10 вересня 2024 року м. Дніпросправа № 160/4419/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 ( суддя першої інстанції Дєєв М.В.) в адміністративній справі №160/4419/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не застосуванні абзацу 3 пункту 1-1 Постанови Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168, а саме у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди на період дії воєнного стану у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави з розрахунку 30000 грн. на місяць пропорційно часу його участі у здійсненні бойових (спеціальних) завдань у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, за період з 01.12.2023 року по 19.01.2024 року, та з 05.02.2024 року по 15.02.2024 року;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду на період дії воєнного стану у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави з розрахунку 30000 грн. на місяць пропорційно часу його участі у здійсненні бойових (спеціальних) завдань у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, за період з 01.12.2023 року по 19.01.2024 року, та з 05.02.2024 року по 15.02.2024 року в розмірі 62419,32 грн., з яких: за грудень 2023 року - 30000 гривень; за період з 01 по 18 січня 2024 року (включно) - 17419,32 грн.; за період з 05 по 15 лютого 2024 року (включно) - 15000 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач протягом спірного періоду виконував бойові (спеціальні) завдання, визначені Переліком бойових (спеціальних) завдань, за виконання яких здійснюється виплата військовослужбовцям додаткової винагороди на період дії воєнного стану у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави з розрахунку 30000 гривень на місяць, затвердженого Міністром оборони України від від 20.11.2023 № 3263/дск (далі - Перелік). При цьому, ненарахування та невиплата відповідачем вказаної грошової винагороди на підставі службових листів начальника штабу ІНФОРМАЦІЯ_1 є протиправними, оскільки такі листи не можуть вважатися актами, які затверджено Військовою службою правопорядку Збройних Сил України, а є лише службовою кореспонденцією, яка носить лише роз'яснювальний, інформаційний або рекомендаційний характер та не спричиняє для посадових осіб військової частини НОМЕР_1 будь-яких негативних наслідків.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не застосуванні абзацу 3 пункту 1-1 Постанови Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168, а саме у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди на період дії воєнного стану у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави з розрахунку 30000 грн. на місяць пропорційно часу його участі у здійсненні бойових (спеціальних) завдань у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, за період з 01.12.2023 року по 19.01.2024 року, та з 05.02.2024 року по 15.02.2024 року.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду на період дії воєнного стану у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави з розрахунку 30000 грн. на місяць пропорційно часу його участі у здійсненні бойових (спеціальних) завдань у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, за період з 01.12.2023 року по 19.01.2024 року, та з 05.02.2024 року по 15.02.2024 року.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції є не обґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм права. Апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини у справі, оскільки позивач у періоди з 01.12.2023 по 19.01.2024 та з 05.02.2024 по 15.02.2024 жодних завдань, визначених начальником Військової служби правопорядку у Збройних Силах України - начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 у службових листах від 16.01.2024 за вих. № 306/фес/398, від 29.01.2024 за вих. № 306/фес/760 та від 01.02.2024 за вих. № 306/фес/816, не виконував.
Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 у спірний період проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Згідно із бойовим розпорядженням командувача оперативно-стратегічного угруповання військ “ ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 11.02.2023 № БР-ОСУВ/ОГ/466дск/п особовий склад Військової частини НОМЕР_1 був залучений до складу сил і засобів та поставлено завдання відповідно до ст.ст. 3,8 Закону України "Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України".
Позивач зазначає, що виконував завдання, визначені бойовими розпорядженнями начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується службовим листом командира військової частини НОМЕР_1 від 07.03.2024 за вих. № 3482/юк, а саме, у періоди з 01.12.2023 по 19.01.2024 та з 05.02.2024 по 15.02.2024 роки виконував завдання із інформаційного супроводу діяльності та задоволення інформаційних потреб особового складу військових частин (підрозділів) під час виконання завдань за призначенням за напрямком захисту майна Збройних Сил України від розкрадання та інших кримінально протиправних посягань, в ході здійснення перевірок матеріалів службових розслідувань, проведених у військових частинах, по втратам (знищенню) військового майна, що подаються для погодження під час його списання за інспекторськими посвідченнями; в групі напрямків пункту управління військової частини НОМЕР_1 ; у складі мобільної групи розшуку військовослужбовців, які здійснили самовільне залишення військових частин (поле бою, позицій), розшуку зброї та боєприпасів, викрадених у військових частинах у зоні відповідальності угруповань військ (сил).
16.01.2024 на адресу військової частини НОМЕР_1 надійшов службовий лист тимчасово-виконуючого обов'язки начальника штабу - заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.01.2024 за вих. №306/фес/398, в якому було визначено, що з метою забезпечення ефективного функціонування системи внутрішнього контролю, дотримання принципів законності та ефективного використання бюджетних коштів, уникнення ризиків переплат грошового забезпечення начальник Військової служби правопорядку у Збройних Силах України - начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 наказав командиру військової частини НОМЕР_1 :
здійснювати нарахування та виплату додаткової винагороди за виконання бойових (спеціальних) завдань у складі діючих угрупувань військ (сил) сил оборони держави, визначених Переліком бойових (спеціальних) завдань, за виконання яких здійснюється виплата військовослужбовцям додаткової винагороди на період дії воєнного стану у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави з розрахунку 30000 гривень на місяць, затвердженого Міністром оборони України від 20.11.2023 № 3263/дск, та які відповідають завданням та функціям, покладених на Військову службу правопорядку Законом України "Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України", а саме щодо:
комендантської служби, в тому числі на блокпостах;
збору, охорони та супроводження військовополонених з місць (місцевостей), де вони утримуються після взяття їх в полон, до таборів для тримання військовополонених або дільниць для тримання військовополонених;
охорони військових об'єктів (військових містечок; пунктів тимчасової дислокації; базових таборів; місць зосередження сил та засобів; станцій (місць) навантаження (розвантаження) військових вантажів, військово-медичних закладів);
призупинити тимчасово, до окремого розпорядження, на період роботи робочої групи Головного управління Військової служби правопорядку нарахування та виплату додаткової винагороди за виконання інших бойових (спеціальних) завдань у складі діючих угрупувань військ (сил) сил оборони держави, визначених Переліком бойових (спеціальних) завдань, за виконання яких здійснюється виплата військовослужбовцям додаткової винагороди на період дії воєнного стану у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави з розрахунку 30000 гривень на місяць, затвердженого Міністром оборони України від 20.11.2023 № 3263/дск.
Службовим листом начальника штабу - заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29.01.2024 за вих. №306/фес/760 визначено, що з метою забезпечення ефективного функціонування системи внутрішнього контролю, дотримання принципів законності та ефективного використання бюджетних коштів, уникнення ризиків переплат грошового забезпечення начальник Військової служби правопорядку у Збройних Силах України - начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 наказав командиру військової частини НОМЕР_1 :
здійснювати нарахування та виплату додаткової винагороди за виконання бойових (спеціальних) завдань у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оброни держави, визначених Переліком бойових (спеціальних) завдань, за виконання яких здійснюється виплата військовослужбовцям додаткової винагороди на період дії воєнного стану у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави з розрахунку 30000 гривень на місяць, затвердженого Міністром оборони України від 20.11.2023 № 3263/дск, та які відповідають завданням та функціям, покладених на Військову службу правопорядку Законом України "Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України", а саме щодо:
комендантської служби, в тому числі на блокпостах;
збору, охорони та супроводження військовополонених з місць (місцевостей), де вони утримуються після взяття їх в полон, до таборів для тримання військовополонених або дільниць для тримання військовополонених;
охорони військових об'єктів (військових містечок; пунктів тимчасової дислокації; базових таборів; місць зосередження сил та засобів; станцій (місць) навантаження (розвантаження) військових вантажів, військово- медичних закладів);
всебічного забезпечення ведення операцій, бойових (спеціальних) дій в частині супроводження військових вантажів.
Відповідно до службового листа начальника штабу - заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.02.2024 за вих. № 306/фес/816 визначено, що з метою забезпечення ефективного функціонування системи внутрішнього контролю, дотримання принципів законності та ефективного використання бюджетних коштів, уникнення ризиків переплат грошового забезпечення начальник Військової служби правопорядку у Збройних Силах України - начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 наказав командиру військової частини НОМЕР_1 здійснювати нарахування та виплату додаткової винагороди за виконання завдань, визначених п. 1 службового листа від 29.01.2024 № 306/фес/760, а також, за виконання завдань щодо боротьби з диверсійно-розвідувальними групами.
Оскільки, позивач у періоди з 01.12.2023 по 19.01.2024 та з 05.02.2024 по 15.02.2024 жодних завдань, визначених у службових листах тимчасово-виконуючого обов'язки начальника штабу - заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.01.2024 за вих. № 306/фес/398, начальника штабу - заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29.01.2024 за вих. № 306/фес/760 та начальника штабу - заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.02.2024 за вих. № 306/фес/816, не виконував, спірна винагорода відповідачем не нараховувалась та не виплачувалась.
Позивач вважає вказану бездіяльність протиправною, що і стало підставою для звернення до суду із даним позовом.
Правомірність не виплати позивачу додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 в розмірі 30000 грн за період з з 01.12.2023 року по 19.01.2024 року, та з 05.02.2024 року по 15.02.2024 року є предметом спору переданого на вирішення суду.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення, виходить з наступного.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Згідно з частиною 5 статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (Закон №2011-XII) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлено єдину систему їх соціального захисту, гарантовано військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та врегульовано відносини у цій галузі.
Статтею 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з частиною 2 статті 1-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до абзацу першого частини 1 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частиною 2 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (абзац перший частини 4 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей").
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України (абзац другий частини 4 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей").
Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (постанова КМУ №704), яка набрала чинності з 01.03.2018 року.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №704) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно з абзацом першим пункту 8 Постанови №704 умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються цією постановою та іншими актами Кабінету Міністрів України.
Відповідно до пункту 3 Постанови №704 виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває на даний час.
Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Частина перша статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII передбачає, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова №168, пунктом 1 якої було установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 5 зазначеної постанови передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування, застосовується з 24.02.2022.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2023 р. № 43 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168» були внесені зміни до Постанови №168, а саме: Пункт 2-1 викладено в такій редакції: «Установити, що керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати додаткової винагороди, одноразової грошової допомоги, розміри виплати додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень».
На виконання вищезазначених змін, наказом Міністра оборони України від 25.01.2023 № 44 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.01.2023 № 177/39233), який набув чинності з 01.02.2023, внесені зміни до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (Порядок №260)) - доповнено розділом XXXIV «Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану».
Відповідно до пункту 2 розділу ХХХІV Порядку №260 (у редакції, чинній у період з лютого по липень 2023 року включно) на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:
100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), та виконують бойові (спеціальні) завдання (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):
під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;
у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;
із здійснення польотів у районах ведення воєнних (бойових) дій, ведення повітряного бою;
у районах ведення воєнних (бойових) дій з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії;
на території противника (в тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);
з вогневого ураження повітряних (морських) цілей противника;
з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;
кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);
у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів;
з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
50 000 гривень - тим, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах).
Перелік цих органів військового управління (управлінь (штабів) угруповань військ (сил)) затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України;
30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань):
у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил) (далі - завдання у складі угруповань військ (сил), резерву, пунктів управління);
з протиповітряного прикриття та наземної оборони об'єктів критичної інфраструктури згідно з бойовими розпорядженнями;
із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями.
Військовослужбовцям, які в установленому законодавством порядку відряджені до складу військових адміністрацій у районах ведення воєнних (бойових) дій для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, виплата додаткової винагороди здійснюється у розмірі 30 000 гривень.
Виходячи з аналізу вказаних вище положень пункту 2 розділу ХХХІV Порядку №260, останні, за висновками суду, жодним чином не змінюють визначений пунктом 1 Постанови №168 розмір додаткової винагороди, оскільки як Порядок №260, так і Постанова №168, визначають розмір такої додаткової винагороди у вигляді 30000,00 грн пропорційно в розрахунку на місяць.
При цьому, положення пункту 2 розділу ХХХІV Порядку №260 лише конкретизують та визначають порядок та умови виплати такої додаткової винагороди у вигляді здійснення виплати військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями), додаткової винагороди 30000 гривень в розрахунку на місяць, однак лише пропорційно часу виконання таких бойових (спеціальних) завдань.
Підставою для виплати відповідно до постанови КМУ №168, є саме наказ командира, якому передує документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, яким є один з таких документів: бойовий наказ (бойового розпорядження); журнал бойових дій (вахтового журналу) або журнал ведення оперативної обстановки або бойового донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постових відомостей (під час охорони об'єкту, на який було здійснено збройний напад, або артилерійський ракетний обстріл); рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, КрМО, КаМО, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням, військових звань, прізвищ, імен та по-батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
Відтак, умовами виплати такої додаткової винагороди у розмірі 30000.00 грн. є: 1) період дії воєнного стану; 2) виконання військовослужбовцем бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань).
Згідно з Переліком бойових (спеціальних) завдань, за виконання яких здійснюється виплата військовослужбовцям додаткової винагороди на період дії воєнного стану у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави з розрахунку 30000 грн. на місяць, затверджених Міністром оборони України від 20.11.2023 р. №3263/дск, передбачено види бойових (спеціальних) завдань, що виконуються у складі оперативно-стратегічних угруповань військ «Хортиця», «Таврія», «Північ», «Одеса», і за які передбачено виплату додаткової винагороди з розрахунку 30000 грн. на місяць, зокрема:
- управління підпорядкованими підрозділами під час ведення (підготовки) бойових (спеціальних) дій тощо;
- охорона, оборона та всебічне забезпечення розгорнутих пунктів управління та їх елементів (в тому числі з забезпечення функціонування системи зв'язку, експлуатаційно-технічного обслуговування, логістичного, медичного, фінансово-економічного, юридичного, морально-психологічного, кадрового, документаційного забезпечення, забезпечення скритим управлінням військами, шифрованим та кодовим зв'язком, підтримки);
- протидія інформаційно психологічному впливу противника;
- вивчення та аналіз морально-психологічного стану особового складу підрозділів;
- інформаційний супровід діяльності та задоволення інформаційних потреб особового складу військових частин (підрозділів).
Відповідачем не заперечується факт того, що позивач, у спірний період виконував завдання, передбачені Переліком бойових (спеціальних) завдань, за виконання яких здійснюється виплата військовослужбовцям додаткової винагороди на період дії воєнного стану у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави з розрахунку 30000 грн. на місяць, затверджених Міністром оборони України від 20.11.2023 р. №3263/дск, відповідачем протиправно не нараховувалась та не виплачувалась відповідна грошова винагорода за спірний період, з огляду на що, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 в адміністративній справі №160/4419/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 10 вересня 2024 року та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 11 вересня 2024 року.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя Л.А. Божко
суддя А.В. Суховаров