Справа № 161/17023/24
Провадження № 1-кс/161/4561/24
м. Луцьк 14 вересня 2024 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку клопотання ОСОБА_6 про відвід слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_7 , -
14.09.2024 року в моє провадження надійшло клопотання ОСОБА_6 про відвід слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_7 у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Своє клопотання мотивує тим, що основним свідком обвинувачення у кримінальному провадженні відносно нього № 42014030000000186 від 17.10.2014 року проходить голова Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_8 .. Суддя ОСОБА_7 знаходиться в службовій залежності від голови Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_8 , тому дана обставина перешкоджатиме судді ОСОБА_7 об'єктивно прийняти рішення у справі. На цій підставі просить відвести слідчого суддю ОСОБА_7 ..
В судовому засіданні ОСОБА_6 підтримав подане ним клопотання.
В судовому засіданні захисник підтримав подане його підзахисним клопотання.
В судовому засіданні прокурор та слідчий заперечували щодо задоволення вказаної заяви.
Відповідно до ч.1 ст.21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи у розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
За приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до вимог ч.1 ст.75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленогочастиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Відповідно до ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі "Гаусшильдт проти Данії", "Мироненко і Мартиненко проти України" зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Гаусшильдт проти Данії" вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі "Мироненко і Мартиненко проти України").
Ч. 1 ст 6 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» передбачено, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
З доводів заявника не простежується жодної залежності чи взаємозв'язку, що прямо чи опосередковано вказували б на упередженість чи необ'єктивність слідчого судді, у зв'язку із чим була висловлена заявником недовіра до нього, тому слід вважати, що заява про відвід є невмотивованою, необґрунтованою, без доказовою, надуманою та ґрунтується тільки на припущеннях.
Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що в задоволенні клопотання ОСОБА_6 про відвід слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_7 у розгляді клопотання старшого слідчого в ОВС Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Луцьку) ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, ОСОБА_4 про застосування до заявника запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,- необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.21, 75, 80, 81 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання ОСОБА_6 про відвід слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_7 , - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1