Справа № 175/1976/23
Провадження № 2/175/498/23
Іменем України
"03" вересня 2024 р. смт. Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Білоусової О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Перепелиці В.С.,
представника позивача - адвоката Гези С.І.,
представника відповідача - адвоката Грищенко І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Слобожанське в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, -
АТ КБ «Приватбанк» звернувся з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитом спадкодавця.
В подальшому ухвалою суду від 01.11.2023 року позовні вимоги до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишені без розгляду на підставі заяви позивача.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наявністю у спадкодавця ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 кредитного зобов'язання за договором №DNL0GA0000006941 від 27.03.2008 року, яке не виконано боржником за життя та підтверджується розрахунком позову, доданим до позову та оцінкою спадкового майна, а тому відповідно до ст.ст.1218, 1219 ЦК України, повинно бути стягнено зі спадкоємця - відповідачки по справі.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі. При цьому, в своїх поясненнях зазначив, що банк пропустив строк пред'явлення вимоги до спадкоємця або до нотаріальної контори, визначений ст. 1281 ЦК України.
В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнала, свою правову позицію виклала у відзиві на позов, зазначила, що рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22.09.2016 року по справі № 175/25/15-ц стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором №DNL0GA0000006941 від 27.03.2008 року в розмірі 44998,35 доларів США. З таких підстав визначити суму заборгованості саме з померлої спадкодавиці не можливо, а тому не можна застосувати статті 1282 ЦК України.
Крім того, представник відповідачки посилалася на пропущений позивачем строк звернення кредитора з вимогою стягнення невиконаного спадкодавцем зобов'язання, визначений статті 1281 ЦК України, оскільки ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , банк дізнався про це 02.04.2019 року, про що зазначено у відповіді на відзив та підтверджено представником позивача в судовому засіданні. Через те, що даний строк є пресічним, це є окремою підставою відмови в задоволенні позову.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, зазначає наступне.
Між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»(кредитор) та ОСОБА_4 (позичальник) 27.03.2008 року був укладений кредитний договір №DNL0GA000000694, відповідно до умов якого позичальник отримала кредит 71214 доларів США на термін до 27.03.2018 року зі сплатою відсотків за користування кредитом, згідно умов кредитного договору.
Одночасно з цим, в забезпечення виконання зобовязання за кредитним договором між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2 укладено договір поруки від 27.03.2008 року.
ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і після її смерті відкрилася спадщина. Спадкоємцем ОСОБА_4 є її донька, ОСОБА_1 .
Відповідно до частини 1 статті 1220 ЦК України, відкриття спадщині відбувається в наслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті такої особи (ч.2 ст.1220 ЦК України).
Згідно сттатті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Крім того, рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22.09.2016 року по справі № 175/25/15-ц стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором №DNL0GA0000006941 від 27.03.2008 року в розмірі 44998,35 доларів США, що за курсом 12,95 грн. відповідно до службового розпорядження НБУ від 10.10.2014 року складає 582728,69 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом: 38131,62 доларів США; заборгованості за процентами за користування кредитом: 3377,10 доларів США; заборгованості по комісії за користуванням кредитом: 1226,65 доларів США, а також штрафів відповідно до договору: штраф (фіксована частина): 19,31 доларів США; штраф (процентна складова): 2141,86 доларів США.
В судовому засіданні представник позивач підтвердив існування вищезазначеного рішення та те, що воно набрало чинності, примусово виконується саме ОСОБА_2 , оскільки позивач не звертався до виконавчої служби щодо примусового виконання рішення ОСОБА_4 .
Нормами статті 541 та статті 543 Цивільного кодексу України встановлено особливості правового інституту солідарних боржників та виконання ними солідарного обов'язку. Зокрема, встановлено, що солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 по справі № 198/305/15-ц зазначено, що наслідки солідарного обов'язку боржників передбачені статтею 543 ЦК України, основний з яких зазначено в частині першій цієї статті, а саме: у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязіяк від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Крім того, ЦК України передбачає і гарантії для боржника, який виконав солідарний обов'язок, на зворотну вимогу. Тому з огляду на солідарний обов'язок боржника за основним зобов'язанням і поручителя кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.
Таким чином, існування рішення суду про солідарне стягнення заборгованості з боржника та поручителя, а також те, що воно виконується примусово саме поручителем за заявою кредитора унеможливлює визначити суму заборгованості спадкодавця перед кредитором на день смерті.
Частиною першою статті 1281 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.
Зі змісту статті 1281 ЦК України вбачається, що вимога має пред'являтися кредитором безпосередньо до кожного спадкоємця окремо та/або претензії від кредиторів спадкодавця може приймати також і нотаріус. Претензії мають бути заявлені в письмовій формі й прийняті незалежно від строку настання права вимоги. Про претензію, що надійшла, нотаріус доводить до відома спадкоємців, які прийняли спадщину, або виконавця заповіту.
Тобто кредитор має право пред'явити вимоги як безпосередньо до спадкоємця, так і до нотаріуса, який відкрив спадкову справу. Також не виключена й можливість відкриття спадкової справи за ініціативою самого кредитора.
Частинами 2 та 3 статті 1281 К України визначені строки пред'явлення вимоги кредитором спадкодавця норми яких зобов'язують кредитора протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.
Відповідно до матеріалів справи, позивач скористався правом напред'явлення своєї вимоги про що свідчать претензія кредитора від 21.12.2020 року за номером 80327DNH0S260, яка направлена до Дніпровської державної нотаріальної контори 30.12.2020 року та лист-претензія від 31.01.2023 року, який направлений спадкоємцю 15.02.2023 року.
Отже, зі смертю позичальника зобов'язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред'явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України. Стаття 1281 ЦК України, яка визначає преклюзивні строки пред'явлення таких вимог, застосовується і до кредитних зобов'язань, забезпечених іпотекою.
Частина четверта статті 1281 ЦК України визначає наслідком пропуску кредитором спадкодавця строків пред'явлення вимог до спадкоємців позбавлення права вимоги такого кредитора, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті.
Відповідно до статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
За змістом пункту 1 частини першої статті 593 ЦК України та частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку» право застави (іпотека) припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою (іпотекою).
Сплив визначених статтею 1281 ЦК України строків пред'явлення кредитором вимоги до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за основним і додатковим зобов'язаннями, а також припинення таких зобов'язань.
Згідно з четвертою 4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц, та звернено увагу, що поняття «строк пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців» не тотожне поняттю «позовна давність». Оскільки зі смертю боржника зобов'язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, Велика Палата Верховного Суду вважає, що строки пред'явлення кредитором вимог до спадкоємців, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України. Тобто, стаття 1281 ЦК України, яка визначає преклюзивні строки пред'явлення таких вимог, застосовується і до кредитних зобов'язань, забезпечених іпотекою.
Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення позову.
Керуючись ст.ст.598,1218,1220,1281 ЦК України, ст.ст.19, 27, 83, 175, 274-275, 353 ЦПК України, суд,
В задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О. М. Білоусова