12 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/26593/23 пров. № А/857/6173/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача Шинкар Т.І.,
суддів Іщук Л.П.,
Обрізка І.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Крутько О.В.), ухвалене в порядку письмового м.Львів 20 лютого 2024 року, у справі №380/26593/23 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання протиправними дій,
14.11.2023 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Державної служби України, та враховуючи уточненні позовні вимоги просив: визнати неналежними рекомендації Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 21.03.2023 за № 203-2917/201 «Про підготовку довідок для перерахунку пенсій» та такими, що суперечать положенням пункту п'ятого «Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45; зобов'язати Державну службу України з надзвичайних ситуацій з вини якої відбулось порушення прав ОСОБА_1 при формуванні довідки № 46-ДВ/5807 про розмір його грошового забезпечення, забезпечити відновлення порушених прав ОСОБА_1 шляхом виготовлення Головним управлінням ДСНС України у Львівській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 за відповідною посадою у строгій відповідності до вимог п.5 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2024 року в позові відмовлено.
Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що уповноваженим органом для складання та видачі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача є Головне управління ДСНС України у Львівській області. Суд першої інстанції зазначив, що оскільки вказаний орган самостійно, у порядку встановленому чинним законодавством, уповноважений складати і видати позивачу відповідну довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, а тому відсутні підстави для зобов'язання відповідача - Державну службу України з надзвичайних ситуацій будь яким чином вплинути на Головне управління ДСНС України у Львівській області при виготовленні відповідної довідки для позивача. Суд першої інстанції виснував, що оскаржуваний лист не є нормативно-правовим актом та правовим актом індивідуальної дії у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України, тобто не є рішенням суб'єкта владних повноважень.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2024 року та ухвалити нове, яким позов задовольнити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що керуючись рекомендаціями ДСНС України при складані довідки №46-ДВ/5807 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 Головне управління ДСНС України у Львівській області діяло всупереч вимогам статті 19 Конституції України, а відтак з порушенням прав позивача, в наслідок чого розмір належної йому премії було знижено з 261% до 14% посадового окладу. На думку скаржника, що зменшення відсоткового значення розміру належної йому премії відбулося внаслідок протиправних дій Головного управління ДСНС України у Львівській області, до яких спонукали саме рекомендації відповідача від 21.03.2023 за №203-2917/201.
Враховуючи положення статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.
Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає.
З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в складі Головного управління МНС України у Львівській області, звільнений у відставку за станом здоров'я з посади начальника цивільного захисту.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за вислугу років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21.02.2023 у справі № 380/1122/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області задоволено частково. Зобов'язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 пенсії. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
На виконання рішення суду Головним управлінням ДСНС у Львівській області виготовлено та видано довідку від 09.05.2023р. №46-ДВ/5807 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023, згідно якої відповідно до постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 розмір посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення за відповідною посадою, за нормами, чинними на 01 січня 2023, за посадою начальник управління цивільного захисту ГУ МНС України у Львівській області становить: посадовий оклад 10310,00 грн, оклад за військовим (спеціальним) званням: полковник служби ЦЗ - 2250,00 грн, надбавка за вислугу років (50%) 6280,00 грн, надбавка за особливості проходження служби (50%) 9420,00 грн, надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) 1546,50 грн, премія (14%) 1443,40 грн., всього 31249,90 грн.
Як це встановлено судом першої інстанції, Державна служба України з надзвичайних ситуацій направила територіальним органам, підрозділам центрального підпорядкування, закладам освіти системи ДСНС лист від 21.03.2023 за №203-2917/201 «Про підготовку довідок для перерахунку пенсій», у якому вказала, що розмір грошового забезпечення у довідці повинен відповідати розміру грошового забезпечення за відповідною (аналогічною) посадою (приклад розрахунку наведено у додатку). Такий розмір грошового забезпечення досягається за рахунок зменшення надбавки за особливості проходження служби (може бути менше 50% відсотків) та щомісячної премії (не може бути менше 10 відсотків). У листі зазначено, що цей лист не містить нових норм і має виключно інформаційний характер.
Не погоджуючись з рекомендаціями Державної служби України з надзвичайних ситуацій, які враховувались при видачі йому довідки на виконання рішення суду, позивач звернувся з позов, вважаючи свої права порушеними.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб визначає Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII).
Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
При обчисленні пенсій відповідно до частин сьомої-десятої цієї статті в розрахунок включаються щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством на день призначення цих пенсій (ст. 43 Закону № 2262-XII ).
Частиною 18 ст. 43 Закону № 2262-XII визначено, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 та 4 ст. 63 Закону № 2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
На реалізацію законодавчих приписів Кабінетом Міністрів України прийнято Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45 (далі Порядок), пунктом 1 якого визначено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.2 Порядку Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи).
Пунктом 3 Порядку також визначено, що довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Згідно з п. 5 вказаного Порядку під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Додатком 2 до цього Порядку є форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій.
Отже, як це правильно зазначив суд першої інстанції, законодавством визначено порядок та підстави формування і видачі довідок про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій. При цьому встановлено, що такі довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Так, позивач проходив службу в складі Головного управління МНС України у Львівській області та був звільнений у відставку за станом здоров'я з посади начальника цивільного захисту.
Відповідно до постанови КМУ від 21.01.2013 № 33 правонаступником Головного управління МНС України у Львівській області є Головне управління ДСНС у Львівській області. Головне управління ДСНС України у Львівській області 15.03.2013 зареєстроване юридичною особою код ЄДРПОУ 38627339.
Отже, уповноваженим органом для складання та видачі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача є Головне управління ДСНС України у Львівській області, як це слушно зауважив суд першої інстанції.
Апеляційний суд погоджується з виносками суду першої інстанції, що оскільки, вказаний орган самостійно, у порядку встановленому чинним законодавством, уповноважений складати і видати позивачу відповідну довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, в тому числі на виконання судового рішення у конкретній справі №380/1122/23, яке стосується прав позивача, а відтак відсутні підстави для зобов'язання відповідача - Державну службу України з надзвичайних ситуацій будь яким чином вплинути на Головне управління ДСНС України у Львівській області при виготовленні довідки для перерахунку пенсії позивача.
Положеннями статті 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У Рішенні Конституційного Суду України від 25 листопада 1997 року № 6-зп Суд зазначив, що частину другу статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що кожен, тобто громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх рішення, дія чи бездіяльність порушують або ущемляють права і свободи громадянина України, іноземця, особи без громадянства чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді.
Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, у Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 5 КАС України.
При цьому обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Отже, адміністративне судочинство спрямоване на справедливе вирішення судом спорів з метою захисту саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Обов'язковою умовою визнання протиправними рішень суб'єкта владних повноважень є доведеність позивачем порушених його прав та інтересів цим рішенням суб'єкта владних повноважень.
Крім того, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для відновлення порушеного права у зв'язку із прийняттям рішення суб'єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав.
Отже суд апеляційної інстанції констатує, що рекомендації, наведені у листі ДСНС від 21.03.2023р. за №203-2917/201 «Про підготовку довідок для перерахунку пенсій» не можна визначити документом, який містить норми права загальної або індивідуальної дії, оскільки такий не породжує певних правових наслідків та його висновки не мають обов'язкового характеру, а отже не порушують реальних прав позивача.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції не вбачає порушеного права позивача та підстав для його відновлення шляхом визнання неналежними рекомендацій Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 21.03.2023 за № 203-2917/201 «Про підготовку довідок для перерахунку пенсій».
Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
З огляду на викладене, враховуючи положення статті 316 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні викладено підстави відмови в задоволенні позовних вимог, на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2024 року у справі №380/26593/23 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т. І. Шинкар
судді Л. П. Іщук
І. М. Обрізко