12 вересня 2024 року м. Дніпросправа № 202/5330/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 травня 2024 року (суддя Мачуський О.М.)
у справі №202/5330/24
на позовом ОСОБА_1
до Державної служби України з безпеки на транспорті
про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Шурина І.В. звернулася до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просила визнати незаконною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованого в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 04.04.2024 серії АА №00018498.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваною постановою позивачку притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП за те, що позивачка як відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 16,258% (2,925 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 18 тон, навантаження на одиночну вісь транспортного засобу на 7,009% (0,806 тон), при дозволеному максимальному навантаженні на вісь 11,5 тон. Представник позивачки вважає, що вказана постанова є протиправною, не відповідає фактичним обставинам справи. Представник позивачки зазначає, що відповідно до договору оренди транспортного засобу від 21.12.2022 позивачка передала автомобіль у користування (оренду) ТОВ «Бігтрейд Дніпро» строком на три роки і саме ТОВ «Бігтрейд Дніпро» до 21.12.2025 є користувачем вказаного автомобіля.
Таким чином, позивачка не є суб'єктом адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.132-1 КУпАП. Також, на думку представника позивачки, оскаржувана постанова не в повній мірі відповідає вимогам Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, затвердженій Наказом Мініфраструктури №512 від 27.01.2021, оскільки не містить певної інформації, що ставить під сумнів твердження відповідача про перевищення встановлених законодавством вагових норм. Також відповідачем в оскаржуваній постанові допущено розбіжності в розмірі «Виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу». Таким чином, представник позивачки зазначає, що незважаючи на те, що позивачка не є суб'єктом відповідальності за правопорушення за ст. 132-1 КУпАП, очевидним є відсутність й об'єктивної сторони правопорушення, оскільки фактично перевантаження на осі вантажного автомобіля допущено не було.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 травня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Суд виходив з того, що відповідачем належними та допустимими доказами підтверджено факт вчинення позивачкою правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. Суд встановив, що оскаржувана постанова містить інформацію, передбачену ст. 283 КУпАП та Порядком №1174, складена за формою, зазначеній у додатку 1 до Інструкції №512. Фіксація адміністративного правопорушення здійснена за допомогою технічного засобу WIM 20, WAGA-WIM35, зав. №7, який відповідає вимогам ТУ та ДСТУ 8809:2018, ДСТУ OIML R 134 - 1:2010, є справним та придатним до експлуатації, що підтверджується свідоцтвами про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювання техніки №04/4445, № 1626, №1627, що чинні до 22.11.2024. Щодо посилань представника позивачки на те, що позивачка не є суб'єктом адміністративного правопорушення, суд встановив, що дійсно матеріалами справи підтверджується, що позивачка передала транспортний засіб марки DAF моделі AE 95 XF 380, д.н. НОМЕР_1 , в оренду (тимчасове володіння) ТОВ «Бігтрейд Дніпро» строком до 21.12.2025. Разом з тим, відповідно до Порядку №1197 відомості про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів не внесені, у звязку з чим відповідальною особою за вчинення адміністративних правопорушень є позивачка як особа, за якою зареєстрований транспортний засіб.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачка, через свого представника, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що викладені у рішенні висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовані норми матеріального права, неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. Скаржник зазначає, що судом не надано оцінки поданим стороною позивачки доказам на підтвердження факту передачі права користування автомобілем марки DAF моделі AE 95 XF 380, д.н. НОМЕР_1 , Товариству з обмеженою відповідальністю «Бігтрейд Дніпро», внаслідок чого невірно визначено належного суб'єкта відповідальності за вказане правопорушення. Скаржник наполягає на тому, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», несе виключно автомобільний перевізник і це узгоджується з усталеною судовою практикою Верховного Суду. Норми Закону щодо відповідальності за перевантаження транспортного засобу кореспондується із положеннями статті 132-1 КУпАП. Однак, суд першої інстанції необ'єктивно та односторонньо прийняв аргументи відповідача і, як наслідок, фактично надав позивачу у даних правовідносинах статусу автомобільного перевізника.
В поданих суду додаткових поясненнях скаржник вказує, що відповідно до інформації з онлайн-сервісу «ШЛЯХ», розміщеному на офіційному веб-сайті Укртрансбезпеки, автомобіль DAF моделі AE 95 XF 380, д.н. НОМЕР_1 , зареєстровано на обліку за ТОВ «Бігтрейд», як за автомобільним перевізником. Посилаючись на ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», скаржник зазначає, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм. Отже, відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів несуть саме перевізники. Таким чином, за твердженням скаржника спірним у цій справі є питання правомірності стягнення саме з позивачки як власника транспортного засобу адміністративно-господарських санкцій та визначення такого власника перевізником.
Також суд першої інстанції, приймаючи до уваги розрахунки маси та навантаження на одну вісь автомобіля марки DAF моделі AE 95 XF 380, д.н. НОМЕР_1 , запропоновані відповідачем, не зробив жодного аналізу нормативно-правових норм, якими передбачено порядок та спосіб отримання цих показників, у зв'язку з чим суд першої інстанції безпідставно зробив висновки про правильність замірів загальної маси автомобіля та навантаження на одну вісь та вирахував відсоток перевищення встановлених законодавством норм навантаженості. Скаржник вказує, що єдиною методикою виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі в Україні є лише Методика виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі, розроблена Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом Державної служби автомобільних доріг України, затверджена заступником голови Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор), атестована у відповідності з ГОСТ 8.010-99 Національним науковим центром "Інститут Метрології", свідоцтво про атестацію №02-84-08. Разом із тим, вказана методика не розповсюджується на транспорті засоби з рідким вантажем або вантажем, що змінює розподіл навантажень на вісі транспортного засобу в русі (тобто з сипучим вантажем). Враховуючи відсутність на час проведення габаритно-вагового контролю методики визначення параметрів фактичної маси та навантаження на вісь щодо рідких та сипучих вантажів, скаржник вважає, що судом першої інстанції не взято до уваги відсутність на час проведення зазначеного габаритно-вагового контролю правових підстав визначення перевищення нормативних вагових параметрів транспортного засобу та відповідно складання розрахунку плати за проїзд і застосування відповідачем адміністративно-господарського штрафу за перевищення вагових параметрів. Відтак, результати даного вимірювання не можна вважати достовірними, зважаючи на неможливість встановлення точного показника навантаження на кожну з осей транспортного засобу з відповідним сипучим вантажем, а тому відповідач при складанні оскаржуваних постанов діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачений чинним законодавством.
Відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, відповідно до поданого відзиву на апеляційну скаргу просить залишити рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване. Відповідач зазначає, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною 2 статті 122, частинами 2 і 3 статті 132-1 КУпАП, зафіксовані, у тому числі в автоматичному режимі, несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу. Позивачка, будучи власником транспортного засобу, як того вимагає Порядок внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2022 року №1145, не вжила заходів для внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру транспортних засобів. Твердження позивачки щодо належного користувача (ТОВ «Бігтрейд Дніпро») не відповідає дійсності. Особою, за якою зареєстрований транспорт DAF AE 95 XF 380, днз НОМЕР_2 , на час вчинення адміністративного правопорушення та розгляду справи про адміністративне правопорушення обліковується ОСОБА_1 . Відомості щодо користувача даного транспортного засобу (ТОВ «Бігтрейд Дніпро», як зазначає позивачка) відсутні.
По суті виявленого порушення відповідач зазначає, що перевищення нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР, було встановлено із врахуванням вимірів із урахуванням похибки вагових та габаритних параметрів транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортного засобу на ділянці автомобільної дороги.
Щодо твердження позивачки про необхідність врахування особливостей вантажу, оскільки пальне, що перевозилось, є рідким вантажем, відповідач зауважує, що перевізник має організовувати рух автомобільного транспорту (розміщення вантажу, швидкість руху тощо) таким чином, щоб не допускати зсуву вантажу на одну вісь. Саме перевищення вагових параметрів на одну вісь (будь-яку) під час руху автомобіля (в динаміці) спричиняє руйнування дорожнього покриття дороги і саме за це встановлена відповідальність. У контексті п.22.5 ПДР перевізник, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов'язаний обрати вагу, яка водночас не перевищуватиме як повну масу транспортного засобу, так і навантаження на осі, та вживати дій щодо закріплення вантажу під час перевезень. Крім того, питання переміщення вантажу (також і в разі гальмування) як то похибка у 2% враховуються як один із пунктів постанов про притягнення до відповідальності.
Щодо твердження позивачки про відсутність Методики, на підставі якої проводиться процес вимірювання (зважування) габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, відповідач зазначає, що вимога щодо необхідності використання Укртрансбезпекою або її територіальними органами Методики під час проведення габаритно-вагового контролю була закріплена у п. 19 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, №879. Але ця вимога виключена з 08.09.2017 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №671. Сама по собі відсутність методики не звільняє перевізників від відповідальності за свідоме перевищення вагових та габаритних параметрів транспортного засобу.
Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 04.04.2024 відповідачем складено постанову серія АА №00018498, згідно якої встановлено, що 01.04.2024 о 15 год 30 хв., за адресою М-30, км 949+608 (М-04, км 186+337), Дніпропетровська обл., автоматичним пунктом фіксації адміністративних порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб DAF AE 95 XF 380, днз НОМЕР_2 . Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР: перевищення загальної маси транспортного засобу на 16.25% (2.925 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 18 тон, навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 7.009% (0.806 тон), при дозволеному максимальному навантаженню на вісь 11.5 тон, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В постанові зазначені фактичні зафіксовані параметри транспортного засобу: кількість вісей - 2 шт.; спарені колеса - 2 вісь; відстань між вісями 1-2: 5710 мм; навантаження на вісь 1 - 8600 кг; 2 - 14650 кг; загальна маса - 23250 кг.
Також у постанові міститься посилання в Інтернеті на вебсайт, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом (за наявності) транспортного засобу в момент учинення правопорушення та ідентифікатор доступу.
Як вказано у цій постанові, правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі технічним засобом WIM 20, WAGA-WIM35, зав. №7.
Відповідність приладу автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів у русі WIM 20, WAGA-WIM35 вимогам Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.2016 №94, підтверджена свідоцтвами про повірку технічного засобу №04/4445; 1627; 1626 (строк дії до 22 листопада 2024 року).
За встановлених відповідачем обставин постановою від 04.04.2024 серія АА №00018498 на позивачку як відповідальну особу накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.
Правомірність означеної постанови є предметом судового розгляду у цій справі.
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для скасування спірної постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі.
Частиною 2 статті 132-1 КУпАП встановлена відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами у вигляді штрафу в розмірі:
п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно;
однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%;
двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%;
трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
Згідно з частиною 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За правилами ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-1 цього Кодексу, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису). Особливості накладення стягнення при розгляді справ без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 - 279-8 цього Кодексу.
Стосовно визначення особи, відповідальної за вказане правопорушення, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Судом встановлено, сторонами не заперечується, що позивачка ОСОБА_1 є власницею транспортного засобу марки DAF моделі AE 95 XF 380, д.н. НОМЕР_1 .
Відповідно до договору оренди транспортного засобу від 21.12.2022, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Насобіною Т.В., зареєстрованого в реєстрі за № 1414, позивачка передала автомобіль марки DAF моделі AE 95 XF 380, 1999 року випуску, д.н. НОМЕР_1 у користування (оренду) Товариству з обмеженою відповідальністю «Бігтрейд Дніпро» строком на 3 (три) роки.
На виконання умов вказаного договору оренди, згідно акту приймання - передачі від 21.12.2022 позивачка передала, а директор ТОВ «Бігтрейд Дніпро» С.Д. Зубік прийняв вказаний транспортний засіб. Сервісним центром МВС 1241 видано тимчасовий реєстраційний талон серії ХХР №021153, який підтверджує, що ТОВ «Бігтрейд Дніпро» є користувачем вказаного автомобіля строком до 21.12.2025.
Відповідно до ч.1 ст. 14-3 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, у випадках, передбачених статтею 279-7 цього Кодексу (ч.3 ст.14-3 КУпАП).
В свою чергу, статтею 279-7 КУпАП передбачені випадки звільнення від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, а саме: відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою про накладення адміністративного стягнення законної сили:
така особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу;
особа, яка користувалася транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.
Виходячи з приписів ст.14-3 КУпАП, суд першої інстанції правильно зазначив, що суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, можуть бути фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а також належний користувач транспортного засобу, за умови, що відомості про такого користувача внесені до Єдиного державного реєстру транспортних засобів. Тобто, фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, несе відповідальність на вказане правопорушення виключно за умови відсутності в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів відомостей про належного користувача.
Порядок ведення Єдиного державного реєстру транспортних засобів затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2020 №779.
У відповідності до пункту 4 Розділу II Порядку ведення ЄДРТЗ, внесення до ЄДРТЗ інформації про об'єкти обліку здійснюється в разі, зокрема, державної реєстрації транспортного засобу; перереєстрації транспортного засобу; зняття з обліку транспортного засобу; внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу; передачі права користування та/або розпорядження транспортним засобом іншій особі з видачею тимчасового реєстраційного талона.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2022 року №1145 затверджений Порядок внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, відповідно до п.3 якого підставою для внесення до Реєстру відомостей про належного користувача є електронна заява або заява, сформована та подана заявниками, якою визначено належного користувача безпосередньо власником транспортного засобу у зв'язку з передачею фізичній або юридичній особі транспортного засобу в користування.
За визначенням, наведеним в п.2 цього Порядку №1145, належний користувач - фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи (особа, яка виконує повноваження керівника юридичної особи) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу, які в разі внесення щодо них відомостей до Реєстру несуть відповідно до статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Отже, як правильно зазначено судом першої інстанції, внесенню до ЄДРТЗ підлягають лише власники транспортних засобів (фізичні та юридичні особи) або належні користувачі транспортних засобів, які несуть відповідальність, згідно правил встановлених статтею 14-3 КУпАП, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП лише у випадку такого їх внесення до ЄДРТЗ. Саме зазначені відомості надаються уповноваженій посадовій особі відповідача на її запит при розгляді нею справи про адміністративне правопорушення.
За відсутності відомостей про належного користувача у ЄДРТЗ, уповноваженій посадовій особі відповідача, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, надаються відомості про особу за якою зареєстрований транспортний засіб.
Внесення відомостей до ЄДРТЗ щодо належного користувача транспортного засобу є виключно правом особи, уповноваженої на подання відповідної заяви в порядку, передбаченому Порядком №1145.
При цьому, невнесення відомостей до ЄДРТЗ щодо належного користувача транспортного засобу, незалежно від підстав такого невнесення викликає автоматичне визначення відповідальною особою за вчинення адміністративних правопорушень саме особу, за якою зареєстрований транспортний засіб або ж керівника юридичної особи, за якою він зареєстрований (позивача).
Отже, у разі, якщо належний користувач не звертається до сервісного центру МВС з відповідною заявою Порядку №1145, особа за якою зареєстрований транспортний засіб або представник юридичної особи не позбавлений можливості внесення до ЄДРТЗ відомостей про належного користувача через веб-додаток, розміщений на офіційному веб- сайті Головного сервісного центру МВС або через Єдиний державний вебпортал електронних послуг особисто, що встановлено Порядком №1145.
За наведеного вище правового регулювання в контексті спірних відносин сам лише факт передачі позивачкою означеного вище транспортного засобу в користування іншої особи в даному випадку не впливає на статус позивачки як відповідальної особи в розумінні наведених вище правових норм, оскільки в установленому порядку до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомості про належного користувача вказаного транспортного засобу не вносились. Докази того, що позивачка, як власник транспортного засобу, вчиняла певні дії щодо внесення відомостей про належного користувача до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, в матеріалах справи відсутні, сторонами не подані.
Видача ТОВ «Бігтрейд Дніпро» тимчасового реєстраційного талону серії НОМЕР_3 , який підтверджує, що ТОВ «Бігтрейд Дніпро» є користувачем автомобіля DAF AE 95 XF 380, д.н.з НОМЕР_2 , до 21.12.2025, не позбавляє обов'язку подачі у встановленому порядку заяви про внесення до Реєстру відомостей про належного користувача.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що адміністративна відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху транспортного засобу DAF AE 95 XF 380, д.н. НОМЕР_1 , автомобільними дорогами покладається на власника такого транспортного засобу, яким є позивачка.
Суд апеляційної інстанції вважає помилковим доводи скаржника, що до спірних правовідносин слід застосовувати положення ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», згідно якої відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт несе виключно автомобільний перевізник.
В спірному випадку постановою від 04.04.2024 серія АА №00018498 позивачку притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до ч.2 ст.132-1 КУпАП.
Як зазначено вище, окремою нормою, а саме: статтею 14-3 КУпАП визначено особу, яка несе адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені, зокрема, ч.2 ст.132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі. І такою, відповідальною особою, не є перевізник в розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт».
Стаття 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачає окремий вид відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт у вигляді адміністративно-господарських штрафів, що, дійсно, застосовуються до автомобільного перевізника, яким в розумінні ст.1 цього Закону є фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
В той же час, жодних приписів щодо поширення положень цього Закону на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення, ані вказаний Закон, ані КУпАП не містять.
По суті виявленого відповідачем правопорушення суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Згідно статті 33 Закону України «Про автомобільний транспорт» №2344-ІІІ від 05.04.2001 рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Згідно абз.1 п.4 цих Правил №30 рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Відповідно до абз. 4 п.4 Правил №30 Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Згідно п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують:
- фактичної маси (пп. «б»):
Вантажні автомобілі: двовісний автомобіль - 18 тон; трьохвісний автомобіль - 25 тон (для трьохвісних автомобілів, якщо ведуча вісь обладнана здвоєними колесами та максимальне навантаження на кожну вісь не перевищує 9,5 тонни - 26 тон); чотирьохвісний автомобіль - 32 тони; чотирьохвісний автомобіль з двома рульовими вісями та ведучими вісями, оснащеними спареними колесами - 38 тон.
Комбіновані транспортні засоби: двовісний автомобіль (тягач) з двовісним напівпричепом - 36 тон; двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом - 40 тон; трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом - 40 тон; двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра - 42 тони; трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра - 44 тони.
Автопоїзди: двовісний або трьохвісний автомобіль з двовісним або трьохвісним причепом - 40 тон.
- навантаження на вісь (пп. «в»):
На одинарну вісь - 11,5 тонн,
На здвоєні осі, якщо відстань між осями: менш як 1 метр - 11.5 тонн; від 1 до 1,3 метра - 16 тонн; від 1,3 до 1,8 метра при неспарених колесах - 18 тонн; від 1,3 до 1,8 метра при спарених колесах, за умови, що навантаження на кожну вісь не перевищує 9,5 тонни - 19 тонн; від 1,3 до 1,8 метра чотирьохвісних автомобілів, ведучі вісі яких оснащені спареними колесами, за умови, що навантаження на кожну ведучу вісь не перевищує 11,5 тонни - 23 тонни; від 1,8 до 2,5 метра для причепів та напівпричепів - 20 тонн.
На строєні осі, в тому числі транспортних засобів спеціалізованого призначення (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів, якщо відстань між осями: 1,3 метра або менше - 21 тона; понад 1,3 до 1,4 метра - 24 тони.
Рух транспортних засобів та їх составів, фактична маса та навантаження на вісь яких перевищують параметри, визначені підпунктами «б» та «в» цього пункту, у разі перевезення подільних вантажів забороняється.
Виходячи з наведених положень ПДР, відповідач правильно визначив, що максимально допустимим значенням фактичної маси транспортного засобу DAF AE 95 XF 380, д.н.з НОМЕР_1 , є 18 тон, а допустимим навантаженням на вісь - 11,5 тон. Перевищення цих нормативних параметрів є підставою для відповідальності за частиною 2 статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст.258 КУпАП у разі виявлення адміністративного правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, правопорушення, передбаченого статтею 132-1 цього Кодексу, та/або порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису), протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч.4 ст.283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.
Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначений Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 №1174.
За визначенням в п.2 Порядку №1174 автоматичний пункт фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті - комплекс технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу в русі, визначених пунктом 12 цього Порядку, з одночасною його фотозйомкою, відеозаписом (за наявністю) та ідентифікацією за державним реєстраційним номером;
метадані - структуровані дані, які містять відомості про подію, зафіксовану за допомогою автоматичного пункту, характеристики зафіксованого транспортного засобу, необхідні для його ідентифікації, параметри функціонування технічних засобів автоматичного пункту, а також інші дані, необхідні для обліку, пошуку, оцінки та управління такими відомостями;
інформаційний файл - упорядкована сукупність відомостей про транспортний засіб, відповідальну особу, визначену статтею 14-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та метаданих, сформованих автоматичним пунктом.
Відповідно до п.7, 12 Порядку №1174 фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку.
Автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв'язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.
За приписами п.13 Порядку №1174 під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.
Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих (п.14 Порядку №1174).
Відповідно до п.15 Порядку №1174 метадані повинні містити дані, в тому числі, про дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 “Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку», повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі).
Посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли.
Рішення посадової особи Укртрансбезпеки, прийняті під час розгляду справ про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, підтверджуються шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки із використанням засобів кваліфікованого електронного підпису, що мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання (п.16 Порядку №1174).
Отже, положення Порядку №1174 передбачають технічні можливості автоматичної системи фіксації вагових параметрів, алгоритм здійснення вимірювань та порядок дій посадових особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі. Зокрема, посадові особи Укртрансбезпеки використовують інформацію з інформаційних баз щодо відомостей про транспортний засіб.
Виходячи з аналізу наведених норм, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що процес системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті здійснюється в автоматичному режимі, що включає формування структурованих даних, інформаційних файлів тощо, та має як наслідок - автоматизоване формування системою проекту постанови про адміністративні правопорушення, а, відтак, і габаритно-вагові розрахунки щодо транспортного засобу здійснюються в автоматичному режимі та в подальшому застосовуються відповідною посадовою особою при прийнятті постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Встановлені у справі фактичні обставини свідчать, що відповідачем в установленому порядку доведено перевищення позивачем нормативних параметрів, зазначених у п. 22.5 ПДР , а саме: загальної маси транспортного засобу 16.25% (2.925 тон), навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 7.009% (0.806 тон), з огляду на технічні характеристики транспортного засобу DAF AE 95 XF 380 , ДНЗ НОМЕР_2 , оскільки саме така інформація стосовно цього транспортного засобу міститься в інформаційних файлах, які використовуються уповноваженою особою.
Щодо доводів скаржника про неможливість встановлення точного показника навантаження, оскільки автомобіль перевозив рідкий вантаж, який є рухомим під час руху автомобіля, тому його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху, суд вважає прийнятним доводи відповідача, що у контексті п.22.5 ПДР перевізник, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов'язаний обрати вагу, яка водночас не перевищуватиме як повну масу транспортного засобу, так і навантаження на осі, та вживати дій щодо закріплення вантажу під час перевезень. Питання переміщення вантажу (також і в разі гальмування) як то похибка у 2% враховуються як один із пунктів постанов про притягнення до відповідальності.
Суд апеляційної інстанції вважає також за необхідне звернути увагу, що законодавчо визначений механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі передбачає вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу, вимірювання загальної маси транспортного засобу з відображенням відомостей, в тому числі, про повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі). При цьому будь-яких особливостей вимірювання в залежності від типу вантажу та його властивостей законодавцем не встановлено.
В спірному випадку у постанові про накладання адміністративного стягнення зафіксовані фактичні параметри транспортного засобу, в тому числі, кількість вісей, навантаження на кожну вісь, загальна маса транспортного засобу, виміряні з урахуванням похибки вагові параметри транспортного засобу.
Наявна в матеріалах справи картка габаритно-вагового контролю містить вичерпний перелік відомостей про зафіксовані параметри, що є необхідними для встановлення складу та події адміністративного правопорушення.
При цьому автоматична фіксація не передбачає здійснення розрахунків, складання інших документів, які, будуть доказами скоєння адміністративного правопорушення. Усі вимірювання здійснює технічний пристрій, інформація про який, як правильно встановлено судом першої інстанції, наявна у спірній постанові серії АА №00018498 від 04.04.2024.
Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що подія та склад адміністративного правопорушення належним чином встановлені та відображені у оскаржуваній постанові, а також підтверджуються наданими відповідачем інформаційними файлами, які містять дані про тип транспортного засобу, про фактично масу транспортного засобу, про перевищення норм ваги під час руху, шинність, смугу руху і напрямок руху, чим спростовується твердження скаржника про відсутність цих даних.
Виходячи з приписів ст.251 КУпАП, в якій наведені джерела, які можуть бути доказами в справі про адміністративне правопорушення, суд апеляційної інстанції вважає, що фіксація факту вчиненого адміністративного правопорушення за допомогою спеціального технічного засобу, працюючого в автоматичному режимі, є належним доказом в справі про адміністративне правопорушення.
В даному випадку суд враховує, що фіксація адміністративного правопорушення була здійснена вимірювальним обладнанням автоматичного пункту WIM 20, WAGA-WIM35, зав. №7, який відповідає вимогам ТУ та ДСТУ 8809:2018, ДСТУ OIML R 134 - 1:2010, вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.2016 №94, є справним та придатним до експлуатації, що підтверджується свідоцтвами про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювання техніки №04/4445, №1626, №1627, що чинні до 22.11.2024.
Також суд апеляційної інстанції, виходячи із змісту спірної постанови, погоджується із судом першої інстанції, що ця постанова містить в собі інформацію про технічний засіб, яким в автоматичному режимі зафіксовано правопорушення, містить посилання на веб-сайт в мережі Інтернет, де особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації. Також спірна постанова містить в собі інформацію про транспортний засіб, відповідальну особу, дату та місце зважування, висновок про перевищення вагових параметрів, інформацію про посадову особу Укртрансбезпеки, якою постанова складена.
Тобто, оскаржувані позивачем постанови містять всі обов'язкові відомості, передбачені ст. 283 КУпАП.
Посилання позивача на невідповідність змісту спірних постанов вимогам Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України №512 від 27 вересня 2021 року, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки, як правильно зазначив суд першої інстанції, Інструкцією затверджено лише форму постанови, а не вимоги до змісту постанови. Вказана Інструкція, як підзаконний нормативно-правовий акт, визначає перелік інформаційних даних, які можуть, а не повинні, міститися у постанові в залежності від обставин вчинення порушення.
Вимоги до постанови про притягнення до адміністративної відповідальності визначено саме положеннями КУпАП.
З огляду на зміст спірної постанови серії АА №00018498 від 04.04.2024, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що вона відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема, формі, зазначеній у додатку 1 до Інструкції №512, містить відомості, визначені ст. 283 КУпАП та підписана шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки.
Викладення у постанові іншої, вказаної скаржником, інформації, не є обов'язковою умовою для встановлення складу правопорушення, а її відсутність не може бути підставою для спростування вчинення адміністративного правопорушення.
Таким чином, наявні у справі докази беззаперечно свідчать про встановлені належним чином факти перевищення встановлених вагових норм, що стало підставою для прийняття оскаржуваної постанови і притягнення позивачки як відповідальної особи до адміністративної відповідальності.
З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив правильне рішення про відмову у задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 травня 2024 року у справі №202/5330/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Н.А. Бишевська
суддя Я.В. Семененко