печерський районний суд міста києва
Справа № 757/38148/24-к
23 серпня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого слідчого відділу Печерського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
Слідчий слідчого відділу Печерського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_6 звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Обґрунтовуючи подане клопотання сторона обвинувачення вказує, що Слідчим відділом Печерського УП ГУ НП у м. Києві розслідується кримінальне провадження № 12024100060001884 від 21.08.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ. Указом Президента України №133/2022 від 14 березня 2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, та Указом Президента України №259/2022 від 18 квітня 2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Окрім того, згідно з Указом Президента № 341/2022 від 17.05.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12.08.2022 р. № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин з 23 серпня 2022 року строком на 90 діб до 21.11.2022. Згідно з Указом Президента № 757/2022 від 07.11.2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Згідно з Указом Президента України від 6 лютого 2023 року № 58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Законом затверджено Указ Президента України від 1 травня 2023 року № 254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб (тобто до 18 серпня 2023 року). Верховна Рада України ухвалила Закон України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження воєнного стану в Україні" з 05.30 год. 18.08.2023 строком на 90 діб тобто до 15.11.2023. Згідно з Указом Президента № 734/2023 від 06.11.2023 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб (тобто до 14 лютого 2024 року). Законом затверджено Указ Президента України від 12 лютого 2024 року № 3564-ІХ «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строком на 90 діб (тобто до 13 травня 2024 року). Законом України від 6 лютого 2024 року № 3564-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб.
Так, 20.08.2024 року перебуваючи за адресою м. Київ, вул. Велика Васильківська, 25 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вступивши у попередню змову з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 будучи чітко обізнаним, що в Україні введений воєнний стан, вирішив вчинити умисний корисливий злочин проти власності, а саме відкрито викрасти телефон «Xiaomi Poco X4» 128 GB blue, вартістю 12 770 гривень, що належить потерпілому ОСОБА_8 , «Xiaomi Redmi Note 13 pro», вартість 12 000 грн., паспорт громадянина України виданого на ім'я ОСОБА_9 та посвідчення інваліда, які належать потерпілому ОСОБА_9 .
Так, 20.08.2024 року приблизно о 22 год. 40 хв. ОСОБА_7 та ОСОБА_5 помітили неподалік станції метро «Олімпійська», потерпілого ОСОБА_8 , який мав при собі чоловічу сумку чорного кольору та ОСОБА_9 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, діючи в умовах воєнного стану, керуючись корисливим мотивом ОСОБА_7 підійшов до потерпілого ОСОБА_10 , та одразу почав наносити удари по обличчю останнього, а коли до нього звернувся потерпілий ОСОБА_9 з проханням зупинити свої протиправні дії, ОСОБА_7 наніс один удар по обличчю ОСОБА_9 .
В подальшому реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ОСОБА_7 продовжував наносити удари по різним частина тіла потерпілого ОСОБА_8 поки останній не втратив рівновагу та не впав на асфальтовану ділянку, в цей час ОСОБА_7 намагався зняти з потерпілого ОСОБА_8 його сумку в якій знаходився мобільний телефон «Xiaomi Poco X4» 128 GB blue, вартістю 12 770 гривень, який належить ОСОБА_8 та мобільний телефон «Xiaomi Redmi Note 13 pro», вартість 12 000 грн., та документи які належать ОСОБА_9 . однак не маючи змоги забрати сумку, ОСОБА_7 , відкрив металеву застібку сумки, з якої дістав мобільний телефон «Xiaomi Redmi Note 13 pro», вартість 12 000 грн., та документи які належать ОСОБА_9 , які в подальшому поклав до кишені свої шорт.
В цей час ОСОБА_5 знаходився неподалік ОСОБА_7 спостерігаючи за появою сторонніх осіб, аби у разі їх появи попередити ОСОБА_7 .
ОСОБА_7 з метою відкритого викрадення чужого майна продовжував наносити удари потерпілому ОСОБА_8 , до поки в останнього з його сумки на асфальтовану поверхню не впав мобільний телефон Xiaomi Poco X4» 128 GB blue, вартістю 12 770 гривень, в цей час ОСОБА_5 помітивши даний телефон підійшов до потерпілого ОСОБА_8 та забрав даний телефон, який в подальшому передав ОСОБА_7 .
Продовжуючи свої дії, які спрямовані на відкрите викрадення майна ОСОБА_7 продовжував наносити удари по обличчя та іншим частинам тіла потерпілого ОСОБА_8 ..
В подальшому ОСОБА_7 та ОСОБА_5 маючи при собі мобільний телефон «Xiaomi Poco X4» 128 GB blue, вартістю 12 770 гривень, який належить ОСОБА_8 та мобільний телефон «Xiaomi Redmi Note 13 pro», вартість 12 000 грн., та документи які належать ОСОБА_9 втекти з місця вчинення злочину, а викраденим майном розпорядились на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_5 , своїми умисними діями, які виразились в відкритому викраденні чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 4 ст. 186 КК України.
21 серпня 2024 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано у порядку ст.208 КПК України.
22 серпня 2024 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 , інкримінованому йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протокол заяви про вчинення кримінального правопорушення, протокол огляду місця події, протокол допиту потерпілого, протоколами допитів свідків, протоколами впізнання особи за фотознімками, протоколом огляду відео, протокол затримання особи ОСОБА_5 у порядку ст. 208 КПК України, речовими доказами та іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
В ході досудового розслідування отримані дані, які дають підстави стверджувати про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те що ОСОБА_5 , може переховуватись від органу досудового розслідування, суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Окрім цього, наразі, є ризик переховування на тимчасово окупованих територіях України, де відсутній контроль з боку органів державної влади.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому є наявність достатніх обґрунтованих підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На даний час в ході проведення досудового розслідування, перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_5 , може вчиняти дій направленні на знищення, заховання або спотворення будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, тобто існує ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.
На даний час у кримінальному провадженні обставини вчинення кримінального правопорушення у повному обсязі не встановлені, усі свідки кримінального правопорушення не допитані, а тому підозрюваний може вплинути на останніх з метою зміни їх показів, показання яких мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_5 , в ході виконання слідчих дій отримає ряд копій документів, котрі наддадуть останньому можливість фізично та психологічно вплинути на свідків, потерпілих оскільки останній володітиме інформацією про адреси місць проживання та телефонні номери, що може призвести до зміни показів вже допитаних осіб та відмови давати покази встановлених в ході досудового слідства очевидців події злочину, тобто існує ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
На даний час в ході проведення досудового розслідування не встановлено офіційне місце роботи, відповідно підозрюваний ОСОБА_5 , не має стабільного заробітку та постійного джерела прибутку, також слід врахувати характер вчинення кримінального правопорушення, враховуючи вищевикладене існує ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вказані ризики є реальними, стійкими, триваючими та виправдовують даний запобіжний захід, щодо ОСОБА_5 , у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор підтримав внесене клопотання, посилаючись на його обґрунтованість та необхідність у продовженні відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Захисник у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, вказавши на те, що клопотання не містить виклад обставин, які б свідчили про наявність ризиків визначених ст. 177 КПК України, просять відмовити в задоволенні клопотання.
Підозрюваний у кримінальному проваджені у судовому засіданні підтримав позицію захисника.
Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного, його захисника, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, але не доведе обставин щодо недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначено у клопотанні.
Основні доводи внесеного стороною кримінального провадження клопотання зводяться до наявності кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , а наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до вимог п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, при вирішені питання, чи було особу «обвинувачену в кримінальному правопорушенні» для цілей статті 6 Конвенції, необхідно виходити з таких трьох критеріїв: категорія даного провадження згідно з національним законодавством; суттєві характерні риси цього провадження; вид та суворість міри покарання, яке може бути призначено заявникові. [«O. v. Norway», n. 33926].
«Законність» тримання під вартою з погляду національного закону не завжди є вирішальним чинником. Європейський суд з прав людини зазначає, що тримання під вартою протягом зазначеного періоду має відповідати меті пункту 1 статті 5 Конвенції, яка забороняє безпідставне позбавлення свободи. [«Гаважук проти України», п. 63654]; [«Мурукін проти України», п. 34]; [«Буряга проти України», п. 54655]; [«Фельдман проти України», п. 68656].
Тримання під вартою у відповідності до пункту 1(с) статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності. Взяття заявника під варту має бути конче необхідним для забезпечення його присутності в суді, але водночас інші, менш суворі заходи можуть бути достатніми для досягнення цієї мети. (Рішення : «Ladent v. Poland», n. 55660; «Ambruszkiewicz v. Poland», n.n. 29-33661; «Хайредінов проти України», n. 28).
Затримання особи є настільки серйозним запобіжним заходом, що воно є виправданим, лише якщо інші, менш суворі, заходи були розглянуті та визнанні недостатніми для забезпечення захисту індивідуальних або суспільних інтересів, які можуть вимагати затримання відповідної особи. (Рішення : «X. v. Finland», n. 151).
ЄСПЛ визнав, що абстрактна можливість перешкоджання кримінальному провадженню є недостатньою для обґрунтування обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Виходячи із правової позиції ЄСПЛ при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, суд у кожному випадку повинен принципово та критично ставитися до доводів прокурора, якими він обґрунтовує необхідність застосування саме цього запобіжного заходу, об'єктивно оцінюючи її переконливість. При цьому прокурор повинен довести, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам передбачених ст. 177 КПК України.
В ході розгляду клопотання слідчим суддею було встановлено, що виключних обставин для тримання ОСОБА_5 під вартою немає, оскільки даних, які б свідчили про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів у клопотанні слідчого не вказано та в судовому засіданні не доведено.
Враховуючи те, що прокурор не довів суду виняткових обставин, які б виправдовували обмеження права підозрюваного на свободу та свідчили б про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, а також зважаючи на те, що підозрюваний надає викривальні покази, слідчий суддя вважає за доцільне застосувати до підозрюваного запобіжний захід, передбачений ст. 181 КПК України, у вигляді домашнього арешту, із забороною цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , який є співмірний з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю злочину та його наслідками. При цьому, такий режим може перериватись необхідністю отримання медичної допомоги та прослідування до укриття цивільного захисту.
Також, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: не відлучатися з м. Київ, без дозволу слідчого, прокурора або суду; прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи; утримуватись від спілкування з підозрюваними і свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 177, 178, 181, 193, 194, 196, 205, 206, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого слідчого відділу Печерського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без задоволення.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати місце проживання цілодобово за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та прослідування в укриття цивільного захисту, строком до 19.10.2024 року включно.
Роз'яснити підозрюваному, що працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це;
- не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити строк дії ухвали слідчого судді та покладених судом обов'язків в межах строків досудового розслідування у кримінальному провадженні до 19.10.2024 року включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1