Справа № 191/1647/24
Провадження № 3/191/630/24
29 серпня 2024 року м. Синельникове
Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Прижигалінська Т.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області відносно :
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Синельникове Дніпропетровської області, не працює, зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1 , проживає за адресою : АДРЕСА_2 , паспорт Серія НОМЕР_1 , виданий 24.10.2013 року Синельниківським РС ГУ ДМС України в Дніпропетровській області,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП ,-
06.04.2024 року о 16 год. 50 хв. ОСОБА_1 знаходився за адресою : АДРЕСА_3 в стані алкольного сп'яніння, де вчинив сварку, ображав нецензурною лайкою, виказував слова погрози фізичної розправи відносно своєї сестри - ОСОБА_2 , чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився по невідомим суду причинам. Постановами суду від 20.06.2024 року, 05.07.2024 року до ОСОБА_1 були застосовані примусові приводи в судові засідання, які не були виконані з причин відсутності останнього за місцем мешкання.
Винність правопорушника підтверджується : протоколом про адміністративне правопорушення Серії ВАД №351121 від 08.04.2024 року; рапортом інспектора сектору моніторингу Синельниківського РУП; копією протоколу прийняття від ОСОБА_2 заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 06.04.2024 року; письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та іншими матеріалами справи.
Таким чином, суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, з точки зору їх належності, достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду і в його діях є склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, а саме : вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь психологічного характеру (образи), внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілого.
Однак, з адміністративного матеріалу вбачається, що правопорушення було вчинено 06.04.2024 року, а розгляд справи у суді відбувся 29.08.2024 року, оскільки правопорушник в судові засідання не з'являвся по невідомим суду причинам.
Згідно ч. 2 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніше як через три місяці з дня його виявлення.
Відповідно до положень п.3 ч.1, ч.2 ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов : про закриття справи.
Постанова про закриття справи виноситься при наявності обставин, передбаченихст.247 КУпАП.
Згідно ч.1 п.7 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин : закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбаченихстаттею 38цього Кодексу.
Правовий аналіз положень КУпАП дає підстави для висновку, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, передбачених статтею 38 КУпАП, можливо лише за умови встановлення факту вчинення особою протиправної дії чи бездіяльності, що підпадають під визначені законом ознаки адміністративного правопорушення.
Так, з положень статті 38 КУпАП вбачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в порушенні провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина, як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в порушенні закону.
Виходячи зі змісту статті 38 КУпАП «Строки накладення адміністративного стягнення», таке стягнення накладається лише на винну особу. Відповідно, ця норма (можливість застосування строків накладення адміністративного стягнення) повинна застосовуватись лише у випадку встановлення вини особи у вчиненні правопорушення.
Тим більше, за своєю правовою природою звільнення від відповідальності у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення не є реабілітуючою обставиною.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 29 квітня 2020 року (справа № 686/4557/18) підтверджує цю правову позицію, згідно з якою «закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні адміністративного правопорушення».
З точки зору матеріального (сутнісного) підходу реабілітуючими визнаються обставини, за яких особа вважається непричетною до адміністративного правопорушення (у зв'язку із чим відновлюються її добре ім'я, репутація), а нереабілітуючими обставини, за яких має місце винуватість особи, але через передбачені законом обставини вона звільняється від адміністративної відповідальності.
Поділ підстав закриття провадження на реабілітуючі і нереабілітуючі має, насамперед, практичне значення щодо наслідків такої форми закінчення провадження у справі. Визнання обставини реабілітуючою/нереабілітуючою впливає на права та інтереси особи, яка є потерпілою від адміністративного правопорушення.
Крім того, стаття 280 КУпАП встановлює обов'язок при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати низку обставин, в тому числі чи винна особа в його вчиненні.
Водночас стаття 284 КУпАП не містить обмежень при винесенні постанови про закриття справи встановити вину особи.
Таким чином, наявні підстави визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП. Однак, оскільки передбачений ч. 2 ст. 38 КУпАП трьохмісячний строк притягнення до адміністративної відповідальності з дня вчинення правопорушення на момент розгляду справи минув, тому у відповідності до ст. 247 п.7 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 38, 247, 283, 284 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП України.
Адміністративну справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП провадженням закрити у зв'язку з закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Т. В. Прижигалінська