про відкриття провадження в адміністративній справі
м. Вінниця
13 вересня 2024 р. Справа № 120/11864/24
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Воробйова Інна Анатоліївна, розглянувши матеріали:
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до: військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_1 ) ( АДРЕСА_2 )
про: визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що йому не виплачено додаткову винагороду до 100 000 грн., хоча факт безпосередньої участі в бойових діях підтверджено документально.
В прохальній частині позивач просить звільнити його від сплати судового збору, у зв'язку із чим зазначаю наступне.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Так, предметом спору є невиплата додаткової винагороди, що прирівнюється до додаткової заробітної плати та грошового забезпечення, відтак, в силу закону, позивач звільнений від сплати судового збору, а отже підстави для звільнення судом - відсутні, відповідно, клопотання не підлягає задоволенню.
Також позивач просить поновити строки звернення до суду , у зв' язку із чим зазначаю аступне.
Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною п'ятою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
"Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
Разом з тим, Закон України № 2352-ІХ від 01.07.2022 не містить положень, які б поширювали його дію на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності, тобто, його норми не мають зворотної дії в часі.
Отже, цей Закон містить норми прямої дії та поширює свою дію тільки на ті правовідносини, які виникли та існують після набрання ним чинності, зокрема з 19.07.2022.
За таких умов беручи до уваги, що спірні правовідносини в частині нарахування та виплати спірної винагороди виникли до 19.07.2022 р. підстави для застосування змін, внесених згідно Закону України № 2352-IX від 01.07.2022 до приписів статті 233 КЗпП України, які набрали чинності з 19.07.2022, під час вирішення розглядуваного спору відсутні. Відтак, позивач не обмежений строком звернення до суду, а отже такий не пропущено, відповідно, відсутні підстави для поновлення строку, а отже клопотання не підлягає задоволенню.
Позивач в прохальній частині позову просить розглядати справу у спрощеному провадженні без виклику осіб, у зв'язку із чим зазначаю наступне.
Відповідно до статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України, позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції.
При цьому, частинами першої та другої статті 12 КАС України, передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
В свою чергу, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження (п.10 ч.6 ст. 12 КАС України).
Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами вважаю, що дана справа є незначної складності, відтак вона підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства в порядку спрощеного позовного провадження, а отже клопотання позивача підлягає задоволенню.
Підстави для залишення позову без руху, без розгляду або для відмови у відкритті провадження на даній стадії судового процесу - відсутні.
На підставі викладеного доходжу висновку про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Представник позивача в прохальній частині позову клопотав про витребування доказів у третьої особи.
Оцінюючи подане клопотання, вказую наступне.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 79 КАС України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
В силу положень частин першої, другої, третьої статті 80 КАС України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
В контексті наведених норм, оцінюючи заявлене клопотання зазначаю, що позивачем не вказано обставини, які можуть підтвердити витребувані докази, або аргументи, які можуть спростувати; заходи, яких позивач вжив для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів.
При цьому, посилання представника позивача на те, що інформація може частково містити службову інформацію, не приймаються до уваги, оскільки грунтуєтьтся на припущеннях. Окрім того, позивач не позбавлений права отримати інформацію стосовно себе, в тому числі , що стосується його участі в бойових діях.
Відтак, підстави для задоволення клопотання про витребування доказів за наведених обставин - відсутні.
Також вказую, що позивач в позовній заяві визначає в якості "третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача" - військову частину НОМЕР_3 , при цьому, не надавши обгрунтованого клопотання про залучення такої особи до участі у справі.
Так, положеннями статті 49 КАС України визначено наступні статуси третіх осіб, а саме: треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача або відповідача.
Згідно частини другої статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.
Частиною четвертою даної норми визначено, що у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Отже, як видно із процитованих норм, позивач має право подати відповідне клопотання/заяву обгрунтувавши та вказавши підстави для залучення третьої особи до участі у справі, що ним зроблено не було.
При цьому, не вбачаю підстав для залучення в якості третьої особи військової частини НОМЕР_3 з власної ініціативи, відтак, остання не набуває статусу учасника процесу.
Керуючись ст.ст. 12, 160, 161, 171, 248, 256, 257, 262 КАС України, -
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
2. Клопотання позивача про розгляд справи у спрощеному провадженні задовольнити. Розгляд справи здійснюватиметься в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику (повідомлення) сторін.
3. Роз'яснити відповідачу, що відповідно до статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
4. Встановити відповідачу строк для надання відзиву на позов протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження, з поясненнями по суті заявлених вимог та доданням підтверджуючих документів у тому числі документів, що підтверджують надіслання копії відзиву та доданих до нього документів позивачу, а також, у разі надходження відповіді на відзив, подати свої заперечення на дану відповідь у 2 - денний термін з дня отримання відповіді на відзив.
5. Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив у 2 - денний термін з дня отримання копії відзиву та доданих до нього документів, у разі такої потреби.
6. Встановити відповідачу строк для подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощенного позовного провадження у 2 дні з дня вручення ухвали, у разі наявності таких.
7. Повідомити відповідача про наявні в суді матеріали, які підлягають врученню йому як стороні та про можливість їх отримання лише безпосередньо у суді.
8. Учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет за посиланням: “http://court.gov.ua/fair/».
9.У разі невиконання вимог ухвали суду повідомити суд про причини такого невиконання.
10. Попередити відповідача про те, що згідно частини першої статті 149 КАС України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
- невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
- зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;
- неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень.
11. В задоволенні клопотань про звільнення від сплати судового збору, поновлення строків звернененя до суду та витребування доказів відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна