Справа № 420/15929/24
12 вересня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бжассо Н.В., розглянув в порядку письмового провадження в м. Одеса за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) за результатом розгляду якого позивач просить суд:
Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) що проявилася у не виплаті ОСОБА_1 з січня 2023 року додаткової винагороди збільшеної до 100 000 грн, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» № 168 від 28.02.2022 року.
Зобов'язати НОМЕР_1 Прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військову частину НОМЕР_2 ) починаючи із січня 2023 року нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду збільшену до 100000 грн, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» № 168 від 28.02.2022.
Зобов'язати НОМЕР_1 Прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військову частину НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати додаткової винагороди, відповідно до Порядку проведення компенсації громадян втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він проходить службу у ДПСУ. Починаючи із січня 2023 року, відповідачем не виплачувалася заслужена додаткова винагорода у розмірі 100 000 грн. на місяць, що передбачена Постановою КМУ № 168. Про даний факт Позивачу стало відомо лише 07.05.2024, коли він отримав довідку про доходи від відповідача. Позивач вказує, що у період із 01.01.2023 по теперішній час брав участь у бойових діях та забезпечував здійснення заходів, необхідних для національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення, що підтверджується - Витягами із журналу бойових дій відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 порт» (тип B) НОМЕР_1 Прикордонного загону ДПСУ. Також, позивач вважає, що має право на компенсацію за порушення строків виплати грошового забезпечення.
Ухвалою суду від 18.06.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідач відзив до суду не надав, справа розглядається на підставі доказів наявних в матеріалах справи.
Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та робить наступні висновки.
ОСОБА_1 є військовослужбовцем НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) з 15.06.2021 року, що підтверджується довідкою № 743 від 27.04.2024 року.
З огляду на довідку про доходи № 188 від 07.05.2024 року, ОСОБА_1 у період з січня 2023 року по квітень 2024 року не нараховувалася та не виплачувалася додаткова винагорода, збільшена до 100000 грн, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» № 168 від 28.02.2022 року.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється законом України 25 березня 1992 року № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу".
Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до Конституції України, основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни визначає та регулює відносини у цій галузі Закон України « Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991р. № 2011-XII (надалі - Закон № 2011-XII).
Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 9 Закону № 2011-XII, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до абзаців 1-2 частини 4 статті 9 Закону № 2011-XII, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
30.08.2017 р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» ( далі - Постанова №704).
Приписами п. 2, 3 Постанови №704 передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
Указом Президента України від 24.02.2022р. №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022р. №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України постановлено ввести в Україні воєнний стан.
Указом Президента України від 24.02.2022р. №69/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Відповідно до п.4 Указу Президента України від 24.02.2022р. №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», Кабінет Міністрів України зобов'язаний невідкладно: 2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 Про введення воєнного стану в Україні та № 69 Про загальну мобілізацію Кабінетом Міністрів України затверджено постанову «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022р. № 168 (у редакції чинній з 18.10.2022 р.) ( далі постанова КМУ № 168), серед іншого, передбачав,
- установити, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. ( абзац перший пункту 1 постанови КМУ № 168, із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 217 від 07.03.2022 - застосовується з 24 лютого 2022 року, № 350 від 22.03.2022 - застосовується з 24 лютого 2022 року, № 754 від 01.07.2022 - застосовується з 1 червня 2022 року, № 793 від 07.07.2022 - застосовується з 24 лютого 2022 року, № 1146 від 08.10.2022 - застосовується з 1 вересня 2022 року).
- виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) ( абзац третій пункту 1 постанови КМУ № 168).
- установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів. ( пункт 2-1 постанови КМУ № 168 в редакції постанови КМ № 793 від 07.07.2022 - застосовується з 24 лютого 2022 року)
Відповідно до статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі Порядок № 260).
Так, наказом Міністерства оборони № 44 від 25.01.2023, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 30 січня 2023 р. за № 177/39233 «Про внесення Змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» Порядок № 260 доповнено новим розділом XXXIV « Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану», який застосовується з 01 лютого 2023 року, за яким в редакції Наказу Міністерства оборони № 566 від 26.09.2023, визначено, зокрема,
- на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:
100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), та виконують бойові (спеціальні) завдання (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):
під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;
у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;
із здійснення польотів у районах ведення воєнних (бойових) дій, ведення повітряного бою;
у районах ведення воєнних (бойових) дій з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії;
на території противника (в тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);
з вогневого ураження повітряних (морських) цілей противника;
з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;
кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);
у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів;
з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою. ( абзаци 1-12 пункту 2 розділу XXXIV Порядку № 260) ;
- перелік цих органів військового управління (управлінь (штабів) угруповань військ (сил)) затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України. ( абзац 14 пункту 2 розділу XXXIV Порядку № 260) ;
- райони ведення воєнних (бойових) дій, склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України та склад резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України. ( пункт 3 розділу XXXIV Порядку № 260);
- підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи) у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань. ( пункт 4 розділу XXXIV Порядку № 260);
- перелік органів військового управління (штабів угруповання військ (сил)), включених до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, що мають право підтверджувати безпосередню участь у бойових діях або заходах відряджених до цих органів військовослужбовців, затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України. ( абзац перший пункту 6 розділу XXXIV Порядку № 260);
Суд зазначає, що спірним питанням в цій справі є правомірність бездіяльності відповідача, яка полягає у невиплаті позивачу з 01 січня 2023 року додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 грн., передбаченої пунктом 1 постанови КМУ від 28.02.2022р № 168.
Як зазначалось вище, постановою КМУ № 168 визначено перелік військовослужбовців за видами військових формувань, на яких поширено дію цієї постанови, та розмір вищевказаної додаткової винагороди.
Водночас реалізація цитованих приписів указаної постанови вимагала визначення порядку та умов виплати такої додаткової винагороди, виходячи з того, що формулювання "а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів … в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах" є нечітким та породжує істотні труднощі у його правозастосуванні, що, насамперед, пов'язано із застосуванням сполучника "або", який має розділовий характер.
У постанові від 22.11.2023 у справі № 520/690/23 Верховний Суд констатував, що "текстуальний виклад цієї частини пункту 1 Постанови № 168 має широкий зміст, що за певних умов могло б спричиняти неоднакове її розуміння та застосування, наслідком чого може бути необґрунтована невиплата військовослужбовцю додаткової винагороди або, навпаки, виплата за відсутності для цього підстав".
Конкретизація умов, визначених цитованим положенням пункту 1 Постанови №168, залежить від типу військового формування (роду військ), в якому проходить службу військовослужбовець, у зв'язку з чим подальшими змінами, внесеними Постановою від 07.07.2022 № 793 (застосовується з 24.02.2022), Постанова № 168 доповнена пунктом 2-1, яким установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів".
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 р. № 533 затверджено Положення про Адміністрацію Державної прикордонної служби України (далі - Положення № 533).
Пунктом 1 Положення № 533 визначено, що Адміністрація Державної прикордонної служби України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні.
Згідно пункту 9 Положення № 533 Адміністрація Держприкордонслужби в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України та наказів МВС видає директиви, накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.
З метою врегулювання порядку і умов виплати згаданої додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби, Адміністрацією Державної прикордонної служби 09.12.2022 було прийнято наказ № 628-АГ, згідно з пунктом 1 якого військовослужбовцям, які проходять військову службу в Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональних управліннях, органах охорони державного кордону, загонах морської охорони (у тому числі строкову), навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення, органах забезпечення (далі - органи Держприкордонслужби) з дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби (у зв'язку із звільненням з військової служби) на період дії воєнного стану щомісячно здійснюється виплата додаткової винагороди в розмірі до 30 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов'язків військової служби.
Абзацом другим цього пункту передбачено, що додаткова винагорода збільшується до 100000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.
Водночас, пунктом 2 згаданого наказу передбачено, що до безпосередньої участі у бойових діях або заходах належать виконання військовослужбовцем у районах ведення бойових дій:
- бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом Держприкордонслужби (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі штабу відповідного органу військового управління Збройних Сил України, угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угруповань військ (сил), та за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;
- бойових (спеціальних) завдань із усебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які згідно з бойовим розпорядженням виконують завдання у складі органів військового управління, військової частини (підрозділів), угрупувань військ, інших складових сил оборони, та за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;
- бойових завдань з відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються, нанесення вогневого ураження на об'єкти, що охороняються (у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти), звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього вогневого контакту з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об'єктам під час збройного нападу (вогневого ураження);
- бойових (спеціальних) завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником;
- бойових завдань з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;
- польотів, ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту згідно з бойовими розпорядженнями;
- бойових (спеціальних) завдань екіпажами кораблів, катерів, суден забезпечення Держприкордонслужби в морській та річковій акваторіях, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником, а також при виконанні бойових завдань щодо пошуку (тралення) та знешкодження (знищення) мін, вибухонебезпечних предметів.
Відповідно до пункту 3 наказу № 628-АГ від 09.12.2022, документами що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах, є:
- бойовий наказ (бойове розпорядження);
- журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно- вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки, бойове донесення або постова відомість під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад чи копії або витяги з них;
- рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (групи, загону, екіпажу) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях або заходах.
Відповідно до пункту 2-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» та з метою визначення порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.01.2023 року № 36, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 31.01.2023 року за № 196/39252, затверджено Порядок та умови виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України ( далі Порядок № 36), який був чинним у період з 01.02.2023 р. по 05.09.2023 р., яким передбачалось,
Згідно з підпунктом 3 пункту 2 Порядку № 36, на період дії воєнного стану додаткова винагорода виплачується: у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень, військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора у період здійснення зазначених заходів, у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах.
Приписами пункт у3 Порядку № 36 передбачено, що до безпосередньої участі в бойових діях або заходах належать виконання військовослужбовцем у районах ведення воєнних (бойових) дій:
1) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Державної прикордонної служби України (далі - Держприкордонслужба) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;
2) бойових (спеціальних) завдань з усебічного забезпечення органів (підрозділів) Держприкордонслужби, угруповань військ, інших складових сил оборони згідно з бойовим розпорядженням в умовах вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;
3) бойових завдань з охорони об'єктів під час нанесення по них вогневого ураження противником, відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення їх у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою за умови безпосереднього вогневого контакту з противником;
4) бойових (спеціальних) завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником;
5) бойових (спеціальних) завдань з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;
6) польотів, ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту згідно з бойовими розпорядженнями;
7) бойових (спеціальних) завдань у складі екіпажу корабля, катера, судна забезпечення Держприкордонслужби в морській та річковій акваторіях, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником, а також виконання бойових завдань з пошуку (тралення) та знешкодження (знищення) мін, вибухонебезпечних предметів;
8) бойових (спеціальних) завдань у складі відділів прикордонної служби, прикордонної застави, прикордонної комендатури, прикордонної комендатури швидкого реагування в умовах вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником.
Відповідно до п. 4 Порядку № 36, документами, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у воєнних (бойових) діях або заходах, є:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки) або бойове донесення, або постова відомість під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад, чи копії або витяги з них;
рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (групи, загону, екіпажу) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), а також кількості днів участі військовослужбовців у бойових діях або заходах.
Облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у бойових діях або заходах та виконують бойові (спеціальні) завдання, визначені підпунктами 1, 2 пункту 2 цих Порядку та умов, та підготовка проєктів наказів про виплату додаткової винагороди в органі Держприкордонслужби здійснюється штабами військових частин. ( пункт 5 Порядку № 36).
Таким чином, у період дії воєнного стану, військовослужбовці Держприкордонслужби мають право на отримання збільшеної до 100000,00 грн. додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022. Однак, таке право не є безумовним, а виникає у військовослужбовців виключно у разі, коли вони беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення).
Водночас, вказана постанова Кабінету Міністрів України містить загальні умови отримання збільшеної до 100000,00 грн. додаткової винагороди, а саме: безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, під час перебування безпосередньо в районах їх ведення (здійснення).
При цьому, право визначати конкретні бойові дії та конкретні заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, здійснення яких зумовлює виникнення права на отримання збільшеної додаткової винагороди, так само, як і право визначати порядок отримання цієї винагороди, надано керівникам міністерств та державних органів, у структурах яких проходить службу військовослужбовець.
Крім того, суд зауважує, що у ст. 1 Закону України «Про оборону України», район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.
Суд встановив, що з огляду на витяги з журналів бойових дій відділу прикордонної служби «Залізний Порт» (тип В) НОМЕР_1 прикордонного загону ДПС України від 01.01.2023 року, від 01.09.2023 року,01.01.2024 року, від 07.03.2024 року позивач брав участь у бойових діях в межах н.п. Широка Балка, Херсонська обл.
Відповідно до наказів Головнокомандувача Збройних Сил України від 02.02.2023 року №26, від 14.02.2023 року №35, від 01.03.2023 року №52, від 17.03.2023 року №67, від 17.03.2023 року №68, від 01.04.2023 року №89, від 01.05.2023 року №111, від 01.06.2023 року №147, від 01.07.2023 року №183, від 01.08.2023 року №210, від 01.09.2023 року №247, від 01.10.2023 року №273, від 01.11.2023 року №301, від 01.12.2023 року №341, від 01.01.2024 року №2 , від 01.02.2024 року № 42, від 01.03.2024 року № 82, від 01.04.2024 року № 121, від 01.05.2024 року № 170 в період з 01 січня 2023 року по 30 квітня 2024 року до районів ведення воєнних (бойових) дій не відносився АДРЕСА_1 .
Отже, доводи позивача в обґрунтування позову, що з січня 2023 року він безпосередньо перебуває у зоні, яка відносяться до зони бойових дій, суд вважає необґрунтованими та безпідставними.
Суд зазначає, що відповідно до вищенаведених положень Постанови КМУ № 168 та прийнятих на її виконання нормативно-правових актів, збільшена до 100000 гривень додаткова винагорода підлягає розрахунку відповідно до загальної тривалості участі військовослужбовця безпосередньо в бойових діях та здійсненні інших заходів, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168, за умов що військовослужбовець протягом всього місяця брав безпосередню участь в бойових діях та інших заходах, в той час як у разі менш тривалої участі ця сума зменшується прямо пропорційно часу участі у таких діях та заходах протягом місяця.
Щодо безпосередньої участі позивача з січня 2023 в бойових діях або заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, суд зазначає наступне.
Суд встановив, з огляду на журнали бойових дій відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В) НОМЕР_1 прикордонного загону ДПС України від 01.01.2023 року, від 01.09.2023 року,01.01.2024 року, від 07.03.2024 року, у період з 01 січня 2023 року по 01.04.2024 року ОСОБА_1 залучався до несення служби (бойова охорона, чергування) на ВПС «Залізний Порт», КСП «Хутір», МТД «Поле».
В той же час, несення служби на спостереженому пункті вважається участю у бойових діях за умовою:
- виконання бойових завдань з відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються, нанесення вогневого ураження на об'єкти, що охороняються (у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти), звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього вогневого контакту з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об'єктам під час збройного нападу (вогневого ураження) згідно підпункту 3 пункту 2 Наказу № 628 (у період з 01.12.2022 року по 31.01.2023 року);
- виконання бойових завдань з охорони об'єктів під час нанесення по них вогневого ураження противником, відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення їх у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою за умови безпосереднього вогневого контакту з противником згідно підпункту 3 пункту 3 Порядку № 36 (у період з 01.02.2023 року по 31.05.2023 року);
- виконання бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об'єкти, що охороняються (у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти), звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об'єктам під час збройного нападу (вогневого ураження), безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора згідно абзацу 3 підпункту 1 пункту 3 Особливостей № 726 (у період з 01.06.2023 року по теперішній час).
З огляду на журнали бойових дій відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В) НОМЕР_1 прикордонного загону ДПС України від 01.01.2023 року, від 01.09.2023 року,01.01.2024 року, від 07.03.2024 року, у період з 01 січня 2023 року по 01.04.2024 року, суд не встановив наявність безпосереднього вогневого контакту ОСОБА_2 з противником під час несення служби на спостереженому пункті поза районами ведення воєнних (бойових) дій з виконання бойових завдань (розпоряджень), а отже, позивач не може вважатися, військовослужбовцем, який брав безпосередню участь у бойових діях або заходах, оскільки вони не відповідають умовам, передбачених підпунктом 3 пункту 2 Наказу № 628 (у період з 01.12.2022 року по 31.01.2023 року), підпунктом 3 пункту 3 Порядку № 36 (у період з 01.02.2023 року по 31.05.2023 року) та абзацом 3 підпункту 1 пункту 3 Особливостей № 726 (у період з 01.06.2023 року по теперішній час).
Також, у матеріалах справи відсутні рапорти (донесення) начальника (командира) підрозділу про участь Позивача (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, за спірний період.
Таким чином, факт перебування позивача на військовій службі та виконання службових обов'язків у складі НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) за період з січня 2023 року без доказів безпосередньої участі у бойових діях або залученні до здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії у районах проведення воєнних (бойових) дій, не є достатньою та беззаперечною підставою для нарахування та виплати йому відповідачем збільшеної додаткової винагороди у розмірі до 100000,00 гривень щомісячно, яка передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168.
Оскільки під час розгляду справи суд не встановив порушень відповідачем порядку нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100000 гривень у зв'язку з безпосередньою участю у бойових діях або залученні до здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів за період з січня 2023 року, то у суду відсутні підстави для визнання протиправною бездіяльність щодо невиплати додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, передбаченої постановою КМУ №168, з січня 2023 року, та зобов'язання здійснити виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, передбаченої постановою КМУ №168, з січня 2023 року.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_2 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати додаткової винагороди, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв?язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, то суд враховує наступне.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19.10.2000 року №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та «Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159.
Відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
При цьому, оскільки під час розгляду справи суд зробив висновок про відсутність підстав для нарахування позивачу з січня 2023 року збільшеної до 100000 гривень додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року, тому відповідно відсутні підстави для зобов'язання відповідача нараховувати та виплачувати компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати цієї додаткової винагороди.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок, що адміністративний позов ОСОБА_2 не належить до задоволення.
Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 139, 243, 245, 246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії.
Відповідно до ст.255 КАС України, рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч.1 ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 )
Відповідач - НОМЕР_1 Прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).
Повний текст рішення складений та підписаний судом 12 вересня 2024 року.
Суддя Н.В. Бжассо