Справа № 540/913/22
12 вересня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко О.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання дій протиправними та скасування постанови, -
До Херсонського окружного адміністративного суду 04 лютого 2022 року надійшов позов ОСОБА_1 до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому позивач просить суд:
1. Визнати протиправними дії старшого державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Василенко Д.В. щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 21783 грн. 57 коп. з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , вчинені в межах виконавчого провадження № 48935521;
2. Визнати протиправною та скасувати постанову від 03.06.2019 року винесену в рамках виконавчого провадження № 48935521 про стягнення виконавчого збору у розмірі 21783 грн. 57 коп. з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .
Згідно з розпорядженням Верховного Суду №11/0/9-22 від 18.03.2022, відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ Херсонського окружного адміністративного суду та визначено її Одеському окружному адміністративному суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справі між суддями від 28.07.2022 року справу №540/913/22 передано для розгляду головуючому судді Вовченко О.А.
Суддя зазначає, що матеріалів справи №540/913/22 у паперовому вигляді головуючому по справі не передано.
Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 09.02.2022 позов залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк на усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02.08.2022 заяву про поновлення строку звернення до суду задоволено та поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з даним адміністративним позовом, прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , відкрито провадження у адміністративній справі та визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
02.08.2022 ухвалою суду Доручено Дніпровському відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надати до Одеського окружного адміністративного суду належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчих проваджень №48935521 та №59258096 та зупинено провадження по справі №540/913/22 до надходження відповіді на судове доручення.
29.05.2023 року до суду від відповідача надійшов лист (Вхід № 17344/23) де було зазначено, що Відділ знаходиться в м. Одеса, вул. Б.Хмельницького, 34 та не може надати належним чином засвідченні копії матеріалів виконавчого провадження N 48935521 та № 59258096 оскільки матеріали зазначених виконавчих проваджень знаходяться в місті Херсоні, який знаходиться під постійними обстрілами, тому надати належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження N 48935521 та № 59258096 не є можливим.
Ухвалою суду від 26.09.2023 поновлено провадження у справі.
Також 26.09.2023 року ухвалою суду доручено Дніпровському відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надати до Одеського окружного адміністративного суду інформацію з доказами на її підтвердження щодо ідентифікатора доступу до матеріалів виконавчого провадження №48935521 в Автоматизованій системі виконавчого провадження та зупинено провадження по справі №540/913/22 за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання дій протиправними та скасування постанови про стягнення виконавчого збору до надходження відповіді на судове доручення.
Проте тривалий час відповідач не надав витребувану судом інформацію, з урахуванням зазначеного суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у справі доказами.
Ухвалою суду від 12.09.2024 року поновлено провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві зазначено, що на виконанні Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) знаходиться виконавче провадження № 59258096 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 21 783 грн. 57 коп. Виконавче провадження 59258096 відкрито постановою старшого державного виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Василенко Д.В. від 06.06.2019 року щодо примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 в розмірі 21783 грн. 57 коп., винесеної старшим державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Василенко Д.В. 03.06.2019 року по виконавчому провадженню № 48935521. Виконавче провадження № 48935521 було відкрито постановою про відкриття виконавчого провадження від 09.10.2015 року щодо примусового виконання виконавчого листа №2-3384/10, виданого Дніпровським р/с м. Херсона 11.01.2011 року. 15.08.2018 року виконавчий документ, щодо примусового виконання якого було відкрито виконавче провадження № 48935521, був повернутий стягувану у зв'язку з винесенням державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документу стягувану на підставі заяви останнього про повернення виконавчого документу без виконання. Позивач вважає протиправними дії старшого державного виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Василенко Д.В. щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 21783 грн. 57 коп. відносно нього, вчинені в межах виконавчого провадження N 48935521, а постанову про стягнення виконавчого збору від 03.06.2019 року у розмірі 21783 грн. 57 коп. з ОСОБА_1 , винесену в межах вказаного виконавчого провадження незаконною та такою, що підлягають скасуванню.
Від Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відзив до суду не надходив.
Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою, дослідивши обставини, якими обґрунтовано позовні вимоги, перевіривши їх наданими доказами, судом встановлено наступне.
03.06.2019 року старшим державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Василенком Д.В. прийнято постанову про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 в сумі 21783,57 грн. по виконавчому провадженню № 48935521 (а.с. 6зв.).
Зі змісту постанови про стягнення виконавчого збору від 03.06.2019 року вбачається, що 09.10.2015 року було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-3384/10 виданого 11.01.2011 року Дніпровським районним судом м. Херсон про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» боргу 217835,77 грн.
В листі Дніпровського відділу ДВС у місті Херсон Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 27.01.2022 року № 8627 адресованому адвокату Хом'ячук Ю.П. зазначено, що на примусовому виконанні Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсон Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебувало виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-3384/10, який видав Дніпровський р/с м. Херсона 11.01.2011 про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» борг в сумі 217835,77 грн. (ВП48935521). Постанова про відкриття виконавчого провадження від 09.10.2015. 15.08.2018 державним виконавцем винесено постанова про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі заяви стягувача про повернення виконавчого документа без виконання. Виконавчий збір боржником не сплачений (а.с. 7зв.).
Постановою від 06.06.2019 року старшого державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Василенком Д.В. відкрито виконавче провадження №59258096 по виконанню постанови старшого державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Херсон №48935521 виданої 03.06.2019 про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 на користь Держави в сумі 21783,57 грн. (а.с. 5зв.-6).
Позивач вважаючи протиправними дії старшого державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Василенко Д.В. щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 21783,57 грн та постанову про стягнення виконавчого збору від 03.06.2019 року у розмірі 21783,57 грн з ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовною заявою.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» № 1404-VIII, а Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV втратив чинність (крім статті четвертої, яка втрачає чинність через три місяці з дня набрання чинності Законом 1404-VIII).
Відповідно до п. 7 Розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №1404-VІІІ виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.
З досліджених доказів судом встановлено, що виконавче провадження №48935521 було розпочато 09.10.2015 року на підставі Закону України №606-ХІV.
15.08.2018 року виконавчий документ, щодо примусового виконання якого відкрито виконавче провадження №48935521 за заявою стягувача повернутий стягувачу без виконання. Отже дії та рішення державного виконавця щодо стягнення виконавчого збору з дати повернення виконавчого документу (15.08.2018 р.) врегульовані Законом України №1404-VІІІ, прикінцевими та перехідними положеннями якого встановлено, що після набрання чинності цього Закону виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, здійснюються відповідно до цього Закону.
Позивачем оскаржуються дії відповідача, щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору з порушенням строку встановленого ч. 3 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VІІІ та постанову винесено 03 червня 2019 року, тобто в період дії Закону №1404-VІІІ.
Правові та організаційні засади щодо примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» №1404-VIII.
Приписами ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п.1); постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди (п.5).
В ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (ч.1).
Згідно ч. 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
В ч. 2 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній до 28.08.2018 року) зазначено, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.
Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.
За правилами ч. 5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.
Частиною 3 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
15.08.2018 року державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документу (виконавчого листа №2-3384/10 від 11.01.2011) стягувачу на підставі заяви стягувача про повернення виконавчого документа без виконання, а постанова про стягнення виконавчого збору прийнята старшим державним виконавцем 03.06.2019 року.
Отже постанова про стягнення виконавчого збору від 03.06.2019 року прийнята з порушенням строків визначених ч.3 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно зі статті 42 Закону України «Про виконавче провадження», кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження (ч.1). Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті….. Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України (ч.3). На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення (ч.4).
З наведених правових норм Закону № 1404-VІІІ у редакції, що діяла до 28 серпня 2018 року вбачається, що підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника коштів є здійснення державним виконавцем дій з фактичного виконання рішення органами державної виконавчої служби, а розмір виконавчого збору обраховується як 10 відсотків від фактично стягнутої суми.
Верховний Суд неодноразово висловлював правові висновки щодо застосування статті 27 Закону № 1404-VIII, в редакції, діючій до 28 серпня 2018 року, зокрема, у постановах 14 травня 2020 року у справі № 640/685/19, від 29 липня 2020 року у справі № 1340/5050/18, від 12 серпня 2020 року у справі № 1340/5053/18, від 15 жовтня 2020 року у справі № 280/5959/19, від 28 жовтня 2020 року у справі № 400/878/20, від 21 січня 2021 року у справі № 640/3430/19, від 28 січня 2021 року у справі № 420/769/19 та від 20 травня 2021 року у справі № 640/32814/20.
Законом України від 03 липня 2018 року № 2475-VIII, який набрав чинності 28 серпня 2018 року, внесені зміни до ст. 27 Закону № 1404-VІІІ, за змістом яких виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Отже, з урахуванням вище зазначених редакцій Законів України «Про виконавче провадження» № 606-XIV та № 1404-VIII, які були чинними у період існування заборгованості позивача, база обрахунку виконавчого збору змінювалася, а саме:
- в період до 05 жовтня 2016 року розмір виконавчого збору становив 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню чи поверненню;
- в період до 28 серпня 2018 року розмір виконавчого збору становив 10 відсотків фактично стягнутої суми;
- у період після 28 серпня 2018 року 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню.
З досліджених доказів (лист Дніпровського відділу ДВС у місті Херсоні № 8627 від 27.01.2022) судом встановлено, що 15.08.2018 року державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документу (виконавчого листа №2-3384/10 від 11.01.2011) стягувачу на підставі заяви стягувача про повернення виконавчого документа без виконання.
Отже станом на 15.08.2018 року (дата постанови про повернення виконавчого документа без виконання) та в термін до 28 серпня 2018 року розмір виконавчого збору становив 10 відсотків фактично стягнутої суми. При цьому державний виконавець у визначний ч. 3 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» строк 15-16.08.2018 року (не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа) не виносив постанову про стягнення виконавчого збору.
По спливу 9 місяців, а саме 03.06.2019 року в порушення ч. 3 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», старший державний виконавець Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Херсон прийняв постанову про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору (ВП № 48935521).
З постанови про стягнення виконавчого збору від 03.06.2019 (ВП48935521) вбачається, що старший державний виконавець під час прийняття постанови про стягнення виконавчого збору визначив суму виконавчого збору, яка підлягає стягненню з боржника у розмірі 21783,57 грн тобто, 10 % від суми зазначеної у виконавчому листі №2-3384/10 від 11.01.2011 в розмірі 217835,77 грн.
Вище зазначене свідчить, що державний виконавець 03.06.2019 визначив суму виконавчого збору у розмірі 10 % суми, що підлягала примусовому стягненню за виконавчим документом, застосувавши таким чином фактично Закон № 1404-VIII у редакції Закону № 2475-VIII (чинний з 28.08.2018 року).
Відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Конституційний Суд України в рішенні від 09 лютого 1999 року у справі № 1-7/99 (про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) надав офіційне тлумачення частини першої статті 58 Конституції України та вказав, що положення цієї норми про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
У постановах від 28 січня 2021 року у справі № 420/769/19, від 22 січня 2021 року у справі № 400/4023/19, від 21 січня 2021 року у справі № 640/3430/19, від 12 серпня 2020 року у справі № 1340/5053/18 та від 28 жовтня 2020 року у справі № 400/878/20 Верховний Суд констатував, що положення статті 27 Закону № 1404-VІІІ у редакції, яка була чинна до 28 серпня 2018 року, зменшували відповідальність позивача як боржника у порівнянні з нормами статті 27 Закону № 1404-VІІІ у редакції, яка була чинна після 28 серпня 2018 року (Закон № 2475-VIII), оскільки розмір виконавчого збору обраховувався як 10 відсотків від фактично стягнутої суми, а не з суми, що підлягає примусовому стягненню.
З урахуванням того, що внесені Законом України від 03.07.2018 №2475-VIII зміни до статті 27 Закону № 1404-VІІІ погіршили становище боржника - ОСОБА_1 , а також того, що виконавчою службою фактично не стягнуто з боржника коштів за виконавчим листом суд дійшов висновку про відсутність у відповідача правових підстав для стягнення з позивачки виконавчого збору у розмірі 21783,57 грн.
З огляду на вище зазначеного, суд дійшов висновку, що дії старшого державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Василенко Дмитра Васильовича щодо прийняття 03.06.2019 року постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 21783 грн. 57 коп. з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , вчинені в межах виконавчого провадження № 48935521 є протиправними, а оскаржена позивачем постанова від 03.06.2019 року виконавче провадження № 48935521 про стягнення виконавчого збору у розмірі 21783 грн. 57 коп. з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 підлягає скасуванню.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що, позивачем за подачу даного адміністративного позову сплачено судовий збір.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)на користь позивача судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Керуючись ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправними дії старшого державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Василенко Дмитра Васильовича щодо прийняття 03.06.2019 року (ВП №48935521) постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 21783 грн. 57 коп. з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .
Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Василенко Дмитра Васильовича від 03.06.2019 року (ВП № 48935521) про стягнення виконавчого збору у розмірі 21783 грн. 57 коп. з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .
Стягнути з Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач - Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Старицького, 10а, м. Одеса, 65036, код ЄДРПОУ 34906792).
Суддя O.A. Вовченко