Справа № 175/868/23
Провадження № 2/175/186/23
Іменем України
"12" червня 2024 р. смт. Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Білоусової О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Гула А.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Слобожанське в порядку спрощеного позовного провадженя цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся з позовом до суду до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов мотивує тим, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву б/н від 05.11.2011 року. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», та «Тарифами», складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, про що свідчить підпис відповідача у заяві. Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «Приватбанк», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі. АТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредиту.
Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами, належним чином не виконує, що призвело до утворення заборгованості, розмір якої, станом на 04.01.2023 року складає 40 021, 78 грн. з яких: 34 090, 00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 5 931, 78 грн.- заборгованість за простроченими відсотками. На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов'язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав банку. Тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором та судові витрати по справі.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав суду заяву про розгляд справи у його відсутність та підтримання позовних вимог, і що не заперечує проти заочного розгляду справи у разі неявки відповідача в судове засідання.
Відповідач у судове засідання не з'явився. Подав до суду відзив, у якому проти здоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст.4 ЦПК України).
Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1. ст.13 ЦПК України).
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 05.11.2011 року з метою отримання банківських послуг звернувся до АТ КБ «ПриватБанк», де підписав заяву № б/н від 05.11.2011 року. Відповідно до виявленого бажання йому було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт, що відображено в анкета - заяві, копія якої міститься в матеріалах справи та копією довідки про зміну умови кредитування.
Підписана заява - анкета, фактично є кредитним договором, підтверджує те, що відповідач погодився на умови надання кредитних послуг АТ КБ «ПриватБанк».
Суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані стороною позивача.
Так, частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
За вимог ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частиною 1 та 2 ст. 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, АТ «Приват Банк» вказує на те, що сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, підписавши заяву-анкету, а умови та правила надання банківських послуг, а також тарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях банку та на офіційному сайті банку.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку, - заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 04.01.2023 року складає 40 021, 78 грн. з яких: 34 090, 00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 5 931, 78 грн.- заборгованість за простроченими відсотками. Позивач надає виписку по рахунку яка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом Мін'юсту від 12.04.2012 р. №578/5. Формування меморіальних ордерів за даним продуктом не передбачено, оскільки кредитні кошти надаються шляхом встановлення кредитного ліміту, оскільки з виписки по рахунку вбачається, що відповідач все ж таки до певного часу користувався кредитними коштами та належним чином виконував свої зобов'язання за кредитом, що свідчить про те, що відповідач знав про умови кредитування та свої зобов'язання за договором.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Вимоги щодо стягнення процентів позивачем обґрунтовувано наявністю домовленостей про процентну ставку за кредитним договором відповідно до Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанку та відповідно до Паспорту споживчого кредиту в якому умова щодо процентної ставки погоджена з позичальником під його розпис.
Розроблені Банком умови договору приєднання повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що інша сторона договору лише приєднується до тих умов, з якими вона ознайомлена.
Судом встановлено, що вказана Заява не містить відомостей про розмір відсотків, комісії, пені і штрафів, порядку користування кредитними коштами.
На підтвердження вказаних відомостей позивач посилається на «Умови та правила надання банківських послуг в ПриватБанку».
Однак, АТ КБ «ПриватБанк» не надано суду належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи Заяву позичальника, та відповідно, чи брав він на себе зобов'язання на умовах, які зазначені саме в цьому документі, зокрема щодо розміру відсотків, комісії, пені, штрафів у разі порушення зобов'язання з повернення кредиту.
А тому, відповідно, вказані Умови не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору від 05.11.2011 року.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Оскільки позивачем не доведено наявність договірних відносин з відповідачем щодо розміру відсотків, порядку користування кредитними коштами, то в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по нарахованих відсотках, суд вважає за необхідне відмовити.
Вказане узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України у справі № 6-2320цс16.
Відповідно дост. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволених позовних вимог у розмірі 2 286, 19 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 274-279, 280, 352, 354 ЦПК України, суд,-
Позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН- НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитом від 05.11.2011 року у розмірі 34 090, 00 грн. та судові витрати у розмірі 2 286, 19 грн.
У задоволенні інших позовних вимог, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (підписання, складання повного судового рішення).
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О. М. Білоусова