печерський районний суд міста києва
Справа № 757/51538/23-ц
пр. 2-4509/24
04 червня 2024 року
Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді Григоренко І.В.,
при секретарі: Андрієнко І.І.,
за участю:
представника позивача: не з'явився,
відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - позивач, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів») звернулось до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №03924-12/2021 від 05.12.2021 року у розмірі 22 270,00 грн., з яких: 6 800,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 15 470,00 грн. - заборгованість за відсотками, та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 05.12.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТРУМ» (далі - ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ»; Позикодавець) та відповідачем (далі - Позичальник) було укладено кредитний договір №03924-12/2021 (далі - Кредитний договір №03924-12/2021 від 05.12.2021 року), відповідно до умов якого Позикодавець надає кредит в розмірі 8 000 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку на умовах, визначених цим Договором. 13.01.2023 року між ТОВ «ІНВЕСТРУМ» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №13012023, відповідно до умов якого ТОВ «ІНВЕСТРУМ» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а останнє приймає належні ТОВ «ІНВЕСТРУМ» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Згідно витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №13012023 від 13.01.2023 року, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 у розмірі 22 270,00 грн., з яких: 6 800,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 15 470 грн. - заборгованість за відсотками. Проте відповідач, у порушення умов кредитного договору, не сплатив суму заборгованості позивачу, та у разі неотримання повідомлення про відступлення прав вимоги - також не сплатив суму заборгованості первісному кредитору. Вказує, що з моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування штрафних санкцій.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.11.2023 року, справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.
На виконання ч. 6 ст. 187 ЦПК України, судом було зроблено запит до Єдиного демографічного реєстру щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.
13.11.2023 року отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру щодо місця реєстрації відповідача.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 13.11.2023 року в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відкрито провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, та судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 26.02.2024 року.
22.11.2023 року з використанням системи «Електронний суд» на адресу Печерського районного суду м. Києва від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання проти позову заперечувала, просила в його задоволенні відмовити, посилаючись на те, що на її думку строк дії Кредитного договору №03924-12/2021 від 05.12.2021 року закінчився 13.01.2022 та матеріали справи не містять доказів про його пролонгацію, а отже кредитор не вправі нараховувати відсотки за користування кредитним коштами після закінчення строку дії Кредитного договору. Відповідач вказує, що наданий позивачем розрахунок заборгованості за Кредитним договором №03924-12/2021 від 05.12.2021 року за період з 13.01.2023 по 30.09.2023, що складає 22 270 грн., не є належним доказом суми заборгованості, оскільки з нього неможливо встановити формування заборгованості та її складові та позовні вимоги в частині стягнення з відповідача відсотків за користування кредитними коштами, поза межами строку дії договору задоволенню не підлягають. Також зазначає про відсутність доказів повідомлення відповідача про відступлення права вимоги за договором факторингу №13012023 від 13.01.2023.
26.02.2024 року справу знято зі складу, у зв'язку з перебуванням судді Григоренко І.В. на лікарняному, наступне судове засіданні призначено на 03.04.2024 року.
22.02.2024 року з використанням системи «Електронний суд» на адресу Печерського районного суду м. Києва від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, в якому остання просила позов залишити без задоволення.
03.04.2024 року з використанням системи «Електронний суд» на адресу Печерського районного суду м. Києва від відповідача ОСОБА_1 надійшло клопотання про доручення доказів, а саме довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією.
03.04.2024 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від відповідача ОСОБА_1 надійшли пояснення у справі.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03.04.2024 року, у зв'язку із неявкою відповідача, згідно ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 04.06.2024 року.
11.04.2024 року використанням системи «Електронний суд» на адресу Печерського районного суду м. Києва від ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» надійшли заперечення на письмові пояснення відповідача, в яких представник позивача зазначив, що доводи відповідача є необґрунтованими, оскільки уклавши кредитний договір №03924-12/2021 від 05.12.2021, відповідач погодилась на наступні умови: відповідно до п. 1.1. вказаного договору, вбачається, що Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 8000, 00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності (далі - кредит), а Клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Відповідно до п. 1.2. вказаного договору, вбачається, що кредит надається строком на 30 днів, тобто до 03.01.2022. Строк дії Договору починається з моменту його укладення відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію» та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Відповідно до п. 1.3. вказаного договору, вбачається, що за користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 912.5% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2.50% (процентів) на добу. Відповідно до п. 2.4. вказаного договору, вбачається, що якщо відповідно до пункту 1.5. цього Договору, скориставшись промокодом, Клієнт прострочить виконання зобов'язання, або в разі пролонгації кредиту зі зниженою процентною ставкою, нараховані згідно умов Договору проценти підлягають перерахуванню за стандартною процентною ставкою (2,5% на добу) з першого дня прострочення Клієнтом строку зазначеному в п. 1.2 Договору, в повному обсязі на загальних умовах, при цьому Клієнт погоджується, що такий перерахунок процентів за користування кредитом не є односторонньою зміною умов договору. Відповідно до п. 2.5. вказаного договору, вбачається, що обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту Клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний Клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариство) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом. Відповідно до п. 4.3. вказаного договору, вбачається, що У разі, якщо Клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п. 1.2. цього Договору та/або в Додатку(ах) до цього Договору, проценти передбачені в п. 1.3. цього Договору продовжують нараховуватися за кожний день користування кредитними коштами, але в будь-якому випадку не більше 90 (дев'яноста) календарних днів, починаючи з першого дня прострочення виконання умов Договору. Відтак, представник позивача вважає, що з огляду на свободу договору, яка передбачена статтею 6, 627 ЦК України, сторони на власний розсуд визначили строк кредитування (дисконтного періоду), а також передбачили право кредитора протягом 90 днів починаючи з першого дня прострочення виконання зобов'язання нарахувати відсотки у визначеному договорами розмірі. Враховуючи вказані погоджені умови договору між сторонами та дотримуючись принципу свободи договору, представником позивача здійснено наступний розрахунок заборгованості: сума відсотків нараховується за один день: 8000,00 (тіло кредиту) х 2,5% = 200,00 грн. За 30 днів кредиту сума відсотків буде становити: 200,00 грн х 30 днів = 6000,00 грн. Враховуючи, що відповідачем не належно виконувалися умови кредиту, тобто не повернення кредиту в строк, вирахуємо суму відсотків за 90 днів: 200,00 грн. х 90 днів = 18000,00 грн. В результаті сума нарахованих відсотків повинна становити: 24000,00 грн. (6000,00 грн. (за 30 днів) + 18000,00 грн. (за 90 днів)). Однак, станом на день відступлення права вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», за кредитом №03924-12/2021 сума заборгованості за відсотками становить 15 470,00 грн. (6000,00 грн. (за 30 днів) + 9470,00 грн. (в межах 48 днів), яка в подальшому є незмінною, що на думку позивача підтверджує, що нарахування прострочених відсотків за кредитом здійснювалося в межах 48 днів, менше 90 днів. Тобто, нарахована заборгованість відповідає погодженим умовам за кредитом. Зазначає, що доводи відповідача, щодо невірного нарахування відповідних відсотків поза межами кредитування, спростовуються, розрахунком заборгованості від первісного кредитора та умовами вищезазначеного кредитного договору. Представник позивача вказує, що нарахування відсотків за користування кредитом є абсолютно правомірним та підтверджується умовами кредитного договору та доказами кредитної заборгованості, а доводи відповідача щодо необґрунтованості доданого розрахунку заборгованості та його неналежності, на його думу, не можуть бути враховані. Зазначає, що якщо відповідач не погоджується з відповідним розрахунком заборгованості за кредитним договором №03924-12/2021 від 05.12.2021, він має право подати контррозрахунок. Однак, будь-яких належних та допустимих доказів, які спростовують позовні вимоги позивача, зокрема контррозрахунок заборгованості, відповідачем не надано. Просить розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
11.04.2024 року з використанням системи «Електронний суд» на адресу Печерського районного суду м. Києва від відповідача ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення у справі, в яких остання зазначила про безпідставність доводів позивача, викладених у запереченнях та просила у задоволенні позову відмовити.
В судове засідання 04.06.2024 року учасники справи не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, в тому числі, з використанням засобів мобільного зв'язку, електронною поштою та шляхом публікації оголошення на веб-порталі судової влади України. Представник позивача у позовній заяві та заяві від 11.04.2024 року просив розглядати справу за відсутності представника позивача. У заяві від 22.02.2024 відповідач просила розглядати справу за її відсутності.
Оскільки, згідно п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності учасників справи.
Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне
Суд встановив, що 05.12.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТРУМ» (далі - ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ»; Товариство) та ОСОБА_1 (далі - Клієнт) було укладено кредитний договір №03924-12/21 (далі - Кредитний договір №03924-12/21 від 05.12.2021 року), відповідно до умов якого Товариство надає Клієнту фінансовий кредит у розмірі 8 000,00 грн., на умовах строковості, зворотності платності, а відповідач зобов'язувалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором (а. с. 7 - 9).
Відповідно до п.п. 1.2., 1.3. Кредитного договору №03924-12/21 від 05.12.2021 року, Кредит надається строком на 30 днів, тобто до 03.01.2022 року. Строк дії Договору починається з моменту його укладення відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію» та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. За користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 912,5% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2,50% процентів на добу.
Як визначено у п. 2.5. Кредитного договору №03924-12/21 від 05.12.2021 року, обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту Клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний Клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариство) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.
27.12.2021, 06.01.2022, 15.01.2022, 22.01.2022, 30.01.2022, 13.02.2022 та 21.02.2022 на ім'я директора ТОВ ФК «ІНВЕСТРУМ» надійшли заявки від ОСОБА_1 про відстрочення виконання зобов'язання за Договором про надання фінансового кредиту №03924-12/21 від 05.12.2021 року. Зі змісту вказаних заяв вбачається, що ОСОБА_1 сплачувала на рахунок кредитора певну грошову суму згідно умов Договору. Факт звернення відповідача до Кредитора із завами про відстрочення виконання зобов'язання з повернення кредиту та відсотків за ним, а також сплата певних грошових сум на користь Кредитора, спростовує її доводи про відсутність доказів отримання відповідачем кредиту. Сторонами ТОВ ФК «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 були укладені додаткові угоди до Договору №03924-12/21 від 05.12.2021 року, шляхом ідентифікації позичальника та використання ним електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором, що узгоджується з вимогами законодавства. Відповідно до змісту означених угод, сторони погодили відстрочити виконання зобов'язання за Кредитним договором №03924-12/21 від 05.12.2021 року.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому, одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Як визначено у ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Так, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, відповідач акцептував оферту шляхом заповнення заявки на отримання кредиту, вказуючи всі дані, відмічені в заявці в якості обов'язкових для заповнення.
Вищевказаний електронний договір укладений сторонами шляхом ідентифікації позичальника та використання ним електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором, що узгоджується з вимогами законодавства та його умови в судовому порядку не оскаржувались, а також не визнавались недійсними.
13.01.2023 року між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» (далі - Клієнт) та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - Фактор) укладено договір факторингу №13012023, відповідно до умов якого Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язання за якою настав або виникне у майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно Додатку № 1 та є невід'ємною частиною Договору (а. с. 18 - 21).
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №13012023 від 13.014.2023 року, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 у розмірі 22 270,00 грн., з яких: 6 800,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 15 470,00 грн. - заборгованість за відсотками (а. с. 22).
Як визначено у ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як визначено у ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав за правочином (відступлення права вимоги).
Стаття 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 518 ЦК України, боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання. Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).
За положеннями ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Отже, на підставі Договору відступлення права вимоги №13012023 від 13.01.2023 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло прав кредитора у зобов'язанні, що виникло з кредитного договору №03924-12/21 від 05.12.2021 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 .
Статтею 527 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Як визначено у ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
У частині ч. 2 ст. 639 ЦК України визначено що, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 року № 5, при вирішенні спорів про дострокове повернення кредиту, суд має враховувати положення статей 1050, 1054 ЦК і виходити з того, що якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути кредит частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту.
ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» виконало умови Кредитного договору №03924-12/21 від 05.12.2021 року та перерахувало відповідачу грошові кошти у розмірі 8 000,00 грн., на підставі заяви Позичальника на отримання кредиту від 05.12.2021 року.
Проте, ОСОБА_1 зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, утворилася заборгованість, яка становить 22 270, 00 грн., з яких 21 882,32 грн., з яких: з яких: 6 800,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 15 470 грн. - заборгованість за відсотками.
Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», ні на рахунки попереднього кредитора.
Згідно ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Як визначено у ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У частині 1 ст. 81 ЦПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідачем не надано суду належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження сплати заборгованості за кредитним договором.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд з ним погоджується. Будь-яких заперечень чи контррозрахунку відповідач не надав.
За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №03924-12/21 від 05.12.2021 року на загальну суму 22 270, 00 грн. з яких: 6 800,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу та 15 470 грн. - заборгованість за відсотками, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, , 610, 612, 625, 626, 627, 629, 634, 1049, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, ст. ст. 12, 13, 77, 78, 81, 133-142, 263-265, 267, 273, 274-279, 280-283, 351, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №03924-12/21 від 05.12.2021 року у розмірі 22 270 (двадцять дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп., з яких: 6 800 (шість тисяч вісімсот) грн. 00 коп. - заборгованість за основною сумою боргу, 15 470 (п'ятнадцять тисяч чотириста сімдесят) грн. 00 коп. - заборгованість за відсотками.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, ЄДРПОУ 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складений та підписаний 04.06.2024 року.
Суддя І.В. Григоренко