Справа № 175/7626/24
Провадження № 1-кс/175/3731/24
2024 рік
30 серпня 2024 року смт Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої: слідчої судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу представника ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна,
До суду надійшла скарга представника ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна.
В скарзі зазначено, що бездіяльність слідчого полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна. Так, 23 липня 2024 року на підставі ухвали слідчого судді було проведено обшук житла та іншого володіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого були вилучені речі та грошові кошти. Однак, в порушення вимог чинного КПК України слідчий із клопотанням про арешт вилученого майна не звертався. Заявник просить суд зобов'язати слідчого повернути тимчасово вилучені речі та грошові кошти.
В судове засідання особа, яка подала скаргу, - представник ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 не з'явився, однак від нього надійшла заява про розгляд скарги за їх відсутності, на задоволенні скарги наполягає.
В судове засідання слідчий не з'явився, про час і місце розгляду скарги повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, однак його відсутність не є перешкодою для розгляду скарги.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, в зв'язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали скарги, матеріали кримінального провадження, вважає, що скарга не підлягає задоволенню за такими підставами.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту; 5) за вироком суду в кримінальному провадженні щодо кримінального проступку.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України, при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Відповідно до п. 1, п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: 1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування; 7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Як встановлено в ході судового розгляду скарги, Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, здійснюється досудове розслідування кримінальних проваджень, відомості про які були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023050010002084, правова кваліфікація правопорушень - ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 368 КК України. Процесуальне керівництво в цьому кримінальному провадженні здійснюють прокурори Луганської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону.
Під час проведення досудового розслідування, ухвалою слідчої судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12 липня 2024 року було надано дозвіл на проведення обшуку житла та іншого володіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яке зареєстроване за ОСОБА_6 , в якому мешкає ОСОБА_7 ..
В подальшому, 23 липня 2024 року на підставі зазначеної вище ухвали слідчої судді було проведено обшук, під час якого були вилучені речі та грошові кошти, які заявник просить повернути.
При цьому, як вбачається з ухвали слідчої судді, остання містить передбачені положеннями ст. 235 КПК України відомості, в тому числі й про речі та документи, для виявлення яких проводиться обшуку, зокрема, в ухвалі прямо зазначено, що надано дозвіл на проведення обшуку з метою відшукання та вилучення печаток і штампів ІНФОРМАЦІЯ_1 , бланків тимчасових посвідчень військовозобов'язаних чоловіків, документів чоловіків призовного віку, мобільного телефону з абонентським номером НОМЕР_1 , чорнових записів, блокнотів, мобільних телефонів, комп'ютерної техніки, цифрових носіїв інформації, а також грошових коштів, здобутих злочинним шляхом.
Отже, вилучені відповідно до протоколу обшуку від 23 липня 2024 року речі та грошові кошти підпадають під критерії, визначені ухвалою слідчої судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12 липня 2024 року, на підставі якої у цьому кримінальному провадженні було проведено слідчу дію - обшук.
В подальшому, 24 липня 2024 року слідчий звернувся до слідчої судді із клопотанням про арешт вилученого майна під час обшуку майна. За результатами розгляду вказаного клопотання слідчою суддею було постановлено ухвалу, якою накладено арешт на: грошові кошти у сумі 2750 доларів США; грошові кошти у сумі 5300 гривень 00 копійок; 6 купюр номіналом 200 гривень кожна (таких серій та номерів: ЄЖ8994282, ТГ6937083, ВД1181420, ЄЕ0819744, ЄЖ8994283, ЄА 6258035); грошові кошти у сумі 200 доларів США; грошові кошти у сумі 21600 гривень 00 копійок; грошові кошти у сумі 15700 гривень 00 копійок; грошові кошти у сумі 2100 доларів США; грошові кошти у сумі 150 Євро; тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_2 від 20 серпня 2022 року на ім'я ОСОБА_7 ; довідку військово-лікарської комісії № 2403 від 23 березня 2022 року на ім'я ОСОБА_7 ; тимчасове посвідчення № НОМЕР_3 від 18 березня 2010 року на ім'я ОСОБА_7 ; тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_4 від 11 січня 2023 року на ім'я ОСОБА_3 ; довідку військово-лікарської комісії № 16824 від 09 липня 2022 року на ім'я ОСОБА_3 ; мобільний телефон марки «IРhone 13»; мобільний телефон марки «IРhone 11», imei 1: НОМЕР_5 , imei 2: НОМЕР_6 .
Таким чином, виходячи з наведеного вище, суд приходить до висновку, що вказане у скарзі майно наразі не є тимчасово вилученим, оскільки вирішено питання про арешт цього майна і ухвалою слідчої судді на нього накладено арешт, в тому числі й на зазначені у скарзі речі та грошові кошти.
На підставі вищевикладеного, суд не вбачає передбачених законом підстав для задоволення скарги та приходить до висновку, що в задоволенні скарги на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 167 - 169, 171, 236, 303 - 307, 309 КПК України, суд
В задоволенні скарги представника ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідча суддя: