12 вересня 2024 року м. Дніпросправа № 160/1121/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 березня 2024 року (суддя Ільков В.В.)
у справі №160/1121/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо виплати пенсії позивачу у розмірі десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 01.04.2019, з 01.03.2022, з 01.03.2023;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплачувати позивачу пенсію без обмеження її максимального розміру з урахуванням щорічної індексації, починаючи з 01.04.2019, з 01.03.2022, з 01.03.2023;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови позивачу установити та виплачувати з 01.07.2021 щомісячну доплату у розмірі 2 000 грн. до призначеної пенсії у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з урахуванням раніше виплачених сум без обмеження максимального розміру пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві установити та виплатити позивачу з 01.07.2021 щомісячну доплату у розмірі 2 000 грн. до призначеної пенсії у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з урахуванням раніше виплачених сум без обмеження максимального розміру пенсії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку у відповідача-1 та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Відповідач-1 у порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» №713 від 14.07.2021 при здійсненні перерахунку пенсії на виконання судового рішення здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019, після чого пенсія перестала включати доплату у розмірі 2000,00 грн. На звернення позивача щодо поновлення виплати йому доплати у розмірі 2000 грн. відповідачем-1 відмовлено у проведенні відповідних виплат. Крім того, позивач стверджує про протиправне обмеження його пенсії максимальним розміром при здійсненні її перерахунків 01.04.2019, 01.03.2022 та 01.03.2023.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 залучено до участі у справі №160/1121/24 у якості співвідповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оскільки позивач зареєстрований за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг і виплату/призначення/перерахунок пенсії, тощо у подальшому має здійснювати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 березня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 з 01.07.2021 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн., передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн., передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», починаючи з 01.07.2021 з урахуванням виплачених сум.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром під час здійснення перерахунку, нарахування та виплати пенсії з 01.04.2019, з 01.03.2022, та з 01.03.2023.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу без обмеження пенсії максимальним розміром, з 01.04.2019, з 01.03.2022 враховуючи індексацію пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. №118 без обмеження її максимальним розміром; з 01.03.2023 з урахуванням індексації, установленої згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», без обмеження її максимальним розміром.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Суд за встановлених у справі обставин дійшов висновку про безпідставну відмову в нарахуванні та виплаті доплати у розмірі 2000,00 грн., оскільки перерахунок пенсії з урахуванням нової довідки про розмір грошового забезпечення проведено позивачу на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2023 у справі №160/20091/24, що не є законодавчо встановленою умовою, за якою виплата такої доплати не здійснюється.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача-1 виплачувати позивачу пенсію без обмеження її максимального розміру з урахуванням щорічної індексації, починаючи з 01.04.2019, з 01.03.2022 та з 01.03.2023, суд, виходячи із правового регулювання спірного питання, визнав протиправними дій відповідача-1 щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром, оскільки у правовідносинах щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром застосуватися мають саме норми Закону № 2262-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, відтак обмеження максимального розміру пенсії позивача не повинно бути застосовано. Стосовно наявності положень про підвищення розміру пенсії у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, в постановах Кабінету Міністрів №118 та №168 суд зазначив, що за загальним правилом вирішення колізій, яке передбачене частиною третьою статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач-2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне та не об'єктивне дослідження судом обставин справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Скаржник зазначає, що у спірних відносинах пенсійний орган діяв у межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачений постановами Кабінету Міністрів України №712, а також №118 та №168. Скаржник наполягає на тому, що оскільки розмір пенсії позивача перерахований на виконання рішення суду і збільшення пенсії за період з 01.03.2018 по 01.07.2021 перевищує 2000 грн, підстави для встановлення до розміру пенсії позивача щомісячної доплати у сумі 2000 грн відсутні.
Також скаржник вказує, що Законом №2262-ХІІ встановлено, що розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, тому пенсійним органом правомірно обмежувався розмір пенсії максимальним її розміром. Відповідач-2 вважає помилковим посилання суду на Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016, оскільки цим Рішенням визнано такими, що не відповідають Конституції України , положення ч.7 ст.43 Закону №2262-ХІІ. Однак положення Закону №3668 є чинними та неконституційними не визначались, а тому обов'язкові до застосування.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Визначаючи межі апеляційного перегляду справи, суд апеляційної інстанції виходить з того, що рішення суду першої інстанції оскаржено відповідачем в частині задоволених позовних вимог, у зв'язку з чим судом апеляційної інстанції надається оцінка рішенню суду на предмет його законності та обґрунтованості в цій же частині.
Питання законності та обґрунтованості рішення суду в частині незадоволених позовних вимог не є предметом перегляду судом апеляційної інстанції в межах цього апеляційного провадження.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач - ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ.
З 01 липня 2021 року позивачу встановлено щомісячну доплату до пенсії у сумі 2000 грн., передбачену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2023 у справі №160/20091/23, яке набрало законної сили 16.11.2023, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 77% грошового забезпечення згідно зі статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII, Постановою Кабінету Міністрів від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та Постановою Кабінету Міністрів від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільненні з військової служби, та деяких інших категоріям осіб», починаючи з 01.01.2018, з врахуванням проведених раніше виплат.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 77% від суми грошового забезпечення на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.10.2021 №10967, з урахуванням 100% підвищення з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.04.2019.
На виконання означеного рішення суду відповідач-1 здійснив перерахунок пенсії ОСОБА_1 , однак після здійснення перерахунку, застосувавши при цьому обмеження пенсії максимальним розміром, що підтверджується протоколами розрахунку пенсії (дата розрахунку 15.12.2023), припинив нарахування щомісячної доплата до пенсії, встановленої Постановою Кабінету Міністрів України №713 (а.с.33, 34).
За даними пенсійного органу розмір пенсії позивача за вислугу років станом на 01.036.2018 становив 7576,80 грн., розмір пенсії, обчислений на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2023 у справі №160/20091/23, на 01.07.2021 склав 21062,12 грн.
Також у наданій представнику позивача відповіді листом від 18.12.2023 №2600-0202-8/248136 ГУ ПФУ в м. Києві повідомив, що оскільки рішенням суду від 16.10.2023 у справі №160/20091/23 не покладено зобов'язань щодо проведення перерахунку без обмеження максимальним розміром, після виконання цього рішення розмір пенсії до виплати визначається з урахуванням обмеження пенсії максимальним розміром.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №118 від 16.02.2022 позивачу з 01.03.2022 проведено перерахунок пенсії з підвищенням на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом 2 цієї постанови, з обмеженням пенсії максимальним розміром. З урахуванням індексації ОСНП в сумі 2948,70 грн розмір пенсії з надбавками становив на 01.03.2022 - 24534,32 грн. З урахуванням максимального розміру пенсії - 19340,00 грн.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 24.02.2023 позивачу з 01.03.2023 проведено перерахунок пенсії з підвищенням на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом 1 цієї постанови, також з обмеженням пенсії максимальним розміром. З урахуванням індексації ОСНП (2022) - в сумі 2948,70 грн, (2023) - 1500,00 грн, розмір пенсії з надбавками становив на 01.03.2023 - 26074,07 грн. З урахуванням максимального розміру пенсії - 20930,00 грн.
За позицією пенсійного органу внаслідок проведеного перерахунку пенсії на виконання рішення суду сума збільшення пенсії під час її перегляду перевищує 2000.00 грн., тому підстави для проведення позивачу перерахунку за нормами постанови Кабінету Міністрів України №713 відсутні.
Також нарахувавши позивачу індексацію пенсійної виплати відповідно до постанов Кабінету Міністрів України №118 від 16.02.2022 та №168 від 24.02.2023, пенсійний орган вказує, що оскільки розмір пенсії позивача перевищує передбачений законом максимальний розмір, підстави для виплати пенсії без обмеження максимальним розміром відсутні.
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції.
Стосовно правомірності відмови відповідача у виплаті позивачу щомісячної доплати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з 01.07.2021 суд зазначає таке.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано ст. 63 Закону №2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
У преамбулі Постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 зазначено, що ця постанова прийнята з метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб.
Відповідно до цієї Постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 установлено з 1 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 року, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 1 березня 2018 року, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 року або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
Особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, пенсії яких переглядалися (перераховувалися) після 1 березня 2018 року (крім перерахунку пенсій на виконання Закону України від 24 березня 2022 р. №2146-IX «Про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо пенсій в разі втрати годувальника»), щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 1 липня 2021 року.
В спірному випадку перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 зумовлений набранням законної сили рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2023 у справі №160/20091/23, яким зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 77% від суми грошового забезпечення на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.10.2021 №10967, з урахуванням 100% підвищення з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.04.2019.
В свою чергу, довідка ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.10.2021 №10967 сформована з врахуванням рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, яке набрало законної сили 05 березня 2019 року і яким визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Уряду України від 21 лютого 2018 року №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45.
З огляду на викладене, проведений позивачу перерахунок пенсії здійснено не з підстави винесення постанови уряду щодо проведення перерахунку пенсії чи зміни складових грошового забезпечення, а направлений на відновлення порушеного права позивача на отримання пенсії в належному розмірі на підставі виданої нової довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.10.2021 №10967, право на отримання якої виникло до 01.03.2018.
За наведеним вище змістом постанови Кабінету Міністрів України №713 особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-ХІІ до 01.03.2018, установлено щомісячну доплату в розмірі 2000,00 грн., виплата якої не здійснюється у разі, коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому пункту 1 цієї постанови, переглядалися (перераховувалися) після 1 березня 2018 року і розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився більше ніж на 2000 грн.
При цьому проведенням перерахунку пенсії у розумінні постанови Кабінету Міністрів України №713 є її перерахунок у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
Отже, оскільки перерахунок пенсії позивача проведений пенсійним органом на виконання судового рішення з метою відновлення його порушеного права на належний розмір пенсії, право на отримання якого виникло у позивача до 01.03.2018, тобто такий перерахунок не пов'язаний зі зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, суд апеляційної інстанції вважає, що позивач має право на отримання передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №713 доплати в розмірі 2000,00 грн.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно правової позиції Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2022 року у справі №420/2473/22, яка врахована судом першої інстанції, мета прийняття Урядом Постанови №713 свідчить про те, що перерахунок пенсі, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 постанови №713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону №2262-ХІІ має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення постанови №713, а саме: зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом в постанові від 02 березня 2023 року в справі №600/870/22-а, від 04 квітня 2023 року у справі № 380/25987/21, від 18 квітня 2023 року у справі №560/6528/22, від 24 травня 2023 року по справі №400/2732/22, від 17.10.2023 у справі №580/1149/23, від 17.10.2023 у справі №300/338/23.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність дій пенсійного органу щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн. згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Стосовно позовних вимог в частині оскарження дій відповідача-1 щодо обмеження призначеної на підставі Закону №2262-XII пенсії позивача максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
01 жовтня 2011 року набрав чинності Закон №3668-VI від 08 липня 2011 року «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», статтею 2 якого обмежено максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), в тому числі, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
В той же час, Законом №3668-VI внесені зміни у ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-XII, яку викладено в редакції Закону №3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Отже, обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом №3668-VI, яким внесені зміни у статтю 43 Закону №2262-XII шляхом викладення її в редакції Закону №3668-VI.
Тобто положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 надано оцінку такому правовому регулюванню та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII (щодо обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців).
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20 грудня 2016 року.
Разом з тим, положення статті 2 Закону №3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин, змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Наведене є свідченням наявної колізії між Законом №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 та Законом №3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-XII.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, у спірних правовідносинах відповідачем надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону №3668-VI.
В той же час суд враховує, що питання розв'язання наявної колізії в частині застосування до спірних правовідносин (предметом яких є правомірність обмеження максимального розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII), норм матеріального права, а саме: Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 та Закону № 3668-VI, було предметом дослідження Верховним Судом, висновки якого викладені в постанові №400/2085/19 від 16.12.2021.
В цьому судовому рішенні Верховний Суд зазначив таке.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі» Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Водночас положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI.
Суд також зауважує, що на час виникнення спірних правовідносин законодавцем не вносились будь-які зміни до правових норм, якими врегульовано питання обчислення пенсії особам з числа військовослужбовців, зокрема, до ч.7 ст. 43 Закону №2262-ХІІ.
Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, є протиправним.
З приводу застосування пенсійним органом положень постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118, від 24.02.2023 №168, суд апеляційної інстанції, окрім зазначеного вище, зазначає таке.
16.02.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», пунктом 2 якої установлено, що з 1 березня 2022 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Підвищення пенсії, передбачене абзацом першим цього пункту, встановлюється додатково до щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (Офіційний вісник України, 2021 р., №57, ст. 3525).
Підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31 грудня 2021 р. відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім перерахунків пенсії, що проводилися у період з 1 січня 2021 р. до 28 лютого 2022 р. за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до частини четвертої статті 63 зазначеного Закону.
Підвищення пенсії, передбачене цим пунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
24.02.2023 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році».
Пунктом 1 цієї постанови Кабінету Міністрів України №168 встановлено, що з 01 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197.
Відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України №168 з 01 березня 2023 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Пунктом 10 цієї постанови №168 установлено, що:
у разі коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії;
розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.
В спірному випадку позиція пенсійного органу, який не заперечує право позивача на перерахунок пенсії з 01.03.2022 та з 01.03.2023 на підставі наведених положень постанов Кабінету Міністрів України №118 та 168, полягає в тому, що ці постанови містять умову щодо підвищення розміру пенсії на коефіцієнт збільшення в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
З цього приводу суд апеляційної інстанції зазначає, що виходячи з загальних правил ч.3 ст. 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
У спірних правовідносинах наведені положення постанов Кабінету Міністрів України №118 та №168 не відповідають приписам Закону №2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, які є спеціальними, тому відповідач мав застосовувати саме вказані норми Закону №2262-XII.
Виходячи з наведених обставин в їх сукупності, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправне обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення.
Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 березня 2024 року у справі №160/1121/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Н.А. Бишевська
суддя Я.В. Семененко