05 вересня 2024 рокуСправа № 380/273/23 пров. № А/857/12134/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Гудима Л.Я., Пліша М.А.,
при секретарі судового засідання - Гладкій С.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» про стягнення заборгованості, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 4 квітня 2024 року (суддя Сподарик Н.І., м.Львів, повний текст складено 08 квітня 2024 року), -
У січні 2023 року Головне управління ДПС у Львівській області (далі - Головне управління) звернулася до суду з позовом до Державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» (далі - ДП) в якому, просило:
стягнути з відповідача до бюджету кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів в розмірі 4439218,80 гривень.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 4 квітня 2024 року позов задоволено.
Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить скасувати оскаржуване рішення, та прийняти нове, яким у задоволені позову відмовити.
В доводах апеляційної скарги вказує, що заявлені позивачем до відповідача податкові вимоги не стосуються заборгованості, яку намагається стягнути Головне управління. Зазначає, що позивач не надіслав на адресу місцезнаходження платника податків - відповідача у справі жодних податкових повідомлень-рішень, на підставі яких можна вважати, що виникли грошові зобов'язання відповідача.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
ДП в судове засідання не надіслало свого представника, про дату, час та місце розгляду справи повідомлено ще 30.07.2024, однак 05.09.2024 представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання часу для ознайомлення.
Розглянувши вказане клопотання, апеляційний суд вважає, що таке не підлягає задоволенню, так як ДП завчасно було повідомлено про розгляд справи, і доказів неможливості ознайомлення з матеріалами справи. раніше, ніж в день засідання, до суду не надано. Крім того, такі дії зі сторони представника ДП свідчать про зловживання своїми процесуальними правами.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що заявлені позивачем вимоги є доведеними.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що ДП має податковий борг перед бюджетом, який складається із сум податкових зобов'язань по податку на додану вартість (далі - ПДВ), що складається із основного платежу та пені, по земельному податку з юридичних осіб, що складається із основного платежу, податку на нерухоме майно, що складається із основного платежу.
Заборгованість згідно карток особових рахунків та довідки про заборгованість від 21.10.2022 №8062/5/13-01-13-02 складає 4439218,80 гривень та виникла на підставі:
1. По ПДВ - 1885900,49 грн:
податкова декларація з ПДВ від 20.01.2021 на суму 49729 грн;
податкова декларація з ПДВ від 18.02.2021 на суму 113612 грн;
податкова декларація з ПДВ від 19.03.2021 на суму 121148 грн;
податкова декларація з ПДВ від 19.04.2021 на суму 75957 грн;
податкова декларація з ПДВ від 19.05.2021 на суму 121721 грн;
податкова декларація з ПДВ від 18.06.2021 на суму 80853 грн;
податкова декларація з ПДВ від 16.07.2021 на суму 119728 грн;
податкова декларація з ПДВ від 18.08.2021 на суму 107360 грн;
податкова декларація з ПДВ від 20.09.2021 на суму 107360 грн;
податкова декларація з ПДВ від 19.10.2021 на суму 98633 грн;
податкова декларація з ПДВ від 18.11.2021 на суму 131132 грн;
податкова декларація з ПДВ від 17.12.2021 на суму 136624 грн;
податкова декларація з ПДВ від 18.01.2022 на суму 140441 грн;
податкова декларація з ПДВ від 18.02.2022 на суму 56535 грн;
податкова декларація з ПДВ від 18.03.2022 на суму 103081 грн;
податкова декларація з ПДВ від 18.04.2022 на суму 96869 грн;
податкова декларація з ПДВ від 18.08.2022 на суму 1344 грн;
податкова декларація з ПДВ від 19.09.2022 на суму 60649 грн.
Згідно зворотного боку облікової картки платника пеня на суму 163124,49 грн.
2. По земельному податку - 1211009,84 грн:
податковий розрахунок земельного податку від 13.02.2020 року на суму 38984,41 грн;
податковий розрахунок земельного податку від 29.01.2021 на суму 467813,47 грн;
податковий розрахунок земельного податку від 18.02.2022 на суму 311878,68 грн; - Податковий розрахунок земельного податку від 18.02.2022 на суму 359 742,36 грн;
податковий розрахунок земельного податку від 28.06.2022 року на суму 32590,92 грн.
Це самостійно задекларовані суми відповідачем.
3. По податку на нерухоме майно - 1342081,25 грн:
розрахунок у частині об'єктів нежитлової нерухомості додаток 2 до податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 01.03.2021 року на суму 236660,31 грн.;
розрахунок у частині об'єктів нежитлової нерухомості додаток 2 до податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 15.07.2022 року на суму 1105420,94 грн.
По земельному податку - 227,22 грн:
податковий розрахунок земельного податку від 01.03.2021 на суму 24,98 грн;
податковий розрахунок земельного податку від 18.02.2022 на суму 182,08 грн;
податковий розрахунок земельного податку від 01.03.2021 на суму 20,16 грн.
Відомості про актуальний стан заборгованості підтверджуються довідкою Головного управління від 21.10.2022 №8062/5/13-01-13-02 про податкову заборгованість ДП станом на 19.10.2022 у розмірі 4439218,80 грн та довідкою від 09.02.2024 №1895/5/13-01-13-02 про податкову заборгованість станом на 09.02.2024 у розмірі 5586955,51 грн. Також вказане підтверджується копією інтегрованої картки платника податків.
У березні 2023 року, ДП звернулося до суду з позовом до Головного управління, в якому просило:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління щодо неприйняття рішення про списання безнадійного податкового боргу по пені, нарахованій на податок на додану вартість, в сумі 163124,49 грн;
- зобов'язати Головне управління прийняти рішення щодо списання безнадійного податкового боргу по пені, нарахованій на податок на додану вартість, в сумі 163124,49 грн.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року у справі №380/4066/23 у задоволенні позову ДП - відмовлено повністю.
Рішення в апеляційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили.
З метою погашення податкового боргу позивач надіслав ДП податкові вимоги від 12.01.2010 форми «Ю1» №1/7 та від 19.02.2010 форми «Ю2» №2/280.
Згідно з частиною першою статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК), платники податків зобов'язані сплачувати належні суми податків у встановлені законом терміни.
Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статтею 20 ПК передбачене право контролюючого органу звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до підпункту 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 ПК орган стягнення уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно пункту 41.2 статті 41 ПК органами стягнення є виключно контролюючі органи, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
За змістом пунктів 36.1, 36.2 статті 36 ПК податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
Згідно пункту 54.1 статті 54 ПК крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В силу пункту 203.2 статті 203 ПК сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
У разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, та надсилає (вручає) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум платнику податку, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування( п.57.1 статті 57 податкового кодексу України).
Згідно пункту 57.3 статті 53 ПК у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до пункту 102.4. статті 102 ПК у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Таким чином, оскільки відповідачем не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов'язання, тому в силу підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК ця сума набула статусу податкового боргу.
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби у відповідності до вимог пункту 59.1 статті 59 ПК надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Тобто, податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів. При цьому податковим законодавством не передбачено необхідності повторного направлення платнику податків податкової вимоги у разі зміни (крім зменшення до нуля) суми його податкового боргу.
На виконання статті 59 ПК податковим органом виставлено відповідачу податкові вимоги від 12.01.2010 форми «Ю1» №1/7 та від 19.02.2010 форми «Ю2» №2/280. Проте, вказана вимога залишена без виконання, податковий борг відповідачем не погашено. Податковий борг відповідача з цього часу не переривався.
В матеріалах справи наявні докази належного повідомлення відповідача про зазначену вище податкову вимогу та відсутні докази її оскарження.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункти 95.2, 95.3 статті 95 ПК).
Згідно з пунктом 95.4 статті 95 ПК контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Щодо доводів скаржника про те, що йому не вручались жодні податкові повідомлення-рішення, то такі є безпідставними, з огляду на те, що в силу приписів статті 54. 57, 203 ПК платник податків, який самостійно визначив суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, а відтак на такі самостійно визначені зобов'язання не складаються податкові повідомлення-рішення, а відповідальність щодо своєчасної сплати самостійно визначених грошових зобов'язань покладена на платника податків.
В розглядуваній справі, станом на час її судового розгляду, докази сплати ДП податкового боргу в розмірі 4439218,80 грн, відсутні.
Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що заявлені позивачем вимоги є підставними та такими, що підлягають до задоволення.
Наведені ж в апеляційній скарзі доводи не спростовують і не містять вагомих та обґрунтованих аргументів, які б давали підстави стверджувати про інше.
Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Поміж тим, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що при поданні апеляційної скарги, скаржником згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ коштів від 15.05.2024 №ПН328 сплачено судовий збір в сумі 4026 грн.
Належний розмір судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до Закону України «Про судовий збір» становить 40260 грн.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2024 року про відкриття апеляційного провадження відстрочено ДП сплату судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 36234 грн, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Зважаючи на те, що станом на час апеляційного розгляду справи, судовий збір ДП не сплачений у належному розмірі, такий підлягає стягненню в сумі 36234 грн в користь держави.
Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,-
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 4 квітня 2024 року - без змін. Стягнути з Державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» недоплачений судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 36234 грн за наступними реквізитами «Отримувач - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106; найменування коду класифікації доходів бюджету: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); призначення платежу - *;101; код платника; судовий збір; № справи.». Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді Л. Я. Гудим
М. А. Пліш
Повне судове рішення складено 13 вересня 2024 року.