П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
12 вересня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/18281/21
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача - Турецької І. О.,
суддів - Градовського Ю. М., Шеметенко Л. П.
за участі секретаря Алексєєвої Н. М.
представника ТДВ «ПМК №98» - адвоката Сухорученко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про витребування доказів у справі за позовом Державної служби геології та надр України до Товариства з додатковою відповідальністю «Пересувна механізована колона №98» про анулювання спеціального дозволу на користування надрами №5863 від 29.10.2013
01 жовтня 2021 року Державна служба геології та надр України звернулася до суду першої інстанції з позовом в якому просила припинити право користування надрами, шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №5863 від 29.10.2013, наданого Товариству з додатковою відповідальністю «Пересувна механізована колона №98» (далі - ТДВ «ПМК №98»).
В обґрунтування заявленого позову Державна служба геології та надр України заявляє про порушення ТДВ «ПМК №98» статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», статті 24 Кодексу України про надра, пункту 4 Особливих умов спеціального дозволу на користування надрами № 5863 від 29.10.2013 та пунктів 1.1, 5.3, 7.2 Угоди про умови користування надрами № 5863 від 12.04.2016.
Пояснюючи обставини звернення до суду, Державна служба геології та надр України покликається на частину 2 статті 26 Кодексу України про надра, де вказано, що право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4,5,6 цієї статті, у разі незгоди користувачів - у судовому порядку.
За твердженням Державної служби геології та надр України, підставою для припинення ТДВ «ПМК №98» права користування надрами стало порушення пункту 5 частини 2 статті 26 Кодексу України про надра, в якому зазначено, що право користування надрами припиняється у разі: використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр.
На виконання наведених вище законодавчих вимог, як указує позивач, він, 06.04.2021 направив листа №5176/01/07-21 на адресу відповідача з проханням надати в 15-денний строк, з моменту отримання листа, власну позицію (згоду/незгоду) на припинення права користування надрами, шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами у зв'язку з порушення вимог передбачених спеціальними дозволами.
За результатами розгляду даної справи, Одеський окружний адміністративний суд ухвалив рішення про задоволення позову Державної служби геології та надр України про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 5863 від 29.10.2013 року, наданого ТДВ «ПМК №98».
Вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, ТДВ «ПМК №98», в апеляційній скарзі, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Зміст апеляційної скарги зводиться до необізнаності скаржника з наказами, прийнятими Державною службою геології та надр України, а саме: про зупинення дії спеціального дозволу №5863 на користування надрами, приписів, прийнятих за результатами проведення перевірки, про яку також не попереджали, листів, де зазначалося про встановлення терміну для усунення порушень.
Адвокат Сухорученко В.В. у судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав пропозицію суду щодо витребування доказів від Державної служби геології та надр України.
Державна служба геології та надр України, будучи належним чином повідомлена про місце, день та час судового засідання, не направила свого представника для участі у судовому засіданні.
Колегія суддів, перевіряючи доводи ТДВ «ПМК №98» щодо необізнаності з рішеннями, які приймала Державна служба геології та надр України, установила таке.
В матеріалах справи (т.1 а.с.20-29) міститься акт Азово - Чорноморського міжрегіонального відділу Державної служби геології та надр України від 02.09.2019 №46/5863-9 про недопущення ТДВ «ПМК №98» його посадових осіб до планової перевірки, а також припис №277/14-01 від 06.09.2019, що прийнятий за результатами цього акта.
В акті про недопущення до перевірки від 02.09.2019 №46/5863-9 вказано про його направлення разом з приписом на юридичну адресу ТДВ «ПМК №98» супровідним листом з описом вкладення.
В матеріалах справи відсутні докази направлення вказаних документів на адресу ТДВ «ПМК №98».
Також в матеріалах справи відсутні докази направлення на адресу ТДВ «ПМК №98» наказу Державної служби геології та надр України від 09.09.2020 №394 про проведення позапланової перевірки, акта, складеного за результатами її проведення від 05.11.2020 №27/5863/0 та прийнятого припису від 13.11.2020 №231-14/01 (т.1 а.с.41-69)
В акті позапланової перевірки вказано, що його направлено за юридичною адресою ТДВ «ПМК №98» рекомендованим листом №234-14/01 від 13.11.2020 з описом, аналогічний запис є в приписі.
Передумовою для ухвалення рішення про витребування доказів, колегія суддів вважає приписи частини 4 статті 9 КАС України, де встановлено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Отже, зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі зобов'язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні.
Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частини 3 статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно частини 3 статті 80 КАС України про витребування доказів, за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів, суд постановляє ухвалу.
Слід зазначити, що відповідно до частини 8 статті 80 КАС України, у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Керуючись статтями 72, 77, 80, 308, 311, 321 КАС України, суд
Витребувати від Державної служби геології та надр України докази направлення на юридичну адресу Товариства з додатковою відповідальністю «Пересувна механізована колона №98» акта від 02.09.2019 №46/5863-9 про недопущення до планової перевірки, а також припису №277/14-01 від 06.09.2019.
Витребувати від Державної служби геології та надр України докази направлення на адресу Товариства з додатковою відповідальністю «Пересувна механізована колона №98» наказу від 09.09.2020 №394 про проведення позапланової перевірки, акта, складеного за результатами її проведення від 05.11.2020 №27/5863/0 та прийнятого припису від 13.11.2020 №231-14/01, а саме: витребувати копію рекомендованого листа №234-14/01 від 13.11.2020 з описом.
Наведені вище докази направити до суду апеляційної інстанції у десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали, через підсистему «Електронний суд».
Копію ухвали направити сторонам, які беруть участь у справі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Доповідач - суддя І. О. Турецька
суддя Ю. М. Градовський
суддя Л. П. Шеметенко