Ухвала від 12.09.2024 по справі 420/28/19

Справа № 420/28/19

УХВАЛА

12 вересня 2024 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в порядку письмового провадження звіт про виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у поновленні пенсії, визнання протиправною бездіяльності відповідача, щодо не поновлення його пенсії та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у поновленні пенсії, визнання протиправною бездіяльності відповідача, щодо не поновлення його пенсії та зобов'язання вчинити певні дії.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.07.2019 року по справі №420/28/19, яке набрало законної сили, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити нарахування та виплату раніше призначеної пенсії за вислугу років ОСОБА_1 на підставі документів, що додані до заяви, з дати його звернення, а саме з 22.06.2018 року.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду 01.08.2024 року встановлено судовий контроль за виконанням рішення суду та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області у місячний строк з дня отримання копії цієї ухвали подати звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.07.2019 року по справі № 420/28/19.

02.09.2024 року від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов звіт щодо виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.07.2019 року, в якому зазначено, що Головним управлінням було поновлено нарахування та виплату раніше призначеної пенсії позивачу за вислугою років з 22.06.2018. Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2020 становив 291,85 грн. Виплата ОСОБА_2 нового розміру пенсії підтверджується cкріншотом з його електронної пенсійної справи (скріншот з електронної пенсійної справи додається). Доплата пенсії з дня набрання рішенням суду законної сили, тобто з 08.10.2019 по 31.12.2019 в сумі 809,65 грн була перерахована на поточний рахунок № НОМЕР_1 АТ “Державний ощадний банк України» 03.01.2020. Сума доплати за період з 22.06.2018 по 07.10.2019 з урахуванням фактично виплачених сум склала 4531,20 грн та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації. 03.01.2020 Філією - Одеським обласним управлінням АТ “Державний ощадний банк України» на рахунок Головного управління була повернута пенсія за січень 2020 року та доплата пенсії з дня набрання законної сили в загальній сумі 1101,50 грн у зв'язку з невідповідністю реквізитів, в саме рахунок не відповідає реквізитам пенсіонера по ПІБ (в заяві філії - Одеського обласного управління АТ “Державний ощадний банк України» про виплату пенсії або грошової допомоги від 01.08.2019 зазначено ОСОБА_1 , а в паспорті громадянина України НОМЕР_2 , термін дії якого подовжено до 04.04.2020, - ОСОБА_3 ). Згідно з пунктом 10 Порядку № 1596 заява про виплату пенсії або грошової допомоги подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду за зазначеним у заяві місце фактичного проживання одержувача в населеному пункті у межах України або приймається органом Пенсійного фонду від установи уповноваженого банку. Оскільки заява згідно з Порядком № 1596 до Головного управління не надходила, нарахування пенсії ОСОБА_4 призупинено з 01.02.2020. Виходячи із викладеного, для поновлення виплати пенсії ОСОБА_2 необхідно звернутись до органу Пенсійного фонду України, надати документи, що посвідчують особу, та заяви відповідного зразка про виплату пенсії через установу уповноваженого банку, про що ОСОБА_5 було повідомлено листами Головного управління від 07.04.2020 № 2666- 2495/Є-02/8-1500/20, від 29.12.2021 № 25539-25637/КО-04/8-1500/21, від 04.04.2023 № 7404- 6559/Є-02/8-1500/23 та від 17.04.2023 № 8709-6698/Є-02/8-1500/23.

Розглянувши звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про виконання рішення суду по справі, суд зазначає наступне.

Статтею 129-1 Конституції України проголошено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року № 1402-VIII, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Згідно з ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

В абзаці 3 пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 № 5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Також у Рішенні від 26.06.2013 Конституційний Суд України врахував практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України", заява № 60750/00, зазначив, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбачений статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

В пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019, на підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку, Конституційний Суд України вказав на те, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Європейський суд з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" наголосив на тому, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

Отже, стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.

Тому обов'язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безмовному виконанню стороною, на яку покладено відповідний обов'язок.

Це означає, що учасник справи, якому належить виконати судовий акт, повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Як вказано у звіті, оскільки ОСОБА_1 не звертався до Головного управління за місцем фактичного проживання з заявою про виплату пенсії або грошової допомоги, а також оскільки до Головного управління не надходила така заява від установи уповноваженого банку, то для поновлення виплати пенсії ОСОБА_2 необхідно звернутись до органу Пенсійного фонду України, надати документи, що посвідчують особу, та заяви відповідного зразка про виплату пенсії через установу уповноваженого банку

Зважаючи на вищевикладене, відповідач вважає, що Головним управлінням рішення суду по справі № 420/28/19 виконано в повному обсязі, в межах наданих повноважень та на підставі чинних на момент проведення перерахунку нормативно-правових актів, в зв'язку із чим останній просить суд прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/1718/20.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Суд звертає увагу відповідача, що Верховний Суд неодноразово (зокрема у постанові від 20.01.2022 у справі №280/4551/21) зазначав, що подання заяви про поновлення виплати пенсії пенсіонеру, який виїхав на постійне проживання за межі України, у період дії Порядку №22-1 у редакції постанов правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1 та від 16 грудня 2020 року № 25-1 допускається, у тому числі, представником такого пенсіонера за довіреністю і така заява повинна бути розглянута Пенсійним органом з урахуванням інших вимог Порядку №22-1.

Суд вважає за доцільне зазначити порядок виплати грошових коштів на карткові рахунки пенсіонерів, які фактично перебувають за кордоном, з таких мотивів.

Порядком виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596, визначено механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, об'єднаними управліннями (далі - органи Пенсійного фонду), головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві та структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення), а також інших грошових виплат, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів (далі - пенсія та грошова допомога), шляхом зарахування на поточні рахунки одержувачів пенсії та грошової допомоги (далі - одержувачі) в уповноважених банках.

Згідно з п. 6 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596, одержувачі самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунка.

Відповідно до п.п. 8-9 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596, поточні рахунки одержувачам відкриваються уповноваженими банками згідно з вимогами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку, що регулюють порядок відкриття рахунків у національній та іноземній валюті.

Між уповноваженим банком і одержувачем укладається договір банківського рахунка. Положеннями договору не можуть погіршуватися умови виплати пенсій та грошової допомоги, встановлені цим Порядком. Умови договору повинні передбачати можливість його розірвання за ініціативою однієї із сторін.

У разі відкриття поточного рахунка за зверненням органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення одержувач повинен укласти договір банківського рахунка із зазначеним у заяві уповноваженим банком.

Згідно з п.10 Порядку заява про виплату пенсії або грошової допомоги (додаток 1) або заява про виплату пенсії або грошової допомоги з відкриттям рахунка (додаток 4) подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті в межах України.

Заява про виплату пенсії або грошової допомоги може прийматися органом Пенсійного фонду України або органом соціального захисту населення через установи уповноваженого банку.

Заява приймається за умови пред'явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує її вік, і визначеного законодавством документа, необхідного для з'ясування місця її проживання, та реєструється в установленому порядку.

У разі отримання від одержувача заяви про виплату пенсії або грошової допомоги з відкриттям рахунка орган Пенсійного фонду України або орган соціального захисту населення інформує одержувача про необхідність укладення договору банківського рахунка із зазначеним у заяві уповноваженим банком.

Органи Пенсійного фонду України та органи соціального захисту населення формують перелік одержувачів на підставі отриманих заяв про виплату пенсії або грошової допомоги з відкриттям рахунка та разом із необхідними для відкриття поточних рахунків таким особам документами та відомостями, визначеними нормативно-правовими актами Національного банку, подають його відповідному уповноваженому банку у строки, визначені у договорі, але не пізніше ніж через п'ять робочих днів з дати прийняття документів.

Уповноважений банк може відмовити у відкритті поточного рахунка одержувачу з підстав, визначених законодавством та/або нормативно-правовими актами Національного банку, або у разі надання не в повному обсязі та/або недостовірної інформації чи документів, що містять недостовірну/неправдиву інформацію, та/або будь-яких інших відомостей, необхідних уповноваженому банку для відкриття поточного рахунка згідно з вимогами законодавства та/або нормативно-правових актів Національного банку, про що повідомляє відповідному органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення із зазначенням причин відмови у відкритті рахунка для інформування одержувача або подання відсутньої/уточнювальної інформації, відсутніх відомостей та/або документів.

Уповноважений банк щомісяця не пізніше 20 числа подає органам Пенсійного фонду України або органам соціального захисту населення перелік відкритих за зверненнями органів Пенсійного фонду України та органів соціального захисту населення поточних рахунків одержувачам із зазначенням номерів таких рахунків та інформації про укладення договорів банківського рахунка з одержувачами, а в разі відмови у відкритті поточного рахунка - інформацію про причину відмови.

Заява про виплату пенсії може подаватися до органу Пенсійного фонду України в електронній формі через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису.

З урахуванням зазначеного, підставою для виплати пенсії через поточні рахунки в банках є заява про виплату пенсії або грошової допомоги, яка може бути подана пенсійному органу відповідно до п. 10 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596, двома шляхами: особисто пенсіонером до органу Пенсійного фонду або від установи уповноваженого банку.

Аналогічні положення закріплені у п. 4.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, яким передбачено, що заяви про виплату пенсії реєструються в журналі вхідної кореспонденції. Заява про виплату пенсії через банківський рахунок подається заявником згідно з Порядком виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їхні поточні рахунки у банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596 (зі змінами).

Втім жоден з пунктів Порядку №22-1 не містить обов'язку пенсіонера звертатись із заявою про поновлення виплати пенсії особисто. Заявник, як вже зазначено вище, дає підстави стверджувати, що таким заявником може бути і представник за довіреністю.

Такий правовий висновок зазначений в постанові Верховного Суду від 24 липня 2023 року у справі № 280/6637/22.

Як встановлено судом, 01.08.2019 року ОСОБА_1 через уповноваженого працівника банку передано до Пенсійного фонду заяву про виплату пенсії або грошової винагороди на картковий рахунок № НОМЕР_1 .

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області було поновлено нарахування та виплату раніше призначеної позивачу пенсії за вислугою років з 22.06.2018.

Доплата пенсії з дня набрання рішенням суду законної сили, тобто з 08.10.2019 по 31.12.2019 в сумі 809,65 грн була перерахована на поточний рахунок № НОМЕР_1 АТ “Державний ощадний банк України» 03.01.2020. Сума доплати за період з 22.06.2018 по 07.10.2019 з урахуванням фактично виплачених сум склала 4531,20 грн та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації.

03.01.2020 року Філією - Одеським обласним управлінням АТ “Державний ощадний банк України» на рахунок Головного управління була повернута пенсія за січень 2020 року та доплата пенсії з дня набрання законної сили в загальній сумі 1101,50 грн.

З 01.02.2020 року Головним управлінням припинено нарахування пенсії ОСОБА_1 у зв'язку з неподанням останнім заяви про поновлення пенсії.

20.03.2023 року представник позивача направив відповідачу апостильовану та нотаріально завірену особисту заяву позивача про поновлення виплат пенсії на поточний банківський рахунок з реквізитами IBAN № НОМЕР_3 разом з довіреністю.

Таким чином, представником позивача подано до пенсійного органу заяву про поновлення виплати пенсії та вказано, що позивач бажає отримувати пенсію на банківський рахунок з реквізитами IBAN № НОМЕР_3 .

Однак, відповідачем не виплачено на відповідний банківський рахунок нарахованої пенсії на підставі рішення суду.

Таким чином, відповідачем не надано до суду доказів на виконання судового рішення по справі №420/28/19 у повному обсязі, а саме не надано доказів виплати на користь ОСОБА_1 належних йому коштів.

На підставі викладеного, беручи до уваги невиконання в повному обсязі Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.07.2019 року по справі №420/28/19, суд вважає встановити новий строк для подання звіту, а саме 3 (три) місяці з дня набрання цією ухвалою законної сили.

Керуючись ст. ст. 248, 382, 294 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.07.2019 року по справі №420/28/19.

Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.07.2019 року по справі №420/28/19 - протягом 3 (трьох) місяців з дня набрання цією ухвалою законної сили.

Ухвала набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.256 КАС України.

Ухвала оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.294, 295 КАС України.

Суддя Токмілова Л.М.

Попередній документ
121602803
Наступний документ
121602805
Інформація про рішення:
№ рішення: 121602804
№ справи: 420/28/19
Дата рішення: 12.09.2024
Дата публікації: 16.09.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Окремі процесуальні питання; Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб)
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто (20.11.2025)
Дата надходження: 04.08.2025
Предмет позову: звіт