Справа № 404/5781/24
Номер провадження 3/404/2088/24
11 вересня 2024 року м. Кропивницький
Суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда Завгородній Євген Віталійович, розглянувши у м. Кропивницькому матеріали, які надійшли з Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, ідентифікаційний номер не встановлено, не працюючої, проживаючої за ад ресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 160 КУпАП, -
Кропивницьким РУП ГУНП в Кіровоградській області направлено до суду матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 160 КУпАП.
Згідно тексту протоколу:
17.09.2024 року о 12 год. 50 хв., за адресою: м. Кропивницький, вул. Андріївська, 95 гр. гр. ОСОБА_1 здійснювала роздрібну торгівлю промисловими товарами, а саме рибною прикормкою, без дозвільних документів та у не встановленому місці, за що передбачено адміністративну відповідальність за ч. 2 ст. 160 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Також під час складання протоколу у справі про адміністративне правопорушення, вказано її місце реєстрації, а також повідомлено її про місце розгляду справи. Будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 не вжила заходів для явки до суду, не подала письмових пояснень чи заперечення проти протоколу.
Крім того, на офіційному сайті Кіровського районного суду м. Кіровограда (https://kr.kr.court.gov.ua/sud1109/), в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справ, призначених до розгляду» з моменту призначення справи до розгляду було зазначено дату, час та місце розгляду справи.
У п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (заява №3236/02) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Подальше відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Відтак, суд відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст.ст. 1, 245 КУпАП, та своєчасному розгляду справи в межах строків, які передбачені ст. 38 КУпАП.
Суддя, вивчивши матеріали адміністративної справи, приходить до наступного висновку.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За змістом ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У відповідності до ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також враховуючи практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України»(рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії»(рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії»(заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), суддя, виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, так і у справах про адміністративні правопорушення, суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у протоколі про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Частина 2 статті 160 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за торгівлю з рук у невстановлених місцях промисловими товарами.
Промислові товари - це матеріали, що використовуються у виробництві інших товарів, тоді як споживчі товари це готова продукція, яка продається споживачам і використовується. Промислові товари купуються і використовуються для промислового та ділового використання.
З доданої до матеріалів справи фототаблиці вбачається, що ОСОБА_1 здійснювала продаж прикормки для риби, що є споживчими товарами, та не відносяться до промислових товарів.
Матеріали справи не містять жодних доказів про торгівлю ОСОБА_1 з рук у невстановленому місці саме промисловими товарами, як про це зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення.
Отже, виходячи з викладеного вбачається, що викладена фабула адміністративного правопорушення не відповідає кваліфікуючим ознакам правопорушення, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. п.1 ч. 1 ст.247 провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, якщо відсутня подія і склад адміністративного правопорушення.
Всі наведені вище обставини та зібрані докази в їх сукупності, дають підстави вважати, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення ч.2 ст. 160 КУПАП, а суд не має право самостійно збирати докази по справі, які по суті, підтверджують виклад обвинувачення у вчиненні правопорушення.
За вказаних обставин, суддя закриває адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 160 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 9, 164-5, 245, 247 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.160 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Кіровський районний суд м. Кіровограда.
Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда Є. В. Завгородній