Справа № 175/11330/24
Провадження № 3/175/5775/24
10 вересня 2024 року смт. Слобожанське
Суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Заборський В.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 ст. 173-2 КУпАП, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
11.06.2024 року, близько 19-20 год., ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно ОСОБА_2 , чим міг нанести її фізичну та психологічну травму, за що передбачено адміністративну відповідальність ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Розгляд справи в суді призначено на 10.09.2024 року, про що ОСОБА_1 повідомлений належним чином, однак в судове засідання не з'явився, тому вважаю за можливе розглянути справу у його відсутності, оскільки відповідно до частини 2 ст.268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбаченою ст. 173-2 КУпАП не є обов'язковою.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Частина 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Для встановлення події адміністративного правопорушення, зазначеного у ч.1 ст.173-2 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
Пунктом 3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №176275 від 11.06.2024 року, ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно ОСОБА_2 , чим міг нанести її фізичну та психологічну травму.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст.173-2 КУпАП підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №176275 від 11.06.2024 року, рапортом, протоколом прийняття заяви потерпілої ОСОБА_2 від 11.06.2024 року, письмовими поясненнями ОСОБА_2 та письмовими поясненнями ОСОБА_1 , згідно яких останній зазначив, що в ході сварки зі своєю співмешканкою ОСОБА_2 висловлювався в її бік образливою та нецензурною лайкою.
Проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі, оцінивши наведені докази в їх сукупності, приходжу до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст.173-2 КУпАП, та доведеності його винуватості.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, у зв'язку з чим ОСОБА_1 необхідно піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу в мінімальному розмірі.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП стягнути з особи на яку накладено адміністративне стягнення судовий збір в сумі 605,60 грн. на користь держави.
На підставі викладеного та керуючись ст. 173-2, 251, 251, 280 КУпАП, суддя -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170,00 грн..
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн. на користь держави.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя В.О. Заборський