Справа № 210/4810/23
Провадження № 6/210/188/24
іменем України
12 вересня 2024 року
Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Сільченко В.Є.
секретаря судового засідання Козіної В.А.
за участю:
заявника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа по справі №210/4810/23 таким, що не підлягає виконанню частково, -
В провадженні суду перебуває заява ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа по справ №210/4810/23 таким, що не підлягає виконанню частково. Заява обґрунтована тим, що на виконання рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 26.01.2024 року по справі №210/4810/23 було видано виконавчий лист, яким поставлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, починаючи з 07.09.2023 року до досягнення сином ОСОБА_3 трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
20.05.2024 року державним виконавцем Саксаганського відділу ДВС у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Лисечко І.В. винесено постанову ВП 75013485 про звернення стягнення на заробітку плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, яку направлено на виконання дол. ПАТ «АМКР», де працює заявник.
Відповідно до довідки ПАТ «АМКР» №147735 від 07.06.2024 року згідно з виконавчим листом Дзержинського районного суду м. КРивого Рогу Дніпропетровської області від 01.03.2024 року по справі №210/4810/24 з ОСОБА_1 за період з 01.09.2023 року по 31.05.2024 року утримано 5307,66 грн. Залишок заборгованості станом на 01.06.2024 року становить 42674,83 грн..
Відповідно до акту №14 від 17.07.2024 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їхні діти ОСОБА_4 та Гордій в період з 2006 року по 20.04.2024 року проживали однією сім'єю за адресою: АДРЕСА_1 , вели спільне господарство і гр. ОСОБА_1 надавав утримання гр. ОСОБА_2 та їхнім дітям.
Тому, заявник добровільно утримував ОСОБА_2 в період з 07.09.2023 року по 20.04.2024 року.
ОСОБА_1 просить суд визнати виконавчий лист Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01.03.2024 року по справі №210/4810/23 таким, що не підлягає виконанню частково, а саме в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на її утримання у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, починаючи з 07.09.2023 року до 20.04.2024 року.
До початку судового засідання 12.09.2024 року представник стягувача ОСОБА_2 адвокатом Кафтасьєвою Г.В. подано до суду пояснення, згідно яких під час проживання за однією адресою, стосунки між сторонами напружені, позивачці допомагали утримувати дітей її батьки, позивач звернулась до відділу виконавчої служби одразу після того, як мала фізичну можливість звернутися до відділу. В своїй заяві, боржник вказує на те, що виконавчий лист може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню повністю або частково за наявності його виконання поза виконавчого провадження, тому боржник стверджує, що рішення суду ним виконувалось та не визнає свій обов'язок сплачувати аліменти з моменту звернення до суду позивача з вересня 2023 року по 20 квітня 2024 року, оскільки на його думку він надавав утримання колишній дружині та на підведення цього акту долучає акт за підписами сусідів. Стосовно акту за номером 14 від 17 липня 2024 року, в якому сусіди з квартири АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 стверджують про надання утримання боржником своїй дружині у період з 2006 року по 20 квітня 2024 року, зауважує, що цей документ не може бути належним доказом виконання рішення суду з наступного: період з 2006 року по 20 квітня 2024 року (не зрозуміло з якого періоду сусіди проживають в будинку); сусіди не є членами родини, абсолютно сторонні люди, яким нічого невідомо ані про бюджет родини, ані про їй витрати та потреби; не містить відомостей про розмір утримання, його спосіб, порядок ведення спільного господарства. Інших доказів про виконання рішення суду в добровільному порядку в розмірі, який вказаний в рішенні суду, а саме в 1/4 від доходу боржника на утримання дружини, яка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною (наприклад, квитанції про поповнення картки позивача, докази придбання ліків позивачу, одягу, продуктів харчування, або навіть письмової розписки позивача про отримання коштів від боржника на своє утримання за період з 07 вересня 2023 року по 20 квітня 2024 року) не надано. Тому, представник просила в задоволенні заяви боржника про визнання виконавчого листа по справі №210/4810/23 таким, що не підлягає виконанню частково відмовити, судове засідання 12.09.2024 року проводити без участі стягувача та його представника.
В судовому засіданні ОСОБА_1 заяву підтримав та просив її задовольнити.
Суд, заслухавши пояснення заявника, дослідивши заяву з додатками, прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що рішенням Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.01.2024 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дружини. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, починаючи з 07.09.2023 року до досягнення сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 1073,60 (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок). На підставі пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць. (а.с. 13)
На виконання вказаного вище рішення 01.03.2024 року видано виконавчий лист (а.с. 20).
Постановою державного виконавця Саксаганського відділу ДВС у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лисечко І.В. в рамках виконавчого провадження №75013485 винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (а.с. 21).
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
У ст. 129-1 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Згідно з ч. 3 ст. 431 ЦПК України виконавчий лист є виконавчим документом.
Відповідно до ч.1, 2, 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Таким чином, передумовою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню є одна з таких обставин: помилковість видачі виконавчого листа; боржником чи іншою особою було добровільно виконано рішення суду, внаслідок чого обов'язок припинився; обов'язок боржника припинився з інших причин.
Отже, сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов'язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа або наявності інших обставин, які зумовлюють необхідність установлення питань виконання судового рішення.
У цьому випадку саме на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі № 20/12/2019 (провадження № 61-14244ав20) та від 24 червня 2021 року у справі № 750/9956/17 (провадження № 61-15664 св19).
Підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи:
1) матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання);
2) процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Отже, визнання виконавчого листа, таким що не підлягає виконанню, може застосовуватися лише у тих випадках, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом, зокрема у разі добровільного виконання рішення боржником поза виконавчим провадженням.
Частина 2 ст. 432 ЦПК України передбачає, що виконавчий документ визнається таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, зокрема і з інших причин.
При цьому словосполучення «або з інших причин» не стосується припинення обов'язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад, в апеляційному чи касаційному порядку скасовано чи змінено рішення суду, або ж у зв'язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.
Як на підставу визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню частково ОСОБА_1 посилається на те, що з в період з 07.09.2023 року по 20.04.2024 року він проживав однією сім'єю з стягувачкою та їх спільними дітьми, а отже і утримував її.
На підтвердження вказаного заявником додано Акт №14 від 17.07.2024 року, згідно якого сусіди з квартир АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 в період з 2006 року по 20.04.2024 року спільно проживали однією сім'єю гр. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , вели спільне господарство. Гр. ОСОБА_1 надавав утримання гр. ОСОБА_2 та їхнім дітям (а.с. 23).
Разом з цим, суд критично ставиться до зазначеного Акту, оскільки він підтверджує лише спільне проживання та жодним чином в розумінні ст. 77 ЦПК України не підтверджують факт утримання ОСОБА_1 стягувачу ОСОБА_2 в період з 07.09.2023 року по 20.04.2024 року.
Таким чином, виходячи із підстав поданої заяви, оскільки судом не встановлено, що виконавчий документ був виданий помилково або з інших, визначених положеннями частини 2 статті 432 ЦПК України, підстав, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 258-261, 432 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа по справі №210/4810/23 таким, що не підлягає виконанню частково залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 13 вересня 2024 року.
Суддя: В. Є. Сільченко