м. Вінниця
13 вересня 2024 р. Справа № 120/3340/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Ю.М., розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУ ПФУ у Вінницькій області, відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - ГУ ПФУ в Донецькій області, відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення № 024350001616 від 08.12.2023, яким протиправно відмовлено у переведенні з пенсії за віком, призначеної згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
Окремо наголошує, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 18.10.2023 у справі № 120/5370/23 зобов'язано ГУПФУ у Вінницькій області зарахувати до стажу державної служби періоди роботи, які дають підставу перевести позивача з 31.01.2023 з пенсії за віком, призначеної згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу".
Однак, при виконанні зазначеного рішення суду, управлінням ПФУ у Донецькій області прийнято додаткове рішення "Про пенсійне забезпечення" № 024350001616 від 08.12.2023, про те, що в результаті аналізу трудової книжки позивача станом на 01.05.2016, заявник не перебував на державній службі та у нього недостатньо стажу державної служби. З підстав чого, вирішено відмовити позивачу у переведенні з пенсії по віку, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
Ухвалою від 25.03.2024 відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
10.04.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник ГУ ПФУ в Донецькій області зазначає, що управлінням 08.12.2023 прийнято рішення № 024350001616, яким позивачу відмовлено у переведенні на пенсію за віком відповідно до ЗУ "Про державну службу" за відсутності стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 ЗУ № 3723 та актами КМУ - 20 років.
Разом з тим, на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі № 120/5370/23 від 18.10.2023, починаючи з 30.01.2023 ГУ ПФУ у Вінницькій області переведено позивача з пенсії, призначеної згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення", на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
17.05.2024 представником ГУ ПФУ у Вінницькій області до суду подано відзив на адміністративний позов, яким заперечує заявлені позовні вимоги та просить відмовити у їх задоволенні. Акцентує увагу суду на тому, що 30.01.2023 позивач звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії (переведення із пенсії за віком за Законом №1058 на пенсію за віком за Законом № 889). За результатами розгляду документів, доданих до заяви, ГУ ПФУ в Харківській області прийнято рішення про відмову позивачу у проведенні перерахунку пенсії згідно заяви від 30.01.2023 про перехід на пенсію за Законом України "Про державну службу", оскільки заявник, станом на 01.05.2016 не працював на посаді державного службовця, та не має 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (стаття 37 Закону № 3723-XII).
Не погодившись із зазначеним вище рішенням, позивач оскаржив його в судовому порядку. Надалі рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 120/5370/23 зобов'язано органи ПФУ зарахувати до стажу державної служби позивача період проходження строкової військової служби з 04.10.1987 по 22.07.1989 та періоди роботи на посаді головного інженера Крижопільського районного управління сільського господарства і продовольства районної ради з 17.08.1994 по 18.01.1996, на посаді головного інженера Крижопільського районного управління сільського господарства і продовольства райдержадміністрації з 18.01.1996 по 16.02.1996, на посаді заступника начальника - головного головного інженера Крижопільського районного управління сільського господарства і продовольства райдержадміністрації з 16.02.1996 по 17.08.2004 та перевести його на пенсію за віком з 30.01.2023 відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу", згідно із заявою від 30.01.2023.
Під час переведення з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", на виконання рішення суду, розмір пенсії (без урахування довідок про заробітну плату) ОСОБА_1 з 01.12.2023 складав 2093 грн. При цьому, розмір пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на визначену дату складав - 8904,24 грн. є більш вигідним. Враховуючи вищевикладене, Головним управлінням прийнято рішення про відмову у переведенні на пенсію, відповідно до Закону України "Про державну службу", у зв'язку з недоцільністю здійснення такого.
Проте, в подальшому, за результатами вторинного контролю правильності винесених рішень про відмову, головним управлінням 28.02.2024 року самостійно переглянуто заяву ОСОБА_1 з 30.01.2023 року та скасовано рішення ГУ ПФУ у Харківській області від 03.02.2023 № 024350001616, яким відмовлено позивачу у призначенні пенсії згідно Закону України «Про державну службу». В результаті чого, Головним управлінням зараховано до стажу державної служби ОСОБА_1 період проходження строкової військової служби з 04.10.1987 по 22.07.1989 та періоди роботи на посаді головного інженера Крижопільського районного управління сільського господарства і продовольства районної ради з 17.08.1994 по 18.01.1996, на посаді головного інженера Крижопільського районного управління сільського господарства і продовольства райдержадміністрації з 18.01.1996 по 16.02.1996, на посаді заступника начальника - головного головного інженера Крижопільського районного управління сільського господарства і продовольства райдержадміністрації з 16.02.1996 по 17.08.2004, та переведено позивача на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII, згідно заяви від 30.01.2023, а також проведено перерахунок пенсії з урахуванням довідок про заробітну плату державного службовця від 27.01.2023 № 4 та № 5.
Таким чином, починаючи від 30.01.2023, ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" з урахуванням довідок про заробітну плату державного службовця від 27.01.2023 № 4 та № 5. На підставі чого відповідач 1 зауважує, що позивачу пенсія, як державному службовцю, вже призначена, у зв'язку з чим просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 починаючи з 2021 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
31.01.2023 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Вінницькій області із заявою про переведення його з пенсії за віком, яку призначено відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком, передбачену Законом України «Про державну службу».
Рішенням ГУ ПФУ України у Харківській області від 03.02.2023 №024350001616 позивачу відмовлено у переведенні його з пенсії за віком, призначену згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу», оскільки заявник станом на 01.05.2016 не працював на посаді державного службовця та не має 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням № 024350001616 від 03.02.2023, позивач оскаржив таке у судовому порядку.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 18.10.2023 у справі № 120/5730/23, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 03.02.2023 №024350001616.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 період проходження строкової військової служби з 04.10.1987 по 22.07.1989 та періоди роботи на посаді головного інженера Крижопільського районного управління сільського господарства і продовольства районної ради з 17.08.1994 по 18.01.1996, на посаді головного інженера Крижопільського районного управління сільського господарства і продовольства райдержадміністрації з 18.01.1996 по 16.02.1996, на посаді заступника начальника - головного інженера Крижопільського районного управління сільського господарства і продовольства райдержадміністрації з 16.02.1996 по 17.08.2004 та перевести ОСОБА_1 з 30.01.2023 на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII згідно заяви від 30.01.2023.
При виконанні рішення суду ГУ ПФУ у Донецькій області, 08.12.2023 прийняло додаткове рішення № 02435001616 від 08.12.2023, яким відмовило у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", з підстав того, що згідно записів трудової книжки позивача станом на 01.05.2016 він не перебував на державній службі.
В той же час, як встановлено судом, ГУ ПФУ у Вінницькій області на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18.10.2023 ОСОБА_1 переведено з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком, передбачену Законом України "Про державну службу", що підтверджується наявним в матеріалах справи перерахунком пенсії позивача від 07.03.2024.
Також, відповідно до розрахунку пенсії за віком державних службовців, управлінням застосовано середньомісячний заробіток для обчислення у сумі 20944,30 грн. відповідно довідок № 4 та № 5 від 27.01.2023.
Разом з тим, не погоджуючись з прийнятим ГУ ПФУ у Донецькій області рішенням від 08.12.2023 № 024350001616 позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд зважає на таке.
У статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пенсійне забезпечення державних службовців до 01.05.2016 було врегульованим Законом України "Про державну службу" №3723-XII від 16.12.1993.
01 травня 2016 року набув чинності Закон України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу" (надалі також - Закон № 889-VIII), підпунктом 1 пункту 2 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" якого визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про державну службу", крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Пунктами 10, 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст.25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст.25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 передбачено, що за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16.12.1993, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно з частиною 1 статті 37 Закону №3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що необхідною умовою для наявності у державних службовців, які на день набрання чинності Законом №889-VIII займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, та осіб, які на день набрання чинності Законом №889-VIII мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, право на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ після 1 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 Закону України № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу та стажу державної служби.
Отже, після 01 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом №889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №889-VIII, та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ вік і страховий стаж.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 822/524/18, у постанові Верховного Суду від 02.04.2020 у справі № 687/545/17.
Разом з тим, приймаючи рішення Вінницький окружний адміністративний суд у справі № 120/ 5370/23 від 18.10.2023, констатував право позивача на переведення його з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на пенсію за віком, передбачену Законом України «Про державну службу», а також зазначив, про те, що єдиною підставою відмови відповідачем позивачу у переведенні на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" є недостатність стажу державної служби з підстав не зарахування до стажу державної служби періоду проходження строкової військової служби в рядах Радянської Армії з 04.10.1987 по 22.07.1989 та періодів роботи з 17.08.1994 по 17.08.2004.
Враховуючи, що судовим розглядом підтверджено стаж державної служби позивача у зазначені періоди, суд зазначає, що з врахуванням цих періодів стаж державної служби позивача станом на 01 травня 2016 року становить більше 20 років.
Таким чином, наявні правові підстави для переведення позивача з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
Згідно із частиною 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Відповідно до пункту 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 № 622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права.
З огляду на наведене суд зазначив, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Харківській області протиправно прийнято рішення від 03.02.2023 за №024350001616 про відмову у переведенні з пенсії за віком на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу".
Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до стажу державної служби позивача період проходження строкової військової служби з 04.10.1987 по 22.07.1989 та періоди роботи на посаді головного інженера Крижопільського районного управління сільського господарства і продовольства районної ради з 17.08.1994 по 18.01.1996, на посаді головного інженера Крижопільського районного управління сільського господарства і продовольства райдержадміністрації з 18.01.1996 по 16.02.1996, на посаді заступника начальника - головного інженера Крижопільського районного управління сільського господарства і продовольства райдержадміністрації з 16.02.1996 по 17.08.2004, та перевести позивача з 30.01.2023 на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII згідно заяви від 30.01.2023.
Отже, враховуючи інститут преюдиції, слід зазначити, що відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Тобто факти установленні у прийнятих раніше судових рішеннях, мають для суду преюдиціальний характер, а саме обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі, для суду при розгляді інших справ.
Таким чином, право позивач на переведення на пенсію за віком відповідно до ст. 37 ЗУ "Про державну службу" установлено судовим рішенням у справі № 120/5670/23, а відтак доказуванню не підлягає.
Разом з тим, як судом встановлено у ході розгляду цієї справи, що позивач 30.01.2023 звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про переведення із пенсії за віком за Законом № 1058 на пенсію за віком за Законом № 889. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, ГУ ПФУ в Харківській області прийняло рішення про відмову позивачу у переведенні з пенсії за віком за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" згідно заяви від 30.01.2023 про перехід на пенсію за Законом України «Про державну службу», оскільки заявник, станом на 01.05.2016 не працював на посаді державного службовця, та не має 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (стаття 37 Закону № 3723-XII).
Не погодившись з вище вказаним рішенням, позивач оскаржив його у судовому порядку. В подальшому Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 у справі № 120/5370/23 зобов'язано органи ПФУ зарахувати до стажу державної служби позивача періоди роботи та перевести його з 30.01.2023 на пенсію за віком, відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу", згідно заяви від 30.01.2023.
Згідно наданих відповідачами перерахунками пенсії від 07.03.2024, ОСОБА_1 починаючи з 30.01.2023 переведено з пенсії за віком, яку призначено згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" з урахуванням стажу державної служби, а саме: періоду проходження строкової військової служби з 04.10.1987 по 22.07.1989 та періодів роботи на посаді головного інженера Крижопільського районного управління сільського господарства і продовольства районної ради з 17.08.1994 по 18.01.1996, на посаді головного інженера Крижопільського районного управління сільського господарства і продовольства райдержадміністрації з 18.01.1996 по 16.02.1996, на посаді заступника начальника - головного інженера Крижопільського районного управління сільського господарства і продовольства райдержадміністрації з 16.02.1996 по 17.08.2004 та довідок про заробітну плату державного службовця від 27.01.2023 № 4 та № 5.
Відтак, зазначене свідчить про те, що право позивача на переведення з пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" згідно заяви від 30.01.2023 реалізоване, оскільки заява розглянута по суті та задоволена.
Частинами 2, 3 статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.
Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Тобто, за змістом даних норм пенсія призначається один раз, а у разі набуття права особою на інший вид пенсії приймається відповідне рішення про переведення на інший вид пенсії.
У даному випадку пенсія позивачу за нормами статті 37 Закону України "Про державну службу" вже призначена, і повторного її призначення за тією ж нормою не потребує.
Щодо визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Донецькій області № 024350001616 від 08.12.2023 "Про пенсійне забезпечення", суд зазначає про наступне.
Стаття 19 Конституції України, визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України, індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 5 КАС України, унормовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі № 3/35-313, прийшов до висновку про те, що «На підставі зазначеного пункту перехідних положень Конституції України правомірним є поширення юрисдикції Конституційного Суду України з питань про відповідність Конституції України правових актів, прийнятих до набуття чинності Конституцією України, тільки на нормативні правові акти, враховуючи, що за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію».
Зазначене свідчить, що рішення ГУ ПФУ в Донецькій області № 02435000166 від 08.12.2023, як акт індивідуальної дії, вичерпало свою дію після того, як ГУ ПФУ у Вінницькій області здійснило переведення позивача з 30.01.2023 з пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію, передбачену Законом України "Про державну службу", і жодних правових наслідків, що можуть порушити права позивача, не несе. А відтак, у суду немає правових підстав для його скасування.
У зв'язку із зазначеним та враховуючи, що предметом позову у цій справі є право позивача на переведення з пенсії за віком, передбаченої Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на пенсію за віком передбачену Законом України "Про державну службу", а також враховуючи, що право позивача на отримання даного виду пенсії реалізовано, суд не знаходить підстав для задоволення адміністративного позову.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів представників сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення, та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що поданий адміністративний позов не підлягає задоволенню.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог судові витрати відповідно до статті 139 КАС України розподілу не підлягають.
Окрім того суд вважає за належне зазначити, що дата винесення ухвали обумовлена перебуванням головуючого судді у відпустці з 29.08.2024 по 12.09.2024.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
У задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (пл. Соборна, 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84121, код ЄДРПОУ 13486010); Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005; код ЄДРПОУ 13322403)
Рішення суду сформовано: 13.09.2024.
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна