Справа № 175/2496/19
Провадження № 4-с/175/20/24
Іменем України
"26" серпня 2024 р. смт. Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Білоусової О.М.,
за участю секретаря судового засідання- Перепелиці В.С.;
скаржника ОСОБА_1 ;
представника заінтересованої особи - Пати Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Слобожанське справу за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: заступник директора Департаменту - начальник відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Нещадим Іван Сергійович, директор Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Кисельов Максим Євгенович на дії (бездіяльність) органу примусового виконання,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області зі скаргою на бездіяльністьзаступника директора Департаменту - начальник відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Нещадим Іван Сергійович.
В обґрунтування скарги заявник зазначив, що 15.05.2024 у порядку, передбаченому ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» він звернувся до заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Нещадима І.С. зі скаргою на бездіяльність головного державного виконавця Назаровця А.Т. у виконавчому провадженні № 66496942, у якій просив призначити і провести перевірку, визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Назаровця А.Т.
Листом за вих. № 80543/86246-31-24/20.1 від 30.05.2024 ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_1 про те, що в задоволенні скарги від 15.05.2024 відмовлено у повному обсязі.
Скаржник вважає вищезазначені дії начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Нещадима І.С. незаконними.
В судовому засіданні скаржник ОСОБА_1 підтримав скаргу в повному обсязі, просив її задовольнити.
Представник заінтересованої особи надав до суду відзив, в якому зазначив, що посилання ОСОБА_1 на бездіяльність заступника директора Департаменту - начальник відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Нещадима Івана Сергійовича є безпідставними та необґрунтованими.
Вислухавши скаржника та представника заінтересованої особи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку врегульовано Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст.13 Закону України«Про виконавчепровадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначений цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу,порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини,на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень,крім випадків,встановлених цим Кодексом. Доказування неможе ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно зі статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Всі судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. У рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року Європейський суд вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,для цілейякої виконаннярішення,ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт43).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а також юридичних осіб, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Судом встановлено, що 13.08.2021 головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Кузьменко О.С. на підставі виданого Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області 02.08.2021 у справі № 175/2496/2019-ц (провадження № 4-с/175/35/2019) виконавчого листа прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження № 66496942.
01.09.2021 на виконання ухвали Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 16.10.2019 у справі № 175/2496/2019-ц (провадження № 4-с/175/35/2019) директор Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Кисельов М.Є. прийняв постанову № 13/20.3-22/21 про результати перевірки законності виконавчого провадження № 66496942, якою у задоволенні скарги від 05.05.2018 «На постанову начальника ВПВР Департаменту ДВС Ярушевської І.І. від 23.06.2017» відмовив у повному обсязі. 02.09.2021 на підставі вищезазначеної постанови директора Департаменту ДВС Кисельова М.Є. № 13/20.3-22/21 від 01.09.2021 головний державний виконавець Кузьменко О.С. прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження № 66496942 на підставі пункту 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» (№ 1404-VIII), у зв'язку з фактичним виконанням ухвали Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 16.10.2019 у справі № 175/2496/2019-ц (провадження № 4-с/175/35/2019).
17.05.2022 на підставі ухвали Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 26.10.2021 у справі № 175/3685/2021-ц (провадження № 4-с/175/17/2021), яка набрала законної сили 07.04.2022, виконувач обов'язків начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Заєць Т.І. прийняла постанову про результати перевірки законності виконавчого провадження № 66496942, якою скасувала постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Кузьменка О.С. від 02.09.2021 про закінчення виконавчого провадження № 66496942.
У зв'язку із звільненням головного державного виконавця Кузьменка О.С. із займаної посади (наказ Міністерств юстиції України від 22.02.2022 № 233/к) та скасування постанови головного державного виконавця Кузьменка О.С. від 02.09.2021 про закінчення виконавчого провадження № 66496942, указане виконавче провадження було передане у провадження головному державному виконавцю відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Назаровцю А.Т.
12.03.2024 головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Назаровець А.Т. прийняв постанову про відновлення виконавчого провадження № 66496942.
Як зазначає скаржник, за період із 13.03.2024 у виконавчому провадженні № 66496942 головний державний виконавець ОСОБА_3 не вчинив жодної виконавчої дії, у т.ч., не вжив до боржника у виконавчому провадженні № 66496942 - директора Департаменту ДВС Кисельова М.Є. жодних заходів примусового виконання рішень.
15.05.2024 у порядку, передбаченому ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» він звернувся до заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Нещадима І.С. зі скаргою на бездіяльність головного державного виконавця Назаровця А.Т. у виконавчому провадженні № 66496942, у якій просив призначити і провести перевірку, визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Назаровця А.Т.
Листом за вих. № 80543/86246-31-24/20.1 від 30.05.2024 ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_1 про те, що в задоволенні скарги від 15.05.2024 відмовлено у повному обсязі.
Статтею 7 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» передбачено, що відповідно до цього Закону державними виконавцями є керівники органів державної виконавчої служби, їхні заступники, головні державні виконавці, старші державні виконавці, державні виконавці органів державної виконавчої служби; державний виконавець є представником влади, діє від імені держави і перебуває під її захистом та уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом.
Крім цього, статтею 12 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» передбачено, що контроль за діяльністю державних виконавців та інших працівників органів державної виконавчої служби здійснюють органи примусового виконання рішень, визначені у статті 6 цього Закону, в порядку, встановленому Міністерством юстиції України.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» систему органів примусового виконання рішень становлять: Міністерство юстиції України; органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.
Отже, з урахуванням положень ст.ст.1, 6, 7, 8 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» директор Департаменту ДВС Нещадим І.С. є: керівником органу державної виконавчої служби, державним виконавцем, державним службовцем, уповноваженим державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом і зобов'язаний виконувати обов'язки, передбачені законом.
Відповідно до ч.3 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження», начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
Частиною абз.2 ч.5 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що на підставі письмової заяви учасника виконавчого провадження документи виконавчого провадження можуть надсилатися адресатам каналами факсимільного зв'язку, електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що з урахуванням вищезазначених фактичних обставин, відповідно до Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», Закону України «Про виконавче провадження», Розділу XII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 №2832/5) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016р. за №1302/29432, заявлені вимоги про визнання неправомірною бездіяльності заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Нещадима І.С. щодо не розгляду скарги від 15.05.2024 року, не проведення перевірки законності виконавчого провадження №66496942, не прийняття процесуального рішення у формі постанов про результати проведення перевірки законності виконавчого провадження №66496942, не направлення стягувачу копії постанови про результати проведення перевірки законності виконавчого провадження №66496942 по скарзі ОСОБА_1 від 15.15.2024 року «На постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Назаровця А.Т. у виконавчому провадженні №66496942» підлягають задоволенню.
Зокрема, із 05.01.2017 і до тепер подані у виконавчому провадженні скарги розглядаються за правилами, передбаченими ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» (№1404-VIII)та розділом XII. Інструкції з організації примусового виконання рішень (затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 №2832/5,зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012року за №489/20802), а саме, з обов'язковим проведенням перевірки законності виконавчого провадження, прийняттям процесуального рішення у формі постанови за результатами такої перевірки, і направленням копії вказаної постанови скаржнику, а тому, надана заступником директора Департаменту - начальником відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ Нещадимом відповідь (у виді листа) на скаргу ОСОБА_1 з урахуванням положень Закону України Про звернення громадян, що було передбачено ч.8 ст.82 Закону України Про виконавче провадження №606-XIV, який втратив чинність, суперечить діючому законодавству.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.447-452 ЦПК України суд,-
Скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: заступник директора Департаменту - начальник відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Нещадим Іван Сергійович, директор Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Кисельов Максим Євгенович на дії (бездіяльність) органу примусового виконання - задовольнити.
Визнати неправомірною бездіяльність заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Нещадима Івана Сергійовича за період із 16.05.2024 до 30.05.2024 при розгляді скарги стягувача ОСОБА_1 від 15.05.2024, поданої у виконавчому провадженні № 66496942, щодо не проведення перевірки законності виконавчого провадження № 66496942, не прийняття процесуального рішення у формі постанови про результати проведення перевірки законності виконавчого провадження № 66496942, не направлення стягувачу ОСОБА_1 копії постанови про результати проведення перевірки законності виконавчого провадження № 66496942 за скаргою від 15.05.2024.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 02.09.2024.
Суддя О. М. Білоусова