Справа № 755/11537/23
Провадження №2/755/338/24
"07" серпня 2024 р. м. Київ
Дніпровський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Коваленко І.В.,
за участі секретаря судових засідань - Назарової І.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - адвокат Парсентьєва О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, в залі суду, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав, -
08.08.2023 року неповнолітній позивач ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, в якому, згідно позовних вимог, просив суд: «Позбавити батьківських прав громадянку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Обґрунтовуючи підстави звернення з позовом до суду, ОСОБА_1 посилається на наступне, що з 2008 року його батьки, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживали як сім'я без реєстрації шлюбу. Від вказаних відносин народився позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), складено відповідний актовий запис № 2351. З 2016 року мати позивача, ОСОБА_2 , проживаючи разом з його батьком, ОСОБА_3 , почала вживати алкогольні та наркотичні засоби і часто залишала сина без догляду в той час, коли батько перебував у відрядженнях, у зв'язку з чим дитину забирала до себе бабуся, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
З березня 2019 року Відповідач пішла з сім'ї, залишивши сина з батьком. З того часу Відповідач із сином не проживає, його вихованням та утриманням не займається, не цікавиться його життям та здоров'ям, інтересами, не бере участі у фізичному, духовному та моральному розвитку, матеріально не утримує, її часто бачать у притонах, де вживають алкоголь та наркотичні засоби.
25 лютого 2022 року батько позивача, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , підписав контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу і проходить військову службу в Збройних силах України. У зв'язку з цим, з 24 лютого 2022 року позивач проживає разом з бабусею ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та дідусем ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач закінчив 9 класів школи І-ІІІ ступенів 275 імені ОСОБА_6 , і готується вступати до Київського професійного коледжу «Лівобережний».
Всі питання і матеріальні, в тому числі, які виникали і виникають з будь-якого приводу вирішуються його батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , бабусею ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та дідусем ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .
З 2019 року мати жодного разу не була разом із позивачем у педіатра і жодного разу не з'явилася в школі. Всі батьківські збори відвідував батько ОСОБА_3 , 1983 року народження, або бабуся ОСОБА_4 , 1963 року народження.
Відповідач ніяким чином не піклується про сина, не проявляє заінтересованості в його подальшій долі, не цікавиться його успіхами, станом здоров'я, не піклується про фізичний і духовний розвиток, навчанням, підготовкою до самостійного життя, зокрема - не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування, що негативно впливає на його фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується із сином в обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення; не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до його внутрішнього світу; не створює умов для отримання освіти.
В свою чергу Відповідач не має будь-якого спілкування із позивачем та позбавила будь-якого зв'язку з нею.
Відповідач, покладених законом на батьків обов'язків, не виконує, не бере педагогічної, матеріальної, грошової, посильної трудової, або будь-якої іншої участі у його вихованні. Всі питання щодо виховання вирішуються батьком ОСОБА_3 , 1983 року народження, та бабусею ОСОБА_4 , 1963 року народження, самостійно без участі та підтримки з боку Відповідача.
Враховуючи вишевикладене та в своїх інтересах позивач звернувся до Служби у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, де йому порадили звернутись до суду для вирішення питання щодо позбавлення відповідача батьківських прав.
21 серпня 2023 року ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
31 серпня 2023 року на виконання вимог ухвали суду від 21 серпня 2023 року позивач подав до суду заяву про усунення недоліків разом з примірниками позовної заяви та додатками належним чином завіреними.
01 вересня 2023 року Дніпровським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав, за правилами загального позовного провадження, з призначенням підготовчого засідання. Сторонам роз'яснено процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.
14 вересня 2023 року представник Служби у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації подав до суду лист про те, що керуючись чинним законодавством України, висновок щодо можливості позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який проживає разом із батьком і бабусею за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально у Дніпровському районі міста Києва, повинен надаватися органом опіки та піклування Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації, до компетенції якого відноситься розгляд зазначеного питання. Оскільки, представник Служби не може одноособово приймати рішення щодо даного питання та керуючись ст.19 СК України, ч.1 ст.76, ч.ч.1,2,3 ст.77, ч.7 ст.81, ч.1 та ч.3 ст.84 ЦПК України, просить ухвалою суду витребувати висновок органу опіки та піклування за місцем фактичного проживання дитини. Крім того, просить суд розглядати справу без участі представника третьої особи та прийняти рішення з урахуванням інтересів дитини та чинного законодавства України.
25.10.2023 року підготовче засідання у зв'язку з першою неявкою відповідача відкладено на 06.12.2023 року на 17 год. 00 хв.
06 грудня 2023 року довідкою секретаря судового засідання знято з розгляду цивільну справу 755/11537/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав, у зв'язку з перебуванням головуючого судді Коваленко І.В. у відпустці. Справу призначено на 31.01.2024 року об 17 год. 00 хв.
31 січня 2024 року ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва витребувано від органу опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації письмовий висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
20 лютого 2024 року Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації подала до суду висновок органу опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 19.02.2024 року № 103-1380, в якому орган опіки та піклування, приймаючи до уваги рекомендації Комісії з питань захисту прав дитини Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно її неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку з тим, що вона ухилилася від виховання та утримання дитини. Представник третьої особи просить суд розглядати справу за його відсутності в судових засіданнях і прийняти рішення в найкращих інтересах дитини.
06 березня 2024 року Дніпровським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про закінчення підготовчого провадження у цивільній справі та призначено до судового розгляду по суті на 09 квітня 2024 року об 14 год. 00 хв.
У судове засідання викликано учасників справи, третю особу, а також свідків: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .
09 квітня 2024 року у зв'язку з першою неявкою в судове засідання відповідача ОСОБА_2 , про яку були відсутні відомості про вручення їй повідомлення про дату, час та місце судового засідання, судове засідання відкладено до 28 травня 2024 року на 16 год. 00 хв.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити. Повідомив, що з батьком проживає з 2017 року, мати зловживає спиртними напоями з 2019 року, фактично веде антисоціальний спосіб життя, живе на вулиці. Вихованням позивача займається бабуся. Батько пішов у Збройні Сили України, захищає кордони України. Під час відпустки батька вони разом проводять час, всі питання матеріального характеру вирішує батько.
Представник позивача - адвокат Парсентьєва О.М. позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, та на підставі наявних у справі доказів.
Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, процесуальним правом подати відзив по суті предмету спору не скористалася.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , яка є рідною сестрою відповідачки ОСОБА_2 , показала суду, що вона проживає в квартирі АДРЕСА_2 . Повідомила, що відповідачка веде аморальний спосіб життя з 2019 року, пішла з сім'ї та дитиною не цікавиться. Постійного місця проживання у відповідачки немає, хоча її місце проживання і зареєстроване за однією адресою зі свідком, але свідок її додому не пускає, оскільки відповідач виносить з квартири цінні речі на продаж для отримання коштів на спиртні напої. Свідок пробувала забрати її додому помити та нагодувати, але відповідач щось вкраде з хати та тікає. З офіційними заявами про крадіжку в поліцію не зверталась, бо батьки проти цього та вважають, що їх донька - відповідач по справі - хвора. Намагалися відправити її на лікування від алкоголічної залежності, але відповідач постійно звідти тікає. Коли стало відомо, що ОСОБА_13 буде подавати позов до суду, свідок намагалась поговорити із сестрою та просила допомогти сину, на що відповідачка просила заплатити за це їй гроші. Свідок повідомила, що відповідачка обізнана про розгляд справи, але її неявка до суду пов'язана з повною байдужістю до сина.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 , яка є колишнім класним керівником позивача ОСОБА_1 у школі I-III ступенів №275 імені ОСОБА_6 , показала суду, що вона проживає в квартирі АДРЕСА_3 , знає ОСОБА_13 з 2018 року, коли почала його навчати. З бабусею позивача познайомилась у 5-му класі і до закінчення 9-го класу підтримувала з нею зв'язок, також знає батька ОСОБА_13 . З мамою, ОСОБА_2 , спілкувалась лише один раз - на початку вересня 2018 року, коли та принесла до школи підручник. Свідок згадала ситуацію, коли ОСОБА_13 протягом десяти днів не ходив до школи, то вона телефонувала матері, проте остання не відповідала на дзвінки. Вони разом із шкільним соціальним педагогом ходили до них додому, проте двері ніхто не відчинив, але було чутно, що хтось присутній в квартирі, відчувався дуже різкий запах цигарок. На їхній стук відчинила двері сусідка і сказала, що відповідачка вдома, там усю ніч гуляли. Тоді вони склали акт та направили в соціальну службу. Після цього випадку до школи прийшла бабуся та сказала, що забирає ОСОБА_13 і буде його контролювати. У позивача конфліктних ситуацій в школі не було, він спокійний, не агресивний, порушень поведінки не було. На батьківських зборах один раз був батько. Бабуся та тато здійснювали догляд за дитиною, на дзвінки класного керівника завжди реагували.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_15 , яка є класним керівником позивача ОСОБА_1 у коледжі « Лівобережний », показала суду, що ОСОБА_13 навчається у коледжі з вересня 2023 року на монтажника гіпсокартонних конструкцій. За весь рік навчання ніколи не запізнився, все, що стосується навчання виконується вчасно, завжди охайно одягнений. Охарактеризувала позивача як доброзичливу та відповідальну людину. На батьківських зборах була лише бабуся, всі питання вирішується з бабусею та на всіх заходах, які проходять у коледжі присутня також бабуся, яка підтримує онука. В жовтні 2023 року був батько, цікавився навчанням сина. В кінці січня 2024 року батько теж приїжджав, спілкувалися з приводу навчання та успіхів сина і два рази їй телефонував. Документи на вступ у коледж ОСОБА_13 подавав разом з бабусею. З мамою ОСОБА_13 не знайома та жодного разу не бачила.
В судовому засіданні, яке відбувалось 28.05.2024 року, з метою виклику для допиту інших свідків оголошена перерва до 11 липня 2024 року на 10 год. 30 хв.
11 липня 2024 року довідкою секретаря судового засідання знято з розгляду цивільну справу 755/11537/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав, у зв'язку з перебуванням головуючого судді Коваленко І.В. на лікарняному. Справу призначено на 07.08.2024 року об 14 год. 00 хв.
Відповідачка в судове засідання повторно не з'явилась, відзив на позов не подала, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином. Судові повістки, що направлялися на адресу зареєстрованого місця проживання, поверталися до суду без вручення з відмітками поштового відділення про повернення «за закінченням терміну зберігання».
Представник третьої особи Служби у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, просив розгляд справи проводити за його відсутності.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 , яка є сусідкою позивача, показала суду, що вона проживає в квартирі АДРЕСА_4 . Повідомила, що знає ОСОБА_13 , його батьків та бабусю. Маму ОСОБА_13 , ОСОБА_2 , знає з дитинства, вона ходила в садочок, коли свідок працювала там вихователем. Раніше, коли відповідачка не пила, все було добре. Повідомила, що бачить відповідачку майже через день, при цьому постійно в нетверезому стані, відповідачка ходить по смітникам, просить гроші та веде антисоціальний спосіб життя. Свідок була очевидцем, коли ОСОБА_13 проходив повз матір, а вона з ним навіть не віталася та проходила повз нього. Де проживає відповідачка свідок не знає, відомо, що зареєстрована у сестри, але там не проживає, ходить по «притонам». Як пішов батько в армію, то вихованням ОСОБА_13 займається бабуся, з останньою свідок перебуває в дружніх стосунках, проживають в сусідніх будинках зі спільним двором. Повідомила, що відповідачка припинила свою участь у вихованні позивача приблизно з 2018 року. Вважає, що для ОСОБА_13 буде спокійніше, якщо суд позбавить матір батьківських прав відносно нього.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 , яка є сусідкою позивача ОСОБА_1 , показала суду, що вона проживає з 1996 року в квартирі АДРЕСА_5 , тобто на один поверх нижче від позивача. Знає батьків та бабусю позивача, а самого позивача ОСОБА_13 знає з народження. Коли ОСОБА_13 народився, вони всі разом проживали у бабусі, яка підтримувала молоду сім'ю та в усьому допомагала. Свідок спостерігала, що відношення відповідачки до сина вже з самого його народження не було повноцінним. Так, наводила приклад, коли ОСОБА_13 був маленьким , відповідач не гуляла з дитиною на свіжому повітрі, не займалася ним, а, якщо і виходила на вулицю, то була не з дитиною, а в компанії своїх однолітків, які вживали алкогольні напої. Вже у 2019-2020 роках мама ОСОБА_13 зникла з його життя. Деякий час ОСОБА_13 проживав окремо з батьком, та вони часто відвідували бабусю. ОСОБА_13 потребував допомоги у виконанні домашнього завдання, бабуся часто запрошувала до себе, свідок приходила допомагати позивачу у 7 класі з математикою, якщо бабуся і батько не справлялись. Матері на той час вже не було. Повідомила, що востаннє відповідачку ОСОБА_2 бачила 1-2 місяці тому, остання свідка вже не впізнала, підходила і просила милостиню зі словами: «9 днів як помер чоловік і треба пом'янути». Недоглянута, з явними ознаками алкогольного сп'яніння.
Представник позивача - адвокат Парсентьєва О.М. у судовому засіданні не заперечувала проти заочного розгляду справи, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити, не заперечувала проти винесення заочного рішення у справі.
Оскільки суд вчиняв всі передбачені ч.1 ст. 280 Цивільно процесуального кодексу України дії по належному повідомленню відповідачки, проте остання до суду так і не з'явилася, враховуючи те, що відповідачка належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, однак не з'явилася до суду без поважних причин, своїм процесуальним правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористалася і позивач не заперечує щодо заочного розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача та третьої особи в порядку заочного розгляду.
Таким чином, вислухавши думку позивача та його представника, з'ясувавши фактичні обставини справи, допитавши свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомленні ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дають підстави для ухвалення судового рішення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_9 народився ОСОБА_1 , батьками якого записані: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серія: НОМЕР_1 , виданим повторно 13.06.2023 року.
Відповідно до положень ст.121 Сімейного кодексу України визначено, що права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому державним органом реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Згідно характеристики учня 9-б класу школи I-III ступенів №275 імені ОСОБА_6 , підписано директором школи та класним керівником, вбачається, що ОСОБА_1 , 2008 року народження, навчається в школі з першого класу. За час навчання виявив середній рівень навчання. Програмний матеріал засвоює повільно. Проявляє інтерес лише до окремих предметів (фізична культура, трудове навчання). Швидкість прийняття учбового матеріалу середній. Мовлення чітке, але не досить виразне. Має довільну змішану пам'ять. Навчається не в повну міру своїх сил, потребує постійного контролю. Інтерес до навчання учень має несталий. На уроках часто пасивний, неуважний. Проте дисциплінований. Не порушує норм та правила поведінки. Учень має позитивне ставлення до трудової діяльності: завжди відповідально ставиться до виконання навчально-трудових завдань. Має добрий загальний розвиток. Добре розвинутий фізично, спортивний, витривалий. ОСОБА_13 спокійний, урівноважений. В класі товаришує з декількома хлопчиками. Ніколи не вступає в конфлікт з вчителями та однокласниками. Забезпечений усіма необхідними речами для навчання. Опікуються навчанням та вихованням дитини тато та бабуся. (а.с. 41)
У період з 16.05.2023 р. по 18.05.2023 р. Дніпровським районним у місті Києві Центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, проведено оцінку потреб сім'ї № 478, та складено Висновок, відповідно до якого сім'я складається з: бабуся - ОСОБА_4 , дідусь - ОСОБА_5 , онук - ОСОБА_1 , які проживають за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами оцінювання потреб з'ясовано, що матір ухилилась від виконання батьківських обов'язків. Складні життєві обставини негативно впливають на стан задоволення потреб дитини ОСОБА_1 . Бабуся має належний батьківський потенціал, але потребує підтримки. Фактори сім'ї та середовища частково сприяють вирішенню проблем. Складні життєві обставини носять затяжний характер. При цьому, з матеріалів складеного Акту та відповідного Висновку вбачається, що підпис матері у Висновку відсутній, міститься підпис бабусі, оскільки вона являється офіційним представником за довіреністю. (а.с.71-74)
Також в матеріалах справи міститься довідка видана Комунальним закладом професійної (професійно-технічної) освіти «Київський професійний коледж «Лівобережний» від 26.10.2023 року за № 355, про те, що ОСОБА_1 дійсно навчається у комунальному закладі професійної (професійно-технічної) освіти «Київський професійний коледж «Лівобережний» III рівня акредитації на денній формі навчання за професією «Монтажник гіпсокартонних конструкцій. Столяр будівельний». На 1 курсі з 01.09.2023 по 30.06.2026 р. (а.с. 75)
Згідно характеристики випускника 9-Б класу школи І-Ill ступенів № 275 імені ОСОБА_6 , підписаної директором школи та класним керівником, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_9 , навчався в школі І-ІІІ ступенів №275 імені ОСОБА_6 в період з 01.09.2019 року по 14.06.2023 рік. Учень навчався за «Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти II ступенів», затвердженою наказом МОН України від 20.04.2018 року. Програмний матеріал засвоював повільно. Проявляв інтерес до окремих предметів (фізична культура, трудове навчання). На уроках був пасивний, не уважний. Проте, був дисциплінованим. Не порушував норм та правил поведінки. Шкільний заклад відвідував тато ОСОБА_3 , котрий займався питаннями навчального процесу учня та спілкувався з класним керівником. Батьківські збори батько не відвідував. З адміністрацією школи не спілкувався. Шкільними підручниками та навчальними посібниками учня забезпечував навчальний заклад, всім необхідним шкільним приладдям учень був забезпечений. Інформація щодо забезпечення вчасного приходу учня відсутня. З 8-го по 9-й клас, після уроків учня зі школи забирала ОСОБА_4 (бабуся). Матір ОСОБА_2 не брала участь у батьківських, зборах , шкільних святах. В період з 5-го по 9-й клас спілкувалася з матір'ю один раз з приводу повернення шкільного підручника. (а.с. 107)
Як вбачається з відповіді Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 Дніпровського району міста Києва», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що мешкає на АДРЕСА_1 , знаходиться під наглядом КНП «ЦПМСД №1» з народження. Має укладену діючу декларацію про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій у лікар-педіатра КНП «ЦПМСД №1» Красноус А.Д. з 28.03.2023. Дитина регулярно відвідує лікаря-педіатра з бабусею, ОСОБА_4 , яка забезпечує належне лікування та виконує всі призначення лікаря. Останнє відвідування дитини з бабусею відбулось 22.022024 з приводу переукладення декларації. (а.с. 108)
Згідно характеристики на здобувача освіти групи 106 ОСОБА_1 , виданої Комунальним закладом професійної (професійно-технічної) освіти «Київський професійний коледж «Лівобережний» від 22.02.2024 року за № 063/25-63, ОСОБА_1 зарахований до комунального закладу професійної (професійно-технічної) освіти «Київський професійний коледж «ЛІВОБЕРЕЖНИЙ» згідно наказу № З «З-УДЗ» від 31.08.2023 року за професією «Монтажник гіпсокартонних конструкцій. Столяр будівельний». За час навчання в коледжі ОСОБА_13 зарекомендував себе учнем середніх здібностей. Особливих зацікавлень якимось іншим конкретним предметом не помічено. Здобувач освіти рівномірно приділяє увагу всім дисциплінам. До предметів спеціального професійного циклу та занять з виробничого навчання ставиться з більшою цікавістю. З виробничого навчання має середній рівень знань та практичних вмінь. Доручення викладачів і майстра виробничого навчання виконує добре. Не має пропусків занять без поважних причин. З одногрупниками підтримує рівні стосунки, легко спілкується з людьми. ОСОБА_1 проживає з бабусею. За час навчання в коледжі ОСОБА_13 , бабуся ОСОБА_4 , цікавиться справами та життям свого онука. Вона вболіває за свого онука, регулярно телефонує майстру виробничого навчання. Батько ОСОБА_3 відвідував заклад освіти в І семестрі, з майстром виробничого навчання підтримує зв'язок, цікавиться навчанням та досягненнями сина в закладі освіти. На даний час батько в Збройних Силах України. Матір, ОСОБА_2 , не відвідує заклад освіти, участь у батьківських зборах та в житті сина не приймає. ОСОБА_13 забезпечений всім необхідним для навчання, завжди охайно одягнений. За характером ОСОБА_13 врівноважений, товариський, адекватно реагує на зауваження дорослих, висловлює свою особисту думку. Фізичний розвиток дитини задовільний. Характеристика видана за місцем вимоги. (а.с. 109)
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Відповідно ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов'язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до положень статті 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом 6 місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Згідно статті 165 Сімейного кодексу України визначено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Як роз'яснено у пункті 15 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов'язків по вихованню, а також встановити, що вони ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов'язки.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 Сімейного Кодексу України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав тощо обов'язковою є участь органу опіки та піклування, який згідно з ч. 5 ст. 19 подає суду письмовий висновок щодо розв'язування спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
При цьому суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (ч. 6 ст. 19 СК України).
Згідно Висновку органу опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 19.02.2024 року № 103-1380, орган опіки та піклування, приймаючи до уваги рекомендації Комісії з питань захисту прав дитини Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно її неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку з тим, що вона ухилилася від виховання та утримання дитини. З мотивувальної частини Висновку також вбачається, що ОСОБА_2 не бере участі у фізичному, духовному та моральному розвитку дитини, матеріально не допомагає. На засіданні Комісії ОСОБА_2 не була присутня, будь-який зв'язок з матір'ю відсутній. ОСОБА_2 жодного разу не звернулась до органу опіки та піклування чи до суду про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини. Це засвічує, що мати самоусунулась від виховання своїх батьківських обов'язків. (а.с. 97-98)
Як роз'яснено у пунктах 16, 18 Постанови Пленуму Верховного Суду від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Згідно ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Виходячи зі змісту п. 2 ст. 78 Цивільного процесуального кодексу України, згідно якої обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 3 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Як з'ясовано судом, позивач проживає з бабусею та дідусем та саме вони займаються вихованням онука, відповідачка самоусунулася від спілкування з сином, не піклується про його фізичний, духовний та моральний розвиток, навчання, зокрема: не забезпечує необхідними харчуванням, медичним доглядом, лікуванням, що негативно впливає на його фізичний розвиток як складову виховання, не спілкується з сином у обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей, не надає матеріальної допомоги на утримання сина, ці обставини доведено належними та допустимими письмовими доказами, які підтвердили факт ухилення матері від виконання своїх обов'язків відносно неповнолітнього сина, відповідачка не скористалася правом подати відзив на позов та докази, які мали підтвердити належне виконання відповідачем своїх батьківських обов'язків.
Відповідно до ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає доведеним обставини ухилення матері від виконання своїх обов'язків по вихованню сина, яка самоусунулася від виховання та спілкування з сином, не надає матеріальної допомоги на утримання сина, що у сукупності дає підстави позбавити батьківських прав матір сина, з підстав, передбачених ст.164 Сімейного кодексу України.
Разом з тим, суд враховує, що відповідно до положень ст. 168, 169 Сімейного кодексу України, відповідач, у разі позбавлення батьківських прав, не позбавлений права на звернення до суду із заявою про надання права на побачення з дитиною, так і з позовом про поновлення батьківських прав.
Оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України).
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. (ст.5 Цивільного процесуального кодексу України).
Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На підставі вищевикладеного, беручи до уваги належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав,- підлягають задоволенню.
Враховуючи наведене та керуючись статтями. 14, 19, 150, 164, 165, 193 Сімейного кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», статтями 2, 4, 10, 11, 57, 59, 60, 61, 81, 89, 174-179, 209, 247, 263-265, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити громадянку України ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_6 ) батьківських прав відносно неповнолітнього сина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повний текст рішення виготовлений 02 вересня 2024 року.
Суддя І.В.Коваленко