Справа № 420/36850/23
13 вересня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхтенко Л.Р.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду 27 грудня 2023 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ), в якій позивач просив:
визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 (ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) щодо здійснення розрахунків сум складових грошового забезпечення ОСОБА_1 всупереч чинної редакції пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.17 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб";
зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 (ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) перерахувати всі складові щомісячного грошового забезпечення за період з 17 вересня 2021 року по 01 червня 2023 року включно на підставі чинної редакції пункту 4 зазначеної Постанови Кабінету Міністрів України, за чим виплатити у встановленому порядку з врахуванням індексації та обов'язкових утримань на користь ОСОБА_1 заборгованість за посадовим окладом в сумі 40507,67 грн; за окладом за військовим званням в сумі 9211,66 грн; за надбавкою за вислугу років в сумі 14915,80 грн; за надбавкою за особливості проходження служби в сумі 42012,83 грн; за премією - в сумі 85404,45 грн; за надбавкою за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці - 3213, 76 грн; за винагородою згідно Постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 168 - 18419,35 грн; за допомогою на оздоровлення в сумі 23786,45 грн, - а разом заборгованість за грошовим забезпеченням військовослужбовця в загальному розмірі 237471,97 грн (без врахування індексації та обов'язкових утримань).
Ухвалою суду від 02 січня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін у порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.
Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що позивач проходила військову службу у період з 17 вересня 2021 року по 01 червня 2023 року у військовій частині НОМЕР_2 .
Позивач зазначила, що під час проходження служби вона отримувала грошове забезпечення переказами різних сум в різні дати на її банківську картку, причому безпосередньо з таких виплат Позивачка не мала можливості встановити, які саме складові забезпечення з передбачених законом та в яких саме сумах їй було нараховано та виплачено за певний місяць. Таку інформацію Позивачка вперше отримала з додатку до листа Відповідача від 20 листопада 2023 року № 2532, - відомості № 2529 від 20 листопада 2023 р. про нараховане та виплачене їй грошове забезпечення, з якого дізналась про системні порушення Відповідачем її права на отримання всіх складових щомісячного грошового забезпечення в передбачених законодавством сумах.
Так, позивач зазначила, що пунктом 4 Постанови № 704 (в редакції чинній до 24.02.18 р.) передбачалось, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та згідно до п.6 зазначеної постанови було внесено зміни до Постанови № 704, внаслідок яких її пункт 4 викладено у новій редакції, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14". Зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися.
Проте постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.20 р. у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п. 6 Постанови КМУ № 103 від 21.02.18 р., яким були внесені зміни до п. 4 Постанови № 704, та відновлено його попередню редакцію (станом на 30.07.18 р.), згідно з якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Тобто позивач наголошує, що під час служби Позивачки до 20 травня 2023 року Відповідач мав визначати розмір посадового окладу Позивачки та її окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Позивач зазначила, що наскільки їй відомо, її посадовий оклад до 05 жовтня 2023 року включно розраховувався за 8 тарифним розрядом, надалі - за 23 тарифним розрядом.
З Додатку № 1 Постанови № 704 вбачається, що тарифному розряду « 8» відповідає тарифний коефіцієнт « 1,75», тарифному розряду « 23» - коефіцієнт « 2,8».
З Додатку № 14 Постанови № 704 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2020 р. № 1038) вбачається, що військовим (спеціальним) званням «молодший лейтенант» відповідає тарифний коефіцієнт « 0,62», «лейтенант» - « 0,64».
Прожитковий мінімум для працездатних осіб дорівнював: на 1 січня 2021 року - 2 270 грн, на 1 січня 2022 року - 2 481 грн, на 1 січня 2023 року - 2 589 грн.
Таким чином в разі застосування приписів Постанови № 704 в чинній редакції, оклад за військовим (спеціальним) званням та посадовий оклад Позивачки в різні періоди її служби мали дорівнювати:
з 17 вересня 2021 року по 31 грудня 2021 року:
оклад за військовим званням - 1410 грн;
посадовий оклад до 06 жовтня - 3970 грн, далі - 6360 грн;
з 01 січня 2022 року по 16 вересня 2022 року:
оклад за військовим званням - 1540 грн; посадовий оклад - 6950 грн;
з 17 вересня 2022 року по 31 грудня 2022 року:
оклад за військовим званням - 1590 грн; посадовий оклад - 6950 грн;
з 01 січня 2023 року по 20 травня 2023 року:
оклад за військовим званням - 1660 грн; посадовий оклад - 7250 грн;
При цьому припущені Відповідачем помилки в розрахунках окладів мають фундаментальні наслідки для розрахунків всіх інших складових щомісячного грошового забезпечення Позивачки, оскільки згідно з законодавства базою для їх нарахування є розмір окладів.
Так, з Відомості № 2529 вбачається, що до складу щомісячного грошового забезпечення Позивачки крім окладів входило:
надбавка за вислугу років в розмірі 30 % від суми обох окладів;
надбавка за особливості проходження служби в розмірі 65 % від суми обох окладів та надбавки за вислугу років;
з 03 лютого 2021 р. по 12 травня 2023 р. - надбавка за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, в розмірі 10 % від посадового окладу;
премія в розмірі певного відсотка (зазначений у п.15 таблиці у Відомості № 2529, неодноразово змінювався) від посадового окладу;
Додатково в червні 2022 року та в травні 2023 року Позивачці було нараховано допомогу на оздоровлення, яка згідно з підпункту 3 пункту 5 Постанови № 704 має дорівнювати розміру місячного грошового забезпечення.
Позивачка наголошує, що всі зазначені складові грошового забезпечення Відповідачем було нараховано у зменшеному розмірі, причому у травні 2023 року Відповідач безпідставно нарахував премію та винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 (п.19 таблиці у Відомості № 2529), не в повному розмірі, та взагалі не нарахував їх за один день червня 2023 року.
Таким чином, на думку позивача, за весь період проходження служби Позивачці не було нараховано загалом: посадового окладу - 40507,67 грн; окладу за військовим званням - 9211,66 грн; надбавки за вислугу років - 14915,80 грн; надбавки за особливості проходження служби - 42012,83 грн; премії - 85404,45 грн; надбавки за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці - 3213, 76 грн; винагороди згідно Постанови КМУ № 168 - 18419,35 грн; допомоги на оздоровлення - 23786,45 грн (відповідні розрахунки наведені у додатку до цього позову «Таблиця № 1. Розрахунок грошового забезпечення Позивачки за період з 17 вересня 2021 р. по 01 червня 2023 р.»).
Тобто за весь період служби Позивачу протиправно не було нараховано грошового забезпечення на загальну суму 237471,97 грн (без врахування індексації).
Також у позовній заяві позивачка зазначила, що очікує понести судові витрати в частині витрат на професійну правничу допомогу в орієнтовному розмірі 15 000 грн.
До суду 19.01.2024 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні, посилаючись на те, що пункт 4 Постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як «розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року».
Так, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103, яким було внесено зміни до пункту 4 Постанови № 704. Відтак, відповідно до редакції пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до внесення змін, та вимог пункту 1 Приміток Додатку 1 та пункту Примітки Додатку 14 до Постанови № 704, розміри посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями з 29 січня 2020 року мають визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12, 13, 14.
Разом з цим відповідач звертає увагу, що пунктом 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закону № 1774-VIII), який набрав чинності 01 січня 2017 року, встановлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується, як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
Представник відповідача звертає увагу, що Постанова № 704 є підзаконним нормативно-правовим актом. Юридична сила закону, як джерела права, його місце в системі нормативно-правових актів закріплені в Конституції України. Однією з ознак, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є прийняття його вищим представницьким органом державної влади. Відтак, на думку представника відповідача, вказаний пункт Постанови № 704 у частині, яка суперечить нормам розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1774-УІІІ, не підлягає застосуванню.
Також представник відповідача зауважив, що п. 6 Постанови № 103 втратив чинність 29 січня 2020 року, проте сама Постанова № 704 викладена в редакції Постанови № 103, де в п. 4 зазначено: "Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
Що стосується твердження позивачки про те, що «відповідач безпідставно нарахував премію та винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 не в повному розмірі, та взагалі не нарахував їх за один день червня 2023 року» представник відповідача зазначив, що з метою виконання Постанови №168 Міністерством оборони України було внесено зміни до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за № 745/32197, а саме доповнено Порядок новим розділом такого змісту: «XXXIV. Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану.
Зазначеним Порядком визначено, що 30000 гривень виплачувати військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань) у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил) (далі - завдання у складі угруповань військ (сил), резерву, пунктів управління).
Представник відповідача зазначив, що відповідно до бойового розпорядження УСЗП ЗСУ від 20.02.2023 №343/109т військова частина НОМЕР_2 була включена до резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, лише 20 лютого 2023 року, а виконувати бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовим наказом командира військової частини НОМЕР_4 від 23.02.2023 №1т почала з 20.02.2023 року. Оскільки, відповідно до Порядку, 30000 гривень виплачувалися військовослужбовцям, які виконували бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) з розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань), особовий склад військової частини виконував бойові (спеціальні) завдання з 23 лютого 2023 року, то й отримали додаткову винагороду лише з розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань з 20.02.2023.
Позивачу була нарахована додаткова винагорода з 20.02 по 25.02 2023 року, 28.02.2023 року. Крім того, позивач, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 26.02.2023 №59 (по стройовій частині) перебувала на лікарняному у Білгород- Дністровської багатопрофільної лікарні і не виконувала бойові (спеціальні) завдання 26 та 27 лютого 2023 року.
Твердження позивача, що її взагалі не нарахували за один день червня 2023 року є необґрунтованими, оскільки, як зазналось раніше, додаткова винагорода виплачується за виконання бойових (спеціальних) завдань, які позивач 01 червня 2023 року не виконувала.
Враховуючи вищевикладене, представник відповідача вважає, що у військової частини НОМЕР_4 відсутні підстави для здійснення перерахунку позивачу грошового забезпечення за період з 17.09.2021 по 01.06.2023.
Також представник відповідача подав клопотання про залишення позову без розгляду (вхід. № 2671/24 від 19.01.2024).
На обґрунтування цього клопотання представник відповідача зазначив таке.
Так, позивач, звертаючись до суду з позовом до військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії щодо нарахування та виплати заборгованості з грошового забезпечення за період з 17.09.2021 по 01.06.2023 року, наголошує про те, що вона дізналася про порушення її права на щомісячне отримання сум усіх складових грошового забезпечення лише з розрахункової відомості №2529 від 20.11.2023, але такі твердження позивача на думку представника відповідача є необґрунтованими, оскільки у період з 2016 року по 2021 рік позивачка перебувала на посаді провідного бухгалтера військової частини НОМЕР_2 , до її обов'язків входило не лише нарахування грошового забезпечення військовослужбовцям військової частини НОМЕР_4 та складання роздавальних відомостей грошового забезпечення, а й знання нормативно-правових актів, на підставі яких вона здійснювала нарахування грошового забезпечення військовослужбовцям (нарахування грошового забезпечення ОСОБА_2 підтверджується витягами з розрахункових відомостей за січень 2017 року, за грудень 2017 року, за січень 2018 року, за листопад 2018 року, за січень 2019 року, за грудень 2019 року, за січень 2020 року, лютий 2020 року).
Тому, на думку представника відповідача, позивач не може стверджувати, що вона «дізналася» про порушення її прав, за період з 17.09.2021 по 01.06.2023, лише 20 листопада 2023 року, з розрахункової відомості №2529.
У свою чергу представник позивача подав заперечення на клопотання про залишення позову без розгляду (вхід. № ЕС/3639/24 від 24.01.2024 року та вхід. №3656/24 від 24.01.2024), відповідно до яких просить відхилити доводи відповідача, зазначаючи, що Позивачка не заперечує, що до 16.09.21 р. працювала бухгалтером фінансово- економічної служби Відповідача, проте конкретно в цій справі заявляє певні позовні вимоги до Відповідача за обставинами порушення її прав після звільнення з цієї посади. Тому не було причин зазначати в позові про обставини проходження Позивачкою служби до 17 вересня 2021 року, оскільки вони не є предметом розгляду в цій справі.
При цьому, на думку представника позивача, за відсутністю відповідних відомостей про грошове забезпечення Позивачка ніяким чином не могла визначити, що саме та в якому розмірі їй щомісячно в період з 17.09.21 р. по 01.06.23 р. нараховувалось Відповідачем, - і такі відомості Відповідач вперше розкрив Позивачці лише 20 листопада 2023 року у відповідь на адвокатський запит.
Позивачка не вбачає причино-слідчого зв'язку між обставинами її перебування на посаді бухгалтера фінансово-економічної служби Відповідача по 16.09.21 р. та посиланнями Відповідача на наявність у неї після звільнення з цієї посади можливості та необхідності дізнаватись про неправомірні нарахування Відповідачем складових її грошового забезпечення.
Позивачка наголошує, що до моменту ознайомлення з відомістю від 20.11.23 р. вона не мала причин вважати, що Відповідач порушує її права.
Також представник позивача звертає увагу, що Відповідачем не було надано доказів, що Позивачка дізналась чи повинна була дізнатись про порушення її прав Відповідачем, до отримання письмової інформації про це 20 листопада 2023 року.
Ухвалою суду від 26 березня 2024 року відмовлено у клопотанні представника відповідача про залишення позову без розгляду.
На виконання ухвали суду від відповідача листом (вхід. № 2673/24 від 19.01.2024 року) надійшли витяги з розрахунково-платіжних відомостей про здійснення нарахування грошового забезпечення позивача за період з 17.09.2021 року по 01.06.2023 року.
До суду 24.01.2024 року від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог відповідно до якої з урахуванням уточненого розрахунку Позивачка збільшує розмір позовних вимог та уточнює другу позовну вимогу таким чином:
« 2) зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 (ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) перерахувати всі складові щомісячного грошового забезпечення за період з 17 вересня 2021 року по 01 червня 2023 року включно на підставі чинної редакції пункту 4 зазначеної Постанови Кабінету Міністрів України, за чим виплатити у встановленому порядку з врахуванням індексації та обов'язкових утримань на користь ОСОБА_1 заборгованість за посадовим окладом в сумі 40777,75 грн; за окладом за військовим званням в сумі 9265,61 грн; за надбавкою за вислугу років в сумі 15013,01 грн; за надбавкою за особливості проходження служби в сумі 42286,64 грн; за премією - в сумі 85782,7 грн; за надбавкою за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці - 3321, 76 грн; за винагородою згідно Постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 168 - 18419,35 грн; за допомогою на оздоровлення в сумі 23786,45 грн, - а разом заборгованість за грошовим забезпеченням військовослужбовця в загальному розмірі 238643,35 грн (без врахування індексації та обов'язкових утримань).»
На обґрунтування заяви про збільшення позовних вимог позивач зазначила, що вона виявила посилання у позові на помилковий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2023 року, та використання невірної суми у відповідних розрахунках.
Так, у позові зазначений показник було визначено 2589 грн, коли в дійсності він дорівнює 2 684 грн.
Крім цього, 20 травня 2023 року набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.23 р. № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704», за п.2 якої викладено п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Як вірно зазначено у позові, тарифному розряду « 23» відповідає коефіцієнт « 2,8», військовому (спеціальному) званню «лейтенант» - « 0,64».
Таким чином, з 01 січня 2023 року по 19 травня 2023 року оклад Позивачки за військовим званням складав 1720 грн, посадовий оклад - 7520 грн, а з 20 травня 2023 року по 01 червня 2023 року оклад за військовим званням - 1130 грн, посадовий оклад - 4930 грн.
З врахуванням цих обставин зроблено уточнений розрахунок грошового забезпечення Позивачки за період з 17 вересня 2021 року по 01 червня 2023 року (Таблиця № 2 - додаток до цієї заяви).
Також Позивачка звертає увагу суду на виявлену описку у зазначеній в позові даті зміни її тарифного розряду.
У позові зазначено, що до 05 жовтня 2023 року включно її посадовий розряд розраховувався за 8 тарифним розрядом, надалі - за 23 тарифним розрядом, проте насправді до 05 жовтня 2021 року включно (для розрахунків ця описка не мала ефекту, оскільки розмір посадових окладів було у позові визначено із застосуванням вірної дати).
Також до суду 20 лютого 2024 року від позивача надійшла заява на обґрунтування обраного способу захисту порушених прав, в якій позивач звертає увагу, що повноваження відповідача щодо обчислення (нарахування) складових грошового забезпечення, заборгованість за якими визначена самостійно позивачем, не є дискреційними.
Ухвалою суду від 26 березня 2024 року прийнято до провадження заяву позивача про збільшення позовних вимог від 24 січня 2024 року. Розгляд справи продовжено за правилами загального позовного провадження, розпочато розгляд справи спочатку та розпочато підготовче провадження і призначено підготовче засідання.
Також до суду 24 січня 2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач наполягає на задоволенні своїх позовних вимог, посилаючись, зокрема на те, що вона вважає неправомірним нарахування та виплату винагороди, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, не в повному розмірі за травень 2023 року та один день червня 2023 року, а посилання Відповідача на те, що Позивачка 01 червня 2023 року нібито не виконувала спеціальних завдань, за чим не було підстав для нарахування їй зазначеної винагороди, є голослівними та не доведені доказами. Також не доведено наявність обставин, за якими є обґрунтованим зменшення цієї винагороди Позивачці за травень 2023 року.
До суду 09 квітня 2024 року від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить:
визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 (ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) щодо здійснення розрахунків сум складових грошового забезпечення ОСОБА_1 всупереч чинної редакції пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.17 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб";
зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 (ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) перерахувати всі складові щомісячного грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 17 вересня 2021 року по 01 червня 2023 року включно, визначаючи розміри її окладів шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.17 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб";
зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 (ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) виплатити у встановленому порядку з відрахуванням обов'язкових утримань на користь ОСОБА_1 заборгованість за посадовим окладом в сумі 40925,03 грн; за окладом за військовим званням в сумі 9265,61 грн; за надбавкою за вислугу років в сумі 15057,18 грн; за надбавкою за особливості проходження служби в сумі 42411,09 грн; за надбавкою за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці - 3343,82 грн; за премією - в сумі 85650,19 грн; за допомогою на оздоровлення в сумі 25574,30 грн.
визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 (ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) в частині ненарахування та невиплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за 18 днів травня та 1 день червня 2023 року, зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 (ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) виплатити у встановленому порядку з відрахуванням обов'язкових утримань на користь ОСОБА_1 заборгованість за додатковою винагородою в розмірі 18419,35 грн.
У заяві про уточнення позовних вимог позивач зазначає, що Розрахунки вчинялись за такими загальними передумовами:
прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2021 року дорівнював 2270 грн, на 1 січня 2022 року - 2481 грн, на 1 січня 2023 року - 2684 грн;
у вересні 2021 року Позивачка працювала 14 днів;
починаючі з 20 травня 2023 року розміри окладів визначались, виходячи з 1762 грн;
в червні 2023 року Позивачка пропрацювала 1 день;
у разі коли розмір окладу визначено у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище заокруглюються до 10 гривень.
Посадовий оклад розраховувався з врахуванням такого:
до 05 жовтня 2021 року включно тарифний розряд Позивачки був« 8», тобто згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.17 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (надалі - «Постанова № 704») застосовувався коефіцієнт « 1,75» і посадовий оклад Позивачки дорівнював 3970 грн (1,75 х 2270 грн);
починаючи з 06 жовтня 2021 року тарифний розряд Позивачки був «23», тобто згідно Постанови № 704 застосовувався коефіцієнт « 2,8» і посадовий оклад Позивачки дорівнював 6360 грн (2,8 х 2270 грн);
з 01 січня по 31 грудня 2022 року посадовий оклад Позивачки дорівнював 6950 грн (2,8 х 2481 грн);
з 01 січня по 19 травня 2023 року посадовий оклад Позивачки дорівнював 7520 грн (2,8 х 2684 грн);
з 20 травня 2023 року посадовий оклад Позивачки дорівнював 4930 грн (2,8 х 1762 грн).
Щодо окремих розрахунків розмірів посадового окладу:
у вересні 2021 р.: 3970 грн х 14 дн / 30 дн = 1852,67 грн;
у жовтні 2021 р.: 3970 грн х 5 дн / 31 дн + 6360 грн х 26 дн / 31 дн= 5974,52 грн;
у травні 2023 р.: 7520 грн х 19 дн / 31дн + 4930 грн х 12дн / 31дн= 6517,42 грн;
у червні 2023 р.: 4930 грн х 1 дн / 30 дн = 164,33 грн
в інших місяцях додаткові арифметичні дії не застосовувались.
Оклад за військовим званням розраховувався з врахуванням такого:
З 17 вересня 2021 року Позивачка перебувала у військовому званні «молодший лейтенант», тобто застосовувався коефіцієнт 0,62, в 2021 році оклад Позивачки за військовим званням дорівнював 1410 грн (0,62 х 2270 грн);
з 01 січня до 16 вересня 2022 року оклад Позивачки за військовим званням дорівнював 1540 грн (0,62 х 2481 грн);
з 17 вересня 2022 року Позивачка перебувала у військовому званні «лейтенант», тобто застосовувався коефіцієнт 0,64;
з 17 вересня по 31 грудня 2022 року оклад Позивачки за військовим званням дорівнював 1590 грн (0,64 х 2270 грн);
з 01 січня по 19 травня 2023року оклад Позивачки за військовим званням дорівнював 1720 грн (0,64 х 2684 грн);
з 20 травня 2023 року оклад Позивачки за військовим званням дорівнював 1130 грн(0,64 х 1762 грн).
Щодо окремих розрахунків розмірів окладу за військовим званням:
у вересні 2021 р.: 1410 грн х 14 дн / 30 дн = 658,00 грн;
у вересні 2022 р.: 1540 грн х 16дн / 30 дн+ 1590 грн х 14 дн / 30 дн= 1563,33 грн
у травні 2023 р.: 1720 грн х 19 дн / 31 дн + 1130 грн х 12 дн / 31 дн = 1491,61 грн;
у червні 2023 р.: 1130 грн х 1 дн / 30 дн = 37,67 грн
в інших місяцях додаткові арифметичні дії не застосовувались.
Надбавка за вислугу років в кожному місяці розраховувалась шляхом визначення
30 % від суми нарахованих у цьому місяці розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, тобто: 0,3 х (показник стовбця № 3 відповідної стрічки таблиці № 3 + показник стовбця № 6 відповідної стрічки таблиці № 3).
Надбавка за особливості проходження служби в кожному місяці розраховувалась шляхом визначення 65 % від суми нарахованих у цьому місяці розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, тобто: 0,65 х (показник стовбця№ 3 відповідної стрічки таблиці№ 3 + показник стовбця № 6 відповідної стрічки таблиці № 3 + показник стовбця № 10 відповідної стрічки таблиці № 3).
Надбавка за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці розраховувалась шляхом визначення 10 % від розміру нарахованого у цьому місяці посадового окладу, тобто: 0,10 х показник стовбця № 3 відповідної стрічки таблиці причому оскільки ця надбавка нараховувалась за період з 03 лютого 2022 року по 12 травня 2023 року, додаткові арифметичні операції здійснено:
щодо лютого 2022 р.: 0,10 х 26 дн. / 28 дн х показник стовбця№ 3 відповідної стрічки таблиці № 3;
щодо травня 2023 р.: 0,10 х 12 дн. / 31 дн х показник стовбця№ 3 відповідної стрічки таблиці № 3.
Премія від посадового окладу розраховувалась з врахуванням такого:
в 2021 році для тарифного розряду« 8» премія визначалась в розмірі 105 % від посадового окладу, а для тарифного розряду« 23» - в розмірі 35 % від посадового окладу, тобто:
у вересні 2021 р.: 1,05 х показник стовбця№ 3 відповідної стрічки таблиці№ 3;
щодо жовтня 2021 р.: (3970 грн х 5дн / 31 дн) + (6360 х 26 дн / 31 дн) = 5974, 52 грн;
щодо інших місяців 2021 р. по січень 2022 р.: 0,35 х показник стовбця № 3 відповідної стрічки таблиці № 3;
з лютого 2022 року по січень 2023 року включно премію було встановлено в розмірі 140 % від посадового окладу, тобто: 1,4 х показник стовбця № 3 відповідної стрічки таблиці № 3;
з лютого 2023 року премію було встановлено в розмірі 390 % від посадового окладу, тобто: 3,9 х показник стовбця № 3 відповідної стрічки таблиці № 3.
Додаткову винагороду, що передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, (скорочено до «Винагорода» в таблиці № 5) донараховано за 18 днів травня 2023 року, тобто до суми 30000 грн, та за один день червня 2023 року: 30000 грн х 1 дн / 30 дн = 1000 грн, оскільки на думку Позивачки у Відповідача не було правових підстав для позбавлення її зазначеної винагороди за ці дні.
Грошову допомогу на оздоровлення (скорочено до «ГДО» в таблиці № 5) Позивачка донарахувала виходячи з правомірного розміру її грошового забезпечення у червні 2022 року та травні 2023 року.
Таким чином представник позивача зазначив, що всі розрахунки здійснено шляхом вчинення простих арифметичних дій виходячи з аналогічних розрахунків відповідача, але в їх основу покладено правомірні розміри окладів, які Відповідач весь період служби Позивачки помилково визначав шляхом множення відповідних коефіцієнтів на 1762 грн, а не на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений на 1 січня відповідного року.
До суду 22.05.2024 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник заперечував проти заявлених позовних вимог та просив відмовити, посилаючись на те, що військова частина НОМЕР_2 діяла правомірно, застосовуючи при обчисленні грошового забезпечення таку розрахункову величину, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року, за період з 17.09.2021 року по 01.06.2023 року.
Щодо виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, представник відповідача зазначив, що Позивачу було нарахована додаткова винагорода з 20.02 по 25.02.2023 року, 28.02.2023 року. Крім того, позивач, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 26.02.2023 №59 (по стройовій частині) перебувала на лікарняному у Білгород-Дністровської багатопрофільної лікарні і не виконувала бойові (спеціальні) завдання 26 та 27 лютого 2023 року.
Також представник відповідача вважає, твердження позивача, що її в загалі не нарахували за один день червня 2023 року необґрунтованими, оскільки, як зазналось раніше, додаткова винагорода виплачується за виконання бойових (спеціальних) завдань, які позивач 01 червня 2023 року не виконувала.
До суду 06.06.2024 року від відповідача надійшла заява про виконання ухвали суду (вхід. № ЕС/23287/24) про долучення відомості про нараховане та виплачене грошове забезпечення позивачу, витягів з наказів стосовно позивача про призначення на посаду, присвоєння військового звання, розрахунок вислуги років.
Ухвалою суду, що занесено до протоколу підготовчого засіданні від 10.06.2024 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.
Ухвалою, що занесено до протоколу судового засідання 03 вересня 2024 року продовжено розгляд справи у порядку письмового провадження.
Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено паспортом громадянина України.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 19.04.2016 року № 116 солдата ОСОБА_1 , призначену наказом першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 15.04.2016 року № 105-РС бухгалтером фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_2 , з 16 квітня 2016 року вважати такою, що справи та посаду прийняла.
Відповідно до довідки про проходження військової служби суд встановив, з 08.10.2021 року по 01.06.2023 року позивач займала посаду начальника речової служби тилу військової частини НОМЕР_2 .
Відповідно до витягу із наказу Міністерства оборони України від 17.09.2021 року № 436 прийнято на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу, призначено та присвоєно первинне військове звання офіцерського складу молодший лейтенант старшого сержанту ОСОБА_1 (а.с. 184).
Відповідно до витягу із наказу командувача Сил підтримки Збройних Сил України від 17.09.2022 року № 139 присвоєно чергове військове звання лейтенант молодшому лейтенанту ОСОБА_1 (а.с. 187).
Згідно із наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 08.10.2021 року № 254 молодшого лейтенанта ОСОБА_1 з 08 жовтня 2021 року вважати такою, що справи та посаду провідного бухгалтера фінансово-економічної служби здала, прийняла справи та посаду начальника речової служби тилу частини і приступила до виконання службових обов'язків за 23 тарифним розрядом, шпк «капітан». Виплачувати щомісячну надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65 % до посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, щомісячну премію за відповідним тарифним розрядом у розмірі 35 % (а.с. 190).
Згідно з витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 01.06.2023 року № 164 лейтенанта ОСОБА_1 , призначену наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 23 березня 2023 року № 599 на посаду заступника начальника фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_5 вважати, що вибула до нового місця служби та з 1 червня 2023 року виключити зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Також у наказі зазначено, що грошову допомогу на оздоровлення за 2023 рік отримала. (а.с. 12).
Згідно з розрахунку вислуги років військовослужбовця молодшого лейтенанта ОСОБА_1 загальна вислуга років на 01.06.2023 року - 09 років 07 місяців 00 днів (а.с. 185).
Судом досліджено відомості про нараховане та виплачене грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 17 вересня 2021 року по 01 червня 2023 року з помісячним та її розміру, видана військовою частиною НОМЕР_2 (а.с. 23), витяги з розрахунково-платіжних відомостей про здійснення нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 17.09.2021 року по 01.06.2023 року (а.с.63-83).
Також судом досліджені розгорнуті розрахунки позивача посадового окладу, окладу за військовим звання та надбавки за вислугу років, надбавок за особливості проходження служби, надбавки за роботу з доступом до державної таємниці та премії, винагороди, індексації та допомоги на оздоровлення (а.с.131-133).
Проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини та встановлені судом факти та обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню частково, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі -Закон № 2011-XII) до складу грошового забезпечення, окрім іншого, входять посадовий оклад та оклад за військовим званням.
Частиною 4 статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка передбачала з 01.03.2018 збільшення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців (далі - Постанова № 704).
Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до постанови № 704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 постанови №704 (в первинній редакції) передбачалось, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103).
Пунктом 6 постанови №103 внесено зміни до постанови №704, внаслідок яких пункт 4 постанови №704 викладено у новій редакції, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
При цьому, зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися.
Отже, станом на 01.01.2018 та 01.01.2019 пункт 4 постанови № 704, визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року".
Проте, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України №103, яким були внесені зміни до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України №704.
Вказаною постановою скасовані зміни, у тому числі до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України №704, та відновлено його попередню редакцію (станом на 30.07.2018), згідно з якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Відповідно до частини другої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Отже, саме з 29.01.2020 - дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 - діє редакція пункту 4 постанови №704, яка існувала до зазначених змін.
Враховуючи викладене, оскільки зміни внесені постановою №103, зокрема, до пункту 4 постанови №704, визнані у судовому порядку нечинними, з 29.01.2020 діє редакція пункту 4 постанови №704, яка існувала до зазначених змін, в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується не прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, а прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, але з гарантією того, що такий показник прожиткового мінімуму повинен становити не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.
При вирішенні питання щодо можливості застосування мінімальної заробітної плати, в даному випадку не менше її 50 відсотків, як розрахункової величини при обрахунку посадового окладу, суд враховує, що пунктом 3 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01 січня 2017 року, встановлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
Норми пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VIII були чинними як на дату прийняття постанови №704, так і станом після 29.01.2020, та неконституційними не визнавалися.
Враховуючи юридичну силу законів та підзаконних нормативно-правих актів, яким є постанова №704, місце таких в системі нормативно-правових актів, оскільки всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм, перевагу слід надати положенням Закону, як акту вищої юридичної сили з урахуванням принципу верховенства права, закріпленого у статті 8 Конституції України.
Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 11.12.2019 року у справі №240/4946/18, щодо застосування норм права, а саме пункту 3 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 року №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», за якою після набрання чинності цим Законом положення нормативно-правових актів щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають, суд доходить висновку, що п.4 постанови № 704 з 29.01.2020 року має застосовуватись в наступній редакції: «Розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.».
Суд встановив, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", у 2020 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2020 року - 2 102 гривні, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", у 2021 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2021 року, - 2270 грн, у 2022 році з 01 січня 2022 року - 2481 грн, у 2023 році з 01 січня 2023 року 2684 грн, в той час коли Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік", прожитковий мінімум встановлювався у розмірі 1 762 грн.
Отже, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, виникли підстави для підвищення посадового окладу та окладу за військовим звання позивача, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Разом з цим відповідно до відомості про нараховане та виплачене грошове забезпечення лейтенанту ОСОБА_1 від 20.11.2023 року суд встановив, що при здійсненні нарахування та виплати грошового забезпечення позивачу за 2021-2023 роки застосовувався прожитковий мінімум станом на 01 січня 2018 року.
Враховуючи вище наведені норми права та встановлені судом обставини у справі, суд доходить висновку, що відповідачем була допущена протиправна дія при обчисленні та виплати позивачу грошового забезпечення за період з 17 вересня 2021 року по 19 травня 2023 року з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018 року, тому позовні вимоги позивача - визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 (ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) щодо здійснення розрахунків сум складових грошового забезпечення ОСОБА_1 всупереч чинної редакції пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.17 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", є правомірними та належать задоволенню шляхом визнання протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо здійснення розрахунків сум складових грошового забезпечення ОСОБА_1 за період 17 вересня 2021 року по 19 травня 2023 року з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018 року.
Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704», яка набрала чинності 20.05.2023, було скасовано підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, та внесено зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, відповідно до яких установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Тому позовні вимоги мають бути задоволені виключно за період з 17 вересня 2021 року по 19 травня 2023 року.
Щодо решт позовних вимог, а саме: зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 (ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) перерахувати всі складові щомісячного грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 17 вересня 2021 року по 01 червня 2023 року включно, визначаючи розміри її окладів шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.17 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб"; зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 (ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) виплатити у встановленому порядку з відрахуванням обов'язкових утримань на користь ОСОБА_1 заборгованість за посадовим окладом в сумі 40925,03 грн; за окладом за військовим званням в сумі 9265,61 грн; за надбавкою за вислугу років в сумі 15057,18 грн; за надбавкою за особливості проходження служби в сумі 42411,09 грн; за надбавкою за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці - 3343,82 грн;за премією - в сумі 85650,19 грн; за допомогою на оздоровлення в сумі 25574,30 грн., суд зазначає таке.
На вимогу суду представником позивача надано розгорнутий розрахунок окладів (посадового окладу та окладу за військове звання) позивача з 17 вересня 2021 року по 01 червня 2023 року (а.с. 131), розгорнутий розрахунок надбавки за особливості проходження служби, надбавки за роботу з доступом до державної таємниці та премії 17 вересня 2021 року по 01 червня 2023 року (а.с. 132).
Суд враховує, що відповідно до наданих розрахунків вбачається, що починаючи з 20 травня 2023 року розміри окладів, визначені виходячи з 1762 грн та у розгорнутих розрахунків нараховані та виплачені кошти починаючих з 20 травня 2023 року не враховані у загальну суму, яку позивач просить стягнути з відповідача.
У свою чергу відповідачем не був наданий контррозрахунок на розрахунок позивача.
Дослідивши надані позивачем розрахунки та матеріали справи, а також враховуючи зроблені вище судом висновки щодо протиправності обчислення та виплати позивачу грошового забезпечення за період з 17 вересня 2021 року по 19.05.2023 року з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018 року, суд доходить висновку, що вказані позовні вимоги є правомірними в частині зобов'язати Військову частину НОМЕР_5 (ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) здійснити перерахунок основних та додаткових видів грошового забезпечення за період з 17 вересня 2021 року по 19 травня 2023 року включно, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідний календарний рік (на 01.01.2021 року - 22270 грн., Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідний календарний рік (на 01.01.2022 року - 2481 грн., на 01.01.2023 року - 2684 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт, що відповідав у цей період займаній посаді та військовому званню позивача згідно з додатками постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", та здійснити нарахування та виплату за період з 17 вересня 2021 року по 01 червня 2023 посадового окладу в сумі 40925,03 грн; окладу за військовим званням в сумі 9265,61 грн; надбавки за вислугу років в сумі 15057,18 грн; надбавки за особливості проходження служби в сумі 42411,09 грн; надбавки за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці - 3343,82 грн; за премії - в сумі 85650,19 грн., з відрахуванням обов'язкових утримань.
Також відповідно до відомості про нараховане та виплачене грошове забезпечення лейтенанту ОСОБА_1 від 20.11.2023 року вбачається, що у червні 2022 та травні 2023 року позивачу була виплачена матеріальна допомога на оздоровлення.
Відповідно до п. 1, 2 розділу XXIII Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (далі - Порядок № 260) військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Грошова допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям у разі вибуття їх у щорічну основну відпустку повної тривалості, або у другу частину щорічної основної відпустки (у тому числі в дозволених випадках за невикористану відпустку за минулі роки), або без вибуття у відпустку (за їх рапортом протягом поточного року) на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому суми грошової допомоги.
Військовослужбовцям, звільненим з військової служби, які мали право на грошову допомогу для оздоровлення та не отримали її протягом року, виплата цієї допомоги здійснюється на підставі наказу командира військової частини про виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини, в якому оголошується про її виплату.
З огляду на те, що матеріальна допомога на оздоровлення має бути обчислена з грошового забезпечення позивача, який за вказаний період відповідачем був обчислений неправильно, з вище наведених судом обґрунтувань, суд доходить висновку, що наведені позовні вимоги є правомірними та належать задоволенню в частині здійснити нарахування та виплату допомоги на оздоровлення в сумі 25574,30 грн.
Стосовно позовних вимог - визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 (ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) в частині ненарахування та невиплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за 18 днів травня та 1 день червня 2023 року, зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 (ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) виплатити у встановленому порядку з відрахуванням обов'язкових утримань на користь ОСОБА_1 заборгованість за додатковою винагородою в розмірі 18419,35 грн, суд зазначає таке.
Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану».
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану» в редакції чинної на дату виникнення спірних правовідносин, передбачено установити, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Тобто відповідно до пункту 1 Постанови № 168 відповідна додаткова винагорода виплачується лише у період дії воєнного стану щомісячно, а тому вона відноситься до одноразових додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців.
При цьому підставою для виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди в розмірі 30000,00 грн Постановою № 168 є безпосередня участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора.
Аналогічні положення передбачені Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженому Наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року № 260 (далі, - Порядок № 260), а саме: відповідно до положень абзаців 15-16 пункту 2 розділу XXXIV цього Порядку на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується, зокрема, в розмірі 30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань).
Матеріалами справи підтверджено, що позивач проходив у спірний період військову службу і відповідно у разі безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) має право на отримання додаткової винагороди в розмірі 30000 грн пропорційно в розрахунку на місяць.
Разом з цим суду не надано докази того, що 18 днів травня 2023 року та один день червня 2023 року (01 червня 2023 року) позивач брала безпосередню участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення).
При цьому відповідач наполягає, що позивач у ці дні не брала участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), а за решт днів, в які вона брала таку участь грошова винагорода на підставі постанови КМУ № 168 була виплачена позивачу.
З наведених встановлених судом обставин, суд доходить висновку, що вказані позовні вимоги є непідтвердженими належними та допустимим доказами, а тому у їх задоволенні слід відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню частково.
З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору, то судовий збір не належить стягненню з відповідача на користь позивача.
У зв'язку із відсутності доказів понесення відповідачем витрат пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз в цій справі відсутні, жодні судові витрати не належать відшкодуванню за рахунок державного бюджету.
У позовній заяві представник позивача зазначив, що позивачка очікує понести судові витрати в частині витрат на професійну правничу допомогу в орієнтовному розмірі 15000 грн, що розцінюється судом як заява про надання доказів на підтвердження понесених судових витрат на правничу допомогу після ухвалення рішення суду у порядку ст. 143 КАС України.
Тому питання щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу разом з ухваленням рішення судом не розглядається.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) щодо здійснення розрахунків сум складових грошового забезпечення ОСОБА_1 паспорт серії НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) за період 17 вересня 2021 року по 19 травня 2023 року з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_5 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) здійснити ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) перерахунок основних та додаткових видів грошового забезпечення за період з 17 вересня 2021 року по 19 травня 2023 року включно, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідний календарний рік (на 01.01.2021 року - 2270 грн., на 01.01.2022 року - 2481 грн., на 01.01.2023 року - 2684 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт, що відповідав у цей період займаній посаді та військовому званню ОСОБА_1 згідно з додатками постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", та здійснити нарахування та виплату з відрахуванням обов'язкових утримань ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) за період з 17 вересня 2021 року по 01 червня 2023 року: посадового окладу в сумі 40925,03 грн (сорок тисяч дев'ятсот двадцять п'ять гривень 03 копійки); окладу за військовим званням в сумі 9265,61 грн (дев'ять тисяч двісті шістдесят п'ять гривень 61 копійка); надбавки за вислугу років в сумі 15057,18 грн (п'ятнадцять тисяч п'ятдесят сім гривень 18 копійок); надбавки за особливості проходження служби в сумі 42411,09 грн (сорок дві тисячі чотириста одинадцять гривень 09 копійки); надбавки за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці - 3343,82 грн (три тисячі триста сорок три гривні 82 копійки); премії - в сумі 85650,19 грн. (вісімдесят п'ять тисяч шістсот п'ятдесят гривень 19 копійок); допомоги на оздоровлення в сумі 25574,30 грн (двадцять п'ять тисяч п'ятсот сімдесят чотири гривня 30 копійок).
В іншій частині позовних вимог, - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням п.15.5 п. 15 ч.1 Перехідних положень КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя Л.Р. Юхтенко