Одеський окружний адміністративний суд
10 вересня 2024 року м.Одеса Справа № 420/24492/24
Одеський окружний адміністративний суд у складі
судді - Хлімоненкової М.В.,
секретаря судового засідання - Соловйової О.А.
за участю позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні усну заяву ОСОБА_1 про відвід судді Одеського окружного адміністративного суду Хлімоненковій М.В. від розгляду справи №420/24492/24,
До Одеського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Секретаря Подільської міської ради Подільського району Одеської області Албанського Олега Богдановича, Виконавчого комітету Подільської міської ради Подільського району Одеської області, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Комунальне виробничо-експлуатаційне підприємство "Подільськводоканал", про встановлення факту, визнання протиправними дій, визнання незаконним рішення та зобов'язання відповідачів скасувати рішення, стягнення шкоди.
Ухвалою суду від 15.08.2024 прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, а також призначено у даній справі підготовче засідання, яке з урахуванням прийнятої 22.08.2024 ухвали було призначено на 10.09.2025 о 14:00 год., про що учасники справи були повідомлені судом завчасно.
В підготовче засідання по справі прибув позивач. Представники інших сторін не з'явилися.
02.09.2024 від відповідача - Виконавчого комітету Подільської міської ради Подільського району Одеської області до суду надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , до якого також були додані докази надіслання його копій та копій доданих до нього документів через Електронний суд іншим учасникам справи, в тому числі позивачу - ОСОБА_1 .
За вказаного, враховуючи, що відзив відповідачем було подано у строк, встановлений судом, а також з огляду на додання до відзиву доказів, які підтверджують виконання відповідачем передбаченого процесуальним законом обов'язку надсилання іншим учасникам справи копії відзиву та доданих до нього документів, в підготовчому засіданні, з'ясувавши думку позивача, суд вирішив долучити до матеріалів справи відзив, поданий Виконавчим комітетом Подільської міської ради Подільського району Одеської області.
Після цього, позивач - ОСОБА_1 , у підготовчому засіданні усно заявив відвід судді Хлімоненковій М.В., обґрунтований безпідставним долученням до матеріалів справи відзиву відповідача на позовну заяву, з огляду на те, що копію цього відзиву позивач не отримував.
Розглянувши заявлений відвід, суд дійшов переконання про його необґрунтованість, з огляду на таке.
Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу визначено у ст. 40 КАС України, в частинах 3, 4, 11 якої закріплено:
Питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
За змістом частини першої статті 35 КАС України справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у статті 36 КАС України, відповідно до якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого ст. 31 цього Кодексу.
Також, суддя підлягає відводу (самовідводу) за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується ставлення суду до сторін у справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість» («безсторонність») судді», а тому під час з'ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
(і) «об'єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
(іі) «суб'єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
У рішенні по справі "Ветштайн проти Швейцарії" Європейський суд з прав людини зазначив, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Також, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими».
Суд враховує, як указано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, що об'єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.
Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
Таким чином, існує презумпція неупередженості судді.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, обов'язковою є наявність зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту.
Із наданих в ході підготовчого засідання пояснень позивача щодо відводу судді Хлімоненкової М.В. від розгляду цієї справи, вбачається, що підставою для відводу судді позивач вважає безпідставне (на його думку) долучення до матеріалів справи наданого відповідачем відзиву на позов. При цьому позивач стверджував, що не отримував копії відзиву із додатками.
З даного приводу, суд наголошує, що в силу вимог ч.4,5,6 ст.162 КАС України, до відзиву додаються: 1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Так, ухвалою суду від 15.08.2024, зокрема, було надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі для надання до суду відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, а також роз'яснено, що до відзиву додаються докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем та документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих доказів іншим учасникам справи.
Відповідач - Виконавчий комітет Подільської міської ради Подільського району Одеської області скористався своїм правом на подання відзиву, та з дотриманням встановленого судом строку, а саме - 30.08.2024 подав через Електронний суд відзив на позовну заяву ОСОБА_1 .
Суд звертає увагу, що до відзиву також додано документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи, в тому числі позивачу - ОСОБА_1 копії цього відзиву та доданих до відзиву документів, а саме - квитанція №1612017 про доставку 30.08.2024 (23:39) документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС, ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), з переліком (описом) документів, що надіслані.
Суд наголошує, що безпосередньо з наявних у справі матеріалів вбачається, що позивач - ОСОБА_1 має зареєстрований Електронний кабінет в ЄСІТС, оскільки сама позовна заява та уточнена позовна заява були подані до суду через підсистему (модуль) ЄСІТС «Електронний суд», доступ до якого, відповідно до п.18 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (затвердженого Рішенням Вищої Ради Правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, зі змінами), здійснюється за допомогою Електронного кабінету після обов'язкового проходження особою процедури реєстрації або автентифікації. Автентифікація користувача здійснюється на початку кожної сесії роботи в ЄСІТС.
До того ж, усю кореспонденцію від суду позивач отримує безпосередньо в електронному вигляді через підсистему «Електронний суд», про що свідчать наявні у справі довідки, складені секретарем про доставку кореспонденції суду (ухвал) до електронного кабінету. Також під час підготовчого судового засідання, на якому був заявлений відвід, позивач підтвердив, що ухвали суду про залишення позову без руху та про відкриття провадження у справі він отримав від суду через підсистему «Електронний суд».
З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з приписами п.5.4-1, 5.6 указаного вище Положення, Електронний кабінет - персональний кабінет (вебсервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) ЄСІТС, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів ЄСІТС або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу; користувач ЄСІТС (користувач) - особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі "Електронний кабінет" (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень.
Також, слід звернути увагу, що у силу вимог п.37 зазначеного вище Положення, Підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.
До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).
Документи, які один з учасників справи надіслав до суду, іншого органу чи установи у системі правосуддя з використанням Електронного суду, в передбачених законодавством випадках автоматично надсилаються до Електронних кабінетів інших учасників справи чи їхніх повірених після реєстрації цих документів в АСДС або автоматизованих системах діловодства.
До Електронного кабінету користувачів надсилаються відомості, у тому числі про отримання та реєстрацію документів у справі, а також інші відомості, що призвели до зміни стану розгляду справи.
Відтак, враховуючи те, що доступ до сервісів ЄСІТС та її окремих підсистем (модулів) надається лише у разі реєстрації Електронного кабінету, що до Електронних кабінетів учасників справи надсилаються документи у справі, а також враховуючи наявності у матеріалах справи доказів надіслання відзиву до Електронного кабінету позивача, суд критично поставився до тверджень останнього про неотримання відзиву у зв'язку із відсутністю Електронного кабінету та постановив протокольну ухвалу про долучення відзиву із додатками до матеріалів справи.
Такі дії суду не свідчать про небезсторонність суду та упередженість щодо однієї із сторін. Твердження позивача про протилежне є лише припущеннями.
Отже, відсутні підстави вважати, що ухвалення судом, у складі судді Хлімоненкової М.В. об'єктивного рішення є неможливим внаслідок обставин, на які посилається заявник.
До того ж, за своєю суттю, заявлений позивачем відвід фактично мотивований незгодою з процесуальним рішенням, ухваленим суддею Хлімоненковою М.В., що в свою чергу не може бути підставою для відводу судді згідно ч.4 ст.36 КАС України.
Натомість, суд звертає увагу, що сторона по справі має право на оскарження судових рішень (ухвал) відповідно до норм КАС України. На ухвали, які не оскаржуються окремо від рішення суду, в тому числі протокольні, сторона може викласти свої заперечення в апеляційній скарзі на рішення суду.
Отже, наведені в заяві про відвід обґрунтування, не свідчать про існування обставин, що викликають сумніви в неупередженості та об'єктивності судді Хлімоненкової М.В., не доводять пряму чи опосередковану зацікавленість в результаті розгляду даної справи.
Відтак, суд вважає доводи зазначені усно позивачем ОСОБА_1 у підготовчому засіданні 10.09.2024 про відвід судді Одеського окружного адміністративного суду Хлімоненкової М.В. від розгляду цієї справи такими, які не свідчать про наявність передбачених ч.4 ст.36 КАС України підстав, що перешкоджають або унеможливлюють розгляд даної справи суддею Хлімоненовою М.В..
До того ж, окремо слід також зауважити, що у суду немає іншого завдання, ніж справедливе та неупереджене вирішення спору.
Виходячи з викладеного, суд приходить висновку, що доводи позивача у справі, зазначені ним усно в підготовчому засіданні, не свідчать про наявність підстав, передбачених нормами адміністративного процесуального законодавства, за якими суддя, визначений для розгляду цієї справи шляхом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у відповідності до вимог чинного законодавства, підлягає відводу від розгляду справи, адже останнім не наведено обставин, які прямо та/або опосередковано вказують на наявність сумніву у безсторонності чи неупередженості судді під час вирішення справи.
Відтак, суд приходить висновку про необґрунтованість заявленого позивачем усно в підготовчому засіданні відводу, та відсутність підстав для його задоволення.
Керуючись ст. ст.36, 37, 39, 40, 243, 248, 250, 321 КАС України, суд,
Визнати заявлений ОСОБА_1 відвід судді Одеського окружного адміністративного суду Хлімоненковій М.В. від розгляду справи №420/24492/24 - необґрунтованим.
Продовжити розгляд справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та не підлягає оскарженню.
Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали складено та підписано суддею 12.09.2024.
Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА