Справа № 420/25742/24
12 вересня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд, у складі судді Хлімоненкової М.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання протиправною та скасування постанови,
І. Зміст позовних вимог та виклад позицій учасників справи.
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), у якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП №75415435 від 06.08.2024 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.
Обґрунтовуючи заявлену позовну вимогу позивач зазначає про протиправність винесеної посадовою особою Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) постанови ВП №75415435 від 06.08.2024 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн., оскільки на його думку при винесенні цієї постанови державним виконавцем не враховано факт повного виконання рішення суду Головним управлінням в межах, допустимих діючим законодавством, та у строк, визначений постановою про відкриття виконавчого провадження.
Так, позивач звертає увагу, що підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 по справі № 420/2355/24, яке набрало законної сили 25.06.2024, ОСОБА_1 06.07.2024 проведено перерахунок пенсії по інвалідності з 01.03.2023 в розмірі фактично нарахованої суми без обмеження її розміру. Розмір пенсії ОСОБА_1 після виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 по справі № 420/2355/24 з 01.08.2024 становить 42463,22 грн. Сума доплати за період з 01.03.2023 по 31.07.2024 з урахуванням фактично виплачених сум склала 150697,69 грн та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації.
Головне управління внесло відомості про рішення по справі № 420/2355/24 до реєстру судових рішень, фінансування яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Проте, Кабінетом Міністрів України бюджет Пенсійного фонду України на 2024 рік не затверджено. Тому Головне управління на сьогодні діє на підставі тимчасового розпису доходів і видатків Пенсійного фонду України на 3 квартал 2024 року, яким не передбачені кошти на виплати за рішенням суду.
На переконання позивача, невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Тому застосування відповідальності у вигляді штрафу є протиправним.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що рішення суду позивачем не виконується без поважних причин, що й стало підставою для накладення штрафу. Виконавчим документом та Законом України «Про виконавче провадження» чітко встановлено спосіб і порядок виконання рішень зобов'язального характеру. Підстав для визнання постанови про накладення штрафу неправомірною не має. Крім того, на думку відповідача, постанова про накладення штрафу є своєрідним захистом прав стягувача та стимулюванням виконання рішення суду боржником. Право на отримання пенсії є безперечним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов'язань. А відсутність грошових коштів у Бюджеті не є підставою для невиконання рішення суду.
II. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 16.08.2024 адміністративний позов залишено без руху у зв'язку із ненаданням доказів сплати судового збору за подання позовної заяви та надано 10-ти денний строк для усунення недоліків.
26.08.2024 позивач подав до суду заяву про усунення недоліків та надав докази сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою суду від 02.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Визначено, що розгляд справи суд буде проводити за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Призначено судове засідання у справі з викликом учасників справи на 11 год. 00 хв. 12 вересня 2024 року.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника Головного управління.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, у поданому відзиві заявив клопотання про розгляд справи без його участі та просив в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Відповідно до ч.9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Керуючись наведеним положенням, розгляд даної справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
ІІІ. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
За даними КП «Діловодство спеціалізованого суду» рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 по справі № 420/2355/24, яке набрало законної сили 25.06.2024, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) виплачувати ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) пенсію по інвалідності з 01 березня 2023 року в розмірі фактично нарахованої суми без обмеження її розміру.
26.06.2024 року Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 420/2355/24 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) виплачувати ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) пенсію по інвалідності з 01 березня 2023 року в розмірі фактично нарахованої суми без обмеження її розміру.
01.07.2024 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Семиразумом Є.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №75415435 з примусового виконання вище вказаного виконавчого листа.
10.07.2024 ГУ ПФУ в Одеській області на адресу відповідача направило лист №1500-0405-5/106312, яким повідомило, зокрема, що Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 по справі №420/2355/24, яке набрало законної сили 25.06.2024, ОСОБА_1 06.07.2024 проведено перерахунок пенсії з 01.03.2022 в розмірі фактично нарахованої суми без обмеження її розміру. Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.08.2024 становитиме 42463,22 грн. Сума доплати за період з 01.03.2022 по 31.07.2024 з урахуванням фактично виплачених сум склала 150697,69 грн та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації. Кабінетом Міністрів України бюджет Пенсійного фонду України на 2024 рік не затверджено, тому Головне управління на сьогодні діє на підставі тимчасового розпису доходів і видатків Пенсійного фонду України на 2 квартал 2024 року, яким не передбачені кошти на виплати за рішенням суду. Станом на 10.07.2024 за рахунок виділеного Пенсійним фондом України фінансування Головним управлінням здійснено погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду з датою набрання рішеннями законної сили по 20.09.2020 включно. Враховуючи вищезазначене, погашення заборгованості, нарахованої на виконання рішення суду, здійснюватиметься в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету. Таким чином, покладені судом зобов'язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Виплата нарахованої доплати до пенсії за період з 01.03.2023 по 31.07.2024 в сумі 150697,69 грн буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з Державного бюджету України. Враховуючи викладене, відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону України від 02.06.2016 №1404 "Про виконавче провадження" просить закінчити виконавче провадження по виконавчому листу №420/2355/24, виданому 26.06.2024 Одеським окружним адміністративним судом.
Відповідно до Перерахунку пенсії ОСОБА_1 (пенсійна справа №ЮО102586), сформованого 06.07.2024 року, пенсія перерахована з 01.03.2023 без обмеження максимальним розміром. Також, згідно розрахунку на доплату пенсії за пенсійною справою №ЮО102586, розмір доплати за період з березня 2023 по липень 2024, нарахованої за рішенням суду, складає 150697,69 грн.
06.08.2024 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Семиразумом Є.В. була винесена постанова про накладення штрафу, згідно якої, за невиконання рішення суду боржником, керуючись ст. 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження", було накладено на Головне управління ПФУ в Одеській області штраф у розмірі 5 100 грн.
12.08.2024 позивачем був надісланий відділу примусового виконання рішень лист №1500-0405-5/124656, зміст якого повторює зміст листа №1500-0405-5/106312 від 10.07.2024, та в якому позивач повторно просив закінчити виконавче провадження по виконавчому листу №420/2355/24, виданому 26.06.2024 Одеським окружним адміністративним судом.
Вважаючи постанову державного виконавця від 06.08.2024 про накладення штрафу протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
IV. Норми права, які застосував суд. Оцінка та висновки суду.
Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).
Статтею 1 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно зі статтею 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Частиною 1 ст. 18 Закону № 1404-VIII, визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з ч.5 ст. 26 Закону №1404-VIII, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Частиною 6 статті 26 Закону №1404-VIII визначено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Згідно з ч.1, 2 ст.63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Статтею 75 Закону №1404-VІІІ передбачена відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії.
Відповідно до цієї норми, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Таким чином, невиконання боржником рішення суду, за яким він зобов'язаний вчинити певні дії у строки, визначені законодавством, без наявності для цього поважних причин, тягне за собою відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн. (для юридичних осіб).
З аналізу наведених положень Закону №1404-VІІІ вбачається, що накладення штрафу за невиконання рішення, яке зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. Поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Відповідачем не заперечується факт невиконання рішення суду, що набрало законної сили, в частині виплати нарахованих пенсіонеру коштів за минулий період, а лише зазначається про відсутність фінансування із Державного Бюджету таких виплат, та що виплата буде здійснена після надходження такого фінансування.
В той же час, позивачем ні державному виконавцю, ні суду не надано доказів на підтвердження таких обставин, із яких можливо встановити обсяги відповідних фінансувань, плани їх надходження та графік погашення вказаних виплат.
Суд зауважує, що позивач здійснює загальні посилання на відсутність затвердженого бюджету Пенсійного фонду України на 2024 рік, та стверджує, що діє на підставі тимчасового розпису доходів та витрат Пенсійного фонду України на 3 квартал 2024 року.
Однак, при цьому, жодних доказів на підтвердження відсутності у такому тимчасовому розписі коштів на погашення заборгованості пенсійних виплат за рішенням суду не надає.
Згідно п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 р. №280, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Відповідно до п. 7 Положення №280 Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Згідно п.4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постанова правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Тобто, приписами чинного законодавства чітко визначено, що одним із завдань Головного управління Фонду є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, та здійснення з цією метою перерозподілу коштів між районами (містами).
Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження направлення документів до Пенсійного фонду України з метою вирішення питання виділення коштів або ж їх перерозподілу для виплати нарахованої доплати за рішенням суду.
Також із матеріалів справи не вбачається, що позивач вживав будь-яких інших заходів для отримання фінансування з метою належного виконання рішення суду, що набрало законної сили. Зокрема, позивач не звертався до ПФУ за додатковим фінансуванням після надходження вимоги державного виконавця. Натомість він обмежився лише надсиланням до органу ДВС листа про відсутність належного фінансування.
Дослідивши листи Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, які надіслані державному виконавцю на підтвердження виконання рішення суду, суд дійшов висновку, що останні не свідчать про належне виконання рішення суду, оскільки не призвели до поновлення порушених прав пенсіонера у відповідності до рішення суду від 23.05.2024 по справі №420/2355/24, а наведені в них причини не виконання судового рішення не можна вважати поважними, оскільки вони не підтверджені належними доказами.
Відтак, суд дійшов висновку, що державний виконавець по спливу терміну на добровільне виконання рішення, встановивши його невиконання без поважних причин, правомірно, в порядку передбаченому Законом №1404-VІІІ, виніс постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100 грн. В свою чергу, позивачем не надано належних та достатніх доказів на підтвердження протиправності оскаржуваної постанови.
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «RuizTorija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради Європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Оцінивши докази у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.
Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, судові витрати розподілу не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 90, 241-246, 250, 255, 271, 287, 297 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання протиправною та скасування постанови від 06.08.2024 ВП №75415435 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, код ЄДРПОУ 20987385, адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012.
Відповідач: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністертсва юстиції (м. Одеса), код ЄДРПОУ 43315529, адреса: вул. Розумовська, 37, м. Одеса, 65091
Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА
.