Справа № 182/616/22
Провадження № 1-кп/0182/607/2024
11.09.2024 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі
головуючого -судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі в режимі відео конференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022041340000017 від 04.01.2022 року, стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Запоріжжя, громадянки України, ромської національності, без освіти, офіційно не працевлаштованої, яка не є особою з інвалідністю, на утримані має малолітніх дітей: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 , які поміщені у соціальний заклад, зареєстрована: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судима:
- 29.06.2021 Лозовським міськрайонним судом Харківської області за ч.1 ст.185 КК України до громадських робіт строком 80 годин;
- 31.01.2022 Слов'янським міськрайонним судом Донецької області за ч.2 ст.185, ч.1 ст.71, 72 до арешту строком 4 місяці 5 днів;
- 01.06.2023 Франківським районним судом м.Львова за ч.4 ст.185, ч.1 ст.357, ст.70, 71, 72 КК України до позбавлення волі строком на 5 (п'яти) років 1 (один) місяць;
- 23.11.2023 року Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області ч.3 ст.15 ч.2 ст.185, ч.2 ст.185 ч.1 ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ч.4 ст. 70КК України шляхом часткового складання призначених покарань, приєднано покарання за вироком Франківського районного суду м. Львова та остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць 1 день,
обвинувачену у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2, ст. 186 КК України,
з участю сторін судового провадження
прокурора ОСОБА_7 ,
потерпілої ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
обвинуваченої ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 , 20.12.2021 року приблизно о 16:00 годині, знаходячись на стежці, яка проходить уздовж «Горбатого мосту» по вул. Електрометалургів в м. Нікополь Дніпропетровської області, неподалік «АТБ-маркету», розташованого по вул. Г.Чорнобиля 100/а, побачила потерпілу ОСОБА_8 , яка в руках тримала жіночу сумочку.
В цей момент у ОСОБА_10 раптово виник злочинний умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна, а саме: жіночої сумочки, яка була у потерпілої ОСОБА_8 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_11 , в цей же день, приблизно о 16:20 год., пройшовши за потерпілою по вище вказаній стежці до території «Оптимус Агро», розташованого по АДРЕСА_3 , підійшла зі спини до ОСОБА_8 і руками штовхнула її у спину, від чого остання впала на землю, тобто застосувала насильство, яке не було небезпечним для життя потерпілої. Після чого, ОСОБА_3 вихопила з рук ОСОБА_8 жіночу сумку, тобто відкрито, умисно, повторно заволоділа жіночою сумкою ОСОБА_8 з замінника шкіри (яка матеріальної цінності для потерпілої не представляє), в якій знаходилися: паспорт громадянина України та пенсійне посвідчення, видані на ім'я ОСОБА_8 ; гроші в сумі 350 грн.; банківська картка АТ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , з номером рахунку НОМЕР_2 видана на ім'я ОСОБА_8 .
ОСОБА_11 з місця злочину втекла,утримуючи при собі викрадене і викраденим майном розпорядилася на власний розсуд, спричинивши потерпілій вказаними діями шкоду на суму 350 гривень.
Вказані умисні дії ОСОБА_10 , кваліфіковано за ч. 2 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене повторно.
Обвинувачена ОСОБА_3 під час судового розгляду визнала свою провину та повідомила, що того вечора вона зустрілася з випадковою подругою на ім'я ОСОБА_12 , з якою вживала слабоалкогольні напої. Була в стані легкого сп'яніння, це було під вечір, в районі магазину АТБ під мостом пішла за жінкою у якої була жіноча сумка. Усе не пам'ятає, але їй здається, що її знайома, яка була поруч з нею штовхнула потерпілу, яка виявилася жінкою в роках. Тому від поштовху жінка впала, а вона вихопила з рук потерпілої сумку і побігла. Стверджує, що з сумки забрала лише гаманець, а документів не бачила, сумку викинула, де саме вже не пам'ятає. В гаманці наче б то було 50-60 гривень і банківська картка, якою вона розраховувалася в магазинах того вечора, купуючи продукти харчування дітям і ліки в аптеці Потім картку викинула у смітник. В скоєному вона розкаюється і просила призначити покарання найнижче, яке можливе, щоб вона мала можливість звільнитися з місць позбавлення волі і забрати своїх діточок, які зараз перебувають в інтернаті у Харківській області.
Потерпіла ОСОБА_8 суду повідомила, що точної дати не пам'ятає, але це було під вечір. Вона ходила в магазин АТБ по АДРЕСА_4 , де зняла кошти в банкоматі і поверталася додому. Під мостом її наздогнала обвинувачена, яка була сама і сказала, щоб вона віддала їй сумку, яку намагалася вирвати у неї з рук. Але вона утримувала сумку в руках і тоді ОСОБА_13 наче придушила її позаду рукою і штовхнула її в спину, а вона не утрималася і впала на землю. Після чого обвинувачена вихопила сумку з рук і піднялася по схилу на дорогу, де її хтось чекав, як їй здалося, то був чоловік, який забрав сумку, а ОСОБА_14 побігла далі. Під час падіння вона впала на каміння і отримала забої і синці, нервовий стрес, але лікувалася самостійно. Цивільний позов, заявлений під час досудового розслідування потерпіла не підтримала і відмовилася від нього, бо пробачила обвинуваченій і немає до неї будь-яких претензій. Під час призначення покарання покладалася на розсуд суду.
За клопотанням прокурора і за згодою сторін кримінального провадження судом досліджені письмові докази, законність і допустимість яких сторони кримінального провадження не оспорюють.
Так, відповідно до протоколу заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 04.01.2022, гр.. ОСОБА_8 повідомила, що 20.12.2021 приблизно о 16:20 год. невідома особа, знаходячись в районі Горбатого мосту по АДРЕСА_3 , відкрито, шляхом ривка заволоділа її сумкою в котрій знаходилось належне їй майно (а.п.16)
Під час слідчого експерименту 12.01.2022 року за участю потерпілої ОСОБА_8 , остання вказала обставини вчиненого відносно неї злочину, а саме: 20.12.2021 року вона поверталась додому з магазину АТБ під «Горбатим мостом», рухаючись по стежці в бік залізної колії її штовхнула невідома жінка, яка вибачилась і допомогла їй піднятись. Після цього, підходячи до колії вона випередила вищевказану жінку і перейшла колії на інший бік, проходячи повз територію «Оптимус Агро» ззаду її штовхнула вищевказана жінка, від чого вона впала, а в цей час невідома забрала у неї сумку з її особистими речами (а.п.24-28).
Згідно протоколу огляду від 11.01.2024 року в приміщенні Нікопольського РУП було оглянуто відеозапис з камер спостереження магазину «8-й квартал», на якій було зафіксовано, що 20.12.2021 року до магазину проходить жінка ромської національності, яка купує товар та розраховується за нього банківською карткою без коду (а.п.44-46). ОСОБА_3 під час перегляду в судовому засіданні відповідних відеозаписів підтвердила, що на відео зображена вона в той момент, коли розраховувалася банківською карткою, яку викрала з гаманця потерпілої ОСОБА_8 .
З огляду на викладене, вважаю, що дії ОСОБА_3 були умисними, спрямовані на відкрите заволодіння чужим майном, яким вона відкрито заволоділа і розпорядилася. При цьому обвинувачена застосувала до потерпілої ОСОБА_8 насилля у вигляді поштовху у спину, яке не було небезпечним для потерпілої. Її дії мають правильну правову кваліфікацію за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене повторно.
Призначаючи покарання обвинуваченій, суд приймає до уваги велику ступінь суспільної небезпеки, вчиненого нею кримінального правопорушення, яке є тяжкими злочином відповідно до вимог ст.12 КК України. Враховує, що злочин вчинено обвинуваченою стосовно особи похилого віку, з застосуванням насилля, яке не було небезпечним для її життя і здоров'я, що підвищує ступінь суспільної небезпеки вчиненого нею злочину. Суд бере до уваги відомості про репутацію обвинуваченої, яка офіційно не працювала, є малограмотною особою, неодноразово притягалася до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, має на своєму утриманні трьох малолітніх дітей стосовно яких вона не позбавлена батьківських прав. Потерпіла ОСОБА_8 відмовилася від позовних вимог, заявлених нею під час досудового розслідування, посилаючись на те, що вже пробачила обвинуваченій її дії і претензій щодо неї немає. Тому не наполягала на суворому покаранні, а покладалася на розсуд суду під час призначення покарання обвинуваченій. Враховуючи викладене, суд вважає, що достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових злочинів, а також відповідним до вчиненого та наслідків буде покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 186 КК України, за правилами ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, оскільки обвинувачена вчинила інкримінований злочин до постановлення вироку Нікопольського міськрайонного суду від 23листопада 2023 року. Обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття. Обставини, які обтяжують покарання - вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
Стосовно обвинуваченої у зазначеному кримінальному провадженні запобіжний захід не обрано.
Обвинуваченій ОСОБА_3 слід зарахувати у строк відбуття покарання повністю покарання, відбуте за попереднім вироком суду.
Відповідно до вимог ст. 100 КПК України суд вирішує долю речових доказів.
Потерпіла ОСОБА_8 відмовилася від позовних вимог щодо відшкодування матеріальної шкоди, заявлених під час досудового розслідування. Така відмова є усвідомленою, що не суперечить вимогам закону і не порушує права сторін кримінального провадження.
Судові витрати відсутні.
Керуючись ст.ст. 370, 371, 374, 376 КПК України, -
ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України та призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі на строк чотири роки шість місяців.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначеним за вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 листопада 2023 року, остаточно призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ять (5) років один (1) місяць один (1) день.
Строк покарання рахувати з моменту проголошення вироку.
Стосовно обвинуваченої ОСОБА_3 у зазначеному кримінальному провадженні на даний час запобіжний захід не обрано. Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Зарахувати в строк відбуття покарання повністю строк покарання, відбутого обвинуваченою ОСОБА_3 за вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 листопада 2023 року, враховуючи строк відбуття покарання за вироком Франківського районного суду м. Львова від 01 червня 2023 року - до дня проголошення цього вироку.
Потерпіла ОСОБА_8 відмовилася від позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди.
Речові докази: ДВД-диск з відеозаписом з камери відео спостереження магазину «Гастроном» та «8-1 квартал», який знаходиться в матеріалах кримінального провадження - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення шляхом подачі апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили з моменту проголошення рішення судом апеляційної інстанції.
Негайно після проголошення вироку, його копію направити начальнику ДУВП (4) для вручення обвинуваченій і вручити прокурору.
Головуючий суддя: ОСОБА_1