13 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 420/6299/24
адміністративне провадження № К/990/34011/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2024 у справі №420/6299/24 за позовом Фермерського господарства «КОЛЯДА-2012» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Фермерське господарство «КОЛЯДА-2012» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригувань в Єдиному реєстрі податкової накладної від 16.11.2023 №9950157/38201250 та зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №5 від 14.04.2023 датою її подання.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 08.05.2024 позовні вимоги задовольнив.
П'ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 07.08.2024 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.05.2024 у справі №420/6299/24.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС в Одеській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України через підсистему «Електронний суд» 04.09.2024 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Зокрема, контролюючий орган вказує на необґрунтованість прийняття П'ятим апеляційним адміністративним судом рішення, яке, зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, перешкоджає подальшому провадженню у справі.
При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, Судом з'ясовано наступні обставини.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 08.05.2024 (прийнятим у спрощеному позовному провадженні) у справі №420/6299/24, адміністративний позов Фермерського господарства «КОЛЯДА-2012» задовольнив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат. Повне судове рішення складено 08.05.2024.
Копію означеного рішення Головне управління ДПС в Одеській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України отримало 08.05.2024, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції про задоволення позову, Головне управління ДПС в Одеській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України 18.07.2024, тобто з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження визначеного статтею 295 КАС України, звернулось з апеляційною скаргою до П'ятого апеляційного адміністративного суду з метою його оскарження. Разом з апеляційною скаргою відповідачем також було подано й клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження спірного судового рішення.
Оцінивши наведені скаржником підстави пропуску строку на апеляційне оскарження, П'ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 23.07.2024 визнав їх неповажними, у зв'язку з чим подану контролюючим органом апеляційну скаргу залишив без руху та запропонував скаржнику в десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали надати до суду обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску строку, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин. Окрім того, у зв'язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 КАС України, суд апеляційної інстанції запропоновував скаржнику, у визначений в цій же ухвалі строк, надати документ про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в цій справі.
Залишаючи подану скаржником апеляційну скаргу без руху суд апеляційної інстанції, з-поміж іншого, керувався тим, що контролюючий орган, у клопотанні про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, не навів поважних причин його пропуску, які могли б бути визнані судом поважними та не надав належних доказів, які б свідчили про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Суд звернув увагу скаржника, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Тобто, встановивши факт подання Головним управлінням ДПС в Одеській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України апеляційної скарги оформленої без дотримання вимог статті 296 КАС України та поза межами процесуального строку, визначеного законом для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, без зазначення обставин та надання при цьому доказів, які б підтверджували, що заявник дійсно не міг звернутись з апеляційною скаргою до суду раніше або інших доказів, які дають підстави для поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою, П'ятий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про необхідність залишення поданої контролюючим органом апеляційної скарги без руху, з визначенням скаржнику строку для виконання у порядку та в спосіб зазначених вище в ухвалі вимог.
Одночасно суд роз'яснив скаржнику наслідки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
У якості усунення недоліків апеляційної скарги, Головним управлінням ДПС в Одеській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України 01.08.2024 до суду апеляційної інстанції було подано документ про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в цій справі.
При цьому, клопотання (заяви) про поновлення пропущеного строку звернення до суду апеляційної інстанції з наведенням інших причин, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення у цій справі скаржник до суду не надав.
П'ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 07.08.2024 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, оскільки станом на час спливу встановленого судом апеляційної інстанції процесуального строку, а також та на момент постановлення судом цієї ухвали, скаржником не було виконано вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, зокрема, в частині подання до суду обґрунтованої заяви (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин його пропуску, якщо такі є, з доданням відповідних доказів на їх підтвердження.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії.
Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини перша статті 299 КАС України).
Враховуючи наведене, у випадку неподання на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 23.07.2024 визначив контролюючому органу достатній строк, впродовж якого особа була наділена правом звернутися до суду апеляційної інстанції з обґрунтованою заявою (клопотанням) про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням у ній (ньому) інших поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, якщо такі є, з доданням до нього (неї) відповідних доказів на їх підтвердження, а також усунути недоліки апеляційної скарги в частині надання доказів сплати судового збору.
Проте, як встановив суд, Головним управлінням ДПС в Одеській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України, у визначений в ухвалі від 23.07.2024 про залишення апеляційної скарги без руху строк, не було реалізовано своє право та не подано, зокрема, заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням інших поважних підстав пропуску такого строку для його поновлення з доказами на їх підтвердження, а саме будь-яких доказів на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від скаржника до суду апеляційної інстанції не надходило, у зв'язку з чим у відкритті апеляційного провадження було відмовлено, що відповідає правильному застосуванню КАС України.
Таким чином, оскільки скаржником, у встановлений в ухвалі від 23.07.2024 строк, а також на момент постановлення судом ухвали від 07.08.2024, заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших умотивованих причин пропуску такого строку з доказами на їх підтвердження не подано, а підстави наведені відповідачем для поновлення строку апеляційного оскарження визнано неповажними, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.05.2024 у справі №420/6299/24.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, П'ятий апеляційний адміністративний суд не знайшов поважними причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі, оскільки за результатом розгляду долученого скаржником до апеляційної скарги клопотання про поновлення пропущено строку, судом апеляційної інстанції не встановлено обставин, що об'єктивно перешкоджали контролюючому органу звернутись до суду з апеляційною скаргою у межах встановленого статтею 295 КАС України строку. На переконання суду апеляційної інстанції, у розглядуваному випадку та за наведених скаржником у клопотанні обставин, подання апеляційної скарги 18.07.2024 не можна вважати розумним та оптимальним строком для реалізації права на звернення до суду з апеляційною скаргою на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.05.2024 у справі №420/6299/24.
Також оцінивши посилання скаржника на обставини запровадження на всій території України правового режиму воєнного стану, суд апеляційної вказав, що дійсно, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», з 05год 30хв 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який у подальшому був продовжений відповідними Указами Президента України з затвердженням відповідними Законами України, який триває й до сьогодні.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Органи державної влади продовжують здійснювати свої повноваження після введення воєнного стану.
Запровадження воєнного стану, як зазначив суд апеляційної інстанції, є підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС України враховується при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такими обставинами.
Питання поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень, у випадку його пропуску з причин пов'язаних із запровадженням воєнного стану в країні, вирішується у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо апеляційну скаргу подає суб'єкт владних повноважень і не наводить належного обґрунтування причин, які унеможливили подання апеляційної скарги у більш стислий строк та не надає відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.
Разом з тим, як встановив суд апеляційної інстанції, посилаючись на факт запровадження на всій території України правового режиму воєнного стану, як форс-мажорну обставину, яка позбавила учасників справи можливості вільно користуватися своїми процесуальними права, скаржник жодним чином не обґрунтував, як саме вказані ним обставини вплинули на обов'язок Головного управління ДПС в Одеській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України звернутися до суду з апеляційною скаргою в межах визначеного статтею 295 КАС України процесуального строку.
Сам факт запровадження воєнного стану в Україні, як зазначив суд, не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо апеляційну скаргу подає суб'єкт владних повноважень і не наводить належного обґрунтування причин, які унеможливили подання апеляційної скарги з дотриманням встановленого статтею 295 КАС України строку.
Як висновок, суд зазначив, що у даному випадку, пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся з суб'єктивних причин, які повністю залежали від волевиявлення суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС в Одеській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, оскільки звернення з апеляційною скаргою на рішення суду, яке набрало законної сили, без дотримання часових обмежень визначених статтею 295 КАС України, свідчить виключно про намагання скаржника нівелювати принцип правової визначеності.
Тобто, П'ятий апеляційний адміністративний суд, з урахуванням правових позицій Європейського Суду з прав людини та Верховного Суду, дійшов висновку, що за відсутності у контролюючого органу інших обґрунтувань поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, крім тих, яким вже апеляційним адміністративним судом було надано правову оцінку, а також враховуючи ту обставину, що зазначені скаржником доводи для поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про наявність обставин, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, підстави наведені скаржником для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не можуть бути визнані поважними, а пропущений строк таким, що підлягає поновленню.
Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації скаржником права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Обґрунтованих доводів (з доказами на їх підтвердження) відносно того, що скаржником вчинялись дії щодо виконання вимог ухвали від 23.07.2024 про залишення апеляційної скарги без руху, зокрема, щодо подання до суду обґрунтованої заяви (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин його пропуску, якщо такі є, з доданням відповідних доказів на їх підтвердження, у поданій контролюючим органом касаційній скарзі не наведено.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 5 частини першої, частини другої статті 333 КАС України, Суд -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2024 у справі №420/6299/24 за позовом Фермерського господарства «КОЛЯДА-2012» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді І.Я. Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова