12 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 120/16269/23
адміністративне провадження № К/990/31038/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.
суддів: Коваленко Н.В., Стрелець Т.Г.,
перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.05.2024 у справі № 120/16269/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
08.08.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.05.2024 у справі № 120/16269/23, з підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Ухвалою Верховного Суду від 22.08.2024 касаційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом направлення до Верховного Суду заяви із зазначенням підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів та уточненої касаційної скарги, в якій необхідно зазначити підстави оскарження судового рішення в цій справі (з урахуванням вимог частини четвертої статті 328 та пункту 4 частини другої статті 330 КАС України).
Згідно з довідкою про доставку електронного листа ухвала про залишення касаційної скарги без руху доставлена до електронного кабінету скаржниці 24.08.2024 о 02:24 год.
Згідно з частиною шостою статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, то воно вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Таким чином ухвала про залишення касаційної скарги без руху вважається врученою скаржниці 24.08.2024.
В межах строку, встановленого ухвалою Верховного Суду від 22.08.2024, скаржницею надіслано до суду касаційної інстанції заяву про усунення недоліків, в якій міститься клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги, в якому заявниця просить суд поновити строк касаційного оскарження, посилаючись на те, що після повернення їй первинно поданої касаційної скарги, вона в цей же день звернулась вдруге з касаційною скаргою та окрім цього в поданій заяві про усунення недоліків скаржниця наводить доводи щодо незгоди з рішенням суду апеляційної інстанцій та вказує на відсутність висновків щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах.
Оцінюючи наведені скаржницею обставини та обґрунтування причин пропуску строку на звернення до суду касаційної інстанції, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Колегія суддів зазначає, що право на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення не є безумовним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Відтак скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань.
Суд звертає увагу скаржниці, що чинне законодавство України не передбачає зупинення чи переривання процесуального строку у разі звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою.
В свою чергу строк на подання касаційної скарги може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу (частина третя статті 329 КАС України).
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Однак зазначені скаржницею причини пропуску строку касаційного оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки недотримання вимог КАС України при поданні касаційної скарги, що мало наслідком її повернення не свідчить про наявність об'єктивно непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному оскарженню судового рішення у цій справі.
При цьому, загальний строк, що сплинув з дня ухвалення 16.05.2024 постанови суду апеляційної інстанції (повний текст складено 16.05.2024) і до дня подання цієї касаційної скарги (05.08.2024) становить більше двох місяців, що не можна вважати розумним та оптимальним для реалізації права на звернення до суду з касаційною скаргою.
Колегія суддів зазначає, що неналежна організація процесу оскарження судового рішення з боку скаржниці, виникнення організаційних складнощів, які спричинили пропущення строку на касаційне оскарження є суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, що настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків.
Ураховуючи наведене, зазначені скаржницею причини пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважними, оскільки вони не є такими, що не залежали від волевиявлення особи, що оскаржує судові рішення, і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та до того ж не підтверджені належними доказами, що в свою чергу є підставою для відмови у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Крім того, Суд зазначає, що в поданій заяві про усунення недоліків касаційної скарги скаржниця так і не обґрунтувала підстави оскарження судового рішення в цій справі (з урахуванням вимог частини четвертої статті 328 КАС України).
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Тому, у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 333, 359 КАС України, суд, -
Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання касаційної скарги на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.05.2024 у справі № 120/16269/23.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.05.2024 у справі № 120/16269/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити заявниці, в порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
........................
........................
........................
А.І. Рибачук
Н.В. Коваленко
Т.Г. Стрелець,
Судді Верховного Суду