-2109, сірого кольору, та зупинився перед передньою частиною автомобіля ОСОБА_31 , перегородивши йому рух. З даного автомобіля вийшло четверо чоловіків, одягнені у цивільний одяг. Серед них він впізнав свого колишнього однокласника ОСОБА_26 , що працює в Бердичівській міліції. ОСОБА_26 відразу підійшов до дверей водія ОСОБА_31 , простягнув до вікна дверей руку, після чого відкрив дані двері і, тримаючи руками ОСОБА_31 за ліву руку, витягнув того з автомобіля. В цей час до них підійшов один із вказаних чотирьох чоловіків - худощавий, високого зросту, який разом з ОСОБА_26 загнули ОСОБА_30 руки за спину та завели і посадили його в свій автомобіль на заднє сидіння через праву задню дверку. При ньому ОСОБА_26 сів на заднє сидіння разом з ОСОБА_127 . Худощавий чоловік високого зросту сів в даний автомобіль на переднє пасажирське сидіння. Із двох інших осіб, що були низького зросту, один сів за кермо даного автомобіля, а другий сів за кермо автомобіля ОСОБА_34 . Вже коли всі сиділи в автомобілях, до автомобіля ВАЗ-2109 підійшов ОСОБА_27 та сів на заднє сидіння через задню ліву дверку. Після цього вказані два автомобілі поїхали в сторону універмагу та по ходу звернули направо, у вулицю, що знаходиться між Бердичівським міськвиконкомом та кінотеатром Фрунзе. Після цього ОСОБА_198 пішов в банк, а він поїхав по своїх справах. Під час затримання ОСОБА_199 і ОСОБА_117 продовжувати стояти на своїх місцях. Після того як ОСОБА_27 поїхав на вказаному автомобілі ВА3-2109, куди пішов та що робив ОСОБА_197 , він вже не пам'ятає. При ньому ОСОБА_31 ніхто не бив, він лише бачив, як працівники міліції завели ОСОБА_30 руки за спину і посадили у свій автомобіль.
Наступного разу після затримання 16.07.08 він бачив ОСОБА_37 лише на наступний день 17.07.2008 р. Приблизно о 9 год. йому зателефонував ОСОБА_33 та попросив, щоб він відвіз його та його батьків в м. Житомир. Він погодився і відразу поїхав, забрав ОСОБА_31 та його батьків і повіз їх в м. Житомир. В Житомирі він їх спочатку завіз в обласне УМВС на бульварі. Після цього він відвіз їх в судово-медичну експертизу. Далі він відвіз їх в обласну прокуратуру, після чого вони повернулись в м. Бердичів. Коли вони тільки їхали в м. Житомир, ОСОБА_33 йому розповів, що 16.07.2008 р., коли його затримали працівники міліції, його відразу відвезли в Бердичівський MB УМВС, завели на другий поверх в кабінет, де ОСОБА_26 , ОСОБА_27 та ще незнайомі йому працівники міліції його побили. Про те, хто саме бив, чим та в яку частину тіла, він не розпитував, а ОСОБА_33 не розповідав. Коли вони були в судово-медичній експертизі та коли ОСОБА_31 оглядали лікарі і той роздягався, він побачив у нього на спині синець продовгуватої форми через всю спину та схожі синці на ногах під сідницями. Коли вони їхали в м. Житомир 17.07.2008 р. ОСОБА_33 йому розповів, що його викликали в міліцію та побили працівники міліції через те, що він нібито чіплявся до дружини ОСОБА_26 і останній таким чипом хотів його провчити (т. 2, а.с. 19-24).
У письмових поясненнях свідки ОСОБА_126 та ОСОБА_114 зазначили відомості, що відповідають показанням свідка ОСОБА_91 від 08.05.09, тобто свідки зазначали, що були присутні на площі Жовтневій під час примусової посадки ОСОБА_31 працівниками міліції у автомобіль (т. 1, а.с. 12, 53, 47, 72).
Крім того винуватість ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , на думку обвинувачення, також підтверджується:
-даними протоколу заяви про злочин від 17.07.2008 р., в якому ОСОБА_33 , будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 383 КК України, повідомляє прокуратуру м. Бердичева про те, що 16.07.2008 р. близько 11 год. він був затриманий працівниками міліції, двоє з яких ОСОБА_72 та ОСОБА_45 , після чого був доставлений до Бердичівського МВ, де був побитий. Причиною цих подій були особисті неприязні стосунки з ОСОБА_68 , який є сусідом (т. 1, а.с. 4);
-заявою ОСОБА_31 від 17.07.2008 р. на ім'я начальника УМВС України в Житомирській області, в якій він, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 383 КК України, повідомив, що 16.07.2008 р. близько 10 год. 30 хв. на площі Леніна в м. Бердичеві його незаконно затримали, доставили до Бердичівського МВ, де побили ОСОБА_26 , ОСОБА_200 та ОСОБА_51 (т. 1, а.с. 25);
-даними акту судово-медичного обстеження № 2020 від 17.07.2008 р., згідно з яким при освідуванні цього дня у ОСОБА_31 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді крововиливів на спині, правому стегні, які утворились від дії тупих твердих предметів, можливо в термін і за обставин, вказаних освідуємим. Вказані тілесні ушкодження відносяться до категорії Легких тілесних ушкоджень без короткочасного розладу здоров'я (т. 1, а.с. 29) (висновки спеціалістів не можуть використовуватись судом при прийнятті рішення як докази, оскільки виключний перелік джерел доказування визначено у ст. 65 КПК України 1960 року, згідно з яким до джерел доказування належать висновки експертів, а не спеціалістів. За таких обставин суд не може використовувати як доказ цей акт обстеження);
-заявою (заявление - текст російською мовою) ОСОБА_79 від 16.07.2008 р. на ім'я начальника СБУ в Житомирській області. В даній заяві ОСОБА_142 заявляє про скоєння службового злочину співробітниками Бердичівського МВВС Петровським та Кульчинським, які 16.07.2008 р. об 11 годині в м. Бердичеві біля площі Леніна незаконно затримали сина ОСОБА_31 , витягнули того з машини, поклали на асфальт, потім заштовхали у свою машину, привезли у РВВС, завели у кабінет, де жорстоко побили, били битою, головою об стіну, погрожували. В кабінеті при цьому були присутні ще 4 чоловік. Заява зареєстрована 17.07.08 (т. 1, а.с. 87);
-даними відмовного матеріалу № 1521 від 02.05.2006 р., дослідну перевірку по якому проводив ОСОБА_27 та прийняв рішення про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_201 , ОСОБА_202 , ОСОБА_203 , ОСОБА_204 , ОСОБА_116 , ОСОБА_205 , ОСОБА_31 , ОСОБА_206 , ОСОБА_207 по ст. 296 ч. 2 КК України, оскільки конфлікт, що відбувся між ними продовжувався нетривалий час та при цьому громадський порядок грубо порушений не був, а також відносно ОСОБА_203 , ОСОБА_204 , ОСОБА_116 , ОСОБА_205 , ОСОБА_31 , ОСОБА_206 , ОСОБА_207 по ст.ст. 185, 186, 187 КК України, оскільки в ході перевірки не було підтверджено факт викрадення вказаними особам майна ОСОБА_201 (т. 1, а.с. 170-223);
-даними висновку судово-медичної експертизи № 615 від 27.05.2009 р., згідно з яким при судово-медичному обстеженні у ОСОБА_31 було виявлено синець на спині в ділянці правої лопатки та синець на задній поверхні правого стегна, які є легкими тілесними ушкодженнями без короткочасного розладу здоров'я. Дані тілесні ушкодження утворились в результаті нанесення в будь-якій послідовності з силою достатньою для спричинення виявлених ушкоджень не менше 2-х ударів. Виявлений синець на спині утворився від дії тупого твердого предмету з видовженою поверхнею, можливо внаслідок нанесення удару гумовим кийком, дерев'яною палицею тощо. Синець на задній поверхні правого стегна утворився від дії тупого твердого предмету, що не залишив яких-небудь характерних ознак, які дозволяли б його ідентифікувати. Утворення виявлених у ОСОБА_31 тілесних ушкоджень за обставин та в терміни, на які він вказує, не виключається (т. 1, а.с. 242-243);
-даними протоколу очної ставки між потерпілим ОСОБА_32 та свідком ОСОБА_27 від 22.06.09, під час якої ОСОБА_33 в повному обсязі підтвердив та настояв на своїх показаннях даних ним в ході досудового слідства щодо обставин його незаконного затримання та побиття ОСОБА_26 , ОСОБА_27 та ОСОБА_28 (т. 2, а.с. 71-78);
-даними протоколу очної ставки між потерпілим ОСОБА_32 та свідком ОСОБА_28 від 30.06.09 під час якої ОСОБА_33 в повному обсязі підтвердив та настояв на своїх показаннях даних ним в ході досудового слідства, щодо обставин його незаконного затримання та побиття ОСОБА_26 , ОСОБА_27 та ОСОБА_28 (т. 2, а.с. 79-80);
-даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 23.06.09 з фототаблицею до нього, під час якого потерпілий ОСОБА_33 розповів та показав у Бердичівському МВ УМВС України в Житомирській області (і лише у приміщенні) за допомогою статистів в кабінеті № 14 на другому поверсі обставини, за яких йому були спричинені тілесні ушкодження оперуповноваженими СКР Бердичівського МВ УМВС ОСОБА_26 , ОСОБА_28 та ОСОБА_27 (т. 2, 83-113):
-даними висновку судово-медичної експертизи № 177 від 26.06.2009 р., з якого вбачається, що у ОСОБА_31 було виявлено синець на спині в ділянці правої лопатки та синець на задній поверхні правого стегна, які є легкими тілесними ушкодженнями без короткочасного розладу здоров'я. Дані тілесні ушкодження утворились в результаті нанесення в будь-якій послідовності з силою достатньою для спричинення виявлених ушкоджень не менше 2-х ударів. Виявлений синець на спині утворився від дії тупого твердого предмету з видовженою поверхнею, можливо внаслідок нанесення удару гумовим кийком, дерев'яною палицею, тощо. Синець на задній поверхні правого стегна утворився від дії тупого твердого предмету, що не залишив яких-небудь характерних ознак, які дозволили б його ідентифікувати. Утворення виявлених у ОСОБА_31 тілесних ушкоджень за обставин та в термін, на які він вказує, не виключається. На тілі потерпілого виявлено як мінімум 2 місця прикладання сили. Покази потерпілого ОСОБА_31 відповідно до відтворення обстановки та обставин події від 23.06.2009 р., показань та матеріалів кримінальної справи № 035089/08 щодо можливості спричинення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_208 (під час відтворення роль ОСОБА_26 виконував статист № 1) та об'єктивним даним освідування ОСОБА_31 від 17.07.2008 р. в Житомирській обласній СМЕ не протирічать тому, що ОСОБА_26 міг наносити потерпілому ОСОБА_30 тілесні ушкодження в ділянці голови та інших частин тіла, за умови, що удари наносились ним з незначною силою та могли не залишити після себе будь-яких ознак. Покази потерпілого ОСОБА_31 відповідно до відтворення обстановки та обставин події від 23.06.2009 р., показань та матеріалів кримінальної справи № 035089/08 щодо можливості спричинення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_28 (під час відтворення роль ОСОБА_28 виконував статист № 3) та об'єктивним даним освідування ОСОБА_31 від 17.07.2008 р. в Житомирській обласній СМЕ не протирічать тому, що ОСОБА_28 міг наносити потерпілому ОСОБА_30 тілесні ушкодження в ділянці голови та інших частин тіла за умови, що удари наносились ним з незначною силою та могли не залишити після себе будь-яких ознак. Покази потерпілого ОСОБА_31 відповідно до відтворення обстановки та обставин події від 23.06.2009 р., показань та матеріалів кримінальної справи № 035089/08 щодо можливості спричинення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_27 (під час відтворення роль ОСОБА_27 виконував статист № 2) та об'єктивним даним освідування ОСОБА_31 від 17.07.2008 р. в Житомирській обласній СМЕ можуть відповідати виявленим у нього приіосвідуванні ушкодженням у вигляді синця на спині в ділянці правої лопатки та синця на задній поверхні правого стегна. При спричиненні ударів ОСОБА_26 та ОСОБА_28 на тілі потерпілого ОСОБА_31 могло не утворитися видимих тілесних ушкоджень за умови, що удари наносились з незначною силою та могли не залишити після себе будь-яких ознак (т. 2, а.с. 115-117);
-даними повідомлення Управління Служби безпеки в Житомирській області про те, що 16.07.2008 р. оперативний черговий Управління отримав від громадянина ОСОБА_79 письмове звернення, яке було обліковане за № П-74 від 17.07.2008 р. та надіслано за належністю в прокуратуру Житомирської області (т. 2, а.с. 119);
-даними повідомлення Служби внутрішньої безпеки ГУБОЗ МВС України в Житомирській області про те, що 16.07.2008 р. ОСОБА_142 дійсно звертався до відділу внутрішньої безпеки з усною заявою та спілкувався з працівником ОСОБА_209 (т. 2, а.с. 123);
-даними листа відділу прокуратури Житомирської області № 04/2/1-94вих-09 від 05.08.09, згідно з яким у провадженні Бердичівського МВ УМВС України в області з 16.07.08 перебуває у провадженні оперативно-розшукова справа щодо розкриття розбійного нападу на ігровий зал «Фул-Хаус». Показання ОСОБА_26 та ОСОБА_28 в частині складання ОСОБА_28 рапорту про відмову від дачі показань ОСОБА_32 з приводу відомої йому інформації про розбійний напад на ігровий зал «Фул-Хаус» знайшли своє підтвердження - у ОРС є наявний відповідний рапорт о/у СКР міськвідділу ОСОБА_28 , на якому вказана дата складання 16.07.08. У ОРС відсутні матеріали, які б вказували на причетність до вказаного вище розбійного нападу ОСОБА_31 (т. 3, а.с. 28).
Крім того, у ході судового розгляду за клопотаннями сторін було оголошено, витребувано, отримано та досліджено наступні докази:
-роздруківку вхідних та вихідних викликів абонентів ОСОБА_31 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , ОСОБА_82 , ОСОБА_27 , ОСОБА_26 , ОСОБА_28 за період з 15.07.08 до 16.07.08, з яких, зокрема, вбачається, що 16 липня 2008 року о 09:40:57 ОСОБА_33 отримує вхідний дзвінок, будучи в зоні дії базової станції, що розташована за адресою: АДРЕСА_11 ; о 10:36:46 здійснює вихідний дзвінок, будучи в зоні дії базової станції, яка обслуговує, в тому числі, місце за адресою: АДРЕСА_12 , труба); о 10:38:31 отримує вхідний дзвінок, будучи в зоні дії базової станції, що розташована в АДРЕСА_13 , в напрямку на залізничну станцію Бердичів - Центр; о 10:43:45 отримує вхідний дзвінок, будучи в зоні дії базової станції, яка обслуговує місце за адресою: м. Бердичів, від вул. К. Лібкнехта (на даний час - Європейська) виїзд на Вінницю; об 11:29:21 здійснює вихідний дзвінок, будучи в зоні дії базової станції, яка обслуговує місце за адресою: м. Житомир, вул. В Бердичівська від вул. Жуйка (тобто район «Музикалка», в напрямку до об'їзної дороги до с. Станишівка); о 12:18:46 телефонує вже з зони дії базової станції на вул. Леніна (на даний час Житомирська) в м. Бердичеві; починаючи з 12:38:13 і до 16:58:03 фіксуються з'єднання ОСОБА_31 (13 вхідних-вихідних дзвінків) в зоні дії базових станцій, що розташовуються в с. Райки Бердичівського району; у проміжок часу з 17:54:04 до 19:22:03 користувач ОСОБА_33 фіксується в зоні дії базової станції, що розташована за адресою: АДРЕСА_10 ; з 19:46:44 і до кінця доби фіксуються з'єднання ОСОБА_31 в зоні дії базових станцій с. Райки (т. 2, а.с. 166-204);
-висновок комісійної судово-медичної експертизи № 106 від 15.10.10, відповідно до якого зазвичай закриті черепно-мозкові травми, які призводять до струсу головного мозку, забою тощо можуть викликати короткострокову (від декількох секунд) і тривалу втрату свідомості, після яких у потерпілого виникає амнезія (не може згадати, що відбувалося до травми чи після травми). Вивчивши матеріали справи, комісія експерті вважає, що у ОСОБА_34 не було втрати свідомості, оскільки у своїх поясненнях він логічно розповідає про кількість нанесених ударів, хто конкретно, скільки і куди наносив удари. Синці, підшкірні гематоми - це механічне пошкодження м'яких тканин, спричинене ударом чи здавлюванням тупим знаряддям травми, що супроводжується розривом судини, виливом крові, розмірами не менше точкового у шкіру, в підшкірну клітковину, глиб лежачі тканини тощо. Синці у глиб лежачих тканинах - це гематоми; у синцях від ударів переважає механізм розтрощення судин. У місці забою синець, зазвичай, з'являється через деякий час, що обумовлено анатомічною будовою травмованої ділянки, вони майже завжди виникають у місці прикладання сили. Величину, форму і глибину синця визначають наступні фактори: площа і особливості знаряддя травми, форма контактуючої поверхні, ступінь гладкості і шорсткості, сила і напрямок удару, калібр, кількість і стан пошкоджених судин, будова і характер тканини, у які виливається кров, вік і індивідуальні особливості організму, наявність попередніх захворювань. Локалізація синців достатньо різноманітна, частіше за все вони утворюються на кінцівках, рідше за все синці з'являються на черевній стінці (навіть при нанесені ударів зі значною силою). Отже у потерпілого ОСОБА_31 при нанесенні 3-4 ударів потиличною ділянкою об пласку шорсткувату поверхню стіну зі значною силою прикладання повинно було мати місце прикладання травмуючої сили у вигляді підшкірної гематоми, з можливими осадненнями. Нанесення удару потерпілому долонею руки в ділянку лівого вуха повинно було залишити слід на барабанній перетинці (почервоніння, утягнутість, крововилив тощо), при цьому не залишаючи слідів на шкірі вушної раковини. Будь-яких медичних даних, які б свідчили про те, що ОСОБА_33 звертався у медзаклади щодо травми з боку лівої барабанної перетинки, медичні документи не містять. Нанесення удару ОСОБА_30 кулаком у ділянку живота зі значною силою прикладання могло обійтися без утворення підшкірних гематом і саден у місцях прикладання сили (т. 3, а.с. 107-110);
-лист прокуратури Житомирської області № 04/1-91вих-11 від 14.06.11, відповідно до якого 16.07.08 Бердичівським МВ УМВС України в Житомирській області на підставі постанови слідчого СВ відділу від цієї ж дати відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» з метою розкриття розбійного нападу на гральний клуб « ІНФОРМАЦІЯ_7 » заведено оперативно-розшукову справу категорії «Злочин». Заходи, які вживалися у межах оперативно-розшукової справи з метою розкриття цього злочину цього злочину, а також коло осіб, які відпрацьовувалися на причетність до вчиненого злочину мають гриф «таємно». Тому інформація щодо наявності матеріалів, які б вказували на причетність особи (запит був щодо потерпілого ОСОБА_31 ) до вчиненого злочину розголошенню суду не підлягає (т. 4, а.с. 254);
-лист УМВС України в Житомирській області № 20/611-2020 від 21.10.20, згідно з яким відповідно до наявних автоматизованих обліків інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» відомості про надходження до УМВС у 2008 році звернень ОСОБА_79 відсутні. У відділі документального забезпечення ГУНП така інформація також відсутня, так як строк зберігання звернень громадян та документів з їх розгляду становить 5 років (т. 7, а.с. 249);
-лист УСБ України в Житомирській області № 57/13606 від 23.10.20, відповідно до якого управління не має змоги підтвердити або спростувати факт звернення ОСОБА_79 16 або 17 липня 2008 року, так як справа «Пропозиції, заяви, скарги і документальні матеріали щодо їх перевірки і вирішення» за 2008 рік, термін зберігання якої становив 10 років, знищена у встановленому законом порядку (т. 7, а.с. 251);
-лист ГУНП в Житомирській області № 121/13/01-2023 від 18.09.23, згідно з яким на архівне зберігання до архіву відділу режиму та технічного захисту інформації ГУНП матеріали УБОЗ УМВС України в Житомирській області за зверненням ОСОБА_79 щодо побиття 16.07.2008 працівниками Бердичівського МВ УМВС України в Житомирській області ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 не надходили (т. 9, а.с. 119);
-лист Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області № 4160/203/01-2023 від 28.09.23, згідно з яким надати інформацію про вчинений розбійний напад на гральний клуб «Фул-Хаус» в м. Бердичеві, участь ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 у розкриті цього злочину, матеріали службової перевірки стосовно них за фактом побиття ОСОБА_31 не представляється можливим у зв'язку з закінченням термінів зберігання документів (т. 9, а.с. 121);
-довідка УОТЗ ГУНП в Житомирській області № 125/18/01-2024 від 09.02.24, відповідно до якої встановлено, що протягом 15-16.07.2008 між мобільними терміналами з абонентськими номерами НОМЕР_2 ( ОСОБА_27 ) та НОМЕР_3 ( ОСОБА_33 ) з'єднань не зафіксовано; протягом 15-16.07.2008 між номерами ОСОБА_26 та ОСОБА_27 зафіксовано 2 з'єднання (лише 16.07.08 о 09:59 год. та о 17:31 год.); між абонентськими номерами ОСОБА_28 та ОСОБА_26 - 5 з'єднань, між номерами ОСОБА_82 та ОСОБА_31 - 1 з'єднання, між номерами ОСОБА_82 та ОСОБА_27 - 3 з'єднання, між номерами ОСОБА_31 та ОСОБА_90 - 6 з'єднань, між номерами ОСОБА_31 та ОСОБА_91 - 8 з'єднань, між номерами ОСОБА_27 та ОСОБА_210 , - 1 з'єднання, між номерами ОСОБА_90 та ОСОБА_91 - 20 з'єднань; 16.07.2008 з мобільного терміналу з абонентським номером НОМЕР_3 ( ОСОБА_33 ) з'єднань на номери служб екстреної допомоги не зафіксовано; в період часу з 09:40 год по 10:36 год 16.07.2008 з мобільного терміналу з абонентським номером НОМЕР_3 ( ОСОБА_33 ) з'єднання відсутні, з 10:36 год по 10:43 год 16.07.2008 він фіксувався на території м. Бердичева (о 10:36 год в зоні дії базової станції, яка ймовірно могла обслуговувати Бердичівський РВ УМВС), при цьому маючи вхідні та вихідні з'єднання; після цього об 11:29 год 16.07.2008 фіксувався на території м. Житомира в зоні дії базової станції, сектор якої спрямований в напрямку с. Станишівка Житомирського району; потім о 12:18 год 16.07.2008 повернувся в м. Бердичів, з 12:38 год по 16:58 год перебував на території с. Райки Бердичівського району, з 17:20 год по 19:22 год - на території м. Бердичева, а з 19:46 год по 23:55 год знову на території с. Райки Бердичівського району, що підтверджує слова свідка ОСОБА_211 про те, що він бачив ОСОБА_31 16.07.2008 о 21:00 год в с. Райки Бердичівського району; протягом 16.07.2008 з мобільного терміналу з абонентським номером НОМЕР_3 ( ОСОБА_33 ) зафіксовано 8 з'єднань з абонентським номером НОМЕР_4 ( ОСОБА_114 ) та 6 з'єднань з абонентським номером НОМЕР_5 ( ОСОБА_126 ), крім того НОМЕР_4 ( ОСОБА_114 ) та НОМЕР_5 ( ОСОБА_126 ) з'єднувались між собою (т. 9, а.с. 153-167).
Оцінюючи наведені докази, суд враховує, що з наданих стороною обвинувачення доказів єдиним прямим доказом винуватості осіб є показання потерпілого - як під час допитів, так і у заявах, під час очних ставок і відтворення обстановки та обставин події. Жодними іншими, суд підкреслює, взагалі жодними іншими прямими доказами предмет доказування не підтверджується. Із непрямих доказів, які стороною обвинувачення покладаються у основу обвинувачення наявні лише показання свідків - близьких та рідних потерпілого, які розповідають про події зі слів самого потерпілого, висновки експерта нижчої ланки про можливість спричинення потерпілому тілесних ушкоджень за обставин, вказаних самим потерпілим (спростовані висновком експертів вищого рівня) та показання на досудовому слідстві двох свідків, які до суду за 15 років так і не з'явилися, при цьому змінивши свої показання ще на досудовому слідстві. Тобто суду доводиться вибирати між показаннями зацікавлених осіб - потерпілого, колишнього працівника правоохоронних органів, у якого існували неприязні стосунки з одним із підсудних, і підсудних, які притягуються до відповідальності. Звичайно, що наявність у потерпілого тілесних ушкоджень, його твердження про незаконне затримання потребували і потребують реакції держави і відповідної перевірки, передбаченої кримінальним процесуальним законодавством, але ж державні органи при цьому мали б здобувати хоча б якісь об'єктивні докази винуватості осіб, а при встановленні неправдивості відомостей наданих слідству потерпілим і свідками з його боку (це сталося ще у 2009 році до направлення справи до суду) - відповідної перевірки і тим більше прискіпливого розслідування. У слідства була можливість перевірити слова потерпілого безліччю способів: події розпочалися у публічному, одному із найбільш людних місці, серед білого дня, у приміщенні відділу міліції, поруч у робочий час перебувають величезна кількість осіб, які могли б надати відомості у справі.
Згідно зі ст. 64 КПК України 1960 року доказуванню підлягають подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), винність обвинуваченого у вчинені злочину і мотиви злочину. Як наслідок відповідно до ч. 1 ст. 324 КПК України 1960 року постановляючи вирок, суд повинен вирішити чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується підсудний; чи має це діяння склад злочину і якою саме статтею кримінального закону він передбачений; чи винен підсудний у вчиненні цього злочину.
У цій справі доведеними є та ніким не оспорюються лише ті обставини, що події мали місце вранці 16 липня 2008 року, розпочалися у активній фазі десь на площі Жовтневій і потерпілий ОСОБА_33 після цього перебував у відділі міліції деякий проміжок часу. Всі інші обставини обвинувачення є оспорюваними і суд оцінює надані на дослідження докази з точки зору доведеності ними цих обставин.
Безпосередній час інкримінованого діяння 16.07.08 відповідно до обвинувального висновку становив понад годину, у зміненому обвинуваченні такий час взагалі чітко не визначено. Показання підсудних, потерпілого, свідків про такий час мають суттєві розбіжності, які не є усунутими, мають суб'єктивний характер і тому суд при встановленні такого часу використовує єдине об'єктивне джерело доказування - роздруківки телефонних з'єднань фігурантів та їхній аналіз, у тому числі УОТЗ. Так, з цих джерел вбачається, що 16.07.08 у інкримінований час учасники події знаходилися:
-потерпілий ОСОБА_33 - о 09.40 ще у с. Райки, а о 10.36 вже вийшов з приміщення міськвідділу міліції та телефонує, після чого рухається до міста Житомира, звідки здійснює дзвінок вже об 11.29;
-підсудний ОСОБА_27 - о 09.59 ще у зоні дії базової станції, яка не обслуговує ні МВ УМВС, ні площу Жовтневу, о 10.30 у зоні дії базової станції, яка обслуговує МВ УМВС, але не площу Жовтневу, об 11.45 знову перебуває у напрямку на м. Вінницю;
-підсудний ОСОБА_28 - о 09.43 та об 11.32 у зоні дії базової станції, яка обслуговує МВ УМВС;
-підсудний ОСОБА_26 - о 09.38, 09.42 у зоні дії базової станції, яка обслуговує МВ УМВС; о 09.59 у зоні дії базової станції, яка обслуговує площу Жовтневу; о 10.33 і далі знову у МВ УМВС;
-свідок ОСОБА_117 - о 09.25 ще у с. Райки, а о 10.30 у зоні дії базової станції у м. Бердичеві, яка обслуговує ділянку від вул. Червона Гора у бік залізничного вокзалу;
-свідок ОСОБА_114 - о 10.30 ще у АДРЕСА_14 ; з 10.34 до 10.55 у м. Бердичеві (у т.ч. у зоні дії базової станції, яка обслуговує МВ УМВС, однак жодного з'єднання у зоні дії базової станції, яка обслуговує площу Жовтневу); об 11.14 вже у с. Зарічани (наведене спростовує можливість спостереження свідком переміщення потерпілого до МВ УМВС, оскільки свідок о 10.31 ще навіть не під'їхав до Бердичева , а о 10.36 потерпілий вже вийшов з приміщення МВ);
-свідок ОСОБА_126 - о 10.01 ще у с. Райки; о 10.11 в м. Бердичеві у напрямку сел. Гришківці; о 10.16 у АДРЕСА_15 ; з 10.34 у м. Житомирі.
Отже достовірно встановлено, що події 16 липня 2008 року мали місце: на пл. Жовтневій після 09.59, оскільки ОСОБА_27 ще мав після цього часу дістатися до площі, після чого там мати зустріч з ОСОБА_32 та ОСОБА_213 , після якої до потерпілого мали під'їхати ОСОБА_26 та ОСОБА_28 ; і до 10.36 у МВ УМВС, оскільки після площі підсудні мали доставити потерпілого до МВ УМВС, вийти з автомобіля, пройти через КПП, дійти до кабінету, пройти активну фазу інкримінованих подій у приміщенні відділу, після чого потерпілий, вийшовши з відділу, здійснив телефонний дзвінок. Показання потерпілого та свідків з його боку суперечать такому часу.
Місця скоєння злочинних дій знайшли свою адресу лише у кінцевій редакції зміненого обвинувачення у постановах прокурора від 08.08.24. При цьому жодним передбаченим законом джерелом доказування ці адреси, вже не кажучи про безпосередні місця, не підтверджено. Єдиними документами, де визначено адреси - є постанови прокурора про зміну обвинувачення.
Спосіб скоєння злочинних дій у частині безпідставного затримання та доставки до відділу міліції підсудним навіть у кінцевому зміненому обвинуваченні не інкримінується (органи обвинувачення обмежуються словами «вивели» та «доставили»). Разом з тим, показання потерпілого про такий спосіб (перегородили дорогу службовим автомобілем, у грубій формі витягнули з автомобіля, заламали руки, помістили на заднє сидіння службового автомобіля, у супроводі всіх трьох підсудних та під керуванням свідка доставили на цьому автомобілі у МВ, після чого завели із заламаними руками через КПП до кабінету тощо) не підтверджено жодним іншим джерелом доказування, такі показання потерпілого суперечать показанням єдиних свідків-очевидців, які зазначено стороною обвинувачення - свідків ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_214 . Спосіб скоєння злочинних дій у частині застосування насильства підтверджується показаннями потерпілого та даними висновку первинної судово-медичної експертизи. Однак показання потерпілого про час, механізм спричинення тілесних ушкоджень суперечить як об'єктивно встановленому часу перебігу подій, так і наслідкам, вказаним потерпілим дій підсудних, оцінку яким надано висновком комісійної експертизи.
Метою і мотивом скоєння злочинних дій у висунутому підсудним обвинуваченні, які діяли з єдиним умислом, органами обвинувачення зазначено помсту ОСОБА_30 за нанесену ОСОБА_26 15.07.08 образу. При цьому для підтвердження єдиності умислу зазначено, що ОСОБА_27 за проханням ОСОБА_26 через третю особу (у показаннях потерпілий зазначив, що через свідка ОСОБА_91 ) викликав потерпілого на 07.00 16.07.08. Однак ці твердження обвинувачення не лише не підтверджуються будь-яким доказом, а навпаки спростовуються даними роздруківок телефонних з'єднань, оскільки 15.07.08 ввечері ОСОБА_27 не мав таких з'єднань ні з ОСОБА_26 , ні з ОСОБА_215 .
Судом першої інстанції у відповідності до положень ст. 281 КПК України 1960 року кримінальну справу було направлено на додаткове розслідування. Судом апеляційної інстанції таке рішення суду було скасовано із зазначенням, що неповнота досудового розслідування може бути усунута шляхом судового доручення у порядку ст. 315-1 КПК України 1960 року, а прокурор вправі змінити пред'явлене особам обвинувачення. Судом першої інстанції виконано вказівки апеляційного суду. На виконання постанови суду у порядку ст. 315-1 КПК України 1960 року прокурором за рік виконання долучено ряд відповідей про неможливість надання інформації, у тому числі щодо законності дій працівників міліції щодо перебування потерпілого у приміщенні МВ УМВС, та довідку УОТЗ з аналізом роздруківки телефонних з'єднань. За результатами виключно цих дій прокурором змінено обвинувачення і суд завершив судовий розгляд після фактичного виконання вказівок суду апеляційної інстанції.
Отже.
З наведених вище, наданих суду доказів, їхнього аналізу як кожного окремо, так і у їхній сукупності вбачається, що обставини вчинення злочину, які відповідно до вимог закону підлягають доказуванню, підтверджуються лише показаннями потерпілого. При цьому ці показання потерпілого почали змінюватися навіть ще на стадії досудового слідства, як і показання нібито очевидців події ОСОБА_90 та ОСОБА_91 (у подальшому ще на стадії досудового слідства вони змінили статус просто на свідків, підтвердивши неправдивість своїх раніше наданих свідчень), які до суду за 15 років так і не з'явилися жодного разу. Враховуючи чисельні спростування показань потерпілого у деталях вже і під час судового слідства, його показання жодним чином не можуть бути розцінені судом як джерело доведення винуватості осіб у контексті принципу «поза розумним сумнівом».
Відповідно до вимог ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно зі статтею 323 КПК України 1960 року вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. А відповідно до ч. 2 ст. 327 КПК України 1960 року обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановляється лише при умові, коли в ході судового розгляду винність підсудного у вчиненні злочину доведена.
Дослідивши докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їхній сукупності, суд дійшов висновку, що участь підсудних ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 у вчиненні інкримінованого їм злочину щодо потерпілого ОСОБА_31 не доведена і відповідно з цієї підстави вони мають бути виправдані.
Відповідно до ст. 328 КПК України 1960 року при виправданні підсудного через недоведення його участі у вчиненні злочину або при відсутності події злочину суд відмовляє в цивільному позові, тому у цій справі суд відмовляє у цивільних позовах потерпілого ОСОБА_34 .
Дані про судові витрати матеріали справи не містять.
Враховуючи прийняте у справі рішення, запобіжні заходи, застосовані щодо підсудних, підлягають скасуванню.
Керуючись статтями 323, 324 КПК України 1960 року, суд
ОСОБА_26 визнати невинним у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 365 КК України та виправдати у зв'язку з недоведеністю участі у вчиненні злочину.
ОСОБА_27 визнати невинним у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 365 КК України та виправдати у зв'язку з недоведеністю участі у вчиненні злочину.
ОСОБА_28 визнати невинним у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 365 КК України та виправдати у зв'язку з недоведеністю участі у вчиненні злочину.
Запобіжні заходи, обрані щодо ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 у виді підписок про невиїзд - скасувати.
У цивільному позові ОСОБА_216 до ОСОБА_28 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином - відмовити.
У цивільному позові ОСОБА_216 до ОСОБА_27 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином - відмовити.
У цивільному позові ОСОБА_216 до ОСОБА_26 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином - відмовити.
Речові докази по справі після набрання вироком законної сили: відмовний матеріал № 1521 від 02.05.2006 р., який приєднано до матеріалів справи - залишити у матеріалах кримінальної справи.
Вирок може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Головуючий - суддя ОСОБА_1