Справа № 420/28531/24
12 вересня 2024 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Хурса О.О., перевіривши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій позивач просить заборонити посадовим особам ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти певні дії щодо ОСОБА_1 - переміщення до військової частини з метою проходження військової служби в ЗСУ - до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі щодо оскарження протиправної бездіяльності.
Вимоги до змісту і форми заяви про забезпечення позову визначені у статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 4 ст. 152 Кодексу адміністративного судочинства України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
В заяві про забезпечення позову заявник зазначаючи що є особою яка потребує тимчасого захисту вважає, що є звільненим від сплати судового збору на абз. 23 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до п. 23 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - за подання позовів щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».
Перевіривши матеріали позовної заяви, суд зазначає, що позов, з яким позивач звернувся до суду не містить оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» або ж оскарження рішень щодо статусу біженця та особи, яка потребує додаткового захисту відповідно до статті 12 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».
Таким чином, всупереч ч. 4 ст. 152 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем до заяви про забезпечення позову не додано документу про сплату судового збору в законодавчо встановленому розмірі або документу, який підтверджує підстави для звільнення від сплати судового збору.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову є такою, що подана без додержання вимог, встановлених Кодексу адміністративного судочинства України.
Приписами частини сьомої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
Отже, заява про забезпечення позову підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Керуючись статтями 150, 152, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - повернути без розгляду.
Копію ухвали суду надіслати позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя О.О. Хурса