Справа 206/2099/24
Провадження 2/206/945/24
12 вересня 2024 року м. Дніпро
Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Прінь І.П.,
за участі секретаря Погребної А.О.
розглянувши у відкритому у судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , до Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради, третя особа - Шоста дніпровська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на частку квартири в прядку спадкування за законом,
У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в інтересах неповнолітньої підопічної ОСОБА_2 , до Самарської районної у місті Дніпрі раді, третя особа - Шоста дніпровська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на частку квартири в прядку спадкування за законом.
Ухвалою суду від 02 травня 2024 року позовна заява була залишена без руху, надано строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви.
21 травня 2024 року ОСОБА_1 подав уточнену позовну заяву до Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради, третя особа - Шоста дніпровська державна нотаріальна контора, про визнання за ОСОБА_2 права власності на частку квартири в прядку спадкування за законом.
В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 вказує на те, що він з березня 2021 року є опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Мати ОСОБА_2 - ОСОБА_3 у 2023 році позбавлена батьківських прав на дитину.
Батько дитини - ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після смерті ОСОБА_4 була заведена спадкова справа. Нотаріус видала неповнолітній дочці померлого ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за законом на частку квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . На іншу частку квартири свідоцтво не видавалося.
У березні 2023 року він звернувся до нотаріуса із заявою про видачу ОСОБА_4 свідоцтва про право на спадщину за законом на іншу частку квартири, оскільки відсутні інші спадкоємці померлого.
07 березня 2023 року нотаріус винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у видачі свідоцтва, з тих підстав, що згідно із матеріалами Спадкової справи 1/2 частка спадкового майна є відкритою, оскільки наявний ще один спадкоємець, а саме син померлого - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Однак, йому відомо, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , був загублений ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Дніпро, де він знаходився разом зі своєю матір'ю. Дитина була доставлена до Бабушкінського РВ. Потім Ленінським відділом РАЦС 11 березня 2008 року на дитину було оформлено нове свідоцтво про народження, як на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Згодом дитина була усиновлена ОСОБА_7 і ОСОБА_8 . За життя батько дитини ОСОБА_4 не зміг повернути сина. Відомості щодо місця знаходження цієї дитини встановити не вдалося, будь-який зв'язок з дитиною було втрачено..
Таким чином, ОСОБА_5 не може бути спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 . Єдиним спадкоємцем першої черги є ОСОБА_2 .
Позивач просив визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності, в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_4 , на частку квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 2 травня 2024 року було відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 20 червня 2024 року задоволено клопотання позивача, витребувано матеріали спадкової справи, заведеної щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 .
Ухвалою суду від 04 липня 2024 року підготовче провадження у даній справі було закрито, призначено розгляд справи по суті, а також витребувано з відділу ДРАЦС копію актового запису про народження дитини ОСОБА_6 .
Позивач в судове засідання не з'явився. Подав заву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Відзив на позов не подав.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився. Письмових пояснень щодо позову не подавав.
Суд ухвалив розглянути справу за відсутності учасників провадження, за наявними у справі доказами, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За приписами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд, відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).
Згідно з ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Дослідивши матеріали справи та надані суду докази, суд встановив наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 ( а.с. 79- на звороті).
Розпорядженням голови адміністрації самарського району Дніпровської міської ради №35-р від 15 березня 2021 року над донькою померлого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була встановлена опіка, призначено її опікуном ОСОБА_1 (а.с.6,9).
14 травня 2021 року Шостою дніпровською державною нотаріальною конторою була відкрита та зареєстрована в Спадковому реєстрі спадкова справа №347/2021, яка заведена до майна померлого ОСОБА_4 ( а.с. 78-114).
Згідно зі статтями 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч.1, ч. 2 статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. ( ч.2, 3 статті 1223 ЦК України).
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки ( стаття 1261 ЦК України).
ОСОБА_9 є спадкоємицею першої черги після померлого батька ОСОБА_4 .
До складу спадщини, що залишилася після смерті ОСОБА_4 , увійшла квартира що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яку спадкодавець прийняв у спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_10 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , але не оформив своїх спадкових прав.
Спадкодавець за життя заповіту не залишив.
14 травня 2021 року ОСОБА_1 , діючи в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини за законом (а.с.79).
02 вересня 2021 року нотаріусом було видано ОСОБА_9 свідоцтво про право на спадщину за законом на частку квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
частка квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , залишилася відкритою за біологічним сином померлого спадкодавця ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Постановою нотаріуса від 07 березня 2023 року ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спірну частку квартири, оскільки ця частка спадкового майна залишилася відкритою за ОСОБА_5 .
Позивач вказує на те, що ОСОБА_5 не може бути спадкоємцем померлого ОСОБА_4 , оскільки дитина 13 січня 2008 року була виявлена, як загублена. Оскільки батьків дитини не було знайдено, було здійснено реєстрацію народження дитини і присвоєно йому прізвище - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Згодом дитина була усиновлена ОСОБА_7 і ОСОБА_8 . Оскільки ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) був усиновлений, тому він не може бути спадкоємцем померлого ОСОБА_11 .
Судом встановлено, що дійсно дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , був знайдений в м. Дніпропетровську 13 січня 2008 року, та поміщений до дитячої лікарні, як дитина, яка залишилася без батьківського піклування.
Батьки долею дитини тривалий час не цікавилися, тому на підставі рішення виконкому Ленінської районної у місті ради від 29.02.2008 №151 «Про дозвіл на реєстрацію малолітньої дитини», Ленінським відділом РАЦС 11 березня 2008 року було видано свідоцтво про народження дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ( а.с.10, 45-53).
З рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 22 січня 2009 року встановлено, що дитина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , був усиновлений ОСОБА_7 і ОСОБА_8 Дитині було змінено прізвище, ім'я, по батькові та дату народження: « ІНФОРМАЦІЯ_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 » (а.с.127-130).
У статті 232 Сімейного кодексу України визначені правові наслідки усиновлення, а саме:
- з моменту здійснення усиновлення припиняються особисті та майнові права і обов'язки між батьками та особою, яка усиновлена, а також між нею та іншими її родичами за походженням ( частина 1);
- з моменту усиновлення виникають взаємні особисті немайнові та майнові права і обов'язки між особою, яка усиновлена (а в майбутньому - між її дітьми, внуками), та усиновлювачем і його родичами за походженням (частина 3).
Спадкуванню усиновленими та усиновлювачами присвячена спеціальна норма статті 1260 Цивільного кодексу України, яка виокремила їх в окрему категорію спадкоємців.
Так, відповідно до частини 1 статті 1260 ЦК України, у разі спадкування за законом усиновлений та його нащадки, з одного боку, та усиновлювач і його родичі - з другого, прирівнюються до родичів за походженням.
Згідно із частиною 2 статті 1260 ЦК України усиновлений та його нащадки не спадкують за законом після смерті батьків усиновленого, інших його родичів за походженням по висхідній лінії. Батьки усиновленого та інші його родичі за походженням по висхідній лінії не спадкують за законом після смерті усиновленого та його нащадків.
Таким чином, судом встановлено, що біологічний син померлого ОСОБА_5 був усиновлений у 2008 році, тому втратив зі своїм батьком ОСОБА_4 особисті та майнові права і обов'язки, і відповідно до приписів ч.2 ст. 1260 ЦК України, не є спадкоємцем за законом після померлого батька.
Відтак, єдиним спадкоємцем першої черги за законом є донька померлого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З огляду на встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 , заявлені в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , ґрунтуються на вимогах Закону і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 12,13, 81,141, 263-265,268,273,354 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 , заявлені в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , до Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради, третя особа - Шоста дніпровська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на частку квартири в прядку спадкування за законом, - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_4 , на частку квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (підписання).
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 16 вересня 2024 року.
Суддя І.П. Прінь