про відмову у відкритті касаційного провадження
13 вересня 2024 року
м. Київ
справа №480/8658/23
адміністративне провадження № К/990/29251/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Бевзенка В.М., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 року (суддя Шевченко І.Г.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2024 року (колегія у складі: головуючого - судді Кононенко З.О., суддів Мінаєвої О.М., Калиновського В.А.)
у справі № 480/8658/23
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, скаржник) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідач), в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у видачі довідки про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою станом на 01 лютого 2023 року для перерахунку основного розміру пенсії з 01 березня 2023 року у зв'язку зі зростанням з 01 лютого 2023 року розміру грошового забезпечення військовослужбовців на підставі рішення Міністерства оборони України від 01 лютого 2023 року № 2683/з;
- зобов'язати відповідача скласти та подати встановленим порядком до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області довідку на ім'я ОСОБА_1 про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою (48 тарифний розряд) станом на 01 лютого 2023 року для перерахунку з 01 березня 2023 року основного розміру його пенсії відповідно до норм та розмірів грошового забезпечення військовослужбовців, з урахуванням всіх складових, виплати яких носять щомісячний регулярний характер, у тому числі надбавок, доплат, винагород та премій, встановлених частиною 3 статті 43 Закону України № 2262-ХІІ, Постановою Кабінету Міністрів України № 704 та рішенням Міністерства оборони України від 01 лютого 2023 року №2683/з, а саме: надбавки за особливості проходження служби - 65%; надбавки за роботу з таємними документами - 15%; премії - 390%, та з урахуванням індексації грошового забезпечення, обчисленої згідно із Законом, з 01 квітня 2018 року.
Сумський окружний адміністративний суд рішенням від 18 січня 2024 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2024 року, відмовив у задоволенні позову.
29 липня 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2024 року, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Верховний Суд ухвалою від 20 серпня 2024 року зазначену касаційну скаргу залишив без руху, надавши скаржнику при цьому десятиденний строк для усунення недоліків касаційної скарги з дня отримання копії цієї ухвали, а саме шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням відповідних доказів на їх підтвердження.
29 серпня 2024 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків, в якій останній навів свої міркування стосовно того, що строк на касаційне оскарження судових рішень ним не пропущений. На переконання позивача тридцятиденний строк для касаційного оскарження, перебіг якого розпочався з 19 червня 2024 року, перервався на період з 12 по 24 липня 2024 року (тобто, на час, коли до касаційного суду надійшла первісна касаційна скарга, розгляду Верховним Судом клопотання ОСОБА_1 про відкликання цієї ж скарги та прийняття відповідної ухвали про повернення скарги скаржнику на підставі пункту 3 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)). Після отримання ухвали Верховного Суду від 24 липня 2024 року про повернення первинної касаційної скарги скаржник через чотири дні повторно подав касаційну скаргу, до тексту якої вніс певні зміни. Крім того, посилаючись на пункт 81 постанови Верховного Суду від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22, вказує, що упродовж періоду воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації, суворе застосування адміністративним судом процесуальних строків стосовно звернення до суду із касаційними скаргами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду.
Ознайомившись із заявою про усунення недоліків, Суд встановив, що 12 липня 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду через свій електронний кабінет у підсистемі Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний суд» касаційну скаргу (зареєстровану за № К/990/27001/24), в якій просив скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2024 року (дата складання повного тексту 18 червня 2024 року), ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
23 липня 2024 року від позивача до Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відкликання зазначеної касаційної скарги. Ухвалою Верховного Суду від 24 липня 2024 року вказану заяву задоволено та касаційну скаргу реєстр. № К/990/27001/24 повернуто скаржнику.
Надалі, 29 липня 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду повторну касаційну скаргу на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2024 року.
Оцінюючи аргументи скаржника, Суд виходить з того, що відповідно до частин першої й другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів із дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначив, що з текстом оскаржуваної постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2024 року він ознайомився 19 червня 2024 року в особистому кабінеті у підсистемі «Електронний суд». Таким чином, останнім днем на касаційне оскарження постанови апеляційного суду від 18 червня 2024 року є 18 липня 2024 року, тоді як касаційна скарга подана до Верховного Суду 29 липня 2024 року, тобто з пропуском строку, встановленого частиною першою статті 329 КАС України.
Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
При цьому Суд звертає увагу скаржника на те, що право на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення не є безумовним. Це обґрунтовується змістом частини 8 статті 169 КАС України, відповідно до якої повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
В той же час чинне законодавство України не передбачає зупинення чи переривання процесуального строку у разі звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою.
У свою чергу строк на подання касаційної скарги може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу (частина третя статті 329 КАС України).
Згідно з усталеною практикою Верховного Суду (в тому числі у постановах від 20 березня 2024 року у справі № 560/14349/23, від 15 серпня 2024 року у справі № 420/12245/23, від 30 вересня 2021 року у справі № 320/3307/21, але не виключно) причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. При цьому скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Разом з тим, оформлення касаційної скарги відповідно до вимог КАС України, в тому числі у частині належного викладення обґрунтування вимог касаційної скарги, є процесуальним обов'язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення), що закріплено у частині першій статті 337 КАС України.
Невиконання ж учасником справи вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження.
В даному випадку, скаржник з власної волі відкликав первісну своєчасно подану ним касаційну скаргу, не скориставшись при цьому визначеним частиною першою статті 337 КАС України правом на внесення до тексту такої скарги змін й доповнень у межах тридцятиденного строку, а з повторною касаційною скаргою звернувся вже поза межами зазначеного строку. У заяві ж про усунення недоліків від 28 серпня 2024 року ОСОБА_1 не вказав на обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежали від його волевиявлення та були пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, та не надав на підтвердження цього жодних доказів.
Проаналізувавши та оцінивши зміст вказаної заяви скаржника від 28 серпня 2024 року, Суд дійшов висновку, що наведені у ній причини пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважними, оскільки їх не можна уважати такими, що не залежали від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
За змістом пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Таким чином, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення такого строку є неповажними.
Керуючись статтями 329, 333 КАС України, Верховний Суд
1. Визнати неповажними підстави для поновлення строку касаційного оскарження, наведені у заяві ОСОБА_1 від 28 серпня 2024 року.
2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2024 року у справі № 480/8658/23.
3. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя В.М. Бевзенко
Суддя О.П. Стародуб