Справа № 187/1478/24
3/0187/760/24
"16" вересня 2024 р. смт Петриківка
Суддя Петриківського райсуду Дніпропетровської області Іщенко І.М. ,
розглянувши адміністративну справу відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1
прож. АДРЕСА_1 , не працює, про притягнення його до відповідальності за адміністративне порушення ч. 1 ст. 130 КУпАП
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 2999931, 07 серпня 2024 року о 01.10 годині в с. хутірське по вул. Центральній Дніпровського району водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом ВАЗ 2103, н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від використання алкотестер «Драгер» або пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я відмовився, чим порушив вимоги ст. 130 ч.1 КупАП.
ОСОБА_2 до суду не з'явився, про причини неявки суду не повідомлено, був належним чином повідомлений про день і час слухання справи, що підтверджується особистим підписом в поштовому повідомленні.
03.09.2024 року судом було зроблений запит до ВП № 10 Дніпровського районного управління поліції щодо направлення диску із відео фіксацією із нагрудної камери поліцейського щодо підтвердження факту правопорушення із боку ОСОБА_2 однак станом на 16.09.2024 року вказаний доказ до суду не надійшов.
Суд дослідив адміністративний протокол відносно ОСОБА_2 який не підписаний водієм і відсутні свідки, які б засвідчили відмову водія від підпису в протоколі та від дачі пояснень.
До справи долучений Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів без зазначення дати, де вказано, що ОСОБА_2 відмовився від використання приладу а також відмовився від підпису і що вказаний факт підтверджується із бодікабери 799444,
До справи долучений рапорт працівника поліції про порушення
ОСОБА_2 правопорушення ст. 130 ч.1 КУпАП.
Ознайомившись із матеріалами справа, суд приходить до наступного.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 7 та ст. 245 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка передбачає відповідальність за керування транспортним засобом, та відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом особою, яка відмовилася від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Тобто доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Для того щоб виявити вказане правопорушення, той чи інший транспортний засіб має бути законно зупинений співробітниками поліції, в противному випадку протиправність зупинки (за умови відсутності задокументованого порушення ПДР та подальшим притягненням до відповідальності), може поставити під сумнів й саму подальшу процедуру виявлення ознак алкогольного сп'яніння та відмову від проходження огляду у встановленому законом порядку.
Так, у своєму рішенні від 15 березня 2019 року ВС у справі № 686/11314/17 вказав, що оскільки поліцейським не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення водієм правил дорожнього руху, то вимоги інспектора до водія про пред'явлення документів на право керування є неправомірними, а співробітники поліції можуть зупиняти автомобіль, лише коли є факт правопорушення.
Визначення терміну «керування транспортним засобом» було наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Крім того, в рішенні №404/4467/16-а від 20 лютого 2019 року ВС/КАС зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Таким чином, керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху - для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.
Під керуванням транспортним засобом розуміється вчинення технічних дій, пов'язаних з приведенням транспортного засобу в рух, зворушенням із місця, процесом самого руху аж до зупинки, що не було встановлено в діях ОСОБА_2 .
В суді не було доведено, що водій ОСОБА_2 керував автомобілем ВАЗ 2103, н.з. НОМЕР_1 та рухався цим автомобілем, факт керування ОСОБА_2 не було зафіксовано на відеозапис та не встановлено належними та допустимими доказами, так як диск із відеозаписом до суду не надійшов та не був оглянутий в суді, хоча саме на цей доказ було посилання поліцейського ОСОБА_3 , який складав протокол.
Згідно з п. 7 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, зазначено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
В суді не було доведено факт роз'яснення поліцейським особі права на проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу з застосуванням спеціальних технічних засобів, не роз'яснювалось право ОСОБА_2 на проходження такого огляду у медичному закладі та чи повідомлялось про правові наслідки такої відмови, що є ключовим для встановлення провини особи, що притягується до відповідальності за порушення п2.5 ПДР України.
Порушення права особи на свободу та особисту недоторканість, яке є одним із основоположних прав людини та незабезпечення в такому випадку його права мати захисника, може бути судом розцінено як істотне порушення вимог закону та прав і потягнути за собою недійсність подальших процесуальних дій за участю такої особи і таке право на захист ОСОБА_2 разъяснено не було.
Згідно з ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У відповідності до ст. 7 КУпАП, ст. 62 Конституції України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути притягнута до відповідальності, доки її вину не буде доведено в законному порядку.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Згідно ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. У справі «ВагЬега, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998р. (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоби, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа вчинила правопорушення, яке ставиться йому в провину; обов'язок доведення лежить на обвинуваченні, і всі сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо відсутні подія і склад адміністративного правопорушення.
До суду не надано жодних доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_2 транспортним засобом в стані алкогольного оп'яніння та відмова від проходження медичного огляду та такий стан.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене суд вважає, що у діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки його вину працівниками поліції не доведено належним чином, суд, оцінивши відсутність будь яких доказів провини ОСОБА_2 , враховуючи його його неявку до суду, приходить до висновку про недоведеність наявності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому провадження у справі має бути закрито на підставі ст. 247 ч.1 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП,
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за порушення ст. 130 ч.1 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Петриківський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення
Суддя: І. М. Іщенко