12 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 299/2738/21 пров. № А/857/14391/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Затолочного В.С.,
суддів: Курильця А.Р., Пліша М.А.,
з участю секретаря судового засідання Єршової Ю.С.,
представника відповідача Сакалоша М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року про залишення заяви про уточнення позовних вимог без розгляду у справі № 299/2738/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання наказів неправомірними та їх скасування (ухвала суду першої інстанції постановлена суддею Калинич Я.М. у відкритому судовому засіданні у м. Ужгород Закарпатської області 29 травня 2024 року), -
ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) звернувся із адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі також - ВЧ НОМЕР_1 , відповідач), в якій просив суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ ВЧ НОМЕР_1 від 04.01.2021 року № 3;
- визнати протиправним та скасувати наказ ВЧ НОМЕР_1 від 06.01.2021 року № 10;
- визнати протиправним та скасувати наказ ВЧ НОМЕР_1 від 20.01.2021 року № 22;
- визнати протиправним та скасувати наказ ВЧ НОМЕР_1 від 29.03.2021 року № 113;
- зняти з ОСОБА_1 статус такого, який самовільно залишив військову частину;
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 розглянути питання про нарахування та виплату ОСОБА_1 премій, не виплачених у повному обсязі за січень та березень 2021 року;
- виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період перебування на лікарняному в період з 23.03.2021 по 07.05.2021.
02 серпня 2021 року до суду надійшов адміністративний позов у новій редакції, в якому представник позивача просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ ТВО НШ командира ВЧ НОМЕР_1 від 04 січня 2021 року № 3 про накладення стягнення у вигляді догани за порушення вимог статей 11, 12, 16 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України;
- визнати протиправним та скасувати наказ ТВО НШ командира ВЧ НОМЕР_1 від 06 січня 2021 року № 10 про накладення стягнення у вигляді догани за порушення вимог статей 11, 16, 112 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України;
- визнати протиправним та скасувати наказ ТВО НШ командира ВЧ НОМЕР_1 від 20 січня 2021 року № 122 про накладення стягнення у вигляді суворої догани за порушення вимог статей 112 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України;
- визнати протиправним та скасувати наказ НШ - ПзК командира ВЧ НОМЕР_1 від 29 березня 2021 року №113 про накладення стягнення у вигляді догани за порушення вимог статей 11, 14, 16, 37 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України;
- зняти з ОСОБА_1 статус такого, який самовільно залишив ВЧ НОМЕР_1 ;
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 розглянути питання про нарахування та виплату ОСОБА_1 премій, не виплачених в повному обсязі за січень та березень 2021 року;
- виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період перебування на лікарняному в період з 23.03.2021 року по 30.03.2021 років, з 30.03.2021 року по 23.04.2021 року з 26.04.2021 року по 07.05.2021 року та з 13.05.2021 року по 17.05.2021 року.
Згодом представником позивача подано клопотання від 10.11.2021 року про зменшення позовних вимог, та з урахуванням уточнення (зменшення) позовних вимог, просив суд визначити по суті справи наступні позовні вимоги:
- визнати протиправним та скасувати наказ ТВО НШ командира ВЧ НОМЕР_1 від 04 січня 2021 року № 3 про накладення стягнення у вигляді догани за порушення вимог статей 11, 12, 16 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України;
- визнати протиправним та скасувати наказ ТВО НШ командира ВЧ НОМЕР_1 від 06 січня 2021 року № 10 про накладення стягнення у вигляді догани за порушення вимог статей 11, 16, 112 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України;
- визнати протиправним та скасувати наказ ТВО НШ командира ВЧ НОМЕР_1 від 20 січня 2021 року № 122 про накладення стягнення у вигляді суворої догани за порушення вимог статей 112 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України.
18 грудня 2023 року на електронну адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про уточнення (збільшення) позовних вимог, а саме, зобов'язання ВЧ НОМЕР_1 виплатити позивачу матеріальне і грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, зарахувати йому період вимушеного прогулу до вислуги років (як у календарному, так і пільговому обчисленні).
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року заяву позивача про уточнення позовних вимог від 18 грудня 2023 року залишено без розгляду.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки заява про збільшення позовних вимог подана із порушенням порядку, визначеного статтею 47 КАС України, то така підлягає поверненню без розгляду.
Не погодившись із постановленою ухвалою, її оскаржив позивач, який із покликанням на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для вирішення справи, просить таку скасувати.
У доводах апеляційної скарги вказує, що до суду неодноразово було подано заяви про введення в оману суду та використання неправдивої інформації, однак зазначені заяви не були приєднані до справи та не були розглянуті, що, на думку позивача, свідчить про упередженість судді.
У відповідь на подану апеляційну скаргу відповідач подав відзив, в якому заперечує проти вимог скарги, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, просить відмовити у задоволенні вимог апелянта, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Через підсистему «Електронний суд» до апеляційного суду позивачем 12.06.2024, 02.07.2024, 18.07.2024, 06.08.2024, 22.08.2024 були подані додаткові пояснення та заперечення на відзив.
Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на ухвалу суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду, суд апеляційної інстанції, у відповідності до частини другої статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), призначив справу до розгляду у судовому засіданні.
В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи апеляційним судом, однак в судове засідання не з'явився.
Згідно положень частини другої статті 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів встановила наступне.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Реалізація порушеного чи оспорюваного права відбувається шляхом пред'явлення позову у формі позовної заяви до суду першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частинами першою та другою статті 160 КАС України встановлено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга статті 171 КАС України).
Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно до частини першої статті 47 КАС України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
За правилами статті 166 КАС України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення, а підставою позову обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які складаються із фактів, що тягнуть за собою певні правові наслідки: зміну чи припинення правовідносин.
Розміром позову є кількісна характеристика позовних вимог. Отже, збільшення або зменшення розміру позовних вимог може відбутися шляхом зміни кількісних характеристик позовних вимог, але в межах спірних правовідносин.
Проаналізувавши наведені процесуальні норми, суд апеляційної інстанції зазначає, що після відкриття провадження у справі за предметом позову, визначеним прохальною частиною позовної заяви, позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши відповідну заяву. При цьому, норми КАС України дозволяють позивачу скористатись таким правом до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
В адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов'язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин). Під час розгляду справи суд зв'язаний предметом і обсягом заявлених позивачем вимог.
Вказаний принцип знайшов своє відображення у частині другій статті 9 КАС України, в якій вказано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Цей принцип також передбачає, що особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 14 вересня 2021 року на 10:00 год.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 січня 2022 року закрито підготовче провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 10 лютого 2022 року на 11:30 год.
Однак, заява ОСОБА_1 про уточнення (збільшення) позовних вимог надійшла на електронну адресу суду лише 18 грудня 2023 року.
Враховуючи особливості розгляду справ за правилами загального позовного провадження позивач у спірних правовідносинах мав право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання. Оскільки підготовче засідання було закінчено 11 січня 2022 року, то така заява могла бути подана до 11 січня 2022 року відповідно.
У той же час заяву про збільшення розміру позовних вимог позивач подав 18 грудня 2023 року, тобто з пропуском строку для вчинення такої процесуальної дії.
Відтак, суд першої інстанції прийшов до правомірного та обґрунтованого висновку про пропуск позивачем встановленого частиною першою статті 47 КАС України строку для скористання наданим процесуальним правом подати заяву про зміну предмету або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог.
Твердження позивача про те, що суду неодноразово було подано заяви про введення в оману суду та використання неправдивої інформації, однак зазначені заяви не були приєднані до справи та не були розглянуті не підтверджені жодними доказами, ба більше, не впливають на правомірність оскаржуваної ухвали, прийнятої у зв'язку із пропуском позивачем строку для подання заяви про збільшення позовних вимог.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до пункту 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної ухвали суд першої інстанцій не допустив неправильного застосуванням норм матеріального права чи порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для її скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 243, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року про залишення заяви про уточнення позовних вимог без розгляду у справі № 299/2738/21 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В. С. Затолочний
судді А. Р. Курилець
М. А. Пліш
Повне судове рішення складено 12.09.24