про залишення апеляційної скарги без руху
13 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 500/4406/24 пров. № А/857/22590/24
Суддя Восьмого апеляційного адміністративного суду Сеник Р. П., розглянув питання про залишення без руху апеляційної скарги Міністерства юстиції України на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2024 року у справі №500/4406/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Міністерства юстиції України на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2024 року у справі №500/4406/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
У вказаній апеляційній скарзі Міністерство юстиції України просило суд апеляційної інстанції:
- поновити строк відповідачу на подання апеляційної скарги у справі №500/4406/24 від 20.08.2024;
- прийняти до розгляду апеляційну скаргу;
- рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.08.2024 у справі №500/4406/24 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову позивача у справі №500/4406/24 - відмовити повністю.
- вирішити питання щодо розподілу судових витрат;
- відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у справі або на розумний строк.
Клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги у справі обґрунтоване тим, що оскаржене рішення зареєстроване відповідачем 21.08.2024, оскільки надійшло 20.08.2024 о 16:30 год., та з вказаної дати розпочато обчислення відповідного строку. Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень забезпечено надання загального доступу для даного судового рішення 22.08.2024, а 24.08.2024 та 25.08.2024 були вихідними днями.
Крім того, в період з моменту отримання копії судового рішення до його виконання в м. Києві застосовувалися екстрені відключення світла, а також існували постійні загрози обстрілів з боку російської федерації та неодноразово тривали повітряні тривоги.
Зазначено, що документообіг між структурними підрозділами Міністерства юстиції України здійснюється в електронному вигляді та потребує певного часу на розгляд та реєстрацію.
Також поважною причиною пропуску строку вказано введення в Україні воєнного стану, а на практиці забезпечити безперебійну роботу судів в період війни вкрай важко.
Апелянт вважав, що у відповідача наразі наявні всі правові підстави для поновлення строків на подачу апеляційної скарги у вказаній справі.
Ухвалою від 05.09.2024 відмовлено в задоволенні клопотання Міністерства юстиції України про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі або на розумний строк; вказану апеляційну скаргу залишено без руху та встановлено Міністерству юстиції України десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги - надіслання до Восьмого апеляційного адміністративного суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 1453,44 грн.
06.09.2024 від представника ОСОБА_1 - Осіва П.В. надійшло заперечення на клопотання (заяву), у якому просив відмовити у поновленні строку на подання апеляційної скарги на рішення від 20.08.2024 у справі №500/4406/24.
Вказане заперечення обґрунтоване тим, що, зокрема, покликання апелянта на реєстрацію документа - оскарженого рішення у відповідача саме 21.08.2024, не є підставою для обчислення відповідного строку звернення до суду із апеляційною скаргою, оскільки реєстрація вхідної кореспонденції є односторонньою дією і не може бути самостійним доказом її отримання.
У даному випадку, перебіг строку для звернення до суду із апеляційною скаргою слід обчислювати саме з 20.08.2024.
Спростовуючи твердження про наявність повітряних тривог, представник позивача вказав, що лише 26.08.2024 оголошено тривалу повітряну тривога, 21.08.2024 та 29.08.2024 повітряні тривоги тривали менше години, а у робочі дні 22, 23, 27, 28, 30 серпня 2023 року повітряних тривог взагалі не було, на підтвердження чого долучив роздруківки з сайту «Офіційна карта повітряних тривог України».
Щодо застосування аварійних відключень електроенергії та електропостачання, то такі теж не можуть бути підставами для поновлення строку на апеляційну оскарження, оскільки нічим не підтверджуються.
Воєнний стан на території України оголошено 24.02.2022, однак, судочинство в Україні продовжує здійснюватися відповідно до вимог чинного законодавства, а повного припинення роботи банківських установ, комунальних служб, поштового зв'язку не відбулося.
Особливу увагу акцентовано на тому, що у період з 21.08.2024 по 30.08.2024 Міністерство юстиції України подало ряд апеляційних скарг, що підтверджується відомостями з сайту «Судова влада»
Отже, жодних об'єктивних перешкод для вчасного подання апеляційної скарги на рішення від 20.08.2024 у справі №500/4406/24 в апелянта не було, а тому строк, визначений у ч. 6 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України ним пропущено.
Оцінивши викладене у сукупності, слід зазначити таке.
За загальним правилом, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Однак, статтею 287 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Так, згідно з ч. 6 ст. 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Отже, законодавець визнав строк у десять днів достатнім для того, щоб у справах цієї категорії особа, яка не згодна з рішення суду першої інстанції, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з апеляційною скаргою.
Згідно з ч. 1 ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
З огляду на приписи ст. 44 КАС України, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
З огляду на приписи ч. 6 ст. 287 КАС України, оскільки оскаржене судове рішення проголошене 20.08.2024, саме з цієї дати слід обчислювати строк на оскарження відповідного судового рішення Тернопільського окружного адміністративного суду.
Оскільки, апелянтом подано апеляційну скаргу поза десятиденним строком на звернення до суду для апеляційного оскарження, ним у прохальній частині апеляційної скарги заявлене клопотання про поновлення відповідного строку.
Варто зауважити про те, що положеннями ст. 287 КАС України не обмежено повноваження суду апеляційної інстанції щодо поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку ч. 3 ст. 295 КАС України, і на відміну від правил, установлених ст. 270 КАС України, передбачений ст. 287 КАС України строк на апеляційне оскарження не є преклюзивним.
Тобто, причини пропуску встановленого строку на апеляційне оскарження у справах даної категорії підлягають оцінці на предмет їх поважності в загальному порядку, визначеному у КАС України, із урахуванням визначених ст. 287 КАС України особливостей, і суд апеляційної інстанції не обмежений у повноваженні щодо поновлення цього строку за наявності відповідних підстав.
Вирішуючи ж питання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, необхідно надавати оцінку тим причинам, що й зумовили пропуск такого строку. У той же час, поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звернулась до суду, пов'язані з дійсно істотними перешкодами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Такі обставини мають бути підтверджені належними і допустимими доказами.
Вказане свідчить про те, що обставини пропуску строку звернення до суду є оціночними, комплексними і такими, що потребують дослідження в кожному окремому випадку. Питання наявності або ж відсутності підстав для визнання причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою поважними вирішується судом апеляційної інстанції на підставі фактичних обставин справи, із урахуванням наведених обґрунтувань та наданих доказів.
При цьому, доведення поважності причин пропуску строку звернення до суду покладається лише на особу, яка звертається із апеляційною скаргою, та клопотанням щодо поновлення такого строку.
Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28.02.2019 у справі №826/17879/17.
Частиною 2 ст. 6 КАС України визначено, що суд застосовує принцип верховенства права із урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.
У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип «res judicata», особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України» (заява №29979/04) підкреслив важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Серед іншого, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, а також мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Тобто, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи зобов'язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
У п. 46 рішення Європейського суду з прав людини «Устименко проти України» зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу «res judicata», т.б. принципу «остаточності рішення», згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
Щодо посилання скаржника на обставину запровадження на території України воєнного стану з 24.02.2022, доцільно зазначити, що питання поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. При цьому, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень в абсолютно всіх випадках.
Разом з тим, скаржник у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення не обґрунтовує, яким чином запровадження воєнного стану в Україні вплинуло на пропуск строку на апеляційне оскарження судового рішення у даній справі.
Доводи про оголошення тривалих повітряних тривог, відсутність електроенергії та неможливість подання апеляційної скарги спростовано відомостями повідомленими представником позивача, зокрема щодо кількості поданих апелянтом у спірний період апеляційних скарг до інших судів апеляційної інстанції, а також відповідними письмовими доказами, долученими до відповідного заперечення.
З таких обставин, зазначені скаржником підстави поновлення строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані поважними у зв'язку із не підтвердженням відповідними та належними засобами доказування.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо: скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку для надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення такого строку.
Керуючись ст.ст. 243, 287, 296, 298, 325, 328 КАС України, -
Визнати неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження, вказані Міністерством юстиції України в апеляційній скарзі від 03.09.2024.
Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2024 року у справі №500/4406/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити Міністерству юстиції України десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги шляхом подання клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку.
Роз'яснити апелянту, що у разі не подання скаржником у строк, визначений судом, заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, - суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Р. П. Сеник