Справа № 420/19478/23
12 вересня 2024 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні заяву представника Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення виконання рішення суду по справі №420/19478/23 за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа № 420/19478/23 за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.10.2023 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2024 року, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо відмови у проведенні нарахування та виплати грошового забезпечення військовослужбовця НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України - штаб-сержанта ОСОБА_2 його дружині ОСОБА_1 , відповідно до пункту 6 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх» з 25.04.2022 по 28.09.2023.
Зобов'язано НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України провести нарахування та виплату з 25.04.2022 по 28.09.2023 грошового забезпечення військовослужбовця НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України - штаб-сержанта ОСОБА_2 його дружині ОСОБА_1 , відповідно до пункту 6 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім??ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх».
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.10.2023 року набрало законної сили 08.07.2024 року.
Виконавчий лист виданий 16.07.2024 року.
02.09.2024 року від представника відповідача надійшла заява про відстрочення виконання рішення суду по справі № 420/19478/23 до моменту закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42022052120000235 від 25.04.2022 або винесення виправдувального вироку судом.
В обґрунтування заяви представник заявника зазначає, що станом на момент прийняття судового рішення у справі № 420/19478/23, штаб-сержанту ОСОБА_2 призупинено військову службу, припинено контракт про проходження військової служби, а також виплату грошового та здійснення продовольчого, речового та інших видів забезпечення, з 25.04.2022. У зв'язку з наявністю відкритого кримінального провадження № 42022052120000237 від 25.04.2022, на даний час відсутні правові підстави для поновлення ОСОБА_2 на військовій службі та на всіх видах забезпечення, в тому числі на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_1 , що унеможливлює виконання рішення суду від 25.10.2023 у справі № 420/19478/23. Нарахування та виплата ОСОБА_1 грошового забезпечення ОСОБА_2 , стосовно якого за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України (кримінальне провадження від 25.04.2022 № 42022052120000235) проводиться досудове розслідування, без поновлення вказаного військовослужбовця військовій службі та на всіх видах забезпечення, буде за своєю суттю порушенням військовою частиною НОМЕР_1 встановленого порядку нарахування та виплати грошового забезпечення, що може призвести до безпідставних нарахувань та виплати бюджетних коштів. Зазначені обставини, на думку заявника, свідчать про наявність обставин, що унеможливлюють на даний час виконання рішення суду.
02.09.2024 року до суду від ОСОБА_1 надійшли заперечення на заяву про відстрочення виконання судового рішення, в якій позивач зазначає, що зазначені відповідачем у заяві обставини не можуть слугувати підставою для відстрочення виконання судового рішення.
Розгляд заяви відповідача призначено на 12.09.2024 року об 11:30 год. До судового засідання сторони не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.
Відповідно до ч.2 ст.378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути дану заяву в порядку письмового провадження.
При вирішенні даної заяви суд виходить з наступного.
Згідно ч.1 ст.378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Частинами 3, 4 ст.378 КАС України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Поряд з цим, ч.5 ст.378 КАС України визначено, що відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
Аналіз наведених норм права вказує, що суд за заявою сторони у справі може відстрочити виконання судового рішення. При цьому, таке відстрочення здійснюється виключно у виняткових випадках, за умови, якщо суд встановить наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення. Необхідною умовою для відстрочення виконання рішення суду є наявність виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Отже, підставою для відстрочення виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим у строк встановлений судом, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником.
Так, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 06.12.2019 р. у справі № 2а/0570/6531/2011, відстрочення виконання судового рішення в розумінні зазначеної процесуальної норми є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об'єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.
При розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.
Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2020 р. у справі № 819/150/17.
Як вбачається з поданої відповідачем заяви про відстрочення виконання рішення суду єдиною обставиною, що ускладнює виконання судового рішення, на яку посилається заявник, є те, що стосовно чоловіка позивачки відкрито кримінальне провадження за ч. 4 ст. 408 КК України, у зв'язку з чим ОСОБА_2 призупинено військову службу, припинено контракт про проходження військової служби, а також виплату грошового та здійснення продовольчого, речового та інших видів забезпечення до моменту закриття вказаного кримінального провадження або винесення виправдувального вироку судом та, як наслідок, поновлення даного військовослужбовця на службі та всіх видах забезпечення, в тому числі фінансовому, що призводить до неможливості виконання рішення суду.
В той же час, суд зазначає, що інформація викладена у заяві про відстрочення виконання рішення суду не може вважатись обставиною, що істотно ускладнює виконання рішення або робить його неможливим, оскільки під час розгляду даної справи судом було встановлено наявність відкритого кримінального провадження, тому зобов'язано відповідача здійснити виплату грошового забезпечення за період, коли таке грошове забезпечення мало бути виплачене, у зв'язку з закриттям кримінального провадження.
Конституційний Суд України неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 р. №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 р. №11-рп/2012).
Водночас наявність відкритого кримінального провадження не є тією виключною підставою (непереборною обставиною), з якою законодавець пов'язує можливість відстрочення виконання судового рішення.
У ході розгляду заяви заявником не доведене існування передбачених ст.378 КАС України виняткових обставин, які ускладнюють можливість виконання судового рішення.
Відтак, враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що зазначені заявником у заяві обставини, не є обставинами, які ускладнюють виконання рішення суду.
На підставі викладеного, суд не вбачає підстав для відстрочення виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.10.2023 р. у справі № 420/19478/23, а тому заява Військової частини НОМЕР_1 не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.243, 248, 378 КАС України, суд -
Відмовити у задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.10.2023 р. у справі № 420/19478/23.
Ухвала суду набирає законної сили у строк та порядок визначений ст. 256 КАС України та оскаржується у строк та порядок встановлений ст. ст. 293- 295 КАС України.
Суддя Токмілова Л.М.