м. Вінниця
13 вересня 2024 р. Справа № 120/3969/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Юлії Миколаївни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУ ПФУ у Вінницькій області, відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУ ПФУ в Одеській області, відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення №023830004315 від 24.10.2023, яким протиправно відмовлено у перерахунку пенсії з урахуванням архівної довідки №06-06-17-к.2 за період роботи 1980-1984 років, виданої архівним відділом Хабаровського краю. Підставою для відмови стала відсутність апостиля на довідці, проставленого компетентними органами держави, в якій складено цей документ. Вимога щодо перевірки документів передбачена п. 1 Постанови №107.
Ухвалою від 03.04.2024 відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
15.04.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача 2 зазначає, що управління, за результатами розгляду документів, поданих позивачем, не врахувало довідку про заробітну плату від 18.06.2018 № 06-06-/17-к.2 за період роботи 1980-1984 років, видану архівним відділом Хабаровського краю.
Наголошує, що відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Зважаючи на те, що довідка про заробітну плату видана Архівним відділом Хабаровського краю Російської федерації надана позивачем за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року, відомості вказані у ній повинні бути підтверджені первинними документами.
Окрім того, відповідно до вимог ст. 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, яка підписана та набрала чинності 13.03.1992, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. Разом з тим, 02.12.2022 набрав чинності Закон України "Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993". Таким чином, після зупинення дії, Конвенція 1993 року не застосовується у відносинах з російською федерацією щодо будь-яких документів, виданих або посвідчених у російській федерації, незалежно від дати їх видачі або посвідчення.
З урахуванням наведеного, та враховуючи, що Україна розірвала дипломатичні відносини з російською федерацією, перевірити достовірність відомостей у довідці та обґрунтованість її видачі неможливо. Як наслідок, Головним управлінням правомірно прийнято рішення № 023830004315 від 24.10.2023 про відмову у перерахунку пенсії позивачу.
14.05.2024 на адресу суду відповідачем 2 подано витребуванні докази (копію пенсійної справи позивача).
Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області правом на надання відзиву не скористалося.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, суд встановив , що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
18.10.2023 позивач звернувся до ГУПФУ у Вінницькій області із заявою про перерахунок пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", до заяви про перерахунок пенсії додав довідки про заробітну плату від 13.08.2018 № 369, № 370, № 371, від 20.09.2018 № 394 та від 18.06.2018 № 06-06-/17-к.2.
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, ГУ ПФУ в Одеській області.
24.10.2023 за результатами розгляду звернення позивача, відповідачем 2 винесено рішення № 023830004315 про відмову у перерахунку пенсії.
При цьому, управлінням не враховано довідку про заробітну плату від 18.06.2018 № 06-06-/17-к.2 за період роботи 1980-1984, яку видано архівним відділом Хабаровського краю та, яка відповідно до п. 1 Постанови 107 береться до уваги при призначенні/перерахунку пенсії у разі проставлення на ній апостиля компетентним органом держави, в якій такий документ складено, дана вимога передбачена ст. 4 Конвенції.
Вважаючи прийняте ГУ ПФУ в Одеській області рішення № 023830004315 від 24.10.2023 протиправним та таким, що порушує його право, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд зважає на таке.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Право на пенсію в Україні є конституційним правом громадянина України.
Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону № 1058-IV загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами, зокрема, рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов'язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-IV передбачено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим законом та досягли встановленого цим законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Як зазначено у статті 1 Закону № 1058-IV, мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.
Згідно з абзацом 8 частини 2 статті 5 Закону № 1058-IV виключно цим Законом визначаються мінімальний розмір пенсії за віком.
Відповідно до частини 1 статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку), поновлення пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).
Відповідно до підпункту 1 пункту 2.1 Порядку № 22-1 для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до Положення).
За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Відповідно до пункту 2.10 Порядку № 22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
На підставі пункту 4.2 Порядку при прийманні документів орган, що призначає пенсію перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
В той же час, пункт 43 Порядку гарантує, що право особи на одержання пенсії встановлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
В силу положень статті 64 Закону №1058-IV виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов'язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України; проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати.
Відповідно до частини 3 статті 44 Закону №1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати додаткові документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що відповідні Управління пенсійного фонду України здійснюють призначення та перерахунок пенсії саме на підставі тих документів, які надані заявником до органу, що здійснює призначення пенсії та вимагають всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів.
Разом з тим, орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.
Так, судом встановлено, що при зверненні до відповідача із заявою про перерахунок пенсії позивачем надано архівну довідку № 06-06-17-к.2 від 18.06.2018 "Про заробітну плату" за період роботи 1980-1984, видану архівним відділом Хабаровського краю.
Однак, така ГУ ПФУ в Одеській області врахована не була з мотивів того, що відповідно до п. 1 Постанови 107 довідки про заробітну плату беруться до уваги при призначенні/перерахунку пенсії у разі постановлення на них апостиля компетентними органами держави, в якій такий документ складено, передбаченого ст. 4 Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів від 05.10.1961.
У даному випадку, суд зважає, що 23 грудня 2022 року набрав чинності Закон України від 01 грудня 2022 року № 2783-IX "Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року", відповідно до якого зупинено у відносинах, зокрема, з Російською Федерацією та Туркменістаном дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 03 березня 1998 року № 140/98-ВР.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 року № 1328 "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян-держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення" передбачено вихід України з Угоди від 13 березня 1992 року.
Водночас, за результатами письмового повідомлення Виконавчого комітету Співдружності Незалежних Держав стосовно рішення української сторони вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, зазначений міжнародний договір України припинив свою дію для України 19 червня 2023 року.
Зважаючи на ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010р. по справі «Щокін проти України» (Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та 37943/06) та рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.2011р. по справі «Серков проти України» (Serkov v. Ukraine, заява № 39766/05), суд вважає, що найбільш сприятливим для заявника є підхід, коли положенням Закону України від 01.12.2022р. №2783-IX та постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2022р. №1328 самі по собі не можуть слугувати достатньою підставою для автоматичної втрати громадянами права на включення до страхового стажу періоду трудової діяльності на території республік Держави - Союз Радянських Соціалістичних Республік до 24.08.1991р. або легально набутого трудового стажу на території держав, утворених після розпаду Держави - Союз Радянських Соціалістичних Республік до реалізації положень згаданих вище актів права України, за виключенням випадку проходження військової служби у складі Збройних Сил Російської Федерації із прийняттям військової присяги на вірність Російській Федерації.
Враховуючи зазначене, суд акцентує увагу, що до 24.02.2022 документи, видані державними органами російської федерації, приймалися в Україні без проставлення апостилю, оскільки вимогу про апостилювання знімала Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, що була вчинена від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікована Законом України від 10 липня 1994 року №240/94-ВР з подальшими протоколами до неї.
Законом України «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» від 01.12.2022 № 2783-IX дію вказаної конвенції зупинено у відносинах з російською федерацією та республікою білорусь, та Україна вийшла з конвенції. Відповідно до розділу II Закон №2783-IX набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування, тобто з 23.12.2022. Про зворотну дію в часі в тексті Закону №2783-IX не зазначено.
Разом з цим, Кабінет Міністрів України ухвалив постанову «Деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав» від 04.02.2023 №107, якою передбачено, що під час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування документи, виготовлені або засвідчені на території іноземних держав установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на території України без спеціального посвідчення (консульської легалізації, проставлення апостилю тощо) у разі, коли станом на 24 лютого 2022 року такі документи приймалися на території України без спеціального посвідчення.
Таким чином, під час дії воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування, виготовлені на території російської федерації, установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції за установленою формою і скріплені гербовою печаткою документи, приймаються на території України без спеціального посвідчення (консульської легалізації, проставлення апостиля тощо).
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає безпідставним висновок відповідача про необхідність засвідчення архівної довідки від 18.06.2018 № 06-06-/17-к.2 апостилем.
Таким чином, ГУ ПФУ в Одеській області протиправно відмовило у перерахунку пенсії позивача з урахуванням архівної довідки від 18.06.2018 № 06-06-/17-к.2, виданої архівним відділом Хабаровського краю.
З огляду на встановлені обставини, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 24.10.2023 № 02383004315 про відмову у перерахунку пенсії прийняте без урахування вищевказаних обставин, а відтак є таким, що прийняте всупереч нормам чинного законодавства, тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Окремо, надаючи оцінку вимозі зобов'язального характеру позивача щодо виплати різниці між виплаченою та перерахованою пенсією з урахуванням щомісячної заробітної плати за період з грудня 1980 по грудень 1984 пропорційно розділеній на кількість відпрацьованих місяців перебування в рейсі або у відпустці згідно довідки № 06-06-17-к.2 від 18.06.2018, виданої архівним відділом Радянського-Гаванського муніципального району Хабаровського краю (Росія) починаючи з 18.10.2023, суд зазначає про таке.
Враховуючи те, що судом визнано протиправною відмову ГУ ПФУ в Одеській області у здійсненні перерахунку пенсії позивача, належним способом відновлення порушеного права позивача буде похідна вимога про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 починаючи з 18.10.2023 із урахуванням заробітної плати за період роботи 1980-1984, що пропорційно розділена на кількість відпрацьованих місяців перебування в рейсі або у відпустці згідно довідки № 06-06-17-к.2 від 18.06.2018, виданої архівним відділом Радянсько-Гаванського муніципального району Хабаровського краю (Росія) відповідно до ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням фактично виплаченої суми.
У зв'язку з чим, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії з 18.10.2023 з урахуванням фактично виплачених сум передбачає здійснення виплати різниці між нарахованою та фактично виплаченою з 18.10.2023 до дня проведення перерахунку пенсії та не потребує додаткового зазначення.
Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані представником позивача, суд доходить висновку, що позовні вимоги належить задовольнити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зважає на те, що позивачем при зверненні до суду з позовом сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Вінницькій області підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 023830004315 від 24.10.2024 про відмову в перерахунку пенсії із урахуванням архівної довідки про заробітну плату отриманої ОСОБА_1 за період з січня 1980 по січень 1984 років, відповідно до ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 починаючи з 18.10.2023 із урахуванням заробітної плати за період роботи 1980-1984, що пропорційно розділена на кількість відпрацьованих місяців перебування в рейсі або у відпустці згідно довідки № 06-06-17-к.2 від 18.06.2018, виданої архівним відділом Радянсько-Гаванського муніципального району Хабаровського краю (Росія) відповідно до ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням фактично виплаченої суми.
Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 43, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385); Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005; код ЄДРПОУ 13322403)
Рішення суду сформовано: 13.09.2024.
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна